Рішення

від 20.04.2023 по справі 160/3036/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року Справа № 160/3036/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП ФОРКЛІФТ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

16.02.2023 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП ФОРКЛІФТ" - Вісич Віталій Миколайович звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому з урахуванням уточненого позову просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення №0127600714 від 28.12.2022 року про застосування пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову перевірку Товариство з обмеженою відповідальністю «ДП ФОРКЛІФТ» з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 08.10.2019 року №RYS20190325037 з 08.10.2019 року по 25.11.2022 року. За результатами перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області було складено акт №2693/04-36-07-14-04/41085536 від 12.12.2022 року. Відповідно до акту перевірки встановлено порушення ч.3 ст.13 Закону України «Про валюту та валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII, при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 08.10.2019 року №RYS20190325037, з урахуванням Постанови НБУ від 29.01.2019 року №5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» в частині несвоєчасного надходження товару на адресу ТОВ «ДП ФОРКЛІФТ», за що на підставі з ч.5 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII (із змінами та доповненнями) нараховується пеня за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД в сумі 73 717,69 грн. На підставі висновків, викладених в акті перевірки, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0127600714 від 28.12.2022 року, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій штрафів та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку в сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 73 717,69 грн. ТОВ «ДП ФОРКЛІФТ» вважає висновки ГУ ДПС у Дніпропетровській області, викладені в акті перевірки №2693/04-36-07-14-04/41085536 від 12.12.2022 року помилковими, необгрунтованими, а податкове повідомлення-рішення №0127600714 від 28.12.2022 року - протиправним та таким, що підлягають скасуванню, оскільки порушення ТОВ «ДП Форкліфт» строків розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності було здійснено з об`єктивних причин, а саме COVID-19 обмеженнями та через блокування портів України внаслідок збройної агресії з боку російської федерації. На підставі викладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2023 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 року прийнято уточнену позовну заяву, відкрито провадження у даній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 30.03.2023 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

15.03.2023 року на адресу суду від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив на позов, в якому він не погоджується із доводами викладеними у позовній заяві виходячи із наступного. Імпортний товар за контактом від 08.10.2019 року №RYS20190325037 на суму передплати 19198,80 дол. США несвоєчасно надійшов на адресу ТОВ «ДП ФОРКЛІФТ», прострочення складає 35 днів. До перевірки надано листування між ТОВ «ДП ФОРКЛІФТ» та ROYAL FORKLIFT (SUZHOU) CO., LTD, в якому нерезидент повідомив, що не має можливості виконати на себе зобов`язання з поставки товару у строки визначені контрактом з незалежних від них причин. Так, ROYAL FORKLIFT (SUZHOU) CO., LTD зазначає, що урядом Китаю з вересня 2021 року запроваджено подвійний контроль споживання енергії («dual control of energy consumption»), що призвело до зміни графіку виробничої діяльності (робота протягом 2 днів - зупинка виробничої діяльності на 3 дні). Також, ROYAL FORKLIFT (SUZHOU) CO., LTD повідомило, що після новорічних свят, уряд Китаю закрив місто SUZHOU, щоб зупинити передачу вірусу COVID-19. Після одного місяця контролю за розповсюдженням вірусу COVID-19, уряд відкрив місто SUZHOU в березні 2022 року. Проте, через декілька днів знов був спалах вірусу COVID-19 у місті SUZHOU внаслідок чого місто SUZHOU знов було закрито протягом березня-травня 2022 року. Проте, до перевірки ТОВ «ДП ФОРКЛІФТ» не надано документального підтвердження невиконання умов зовнішньоекономічного контракту від 08.10.2019 року №RYS20190325037 через дію форс-мажорних обставин. Враховуючи викладене, перевіркою встановлено порушення ч.3 ст.13 Закону України «Про валюту та валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII, при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 08.10.2019 року №RYS20190325037 укладеного з нерезидентом ROYAL FORKLIFT (SUZHOU) CO., LTD (Китай), за що на підставі ч.5 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII (із змінами та доповненнями) нараховується пеня за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД. На підставі викладеного, просить суд відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 року в задоволенні заяви представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - Скічко Юлії Олександрівни про розгляд за правилами загального позовного провадження або розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін відмовлено.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ДП ФОРКЛІФТ" (код ЄДРПОУ 41085536) зареєстровано як юридична особа 17.01.2017 року, номер запису №12271020000017630 та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області. З 01.12.2018 року є платником податку на додану вартість.

