Рішення

від 20.04.2023 по справі 904/808/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2023м. ДніпроСправа № 904/808/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

За позовом Криворізької міської ради (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжпостачбуд" (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)

про стягнення коштів за користування земельною ділянкою

СУТЬ СПОРУ:

Криворізька міська рада звернулась з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжпостачбуд" про стягнення 120962,82грн за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:03:160:0110 за період з 01.03.2020 по 31.12.2021. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Криворіжпостачбуд", фактично користуючись у період з 01.03.2020 до 31.12.2021 без достатньої правової підстави земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:03:160:0110, за рахунок Криворізької міської ради - власника земельної ділянки, зберегло у себе кошти, які мало заплатити за користування вказаною земельною ділянкою на рівні орендної плати.

Правовою підставою позову позивач зазначає, серед іншого, частину першу статті 1212 Цивільного кодексу України.

Зважаючи на те, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи приписи ст. 12, ч. 1 ст. 247, ч. 7 ст. 250 ГПК України, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 2.02.2023 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними в матеріалах справи документами. Зобов`язано відповідача надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

27.03.2023 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що застосування позивачем до спірних правовідносин ст. 1212 Цивільного кодексу України є помилковим, оскільки між сторонами на стадії укладання договору оренди земельної ділянки від 19.01.2010 було досягнуто згоди з усіх істотних умов, пов`язаних з порядком використання земельної ділянки, розміром плати як в період дії договору оренди земельної ділянки, так і після його закінчення в разі неповернення земельної ділянки за актом приймання-передачі (повернення) земельної ділянки (п. 21 договору). Наведене не було враховано позивачем при зверненні до суду з позовом.

Також зазначає, що відсутність на даний час договору оренди земельної ділянки є результатом бездіяльності позивача та вчиненням ним протиправних дій по не укладанню з ТОВ "Криворіжпостачбуд" відповідного договору в порядку та в спосіб визначений законом.

Додатково відповідач зазначає, що при формуванні розміру зобов`язань по платі за землю у даних правовідносинах мала бути застосована ставка 0,9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Застосування позивачем при розрахунку ставки 2,5% є безпідставним та таким, що суперечить приписам законодавства в частині застосування коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки за видом її використання. Наведене не відповідає діяльності суб`єкта господарювання.

07.04.2023 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначено, що між сторонами були відсутні договірні відносини у відповідний період. Також зазначає, що відповідач помилково вважає правильним ставку 0,9% від нормативної грошової оцінки, оскільки відповідно до витягу з ДЗК про земельну ділянку - вид цільового призначення земельної ділянки 11.02. для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що відповідає розміру ставки орендної плати - 2,5% від нормативної грошової оцінки земель міста.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Враховуючи достатність часу наданого сторонами для подання заяв по суті справи чи з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-

УСТАНОВИВ:

На підставі рішення Криворізької міської ради від 14.10.2009 №3538 "Про затвердження проекту землеустрою, технічної документації, розірвання договору оренди, вилучення та надання земельних ділянок на вул. Леоніда Бородича, 7 в оренду" між Криворізькою міською радою (далі позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Криворіжпостачбуд" (далі відповідач, орендар) 19.01.2010 був укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого позивач надав, а відповідач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:160:0110, площею 0,3000га, яка розташована на вул. Леоніда Бородича, 7 в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, для розміщення існуючого складу готової продукції (а.с. 16-21 том 1).

Відповідно до п. 6 договору його укладено на 5 років.

02.02.2010 сторони підписали акт приймання-передачі земельної ділянки за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:160:0110, площею 0,3000га, яка розташована на вул. Леоніда Бородича, 7 в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу (а.с. 25 том 1).

16.02.2015 між сторонами укладено додаткову угоду №2015061 відповідно до умов якої, термін дії договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 02.02.2010 №041010800077) продовжено на 5 років до 02.02.2020 (а.с. 27, 28 том 1).

