Рішення

від 20.04.2023 по справі 910/1807/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2023 м. КиївСправа № 910/1807/23

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "БІЛД ЛАЙФ";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ОВК-СИСТЕМИ";

про: стягнення 595.422,72 грн.

Суддя Сергій Балац

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "БІЛД ЛАЙФ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ОВК-СИСТЕМИ" (далі - відповідач) про стягнення 595.422,72 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено зобов`язання з поставки товару за укладеним між сторонами спору договором поставки у спрощений спосіб, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 595.422,72 грн. у вигляді попередньої оплати.

Ухвалою господарського суду від 07.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1807/23 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням відсутності узгодженості між сторонами строку поставки товару.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

На виконання усних домовленостей, досягнутих між позивачем, як покупцем та відповідачем, як постачальником, з поставки товару, останнім виставлено позивачеві рахунки на загальну суму 3.648.384,24 грн., а саме: від 19.01.2022 № 777 на суму 1.513.836,95 грн. та від 19.01.2022 № 778 на суму 2.134.547,29 грн.

Позивачем здійснено часткову оплату на загальну суму 3.118.707,39 грн., а саме: платіжна інструкція від 21.01.2022 № 11133 на суму 1.211.069,56 грн., платіжне доручення від 21.01.2022 № 11134 на суму 1.707.637,83 грн. та платіжне доручення від 15.02.2022 № 11474 на суму 200.000,00 грн.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положенням статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст. 181 Господарського кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Факт виставлення відповідачем рахунків на оплату товару та часткової оплати його позивачем свідчить про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин з поставки товару, відтак, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору поставки є предмет та ціна, які узгоджені сторонами спору у названих документах.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Позивачем здійснено часткову поставку товару на загальну суму 2.503.599,75 грн., відповідно до видаткових накладних, а саме:

- від 14.02.2022 № 527 на суму 293.464,00 грн.;

- від 18.08.2022 № 1343 на суму 510.255,78 грн.;

- від 26.08.2022 № 1417 на суму 110.064,00 грн.;

- від 31.08.2022 № 1448 на суму 68.652,42 грн.;

- від 14.02.2022 № 526 на суму 437.265,23 грн.;

- від 17.02.2022 № 607 на суму 79.414,32 грн.;

- від 18.08.2022 № 1370 на суму 571.674,00 грн.;

- від 26.08.2022 № 1416 на суму 173.124,00 грн.;

- від 31.08.2022 № 1447 на суму 259.686,00 грн.

Також позивачем здійснено повернення відповідачу а останнім прийнято таке повернення товару, відповідно до накладної на повернення від 19.08.2022 № 4 на суму 48.175,20 грн.

Таким чином, сума оплати позивача за якою відповідачем не здійснено поставку товару становить 663.282,84 грн.

Розмір вказаної заборгованості також підтверджений актом звіряння взаємних розрахунків в період з 01.01.2022 по 31.10.2022.

Позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою від 14.11.2022 № 1411/1/22 про поставку товару на суму 663.282,84 грн. Вказаний лист направлений на адресу місцезнаходження відповідача, що підтверджується описом вкладення до поштового відправлення, який наявний в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

Також позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою від 13.01.2023 № б/н про повернення попередньої оплати в сумі 663.282,84 грн. Вказаний лист направлений на адресу місцезнаходження відповідача, що підтверджується описом вкладення до поштового відправлення, який наявний в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

Проте, відповідачем здійснено часткове повернення коштів позивачу в сумі 67.860,12 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 25.01.2023 № 1344.

Вказані обставини призвели до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 595.422,72 грн. у вигляді попередньої оплати.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням наступного.

Приписами частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Положеннями частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Жодного підтвердження факту постави відповідачем товару або повернення на користь позивача грошових коштів в сумі 595.422,72 грн. сторонами спору до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 595.422,72 грн.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заперечення відповідача з приводу відсутності встановленого строку поставки товару судом відхилені з огляду на приписи частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, а саме: направлення позивачем на адресу відповідача листів-вимог, які, у встановлений строк, не були виконані відповідачем на заявлену до стягнення суму заборгованості.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В матеріалах справи наявний договір про надання правничої допомоги від 09.01.2023 № 23/0109-1, укладений між позивачем та адвокатським об`єднанням "МЕНТОРС" та додаток від 23.01.2023 № б/н до такого договору.

Так позивачем, в підтвердження здійснення оплати наданих послуг за вказаним договором подані до суду: рахунок на оплату від 23.01.2023 № 23/0109-1/1 на суму 15.000,00 грн.; акт наданих послуг від 01.02.2023 № 23/0109-1/1 на суму 15.000,00 грн.; звіт про надані послуги від 01.02.2023 № 23/0109-1/1 на суму 15.000,00 грн.

Положеннями частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Проте, відповідачем не подано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правової допомоги позивача.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 та пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати у вигляді витрат позивача на правову допомогу покладаються на відповідача, а витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ОВК-СИСТЕМИ" (Україна, 04073, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИРЕЦЬКА, будинок 9, КОРПУС 1-Ф, ідентифікаційний код: 36971973) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "БІЛД ЛАЙФ" (Україна, 07400, Київська обл., місто Бровари, БУЛЬВАР НЕЗАЛЕЖНОСТІ, будинок 18 Б, ідентифікаційний код: 41969018) заборгованість в сумі 595.422 (п`ятсот дев`яносто п`ять тисяч чотириста двадцять дві) грн. 72 коп., витрати на правову допомогу в сумі 15.000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 8.931 (вісім тисяч дев`ятсот тридцять одна) грн. 34 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Cуддя Сергій Балац