Основним видом економічної діяльності ТОВ "ДП ФОРКЛІФТ" є: оптова торгівля іншими машинами й устаткованням (код КВЕД 46.69).

На підставі наказу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 08.11.2022 року №3259-п, направлення від 08.11.2022 року №4211, виданих ГУ ДПС у Дніпропетровській області, у зв`язку з надходженням на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкової інформації від Національного банку України від 20.09.2022 року №25-0008/162/ДСК щодо фактів порушень норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 08.10.2019 року №RYS20190325037, посадовими особами відповідача в період з 29.11.2022 року по 05.12.2022 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «ДП ФОРКЛІФТ» (код ЄДРПОУ 41085536) з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 08.10.2019 року №RYS20190325037 за період з 08.10.2019 року по 25.11.2022 року.

За результатом проведеної перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено акт від 12.12.2022 року №2693/04-36-07-14-04/41085536, у відповідності до висновків якого встановлено порушення з боку позивача ч.3 ст.13 Закону України «Про валюту та валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII, при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 08.10.2019 року №RYS20190325037, з урахуванням постанови НБУ від 29.01.2019 року №5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» в частині несвоєчасного надходження товару на адресу ТОВ «ДП ФОРКЛІФТ», за що на підставі з ч.5 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII (із змінами та доповненнями) нараховується пеня за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД в сумі 73 717,69 грн.

На підставі висновків акту перевірки, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0127600714 від 28.12.2022 року, яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій штрафів та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку в сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 73 717,69 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Підпунктом78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу Українивстановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до абз.11 п.52-1 підрозділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, тут і далі в редакції від 25.11.2022 року (станом на дату проведення перевірки (з 29.11.2022 року по 05.12.2022 року) та складання акту перевірки (12.12.2022 року) протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року №466-IX, в редакції від 01.01.2021 року,підпункт 14.1.162 Податкового кодексу Українивикладено в такій редакції: «14.1.162. пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

Відповідно до пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу Україниконтролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже,Податковим кодексом Українивизначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень рішень, аЗакон України «Про валюту і валютні операції», зокрема ст.13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимогПодаткового кодексу Україниз 01 січня 2021 року є одним із різновидів пені у розумінні приписів підпункту14.1.162 пункту 14.1. ст.14 Податкового кодексу Українита, відповідно, нарахування пені у період з 01.01.2021 року суперечить положенням абз.11 п.52-1 підрозділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначеніЗаконом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII.

Частиною 1ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції»(тут і далі в редакції від 01.08.2022 року, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно з ч.3ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції»у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

У свою чергу п.21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженогоПостановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 року №5(тут і далі в редакції від 26.11.2022 року, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Положеннями ч.5ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції»визначено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Згідно з п.6ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції»у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Судом встановлено, що між фірмою «Royal Forklift (Suzhou) Со.» (Китай), (продавець), та ТОВ «ДП ФОРКЛІФТ» (покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт постачання № RYS20190325037 від 08.10.2019 року.

Пунктом 1.1 контракту №RYS20190325037 від 08/10/2019 року, продавець продає, а покупець купує на умовах базису поставки FOBNANJING, Китай «Інкотермс 2010», вилкові навантажувачі, запасні частини і додаткове обладнання до вилочних навантажувачів, іменовані надалі (товар).

Відповідно до п.1.2 контракту, кількість, ціни і комплектність товару описана в проформах - інвойсі до контракту.

Додатковою угодою №1 від 21.11.2019 року до контракту змінено умови поставки, а саме з FOB NANJING на FOB SHANGHAІ.

Додатковою угодою №3 від 21.11.2019 року змінено загальну суму контракту на 1000000 дол. США та п. 9.4 контракту (строки виконання контрактуавтоматично продовжуються на наступний рік, якщо жодна із сторін письмово не повідомила іншу сторону про розірвання діючого контракту протягом 30 днів.

Проформою NO.: RYS20210810046 від 2021/08/10 визначено, що оплата за товар здійснюється наступним шляхом: 30% попередня оплата телеграфним переказом та 70% залишку телеграфним переказом до відвантаження з заводу.

ТОВ «ДП Форкліфт» здійснило передплату 11.08.2021 року в розмірі 19 198,80 доларів США, прострочення складає 35 днів.

Проформою NO.: RYS20210810046 від 2021/08/10 визначено, що строк виробництва: приблизно 120 днів після попередньої оплати.

