Постанова

від 18.04.2023 по справі 917/1894/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2023 року м. Харків Справа № 917/1894/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.,

за участю представників:

від позивача - РЕШОДЬКО Іван - на підставі Ордеру Серії АА №1285735 від 24.03.2023р.;

від відповідача - ОВЧАРЕНКО Ярослава - на підставі Ордеру Серії ВІ №1130084 від 10.02.2023р.;

від третьої особи - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Насіння", м.Полтава, (вх. №411 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 24.01.2023р. у справі №917/1894/21 (суддя Безрук Т. М., ухвалене в м.Полтава, дата складення повного тексту - 30.01.2023р.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АП Комерс", м. Вінниця,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Насіння", м.Полтава,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротоп", Харківська область, Валківський район, с.Сніжків,

про стягнення 273180,00грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АП Комерс" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Насіння" про стягнення 273180,00грн. грошових коштів, що підлягають поверненню, у зв`язку із поставкою неякісного товару за договором поставки № 4 від 20.01.2021р. в порядку частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 24.01.2023р. у справі №917/1894/21 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Насіння" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АП Комерс" 273180,00грн. - основного боргу, 4097,70грн. - відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Відповідні висновки місцевого господарського суду мотивовані тим, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт поставки продавцем (відповідачем) неякісного товару покупцю (позивачу), що свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в сумі 273180,00грн., у відповідності до приписів частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтава-Насіння" з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 24.01.2023р. у справі №917/1894/21 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Одночасно апелянт звернувся з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Полтавської області від 24.01.2023р. у справі №917/1894/21.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, а також наданим відповідачем доводам та доказам, що призвело до передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Зокрема, апелянт посилається на те, що господарським судом першої інстанції не було враховано, що претензія про встановлення факту невідповідності поставленого товару (насіння) заявленим показникам якісності була направлена з порушенням строку передбаченого пунктом 6.3. договору.

Крім того, апелянт зазначає, що господарським судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки акту відбору проб № 3 від 01.03.2021р., який було складено за участю ТОВ «Агротоп» (особою, яка не є стороною договору, яка здійснила відбір самостійно без участі позивача, відповідача, незаінтересованих осіб, інспекцій). Вказаний документ, на думку апелянта отриманий з порушенням законодавства та порядку приймання продукції за якістю.

Апелянт також звертає увагу на те, що судом було безпідставно враховано при ухваленні оскаржуваного рішення недостовірні та недопустимі докази надані позивачем, а саме протокол випробувань №124333 від 14.04.2021р., протокол випробувань №712н-21 від 20.04.2021р., протокол випробувань №2643-К-21 від 20.04.2021р., оскільки вказані відбори проб було здійснено після закінчення строку дії сертифікатів на товар (тобто, після 03.04.2021р.).

Скаржник також зазначає, що умовами укладеного між сторонами договору не передбачено порядок направлення повідомлення продавцю про відбір проб, строк направлення такого повідомлення, порядок відбору проб за відсутності продавця, строк проведення відбору проб після письмового повідомлення продавця, у зв`язку із чим, господарський суд першої інстанції мав враховувати положення пункту 10.1. договору, яким визначено, що спірні питання мають вирішуватись в порядку передбаченому законодавством України, а саме, з урахуванням положень ДСТУ 4138-2002 «Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості» та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966р. № П-7.

Отже, за наведених обставин, акт відбору проб № 3 від 01.03.2021р. та протокол випробувань якості товару від 18.03.2021р. складений ТОВ "АГРОСЕРТ" не можуть бути належними та допустимими доказами у даній справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2023р. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Полтава-Насіння" строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Полтавської області від 24.01.2023р. у справі №917/1894/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Насіння" на рішення господарського суду Полтавської області від 24.01.2023р. у справі №917/1894/21; встановлено сторонам у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на "05" квітня 2023 р. о 16:30 годині.