Право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1211000000:03:160:0110, що виникло на підставі договору оренди земельної ділянки від 19.01.2010, зареєстровано за відповідачем 13.05.2015 (номер запису про інше речове право 9705994), строк дії 02.02.2020, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №321777640 від 02.02.2023 (а.с. 31, 32 том 1).

Отже, у період з 01.03.2020 до 31.12.2021 між позивачем та відповідачем не існувало договірних правовідносин стосовно користування останнім земельною ділянкою, кадастровий номер 1211000000:03:160:0110.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0001189042022 від 31.10.2022 земельна ділянка площею 0,3000га з кадастровим номером 1211000000:03:160:0110, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Леоніда Бородича, 7 (далі спірна земельна ділянка), належить до комунальної власності територіальної громади міста Кривого Рогу. Цільовим призначенням земельної ділянки є 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; категорія земель землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Державну реєстрацію земельної ділянки проведено 02.02.2010 Криворізьким міським відділом ДРФ ДП "ЦДЗК" (а.с. 14, 15 том 1).

Відповідно до реєстраційного посвідчення КП "Криворізьке бюро технічної інвентаризації" від 09.01.2002 вбачається, що власником окремо розташованої будівлі складу за адресою Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Леоніда Бородича, 7 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Криворіжпостачбуд" (а.с. 33 том 1).

За офіційною інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ТОВ "Криворіжпостачбуд" за користування зазначено земельною ділянкою у заявленому періоді було сплачено 27140,78грн за 2020 рік та 36187,70грн за 2021 рік (листи №13679/5/04-36-04-09-09 від 23.05.2022, №44886/5/04-36-04-09-09 від 23.12.2021 з додатком) /а.с. 12, 13 том 1/.

Нормативними приписами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Рішенням Криворізької міської ради від 26.06.2019 №3897 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2020 році", яке набуло чинності 01.01.2020, встановлені ставки плати за землю на території м. Кривого Рогу на 2020 рік, у тому числі, ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, додаток 2 до рішення (а.с. 36-41 том 1).

Рішенням Криворізької міської ради від 30.06.2020 №4799 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2021 році", яке набуло чинності 01.01.2021, встановлені ставки плати за землю на території м. Кривого Рогу на 2021 рік, у тому числі, ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 додаток 2 до рішення (а.с. 42-47 том 1).

За даними витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 10.03.2020 №415434 цільове призначення земельної ділянки, що використовується відповідачем за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Леоніда Бородича, 7, кадастровий номер 1211000000:03:160:0110, віднесено до 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що відповідає розміру ставки орендної плати 2,5% від нормативної грошової оцінки земель міста (рядок 11.02 в Додатку 2 до рішення ради №3897 від 26.06.2019 та рішення ради №4799 від 30.06.2020) /а.с. 11 том 1/.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України публікує на своєму офіційному сайті (http://land.gov.ua) коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель для населених пунктів за попередні роки.

За розрахунком позивача відповідачем за період з 01.03.2020 до 31.12.2021 збережено у себе без достатньої правової підстави кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,3000га з кадастровим номером 1211000000:03:160:0110 у сумі 120962,82грн (а.с. 8 том 1).

В основу розрахунку покладено: нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.03.2020 №415434 4020900,00грн; ставку орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішеннями Криворізької міської ради №3897 від 26.06.2019 та №4799 від 30.06.2020 2,5%; річну орендну плату 100522,50грн (4020900,00 х 2,5% = 100522,50); місячну орендну плату 8376,88грн (100522,50/12 місяців = 8376,88), загальної суми яка підлягала сплаті за період з 01.03.2020 до 31.12.2021 у розмірі 184291,30грн та фактично сплаченою відповідачем за наведений період у розмірі 63328,48грн.

Позивач вважає, що відповідач - фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:160:0110, який без достатньої правової підстави за рахунок Криворізької міської ради зберіг у себе кошти та мав заплатити їх за користування нею нарівні орендної плати за період з 01.03.2020 до 31.12.2021, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідач з цим не погоджується, що й стало причиною виникнення спору.

Предметом доказування у справі є обставини щодо наявності/відсутності правових підстав для стягнення з відповідача грошових коштів, несплачених останнім за користування зазначеною земельною ділянкою у період з 01.03.2020 до 31.12.2021.