У відповідності до висновків податкового органу, надані позивачем листи та довідки на підтвердження форс-мажорних обставин не можуть бути прийняті, з огляду на те, що вони не є підтвердженням форс-мажорних обставин у відповідності п.6. На думку відповідача належним підтвердженням форс-мажорних обставин є саме сертифікат Торгово-промислової палати.

Перевіряючи правильність висновків контролюючого органу про наявність підстав для нарахування пені за несвоєчасне проведення розрахунків (невиконання зобов`язань) за зовнішньоекономічним договором, суд дійшов наступного висновку.

Частинами 6, 7статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції»визначено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту). У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

Нормативне визначення форс-мажору закріплено в ч.2ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», у відповідності до якої форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

ВодночасЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» №530-ХІІ від 17.03.2020року були внесені зміни у частину 2статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», якими доповнено перелік форс-мажорних обставин - карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Як вже зазначалось, положення ч.6ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції»передбачають підтвердження форс-мажорних обставин уповноваженою організацією країни розташування сторони зовнішньоекономічного контракту.

У свою чергу, наголошуючи на тому, що відсутність документального підтвердження невиконання умов зовнішньоекономічного контракту від 08.10.2019 року №RYS20190325037 через дію форс-мажорних обставин, як доказу об`єктивної неможливості виконання зобов`язань за зовнішньоекономічним контрактом з боку контрагента позивача, контролюючий орган, не врахував, що позивачем вчинено всіх необхідних дій для об`єктивного підтвердження настання форс-мажорних обставин.

Так, на підтвердження неможливості виконання контракту від 08.10.2019 року №RYS20190325037 позивачем, як до перевірки, так і до суду, надано лист ROYALFORKLIFT (SUZHOU) CO., LTD від 20.10.2022 року, яким позивача повідомлено, що не має можливості виконати взяті на себе зобов`язання з поставки товару у строки визначені контрактом та проформою NO.: RYS20210810046 від 2021/08/10 з незалежних від них причин.

Так, ROYALFORKLIFT (SUZHOU) CO., LTD зазначає, що урядом Китаю з вересня 2021 року запроваджено подвійний контроль споживання енергії (dualcontrolofenergyconsumption), що призведу, до зміни графіку виробничої діяльності (робота протягом 2 днів - зупинка виробничої діяльності на 3 дні).

Також, ROYALFORKLIFT (SUZHOU) CO., LTD повідомило, що після новорічних свят, уряд Китаю закрив місто SUZHOU, щоб зупинити передачу вірусу COVID-19. Після одного місяцю контролю за розповсюдженням вірусу COVID-19, уряд відкрив місто SUZHOU в березні 2022 р. Проте, через декілька днів знов був спалах вірусу COVID-19 у місті SUZHOU, внаслідок чого місто SUZHOU було закрито протягом березня-травня 2022 року.

Після повідомлення ROYALFORKLIFT (SUZHOU) CO., LTD про готовність до відправки виготовленого товару, ТОВ «ДП Форкліфт» звернулось до ТОВ «ОЛИМП А.С.» щодо можливості надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажу за маршрутом порт Шанхай (Китай) - Одеса (Україна) (контракт №RYS20190325037 від 08/10/2019 року, ПроформоюNО.: RYS20210810046 від 2021/08/10).

ТОВ «ОЛИМП А.С.» листом від 16.05.2022 року №112 повідомило позивача, що не може надати транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажу за маршрутом порт Шанхай (Китай) - Одеса (Україна), оскільки порт Одеса (Україна) не здійснює прийняття та обслуговування вантажів внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Також зазначено, що наразі можуть надати транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажу за маршрутом порт Шанхай (Китай) - Гданськ (Польша) - Мостицька (Україна) - Кривий Ріг (Україна). У зв`язку з необхідністю замовляти контейнер на судні та зміною маршруту іншими перевізниками задля доставки вантажів в Україну - термін доставки суттєво збільшився та може складати орієнтовно 3 місяці.

Також суд звертає увагу на той факт, що настання пандемії коронавірусної хвороби COVID-19 є всесвітньо відомим фактом, який не потребує окремого доведення. Так, 11.03.2020 року Всесвітня організація охорони здоров`я офіційно оголосила пандемію через поширення у світі COVID-19.

У зв`язку з цим,постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», починаючи з 12.03.2020 року на всій території України встановлено карантин.