05.04.2023р. позивачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№3836), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Насіння", рішення господарського суду Полтавської області від 24.01.2023р. у справі №917/1894/21 залишити без змін.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду від 05.04.2023р. оголошено протокольну перерву до 18.04.2023р. о 14:30годині.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 18.04.2023р. представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 24.01.2023р. у справі №917/1894/21 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Полтавської області від 24.01.2023р. у справі №917/1894/21 залишити без змін.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, що представники позивача та відповідача з`явились в судове засідання та надали пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а представник третьої особи був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 20.01.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АП Комерс" (надалі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтава-Насіння" (надалі - продавець) було укладено договір купівлі-продажу №4 (надалі - договір т.1 а.с.14-17), відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати покупцю товар: насіння ярого ячменю Святовит еліта у кількості 71,0 т, по ціні 7250,0 грн. без ПДВ, на загальну суму 617700,00 грн. з ПДВ (підпункт 1.1.1 пункту 1 договору), а покупець зобов`язується прийняти товар за кількістю та якістю у місці його поставки уповноваженою особою покупця (підпункт 1.2.1 пункту 1.2. договору).

Відповідно до пункту 2.2. договору, товар, що поставляється за цим договором може використовуватись покупцем, як для посіву та збору врожаю товарного (комерційного) зерна у власних господарствах, так і для перепродажу на будь-якому ринку. Для цілей цього договору, "власні господарства" означатиме господарства, які використовуються покупцем та/або його афілійованими особами на підставі права власності, оренди землі чи іншого права на землю, згідно чинного законодавства України.

Сума договору згідно з пунктом 4 договору становить 617700,00грн.

Згідно з пунктом 5.1. договору, оплата за товар проводиться в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування покупцем на поточний банківський рахунок продавця, вказаний у договорі, протягом 5 банківських днів з моменту укладення цього договору.

Відповідно до пункту 6.1. договору, якість товару, що поставляється, повинна відповідати ДСТ України та повинна відповідати наступним вимогам: врожай 2020 року; мінімальна схожість - 92%; мінімальна маса 1000 насінин - 42 г; максимальна вологість - 14 %; зараженість грибковими та бактеріальними захворюваннями не більше: фузаріоз - не більше 5%, бактеріоз та альтернаріоз - не більше 10% .

Покупець за власного ініціативою і власний рахунок має право перевірити якість, на відповідність заявленим показникам. В акредитованих лабораторіях, серед них: ДП "Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції"; Приватний сертифікаційний орган ТОВ "АгроСерт"; Приватний сертифікаційний орган ТОВ "Агролабтест"; Українська лабораторія якості і безпеки продукції АПК при Національному університеті біоресурсів і природокористування України; ДП "Агмінтест"; ТОВ "ДЖІЛАБ"; ІП СЖС Україна; або інша за узгодженням.

Згідно з пунктом 6.2. договору, підтвердженням якості товару з боку постачальника є сертифікат якості насіння, свідоцтво на насіння, атестат на насіння.

Якщо покупець протягом 20 днів не пред`явив претензію про недоліки товару, відповідно підтверджену, то вважається, що він згоден з якісними показниками наданими продавцем (пункт 6.3. договору).

Відповідно до пункту 7.1. договору, прийом - передача: насіння затарено в п/п мішки з відповідним маркуванням згідно накладних чи інших документів.

Пунктом 8.4. договору сторони погодили, що у разі поставки товару, що за якісними характеристиками не відповідає умовам цього договору, продавець зобов`язаний протягом 7 (семи) днів після направлення йому покупцем відповідної письмової вимоги, за домовленістю сторін, зменшити ціну на неякісний товар або повернути сплачені за неякісний товар грошові кошти покупцеві або здійснити заміну неякісного товару товаром належної якості - на вибір покупця.

З матеріалів справи вбачається, що покупцем на виконання пункту 5.1. договору було перераховано продавцю 617700,00грн. оплату за насіння ярого ячменю, що підтверджується платіжним дорученням від 22.01.2021р. №1431 (т.1 а.с.18).

26.02.2021р. продавцем було поставлено покупцю 31,400 т насіння ярого ячменю Святовит еліта на загальну суму 273180,00грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000008 (т.1 а.с.19).

Як зазначав позивач, отримане від відповідача (продавця) насіння було поставлено ним Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротоп" згідно з договором поставки № АПК/2020-17 від 03.03.2020 (т.1 а.с.20-26) та специфікації № 285 від 26.02.2021р. (т.1 а.с.27-28).

Відповідно до видаткової накладної № 260 від 26.02.2021р. позивач передав Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротоп" 31400 кг насіння ячменю ярого Святовіт на загальну суму 284107,20грн. (т.1 а.с.30), за яке ТОВ "Агротоп" сплатило позивачу 284107,20грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2384 від 10.03.2021р. (т.1 а.с.33).

