Рішення

від 19.04.2023 по справі 910/2734/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.04.2023Справа № 910/2734/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікрохвиля» (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2, корпус 66, офіс 414)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Радіовимірювач» (02121, м. Київ, вул. Колекторна, 24/26)

про стягнення 513 372,53 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Павлов О.В., Тузенко А.П. (керівник)

від відповідача: не з`явились

У судовому засіданні 19.04.2023, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мікрохвиля» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Радіовимірювач» про стягнення 513 372,53 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає про те, що у відповідача наявна непогашена заборгованість перед позивачем у розмірі 399 022,85 грн за поставлений товар на підставі укладеного між сторонами Договору № 04-2020 від 10.03.2020, яка підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 11 708,31 грн та інфляційні втрати у розмірі 102 641, 37 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікрохвиля» залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення відповідних недоліків.

06.03.2023 через загальний відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікрохвиля» надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.03.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 05.04.2023.

У судове засідання, призначене на 05.04.2023, з`явились представники позивача. Так, судом було зазначено, що відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження справі та призначення підготовчого засідання, докази про що містяться в матеріалах справи, з огляду на що, судом було з`ясовано думку представників позивача щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Представники позивача не заперечували проти закриття підготовчого провадження, у зв`язку із чим, суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 19.04.2023.

У судове засідання, призначене на 19.04.2023 з`явився представник позивача та керівник позивача, які підтримали заявлені позовні вимоги, просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Судом зазначається, що Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.03.2023, суд у відповідності до ст.ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 09.03.2023 вбачається, що ухвалу про відкриття провадження у справі відповідачем було отримано 15.03.2023, проте, у визначений судом строк відзив на позовну заяву останнім не подано.

Крім того, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 було здійснено виклик відповідача у судове засідання на 19.04.2023 та повідомлено про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті.

Відповідно до даних отриманих з офіційного сайту Укрпошти, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105494237209, яке містило Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 про виклик відповідача у судове засідання на 19.04.2023 та повідомлення його про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті, була отримана Відповідачем 12.04.2023, проте відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання не подав.

Судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливості ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 08.03.2023 та ухвалою про закриття підготовчого провадження та призначення судової справи по суті на 19.04.2023 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.03.2023, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

10.03.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мікрохвиля» (Позивач, Постачальник) та Державним підприємством «Радіовимірювач» (Відповідач, Покупець) було укладено Договір поставки №04-2020.

13.09.2022 Відповідач змінив назву з Державне підприємство «Радіовимірювач» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Радіовимірювач».

Згідно до п. 1.1 вказаного Договору, Позивач, зобов`язується партіями, відповідно до Заявок Відповідача, поставляти Відповідачу у власність товар, найменування, якість та технічні характеристики, кількість та ціна якого визначаються згідно з Технічною Специфікацією, яка є додатком 3 до Договору і є його невід`ємно частиною (далі - Товар), а Відповідач зобов`язується прийняти Товар і оплатити його в порядку та на умовах Договору.

Відповідно до п.3.1 Договору, Договірна ціна цього Договору визначена Протоколом погодження договірної ціни, який є додатком 2 до Договору і його невід`ємною частиною та становить: три мільйона дев`ятсот двадцять три тисячі сімсот сорок п`ять грн. 60 коп. (3 923 745 грн. 60 коп.), у тому числі ПДВ 653 957,60 грн (шістсот п`ятдесят три тисячі дев`ятсот п`ятдесят сім грн. 60 коп).

Як вбачається з положень п. 3.3 Договору, загальна сума (ціна) Договору та ціна за одиницю Товару зазначаються у Специфікації, яка є додатком 3 до Договору і його невід`ємною частиною та включають у себе вартість тари та упаковки Товару, всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, що сплачуються Позивачем, вартість доставки Товару до місця поставки, вартість страхування, завантаження, розвантаження та всі інші витрати Позивача, пов`язані з виконанням цього Договору. Ціна Товару визначається в національній валюті України.

Оплата за поставлений Товар здійснюється Відповідачем впродовж строку і на умовах, зазначених у Специфікації, за умови відсутності зауважень Відповідача до змісту та форми документів щодо оплати. (п. 3.6 Договору).

Також, п.3.7 Договору було передбачено, що у встановлених законом випадках Позивач зобов`язаний зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних належним чином оформлену податкову накладну на Товар.

Якщо у строки, встановлені Податковим кодексом України для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, Позивач не здійснить реєстрацію податкової накладної або зареєструє податкову накладну, складену з порушенням чинного порядку її заповнення, оплата за поставлений Товар здійснюється Відповідачем на умовах визначених Договором, у розмірі 80 (вісімдесят) відсотків від ціни поставленого Товару.

