Рішення

від 20.04.2023 по справі 910/1555/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.04.2023Справа № 910/1555/23Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дебет і кредит"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "Альфа контроль"

про стягнення 135 123,49 грн.

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Дебет і кредит" до товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "Альфа контроль" про стягнення 135 123,49 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення умов договору про надання послуг №21/07/05 від 01.07.2021 відповідачем в частині оплати наданих послуг.

У зв`язку з чим, просить суд стягнути з відповідача вартість наданих та неоплачених послуг у розмірі 95 700,00 грн., пеню в розмірі 10 247,05 грн., три відсотки річних в розмірі 3 227,64 грн., збитки від інфляції в розмірі 25 948,80 грн. та судові витрати у розмірі 2 684,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.02.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

06.03.2023 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволені позову повністю.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

01.07.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю "Дебет і кредит" (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "Альфа контроль" (замовник) укладено договір про надання послуг №21/07/05.

Згідно з ч.1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що виконавець зобов`язується надавати регулярні послуги з бухгалтерського обслуговування (надалі іменується «послуги»), а замовник зобов`язується приймати та оплачувати належним чином надані послуги в обсязі та на умовах, визначених цим договором та додатками до нього.

Послуги включають щомісячне ведення бухгалтерського обліку та підготовку податкової, фінансової звітності на підставі наданих замовником первинних документів, з урахуванням обсягу послуг вказаних в переліку послуг (додатку 1). Порядок та особливості надання послуг визначаються у замовленні (додаток 2). Додаток 1 та додаток 2 є невід`ємними частинами цього договору (п.1.2 договору).

У додатку №2 до договору від 01.07.2021 зазначено, що підписуючи це замовлення замовник доручає виконавцю щомісячно проводити наступний обсяг робіт: 2.1 нараховувати заробітну плату та відповідні нарахування, кадровий документообіг на: 3 (трьох) співробітників. 2.2. кількість господарських операцій в місяць: до 10 (десяти) шт. Вартість послуг в місяць становить 3 000,00 грн. з ПДВ.

Згідно з п.2.3 договору протягом дії даного договору, щомісячно, у строк, зазначений у п.3.4.2 договору, замовник надає виконавцю оригінали або належним чином завірені копії первинних документів, складання яких відповідно до додатку 1 відноситься до компетенції замовника, на підставі підписаного замовником реєстру документів.

Частиною 1 статті 905 ЦК України передбачено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.11.3 договору виконавець починає надавати послуги на умовах цього договору, складання та подання звітності за період з 01.07.2021 року.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками (в разі якщо замовник здійснює власну діяльність з використанням печатки). Сторони укладають цей договір строком на 1 (один) рік (п.8.1 договору).

Пунктом 1 статті 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п.4.1 договору сторони дійшли згоди, що вартість послуг виконавця залежить від кількості господарських операцій замовника з реалізації товарів, робіт, послуг (виписаних видаткових накладних та актів виконаних робіт), проведених протягом попереднього місяця.

Відповідно до п.4.2 договору при укладенні цього договору сторони у замовленні визначають конкретний обсяг послуг, що необхідний замовнику та вартість таких послуг.

Згідно з п.4.3 договору в разі якщо фактичний обсяг наданих послуг перевищує той, що було узгоджено у замовленні, виконавець надсилає замовнику лист-повідомлення про даний факт з рахунком на сплату послуг, що були фактично надані. Сплата рахунку, виставленого виконавцем, є обов`язковою для замовника.

Оплата послуг виконавця здійснюється на підставі виставлених замовнику рахунків на умовах передоплати повної вартості таких послуг, протягом 5 (п`яти) днів з дати виставлення рахунку (п.4.6 договору).

Розділом 3 договору передбачено, що на підставі цього договору замовник зобов`язується:

3.4.15 оплатити послуги виконавця в розмірі, порядку і термінах, встановлених розділом 4 даного договору, приймати роботу за актом наданих послуг;

3.4.16 завчасно узгодити з виконавцем додатковий обсяг робіт у рамках цього договору, термін виконання, надати всю необхідну інформацію для виконання такої роботи;

3.4.17 у разі перевищення обсягу послуг, що надаються виконавцем за цим договором, узгодити новий обсяг послуг шляхом оплати виставленого виконавцем рахунку.