18.03.2021р. випробувальною лабораторією ТОВ "Агросепт" було проведено випробування за зразками ячміню звичайного (ярий) Святовит 1531-К-21 від 18.03.2021р.; згідно з протоколом випробувань якість товару за багатьма показниками не відповідає нормам ДСТУ 4138-2002 (т.1 а.с.37).

Того ж дня, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротоп" звернулось до позивача з претензією (вих. №90/1) (т.1 а.с.34-35), в якій повідомило, що 18.03.2021р. року випробувальною лабораторією ТОВ "Агросепт" проведені випробування за зразками ячміню звичайного (ярий) Святовит 1531-К-21 від 18.03.2021р.; згідно з протоколом випробувань якість товару за багатьма показниками не відповідає нормам ДСТУ 4138-2002; ТОВ "Агротоп" повідомляє про прийняте рішення щодо відмови від поставленого товару з пред`явленням вимоги щодо повернення отриманих коштів.

24.03.2023р. ТОВ "АП "Комерс" було надано відповідь на вказану претензію, в якій було повідомлено про готовність повернути грошові кошти, за умови проведення додаткових випробувань та підтвердження іншими лабораторіями неналежну якість насіння (т.1 а.с.36).

У зв`язку із вказаними обставинами, 19.03.2021р. покупцем (позивачем) було направлено на електронну адресу продавця (відповідача) (POLTAVANASINNYA@UKR.NET), яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, претензію від 18.03.2021р. №10 (т.1 а.с.48), в якій зазначено про те, що за результатами лабораторної перевірки якості насіння ярого ячменю Святовит еліта партія UA - 17-19-022/0022-20/2021, заявлений показник схожості насіння не відповідає фактичній якості насіння та умовам договору: схожість - не менше 92%, по факту лабораторної перевірки: схожість насіння - 80%.

Факт направлення вказаної претензії 19.03.2021р. об 11:51год., підтверджується паперовою копією завіреною власником відповідного домена, на якому зареєстровані електронні адреси ТОВ «АП Комерс», а також листом власника домена з підтвердженням їх відправки (т.1 а.с.68).

Листом від 29.03.2021р. №29 продавцем (відповідачем) було надано відповідь на вказану претензію (т.1 а.с. 49-50), в якій було зазначено про те, що відбір проб було проведено з порушенням вимог ДСТУ 4138-2002 «Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості», а саме: без представника ТОВ «Полтава Насіння» та штатного інспектора Випробувальної лабораторії ТОВ «Агросепт». Крім того, покупцем було повідомлено про відсутність офіційної згоди продавця на проведення проб насіння за його відсутності.

Окрім викладеного, продавець зазначав, що товар (насіння) має відповідні сертифікати, що засвідчують посівні якості насіння: № 106463 від 03.12.2020р., №106461 від 03.12.2020р., № 106462 від 03.12.2020р., та сертифікатом, що засвідчує сортові якості насіння №022785 від 13.07.2020р., які видані Державним підприємством «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» (т.1 а.с. 51-57).

За вказаних обставин, покупцем (позивачем) було заплановано на 06.04.2021р. об 11:00год. арбітражний відбір зразків на складі зберігання насіння ТОВ «Агротоп», в присутності державного агронома-інспектора - Руденко Р.В., про що було повідомлено продавця листом від 05.04.2021р. вих.№20. Також, покупцем було запропоновано продавцю направити його представника для спільного відбору арбітражних зразків, або повідомити про його відсутність (т.1 а.с.59).

07.04.2021р. покупцем було надано відповідь на вказаний лист №34, в якій було повідомлено про неможливість направлення представника з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID -19, спричиненною коронавірусом SARS-CoV-2 та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020р. №1236 (т.1 а.с.60).

З огляду на те, що представник продавця у зазначений час не прибув, відбір зразків було проведено за участі агронома інспектора лабораторії ДП "Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції", про що було складено акт №4 від 06.04.2021р. відібраних середніх (репрезентаційних) проб насіння для визначення посівних якостей (т.1 а.с.72-75).