Оплата залишкової суми у розмірі 20 (двадцять) відсотків від ціни поставленої партії Товару, здійснюється протягом 10 (десяти) календарних днів від дати реєстрації Позивачем усіх належним чином оформлених податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно Податкового кодексу України.

За умови поставки Товару за Договором партіями, два та більше разів на місяць, Позивач може складати, не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всіх поставлених партій Товару протягом звітного (одного) місяця.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що Поставка Товару здійснюється згідно з Правилами «Інкотермс» у редакції 2010 року на умовах поставки DDP («Зі сплатою мита») у місце поставки, що визначено в Технічній Специфікації, яка є додатком 1 до Договору і його невід`ємною частиною. Поставка Товару здійснюється Позивачем партіями, за Заявками Відповідача (надалі Заявки), підписаними уповноваженою особою Відповідача, у строк, що передбачений у Календарному плані, який є Додатком 4 до даного Договору і його невід`ємною частиною, але в будь-якому випадку не пізніше дати припинення дії Договору. Заявки є невід`ємною частиною Договору.

Датою поставки (передачі) Товару та переходу права власності на Товар є дата фактичного отримання Товару Відповідачем від Позивача у відповідності до належно оформлених первинних документів. Обов`язки Позивача з передачі партії Товару Відповідачу вважаються виконаними належним чином з моменту своєчасної поставки Товару та передачі Супровідних документів, підписання Сторонами належним чином оформлених Первинних документів без зауважень Сторін, за умови відсутності в подальшому аргументованих (підтверджених) претензій Відповідача щодо якості Товару. (п. 4.4 Договору.)

Пунктами 4.5 та 4.6 Договору, передбачено, що видаткова накладна або акт приймання-передачі Товару (далі разом - Первинні документи), крім обов`язкових реквізитів, передбачених чинним законодавством, повинні містити посилання на номер та дату Договору та відповідний номер та дату Заявки, згідно з якою здійснюється поставка Товару.

Передача Товару від Позивача Відповідачу здійснюється на підставі належним чином оформленого оригіналу довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, виданої уповноваженому представникові Відповідача, з обов`язковим складанням і підписанням Сторонами відповідних Первинних документів, обумовлених цим Договором.

Як встановлено п.6.1 Договору, він набирає чинності з дня його підписання Сторонами (уповноваженими представниками Сторін), скріплення печатками Сторін (за наявності) та діє до 31 грудня 2020 року (якщо його не буде розірвано достроково), а в частині гарантійних зобов`язань і зобов`язань про конфіденційність - до повного виконання таких зобов`язань (у тому числі у разі дострокового розірвання). Припинення дії Договору чи його розірвання не звільняє будь-яку із Сторін від обов`язку виконати свої зобов`язання за Договором, які виникли до такого припинення (розірвання) на підставі належно виконаного іншою Стороною свого зобов`язання за Договором.

Так, Позивачем зазначається, що на виконання умов Договору, Позивач поставив Відповідачу Товар на загальну суму 1 034 145,60 грн (861 788, 00 грн + ПДВ 172 357,60 грн) що підтверджується складеною та підписаною сторонами видатковою накладною № 6 від 23.12.2020, яка міститься в матеріалах справи.

В подальшому, 28.12.2020, Позивач поставив Відповідачу Товар на загальну суму 1 444 800,00 грн., (1 204 000,00 грн + ПДВ 240 800,00 грн.) що підтверджується складеною та підписаною сторонами видатковою накладною № 7 від 28.12.2020, яка міститься в матеріалах справи.

Також, 19.01.2021, Позивач поставив Відповідачу Товар на загальну суму 1 444 800,00 грн. (1 204 000,00 грн + ПДВ 240 800,00 грн.), що підтверджується складеною та підписаною сторонами видатковою накладною №1 від 19.01.2021, яка міститься в матеріалах справи.

Отже, загальна сума поставленого Відповідачу Товар Позивачем складає 3 269 788,00 грн та ПДВ у розмірі 653 957,60 грн., а всього 3 923 745,60 грн.

Відповідачем було здійснено часткову оплату товару у розмірі 2 096 766,80 грн., у зв`язку із чим, у Відповідача залишилась несплаченою заборгованість у розмірі 1 826 978,80 грн., що також підтверджується складеним та підписаним з боку позивача та відповідача Актом звірки розрахунків від 14.07.2021.

15.12.2021 Позивач звернувся до Відповідача із вимогою про сплату заборгованості за поставлений за Договором № 04-2020 від 10.03.2020 Товар, яка була прийнята Відповідачем за вхідним № 1155 від 15.12.2021.

