Ухвала

від 19.04.2023 по справі 914/2899/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014,м.Львів, вул.Личаківська, 128

УХВАЛА

19.04.2023 Справа № 914/2899/22

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Лукро», м. Одеса, про грошові вимоги до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружківський вогнетривкий завод», м. Львів, в сумі 460160,45 грн.

у справі за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Октант», м. Київ

про: банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружківський вогнетривкий завод» (79007, м. Львів, вул. Гоголя, 6/8; ідентифікаційний код 34283984)

Суддя Артимович В.М.,

секретар судового засідання Лабай Х.А.

За участю представників:

від ТзОВ «ФК «Октант»: не з`явився;

від боржника: Куфтінова Г.Ю. (у режимі відеоконференції);

від ТзОВ «ТЕК «АМП Транс»: не з`явився;

від ДПС України в особі ГУ ДПС у Львівській області: не з`явився;

від ТзОВ «ТІС-Експедішн»: не з`явився;

від ПАТ «Закритого недиверсифікованого венчурного корпоративного інвестиційного фонду «Дженерал Інвестмент» Ресурсес»: не з`явився;

від ТзОВ «Ю.Комодітіз»: Пінчук Ю.А. (у режимі відеоконференції);

від ТзОВ «Дуніт»: Лєскін М.С (в режимі відеоконференції);

від ТзОВ «Астілс»: не з`явився;

від АТ «ДТЕК Донецькі електромережі»: не з`явився;

від ГУ ПФУ у Львівській області: Пилат М.Я.;

від ТзОВ «Лукро»: не з`явився;

від ПрАТ «Донецькоблгаз»: Шипенко М.С. (в режимі відеоконференції);

розпорядник майна: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 28.11.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружківський вогнетривкий завод» (79007, м. Львів, вул. Гоголя, 6/8; ідентифікаційний код 34283984); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружківський вогнетривкий завод»; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружківський вогнетривкий завод» (ідентифікаційний код 34283984); призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Надлонка Андрія Івановича; постановлено оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружківський вогнетривкий завод» (ідентифікаційний код 34283984); призначено попереднє засідання суду.

На розгляд Господарського суду Львівської області 23.01.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Лукро» надійшла заява з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружківський вогнетривкий завод» в сумі 460160,45 грн.

Ухвалою суду від 23.01.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лукро» з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружківський вогнетривкий завод» прийнято до розгляду.

Суд, проаналізувавши матеріали та з`ясувавши обставини справи, повно, всебічно і об`єктивно оцінивши докази, дійшов висновку, що грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лукро» до боржника слід визнати, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лукро» (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дружківський вогнетривкий завод» (клієнт) 26.08.2015 укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування № ТЕО/2015_09 (далі договір). У п. 1.1. договору визначено, що предметом цього договору є надання експедитором клієнту послуг з транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів клієнта, в тому числі організації перевезень різними видами транспорту , перевалки у портах та надання інших узгоджених сторонами послуг.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про транспортне експедирування, який підпадає під правове регулювання норм глави 65 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Відносини учасників транспортно-експедиторської діяльності встановлюються на основі договорів. Учасники цієї діяльності вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов взаємовідносин, що не суперечать чинному законодавству.

Як визначено у ч. 1 ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

Отже, транспортне експедирування є видом господарської діяльності, спрямованої на організацію процесу перевезення вантажів. Експедитор є таким суб`єктом господарювання, функціональне призначення якого полягає в організації та сприянні здійсненню процесу вантажів. Експедитором може бути, як суб`єкт господарювання (транспортно-експедиційна організація), так і безпосередньо перевізник. Транспортне експедирування - це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях.

Як стверджує заявник та з огляду на матеріали справи, на виконання умов вказаного договору експедитор надав клієнту послуги з транспортно-експедиторського обслуговування вантажу MEREL D 1Ч45 на загальну суму 660160,35 грн, у тому числі ПДВ, та послуги з транспортно-експедиторського обслуговування вантажу Магнезит плавлений на загальну суму 204784,35 грн, у тому числі ПДВ, що підтверджується актами надання послуг від 28.01.2022 № 484 та від 07.07.2022 № 1766, підписаними та скріпленими печатками обох сторін.

За фактом надання послуг експедитором було виставлено клієнту відповідні рахунки на оплату від 28.01.2022 № 479 на суму 660160,35 грн та від 07.07.2022 № 1830 на суму 204784,35 грн.

Згідно із п. 4.2. договору клієнт оплачує рахунки експедитора протягом 3 (трьох) днів з моменту виставлення рахунку.

Як стверджує заявник, всупереч взятим на себе договірним зобов`язанням боржник не повністю оплатив вартість, отриманих від експедитора послуг. Заявник зазначає, що заборгованість ТзОВ «Дружківський вогнетривкий завод» перед ТзОВ «Лукро» за рахунком від 28.01.2022 № 479 становить 460160,32 грн, та за рахунком від 07.07.2022 № 1830 заборгованість становить 0,13 грн. Таким чином, загальна заборгованість ТзОВ «Дружківський вогнетривкий завод» перед ТзОВ «Лукро» станом на 20.12.2022 становить 460160,45 грн.

Крім того, розмір заборгованої боржника перед ТзОВ «Лукро» погоджено сторонами у акті звірки взаємних розрахунків за період: 01.01.2022-20.12.2022, який підписаний та скріплений печатками обох сторін.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Статтею 193 ГК України закріплено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Слід зазначити, що у матеріалах справи відсутні та боржником суду не надано доказів сплати Товариству з обмеженою відповідальністю «Лукро» заборгованості в сумі 460160,45 грн за надані за договором послуги.

Розпорядник майна вказану суму заборгованості визнає в повному обсязі, що підтверджується повідомленням щодо розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника від 26.01.2023 за № 01-21/02-01/_16.

Згідно зі ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому: у першу чергу задовольняються: витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою; у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Враховуючи наведене, суд, дослідивши матеріали справи, зокрема, заяву про визнання грошових вимог до боржника з доданими до неї документами та повідомлення розпорядника майна про результати розгляду кредиторської заяви, дійшов висновку, що грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лукро» слід визнати повністю в сумі 460160,45 грн. Також визнанню підлягає сплачений судовий збір в сумі 5368,00 грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 47, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 73, 74, 86, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лукро» (65096, м. Одеса, вул. Вільямса академіка, будинок 59, корпус А/5, приміщення 1, ідентифікаційний код: 38573891) визнати в сумі 465528,45 грн, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружківський вогнетривкий завод» (ідентифікаційний код 34283984), з яких: 5368,00 грн (судовий збір) перша черга; 460160,45 грн четверта черга.

2.Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 235 ГПК України.

3.Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 20.04.2023.

Суддя Артимович В.М.