За результатами дослідження переданого на випробування насіння, трьома акредитованими лабораторіями було видано наступні протоколи випробувань:

- випробувальна лабораторія ДП "Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції" м. Харків - протокол випробувань №124333 від 14.04.2021р. - визначила схожість насіння на рівні 63%; зараження хворобами - фузаріоз - 9,8 % (т.1 а.с.45);

- випробувальна лабораторія ДП "Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції" м. Києва - протокол випробувань №712н-21 від 20.04.2021р. - визначила схожість на рівні 63-74 % (т.1 а.с.76-77);

- випробувальна лабораторія ТОВ "АГРО СЕРТ" - протокол випробувань №2643-К- 21 від 20.04.2021р. - визначила схожість насіння на рівні 75-82 % (т.1 а.с.78).

22.04.2021р., за результатами арбітражної перевірки якості в трьох незалежних лабораторіях насіння ячменю Святовит еліта, покупцем (позивачем) було повторно направлено на адресу продавця (відповідача) відповідну претензію №126 (т.1 а.с.61-62), в якій зазначено, що заявлений показник схожості не відповідає фактичній якості насіння та умовам договору: схожість згідно ДСТУ 2240 - не менше 92%, по факту лабораторної перевірки: схожість насіння різниться від 63% до 82%.

Факт направлення вказаної претензії та отримання її представником продавця підтверджується копією рекомендованого поштового відправлення з штрихкодовим ідентифікатором 0304910012532 (т.1 а.с.63).

Проте, відповіді на вказану претензію надано не було.

01.10.2021р. між ТОВ "АП Комерс" (позивачем) та ТОВ "Агротоп" (третьою особою) було укладено угоду про взаємовідносини сторін за договором поставки №АПК/2020-117 від 03.03.2020р. (т.1 а.с.91-93), відповідно до умов якої ТОВ "АП Комерс" зобов`язалось повернути кошти отримані за неякісне насіння, а ТОВ "Агротоп", в свою чергу повернути це насіння.

На виконання вказаної угоди, 01.10.2021р. насіння в кількості 31270 кг було повернуто, що підтверджується накладною на повернення товару №6 (т.1 а.с.94-95), а 11.10.2021р. ТОВ "АП Комерс" повернуло ТОВ "Агротоп" грошові кошти в розмірі 282930,96 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2963 від 11 жовтня 2021 року (т.1 а.с.96).

У зв`язку із істотним порушенням вимог щодо якості товару, 26.10.2021р. покупець (позивач) керуючись положеннями частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України, надіслав на адресу продавця (відповідача) вимогу № 57 від 26.10.2021р. про повернення коштів, у зв`язку із поставкою товару неналежної якості (т.1 а.с.64-65).

Проте, 04.11.2021р. продавцем (відповідачем) було надано відповідь №134, в якій було повідомлено про відмову в задоволенні претензії про повернення грошових коштів (т.1 а.с.103).

Вказані обставини і стали підставою для звернення 29.11.2021р. Товариства з обмеженою відповідальністю "АП Комерс" до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Насіння" про стягнення 273180,00грн. грошових коштів (т.1 а.с.1-110).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 24.01.2023р. у даній справі позов задоволено повністю, з підстав викладених вище (т.2 а.с.50-60).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що за загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України). Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України, зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Частиною третьою статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, за змістом статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 Цивільного кодексу України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу №4 від 20.01.2021р.

Укладений сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

За змістом частин 1 та 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Виходячи зі змісту частин 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується, що покупцем (позивачем) на виконання пункту 5.1. договору було перераховано продавцю (відповідачу) 617700,00грн. оплати за насіння ярого ячменю, що підтверджується платіжним дорученням від 22.01.2021р. №1431 (т.1 а.с.18).

26.02.2021р. продавцем (відповідачем) було поставлено покупцю (позивачу) 31,400т насіння ярого ячменю Святовит еліта на загальну суму 273180,00грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000008 (т.1 а.с.19).

Згідно зі статтею 673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Відповідно до статті 268 Господарського кодексу України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Наказом Держстандарту України № 126 від 09.09.1993р. затверджено та введено в дію ДСТУ 2240-93 „Семена сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості", зазначеним ДСТУ встановлені норми сортових та посівних якостей, засобів пакування та маркування, транспортування та зберігання насіння, їх нормативно-технічна документація, тобто встановлені суттєві ознаки щодо якості насіння сільськогосподарських культур, в тому числі ячменю, де визначено мінімальну схожість не менше 92%.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору, а саме пункту 6.1. договору, сторонами було визначено аналогічний показник мінімальної схожості насіння - 92%.