Судом зазначається, що оскільки у відповідності до умов укладеного між сторонами договору, Відповідач мав оплатити поставлений йому товар у загальній сумі 3 923 745,60 грн з ПДВ у строк до 29.01.2021 (включно), у Позивача, правомірно виникло право вимоги оплати товару та нарахування санкцій за невиконання Відповідачем умов договору.

Водночас, Відповідачем 04.01.2022 було частково сплачено заборгованість за поставлений товар у розмірі 649 425,20 грн.

Крім того, 01.02.2022 між Позивачем та Відповідачем був складений та підписаний Акт звірки розрахунків, відповідно до якого, заборгованість Відповідача за поставлений та неоплачений товар склала 1 177 553,60 грн з ПДВ.

За доводами позивача, реєстрація податкових накладних була зупинена, а відтак Відповідачем не було отримано право на використання податкового кредиту, у зв`язку із чим, відповідно до п. 3.7 Договору оплата поставленого Позивачем товару, повинна бути здійснена Відповідачем у розмір 80 відсотків від ціни поставленого товару, а саме: 523 596,00 грн., де 3 923 745,60 грн (загальна вартість поставленого товару з ПДВ) - 653 957,60 грн (ПДВ) - 2 746 192,00 грн (загальна сума здійсненої Відповідачем оплати за поставлений йому товар).

Також позивач зазначає, що підтверджується матеріалами справи, 21.09.2022 між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «НДІ РС «Квант-Радіолокація» (новий кредитор), було укладено Договір про відступлення права вимоги.

За даним Договором від 21.09.2022 Позивачем було частково відступлене належне йому право вимоги до Відповідача згідно з Договором поставки №04-2020 від 10.03.2020 року. Розмір зобов`язань, що були частково передані Позивачем до Нового кредитора складають 124 573,15 грн.

У зв`язку з чим Позивачем зазначено, що станом на 14.12.2022 року прострочена заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 399 022,85 грн., яку останній просить стягнути з Відповідача в судовому порядку.

Також, у зв`язку з порушенням Відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором в частині здійснення розрахунків, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 102 641,37 грн та 3% річних у розмірі 11 708,31 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору № 04-2020 від 10.03.2020, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Приписи вказаної статті кореспондуються з нормами статті 712 Цивільного кодексу України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 Господарського кодексу України). Аналогічні положення містяться в статті 526 Цивільного кодексу України.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною другою статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Позивач виконав свої зобов`язання за договором належним чином, поставив Відповідачу товар на загальну суму 3 923 745,60 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 653 957,60 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними та довіреностями, наданими Позивачем, тоді як Відповідач оплатив поставлений товар частково та з порушенням встановлених строків, всього на загальну суму 2 746 192,00 грн.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З огляду на відступлення Позивачем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НДІ РС «Квант-Радіолокація» права вимоги до Відповідача за Договором поставки № 04-2020 від 10.03.2020 у розмірі 124 573,15 грн., а також враховуючи п. 3.7 Договору поставки та часткову оплату Відповідачем поставленого Позивачем товару, суд дійшов до висновку про те, що граничний строк оплати, станом на дату звернення Позивача до суду є таким що настав, а сума боргу складає 399 022,85 грн та підлягає стягненню з Відповідача у повному обсязі.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, обов`язку зі сплати вартості отриманого товару у повному обсязі Відповідачем виконано не було, що не було також спростовано Відповідачем під час розгляду справи судом.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи викладене, оскільки Відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати поставленого товару у повному обсязі в обумовлені договором строки, суд дійшов висновку, що Відповідачем було порушено умови договору, а тому вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості в розмірі 399 022,85 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, у зв`язку з порушенням Відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором в частині здійснення розрахунків, Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 11 708,31 грн. та 102 641,37 грн. інфляційних втрат.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних, за період визначений позивачем, суд дійшов висновку про можливість стягнення з Відповідача 3% річних в розмірі 11 708,31 грн. та 102 641,37 грн. інфляційних втрат.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікрохвиля» у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Радіовимірювач» (02121, м. Київ, вул. Колекторна, 24/26, ідентифікаційний код: 14308109) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікрохвиля» (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 2, корп.. 66, офіс 414, ідентифікаційний номер: 31310957) заборгованість у розмірі 399 022 грн 85 коп., 3% річних у розмірі 11 708 грн 31 коп., інфляційні втрати у розмірі 102 641 грн 37 коп. та 7 700 грн 59 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20.04.2023

Суддя Л.Г. Пукшин