01.11.2021 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору про надання послуг №21/07/05 від 01.07.2021р., в якій сторонами погоджено: 2. Підписуючи це замовлення замовник доручає виконавцю щомісячно проводити наступний обсяг робіт: 2.1 нараховувати заробітну плату та відповідні нарахування, кадровий документообіг на: 40 (сорок) співробітників. 2.2. кількість господарських операцій в місяць: до 50 (п`ятдесят) шт. Вартість послуг в місяць становить 31 260,00 грн. в т.ч. ПДВ - 5 210,00 грн.

На виконання умов договору позивачем виставлено відповідачу наступні рахунки на оплату:

- №А00000893 від 15.11.2021 (додаткове ведення бух обліку за жовтень 2021р.) на суму 36 180,00 грн.,

- №А00000895 від 15.11.2021 (додаткове ведення бух обліку за листопад 2021р.) на суму 28 260,00 грн.,

- №А00000961 від 15.11.2021 (ведення бух обліку за грудень 2021р.) на суму 31 260,00 грн.,

- №А00000062 від 05.01.2022 (ведення бух обліку за січень 2022р.) на суму 31 260,00 грн.

Зокрема, щодо надання послуг у жовтні 2021 та листопаді 2021 позивачем в позовній заяві зазначено наступне.

На виконання своїх зобов`язань за договором позивач у жовтні 2021 року надав відповідачу наступні послуги:

- оформлення 53 господарських операцій, що підтверджується реєстром господарських операцій за жовтень 2021. року, сформованим із системи бухгалтерського обліку відповідача: відповідно до додатку №2 вартість послуг з бухгалтерського обліку при оформленні в місяць від 26 до 50 господарських операцій становить 7900,00 грн., а від 51 до 80 господарських операцій - 10 000.00 грн. без врахування податку на додану вартість. Враховуючи несуттєвість перевищення кількості господарських операцій (на 3 операції від граничних 50), позивач з власної ініціативи застосував до розрахунку вартості послуг тариф 7900,00 грн. замість належного тарифу 10 000,00 грн.;

- нарахування заробітної плати на 36 співробітників, що підтверджується Податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за IV квартал 2021 року: відповідно до додатку №2 у обумовлену вартість послуг у розмірі 7900,00 грн. входить нарахування заробітної плати на 3-х співробітників, а якщо співробітників більше 3-х - вартість нарахування заробітної плати на кожного додаткового співробітника становить 750,00 грн. без врахування податку на додану вартість (33 співробітники*750.00 грн=24 750.00 грн.) без врахування податку на додану вартість.

Таким чином загальна вартість послуг з бухгалтерського обліку у жовтні 2021 року без врахування податку на додану вартість становить 7900,00 грн. + 24 750,00 грн=32 650,00 грн. З урахуванням податку на додану вартість: 32 650,00 грн. * 1,2=39 180,00 грн. Оскільки 01.10.2021 року відповідачем було сплачено в якості передплати послуг у жовтні 2021 року 3000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 20 від 01.10.2021 року, то доплаті підлягало 36 180,00 грн. з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 6 030,00 грн. На виконання п. 4.3 договору 15.11.2021 року позивач виставив Відповідачу рахунок на доплату фактично наданих послуг у жовтні 2021 року №А00000893.

На виконання своїх зобов`язань за договором у листопаді 2021 року позивач надав відповідачу обумовлений обсяг послуг, у зв`язку з чим у відповідача виник обов`язок сплатити позивачу вартість послуг у розмірі 31 260,00 грн. з урахуванням податку на додану вартість у сумі 5210,00 грн. Відповідач сплатив лише 3 000,00 грн. Таким чином заборгованість відповідача за послуги, надані позивачем у листопаді 2021 року, становить 28 260,00 грн., про що позивач повідомив відповідача шляхом виставлення рахунку № А00000895 від 15.11.2021 року.

Відповідно до п.5.1 договору надані послуги у конкретному місяці зазначаються в акті приймання-передачі наданих послуг (в подальшому іменується «акт»). Акт підписується сторонами щомісяця за результатами послуг за минулий календарний місяць незалежно від періодичності здачі податкової та іншої (згідно умов діючого законодавства) звітності замовника, що свідчить про належне надання послуг виконавцем і відсутності у сторін взаємних претензій.