Як встановлено статтею 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами, що встановлено частиною 1 статті 674 Цивільного кодексу України.

Відповідно до стаття 13 Закону України «Про насіння і садивний матеріал», суб`єкти насінництва та розсадництва зобов`язані гарантувати відповідність насіння і садивного матеріалу, що підлягає реалізації, сортовим і посівним (товарним) якостям, зазначеним у сертифікатах на насіння і садивний матеріал.

Згідно з пунктом 6.2. договору сторони погодили, що підтвердженням якості товару з боку постачальника є сертифікат якості насіння, свідоцтво на насіння, атестат на насіння.

Частиною 2 статті 22 Закону України «Про насіння і садивний матеріал» передбачено, що на придбане насіння і садивний матеріал гарантії діють протягом строку, визначеного в сертифікаті.

Матеріалами справи підтверджується, що якість товару, який було поставлено покупцю (позивачу) має відповідні сертифікати, що засвідчують посівні якості насіння: №106463 від 03.12.2020р., №106461 від 03.12.2020р., №106462 від 03.12.2020р., та сертифікатом, що засвідчує сортові якості насіння № 022785 від 13.07.2020р., які видані Державним підприємством «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» (т.1 а.с. 51-57).

Згідно вказаних сертифікатів, вони дійсні до 03.04.2020р.

Правові наслідки передання товару неналежної якості встановлені статтею 678 Цивільного кодексу України. Так, частиною 1 вказаної статті визначає, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк та відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару.

Як було зазначено вище, у пункті 6.1 договору міститься умова прийняття товару за якістю. Так, договором передбачено, що покупець за власного ініціативою і власний рахунок має право перевірити якість, на відповідність заявленим показникам. В акредитованих лабораторіях, серед них: ДП "Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції"; Приватний сертифікаційний орган ТОВ "Агросерт"; Приватний сертифікаційний орган ТОВ "Агролабтест"; Українська лабораторія якості і безпеки продукції АПК при Національному університеті біоресурсів і природокористування України; ДП "Агмінтест"; ТОВ "ДЖІЛАБ"; ІП СЖС Україна; або інша за узгодженням.

В частині 2 статті 679 Цивільного кодексу України вказано, що якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Тобто, в даному випадку, саме відповідач, як продавець за укладеним між сторонами договором, має довести, що отримане за договором насіння, відповідало вимогам щодо якості.

З матеріалів справи вбачається, що 18.03.2021р. випробувальною лабораторією ТОВ "Агросерт" (тобто, однією із лабораторій визначених пунктом 6.1. договору) було проведено випробування за зразками ячміню звичайного (ярий) Святовит 1531-К-21, згідно з протоколом випробувань якість товару за багатьма показниками не відповідає нормам ДСТУ 4138-2002 (т.1 а.с.37).

Щодо доводів апелянта про те, що відбір проб згідно акту відбору проб № 3 від 01.03.2021р. на підставі якого випробувальною лабораторією ТОВ "Агросерт" проведено випробування товару (насіння), було здійснено ТОВ «АГРОТОП», тобто особою, яка не є стороною договору, без участі позивача та відповідача, судова колегія зазначає наступне.

Пунктом 6.1. договору визначено право покупця за власною ініціативою і власний рахунок провести перевірку якості насіння в акредитованих лабораторіях.

Зі змісту вказаного пункту договору випливає, що покупець не обмежений будь-якими строками проведення перевірки, також даним пунктом не визначено обов`язкової присутності представника продавця (відповідача) при проведенні відбору проб.

Крім того, даний пункт не обмежує право покупця (позивача) залучати третіх осіб для проведення відбору проб, а отже, відбір зразків проб ТОВ «Агротоп» не порушує умов пункту 6.1. договору та відбувся у відповідності до його умов.

Судова колегія також зазначає, що відповідно до пункту 1.4. ДСТУ 4138-2002 «Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості», його вимоги є обов`язковими лише при проведенні державного насіннєвого контролю.

В той же час, в межах даної справи відбір зразків відбувався в рамках господарських взаємовідносин між сторонами, а тому вимоги вказаного ДСТУ на є обов`язковими для сторін при вирішенні спірних питань.