Правовідносини між сторонами регулюються земельним та цивільним законодавством.

За частиною першою статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з пунктами 34, 35 частини першої статті 26 цього Закону вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України відноситься до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

За частиною першою статті 122 Земельного Кодексу України саме до повноважень сільських, селищних, міських рад відноситься передача земельних ділянок у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з частинами першою, другою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною першою статті 124 Земельного кодексу України (тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, тобто станом на 15.01.2021) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до частин другої, третьої вказаної статті передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, зокрема, крім розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

За приписами частин першої, другої статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (стаття 126 Земельного кодексу України).

За таких обставин Криворізька міська рада є саме тим органом місцевого самоврядування, який повноважний представляти відповідну територіальну громаду в питаннях передачі в оренду земель комунальної власності для всіх потреб, а право власності чи користування земельною ділянкою виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

При цьому, виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Наведене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у п. 79 постанови від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77 цс 18).

Докази законодавчого оформлення права користування відповідачем зазначеною земельною ділянкою у період з 01.03.2020 до 31.12.2021, а також належної державної реєстрації речових прав на неї відсутні.

Факту наявності оформленого у передбаченому законом порядку права користування земельною ділянкою відповідачем належними та допустимими доказами не підтверджено.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За частинами першою, другою статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За змістом підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, не може бути меншою за розмір земельного податку - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства (підпункт 289.1. статті 289 Податкового кодексу України).

За змістом частини п`ятої статті 5 та частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

За змістом частини першої статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно з частинами першою - третьою статті 18 зазначеного Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:

розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;

розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Частиною другою статті 26 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Згідно з частинами першою - другою статті 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

За нормативними приписами частин першої - третьої статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з пунктом 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15 (із змін. і доп.), Держгеокадастр (Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру) відповідно до покладених на нього завдань: організовує виконання на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру; видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки тощо.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що несплачена відповідачем сума орендної плати 120962,82грн розрахована на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки від 26.08.2021 № 138/434-21, підготовленого відділом у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровської області, з урахуванням ставки орендної плати 2,5% від нормативної грошової оцінки земель міста, розмір якої визначений відповідним рішенням Криворізької міської ради №3897 від 26.06.2019 та №4799 від 30.06.2020. Місячний розмір орендної плати визначений позивачем шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.

Заперечення відповідача стосовно необхідності застосування при розрахунку ставки 0,9% спростовується вищевикладеним.

Вирішуючи питання можливості стягнення з відповідача спірної суми, суд враховує також наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України, яка відноситься до глави 83 цього Кодексу, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.11.2019 у справі № 922/3412/17, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними (п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц; п. 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 922/3412/17).

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (п. 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 922/3412/17).

Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (п. 44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 922/3412/17).

З огляду на викладене відповідач як фактичний користувач спірної земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Заперечення відповідача щодо відсутності у нього обов`язку сплачувати заявлену позивачем до стягнення суму з огляду на перебування на спрощеній системі оподаткування та сплату ним єдиного податку не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки за змістом положень пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України орендна плата за земельну ділянку не входить до переліку податків і зборів, від сплати та подання звітності за якими звільняються платники єдиного податку.

Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:03:160:0110 у сумі 120962,82грн є законними й обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно інших доводів сторін суд зазначає наступне.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача і стягненню на користь позивача підлягають 2684,00грн витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77 79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Криворізької міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжпостачбуд" 120962,82грн за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:03:160:0110 за період з 01.03.2020 по 31.12.2021 задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжпостачбуд" (ідентифікаційний код: 24608574; місцезнаходження: 50086, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське шосе, буд. 16Б) на користь Криворізької міської ради (ідентифікаційний код: 33874388; місцезнаходження: 50101, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд. 1) 120962,82грн - за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:03:160:0110 за період з 01.03.2020 по 31.12.2021, 2684,00грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 20.04.2023.

Суддя В.О. Татарчук