На підтвердження факту надання послуг не пізніше останнього робочого дня місяця, у якому надавалися послуги виконавець складає акт та передає його на підпис замовнику особисто, поштою (рекомендованим листом) або кур`єром (п.5.2 договору).

Згідно з п.5.3 договору датою (періодом) надання послуг вважається зазначена в акті дата (період) фактичного отримання наданих послуг замовником.

Замовник зобов`язується протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання акту повернути особисто, поштою (рекомендованим листом) або кур`єром підписаний та скріплений печаткою примірник акту виконавцеві, або надати виконавцеві письмові мотивовані претензії до якості наданих послуг (п.5.4 договору).

Якщо протягом строку, вказаного в п.5.4 договору замовник не поверне підписаний та скріплений печаткою примірник акту виконавцю або не надасть письмові мотивовані претензії до якості наданих послуг, акт вважатиметься підписаним, а послуги - надані в повному обсязі, вчасно, належним чином та є прийнятими замовником (п.5.5 договору).

Пунктом п.5.6 договору передбачено, що надання послуг підтверджується також фактичним виконанням всіх передбачених додатком 1 дій, щодо обробки первинних бухгалтерських документів замовника, внесення записів про господарські операції до бухгалтерських регістрів у АСБО, своєчасне подання у контролюючі органи податкової, фінансової та статистичної звітності замовника, нарахування заробітної плати замовника, ведення обліку розрахунків із постачальниками замовника, обліком реалізації товарів замовника та іншими діями.

Послуги, додатково надані виконавцем у звітному місяці, можуть бути зазначені в одному акті (п.5.7 договору).

В матеріалах справи наявні виставлені позивачем відповідачу та підписані та скріплені печаткою тільки позивачем акти надання послуг, а саме:

- №А00000824 від 31.12.2021 (введення бух обліку за грудень 2021р.) на суму 31 260,00 грн.,

- №А00000034 від 31.01.2022 (додаткове ведення бух обліку за жовтень 2021р.) на суму 36 180,00 грн.,

- №А00000035 від 31.01.2022 (додаткове ведення бух обліку за листопад 2021р.) на суму 28 260,00 грн.,

- №А00000036 від 31.01.2022 (введення бух обліку за січень 2022р.) на суму 31 260,00 грн.

Вищезазначені акти надання послуг направлені на адресу відповідача 11.02.2022, що підтверджується описом вкладення у цінний лист.

При цьому, суд зазначає, що не підписання з боку відповідача вищезазначених актів надання послуг не дає підстави вважати такі послуги не наданими, враховуючи, що в матеріалах справи не міститься жодного заперечення щодо надання таких послуг.

Суд зазначає, що відповідачем не спростовано факт надання послуг позивачем та їх вартість за оспорюваний період.

Також, на підтвердження факту надання послуг позивачем надано: податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 4 квартал 2021 року; повідомлення про прийняття працівників на роботу за період з вересня 2021 року по січень 2022 року, податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень 2021 року; реєстр операцій за період з жовтня 2021 року по січень 2022 року, повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність від 31.01.2022 року, відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за 4 квартал 2021 року.

Крім того, надання актів пізніше строку визначено в договорі не спростовує факту надання послуг позивачем відповідачу.

В матеріалах справи наявні докази часткової оплати відповідачем за надані послуги, що підтверджується платіжними інструкціями, а саме:

- №20 від 01.10.2021р. на суму 3 000,00 грн. з призначенням платежу: «сплата за бухгалтерські послуги за 10.2021 згідно рахунку №807 від 01.10.2021 та договору №21/07/05 від 01.07.2021 року у т.ч. ПДВ 20% 500 грн.»;

- №38 від 01.11.2021р. на суму 3 000,00 грн. з призначенням платежу: «сплата за бухгалтерські послуги за 11.2021 згідно рахунку №882 від 01.11.2021 та договору №21/07/05 від 01.07.2021 року у т.ч. ПДВ 20% 500 грн.»;

- №64 від 15.12.2021р. на суму 31 260,00 грн. з призначенням платежу: «сплата за вед. бух. обліку за 12.2021 зг. Рах. №961 від 01.12.2021 та ДУ №1 від 01.11.2021 до Дог. №21/07/05 від 01.07.2021 року у т.ч. ПДВ 20% 5210 грн.».