Більш того, умови укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №4 від 20.01.2021р. не встановлюють обов`язкового застосування ДСТУ 4138-2002 при проведенні відбору проб.

Крім того, згідно роз`яснення викладеного в листі Міністерства економіки України від 11.10.2005р. №81-16/71, положення Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966р. № П-7, затвердженої постановами Державного арбітражу Союзу РСР відповідно від 15.06.1965р. п-6 та від 25.04.1966р. №п-7, повне застосування зазначених інструкцій Державного арбітражу Союзу РСР не є обов`язковим у разі, коли відповідно до положень Цивільного кодексу України сторони договору поставки на власний розсуд урегулювали питання щодо порядку приймання-передачі продукції.

Отже, за наведених обставин, безпідставними є доводи апелянта про те, що акт відбору проб № 3 від 01.03.2021р. та протокол випробувань якості товару від 18.03.2021р. складений ТОВ "Агросерт" є неналежними доказами, у зв`язку із їх не відповідністю положенням ДСТУ 4138-2002 «Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості» та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966р. № П-7.

Згідно зі статтею 680 Цивільного кодексу України, покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 6.3 договору визначено, що якщо покупець протягом 20 днів не пред`явив претензію про недоліки товару, відповідно підтверджену, то вважається, що він згоден з якісними показниками наданими продавцем.

19.03.2021р. покупцем (позивачем) було направлено на електронну адресу продавця (відповідача) (POLTAVANASINNYA@UKR.NET), яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, претензію від 18.03.2021р. №10 (т.1 а.с.48), в якій зазначено, що за результатами лабораторної перевірки якості насіння ярого ячменю Святовит еліта партія UA-17-19-022/0022-20/2021, заявлений показник схожості насіння не відповідає фактичній якості насіння та умовам договору: схожість - не менше 92%, по факту лабораторної перевірки: схожість насіння - 80%. До вказаної претензії також було додано відповідний протокол перевірки якості насіння.

Факт направлення вказаної претензії 19.03.2021р. об 11:51год., підтверджується паперовою копією завіреною власником відповідного домена, на якому зареєстровані електронні адреси ТОВ «АП Комерс», а також листом власника домена з підтвердженням їх відправки (т.1 а.с.68).

Тобто, вказана претензія була направлена (покупцем) позивачем під час дії гарантії якості насіння визначеної відповідними сертифікатами.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було враховано, що претензія про встановлення факту невідповідності поставленого товару (насіння) заявленим показникам якісності була направлена з порушенням строку передбаченого пунктом 6.3. договору.

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно статті 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Колегія суддів звертає увагу на те, що пункт 6.3. договору не містить дати чи події з якою пов`язаний початок перебігу строку для подання відповідної претензії. Таким чином відсутня дата початку перебігу строків, і як наслідок сам строк.

Отже, зважаючи на те, що недоліки насіння, за своїм характером не можливо виявити при прийманні товару, умовами договору також не передбачено строк для виявлення відповідних недоліків, а також враховуючи те, що пунктом 6.3. договору передбачено подання підтвердженої відповідним лабораторним дослідженням претензії, судова колегія вважає, що вказаним пунктом договору передбачалось подання претензії протягом 20 днів з дати виявлення недоліків товару.

Враховуючи, відсутність чіткої визначеності дати початку перебігу строків, для визначення строків пред`явлення претензії, колегія суддів вважає, що слід керуватися загальними положеннями законодавства.

Так, частиною 2 статті 680 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв`язку з його недоліками може бути пред`явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна - в межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідна претензія була направлена покупцем (позивачем) на адресу продавця (відповідача) 19.03.2021р., тобто на наступний день з моменту виявлення недоліків товару (отримання протоколу випробувань від 18.03.2021р.).

Отже, за наведених обставин, судова колегія вважає, що вказані строки є розумними та відповідають строкам, визначеним в статті 680 Цивільного кодексу України, у зв`язку із чим, доводи апелянта про її направлення з порушенням встановленого пунктом 6.3. договору строку є безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт поставки продавцем (відповідачем) товару неналежної якості покупцю (позивачу), колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в сумі 273180,00грн. у відповідності до приписів частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України.

Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Полтавської області від 24.01.2023р. у справі №917/1894/21 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Насіння" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 24.01.2023р. у справі №917/1894/21 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 20.04.2023

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя В.В. Лакіза

Суддя Н.О. Мартюхіна