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості за отримані послуги, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за договором про надання послуг №21/07/05 від 01.07.2021 в сумі 95 700,00 грн. документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконання грошових зобов`язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 10 247,05 грн., три відсотки річних в розмірі 3 227,64 грн. та збитки від інфляції в розмірі 25 948,80 грн.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно п. 6.2 договору, у випадку прострочення оплати послуг, замовник зобов`язується сплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, від несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання.

Отже, сторонами договору, було погоджено письмово застосування такого виду відповідальності до покупця, як стягнення пені.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частиною 5 статті 253 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Розрахунок пені:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення36 180,0023.11.2021 - 09.12.2021178,500.047286,4736 180,0010.12.2021 - 20.01.2022429,000.049749,3736 180,0021.01.2022 - 20.05.202212010,000.0552 378,9628 260,0023.11.2021 - 09.12.2021178,500.047223,7628 260,0010.12.2021 - 20.01.2022429,000.049585,3328 260,0021.01.2022 - 20.05.202212010,000.0551 858,1931 260,0011.01.2022 - 20.01.2022109,000.049154,1631 260,0021.01.2022 - 02.06.202213310,000.0552 278,1331 260,0003.06.2022 - 10.07.20223825,000.1371 627,23За перерахунком суду загальний розмір пені становить 10 141,60 грн. та підлягає задоволенню.

Вимога позивача в частині стягнення пені в розмірі 105,45 грн. не підлягає задоволенню.

Щодо строку позовної давності до вимог про стягнення пені, суд зазначає наступне.

Стаття 256 Цивільного кодексу України визначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Пунктом 1 ч.2 статті 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Положеннями ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначено, що неустойка заявлена поза строком позовної давності в один рік.

Натомість, позивач при поданні позовної заяви просив суд поновити пропущений з поважних причин строк про стягнення неустойки.

Згідно з ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Суд зазначає, що 30.03.2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (Закон 540-ІХ), яким продовжені юридичні строки, зокрема, загальна та спеціальна позовна давність, строки нарахування штрафних санкції: "5.Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) доповнити пунктами 12-14 такого змісту: 12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Вказаний Закон набрав законної чинності з 02.04.2020 року.

11.03.2020 року з метою недопущення розповсюдження на території України хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (СОУГО-19), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Вказаною постановою встановлено карантин з 12 березня 2020 року, який діє на дату подання даної позовної заяви.

Враховуючи приписи статей 256, 258, пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, згідно з якими з 02.04.2020 року юридичні строки, зокрема, загальна та спеціальна позовна давність, були продовжені на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), тому строк позовної давності щодо вимоги про нарахування неустойки у справі позивачем не був пропущений.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок трьох процентів річних:

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСумаз 23/11/2021 до 21/01/2023 36 180,00 x 3 % x 425 : 365 : 1004251 263,82 грн.з 23/11/2021 до 21/01/2023 28 260,00 x 3 % x 425 : 365 : 100425987,16 грн.з 11/01/2022 до 21/01/2023 31 260,00 x 3 % x 376 : 365 : 100376966,06 грн.За перерахунком суду загальний розмір трьох процентів річних становить 3 217,04 грн. та підлягає задоволенню.

В частині стягнення трьох процентів річних в розмірі 10,60 грн. відмовити.

Суд погоджується з розрахунком індексу інфляції в розмірі 25 948,80 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 123, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "Альфа контроль" (03110, м. Київ, вулиця Преображенська, будинок 39/8, ідентифікаційний код 43905695) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дебет і кредит" (02140, м. Київ, вулиця Л.Руденко, будинок 6-А, ідентифікаційний номер 37153133) основний борг в розмірі 95 700 (дев`яносто п`ять тисяч сімсот) грн. 00 коп., пеню в розмірі 10 141 (десять тисяч сто сорок одна) грн. 60 коп., три проценти річних в розмірі 3 217 (три тисячі двісті сімнадцять) грн. 04 коп., індекс інфляції в розмірі 25 948 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот сорок вісім) грн. 80 коп. та 2 681 (дві тисячі шістсот вісімдесят одна) грн. 58 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. М. Мудрий