Окрім того, пов`язані із пандемією карантинні обмеження вводились національними урядами інших країн, у тому числі Китаю, що підтверджується матеріалами справи.

Карантин, встановлений як на території Україні, так і на території інших держав по всьому світу, став для позивача форс-мажором, тобто надзвичайною і непідвладною волі сторін договору поставки обставиною, внаслідок якої контрагент-нерезидент позивача не зміг виконати своїх зобов`язань щодо поставки обладнання, проте позивач очевидно вчиняв активні дії.

Такі обставини в свою чергу свідчать про те, що підставою невиконання зобов`язань з поставки обладнання з боку контрагента-нерезидента позивача стали саме обставини непереборної сили.

Також Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), та з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України було розміщено 28.02.2022 року загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Отже, ТПП України підтверджено, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

З вищевикладеного вбачається, що порушення ТОВ «ДП Форкліфт» строків розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності було здійснено з об`єктивних причин, а саме COVID-19 обмеженнями та через блокування портів України внаслідок збройної агресії з боку російської федерації.

Згідно з п.109.1 ст.109 Податкового кодексу Україниподатковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 112 Податкового кодексу Українивстановлені загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи

Так, у відповідності до п.112.1 ст.112 Податкового кодексу Україниособа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.112.2 ст.112 Податкового кодексу Україниособа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Пунктом112.7 ст.112 Податкового кодексу Українивизначено, що якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Як вже зазначалось, з метою досудового врегулювання питання щодо порушення строків постачання обладнання позивач вів листування з контрагентом-нерезидентом стосовно порядку та строків такої поставки, а також направляв звернення до експедиційної компанії щодо можливості надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажу.

З огляду на викладене, події, що відбулись з вини контрагента-нерезидента та призвели до порушення граничних строків проведення розрахунків, на переконання суду, виключають юридичну відповідальність ТОВ «ДП ФОРКЛІФТ» застаттею 112 Податкового кодексу України.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги той факт, що встановлені у ході судового розгляду документально підтверджені обставини за своєю сукупністю дають підстави вважати об`єктивно неможливим виконання зобов`язань з постачання обладнання за зовнішньоекономічним контрактом, суд дійшов висновку, що порушення граничних строків виконання зобов`язань за операціями з імпорту товарів мало місце з незалежних від сторін договору обставин, а тому спірне податкове повідомлення-рішення №0127600714 від 28.12.2022 року підлягає скасуванню як протиправне.

Стосовно призначення та проведення контролюючим органом документальної позапланової перевірки ТОВ «ДП ФОРКЛІФТ» на підставі підпункту78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу Українив період дії мораторію на проведення перевірок, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10розділу XX Податкового кодексу України(в редакції на момент винесення наказу) установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:

- документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами78.1.7та 78.1.8 пункту78.1 статті 78цьогоКодексу;

- фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами80.2.2,80.2.3та 80.2.5 пункту80.2 статті 80цьогоКодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбаченихстаттею 102 цього Кодексу.

Тобто вимоги пункту 52-2 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу Українипов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 року №1236, установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2022 року на території України карантин.

Отже, Кабінетом Міністрів України на момент прийняття наказу про призначення перевірки не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак, діяв мораторій на проведення документальних позапланових перевірок платників податків.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу IIЗакону України від 17.09.2020 року №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік»»на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі цієї норми Кабінет Міністрів України прийнявПостанову №89 від 03.02.2021 року «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки»якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу Українив частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

- тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними;

- документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року №568-ІХ);

- документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Водночас мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділуXXПерехідних положень Податкового кодексу України(в редакції на момент винесення наказу про призначення перевірки) та вказана норма в частині обмежень на проведення позапланових перевірок була чинною, її дія не зупинялась.

Відповідно до пункту2.1 статті 2 Податкового кодексу Українизміна положень цьогоКодексуможе здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цьогоКодексу.

Тобто зміна приписівПодаткового кодексу Україниздійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків, дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін доПодаткового кодексу України.

Відповідно до пункту5.2 статті 5 Податкового кодексу Україниу разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цьогоКодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цьогоКодексу.

За загальним правилом вирішення колізій передбачено частиною третьоюстатті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, де зазначено, що у разі невідповідності правового актаКонституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться уПодатковому кодексу Україниз одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку, застосуванню підлягають положення і правила самеПодаткового кодексу України.

Беручи до уваги той факт, що пункт 52-2 підрозділу 10 розділуXXПерехідних положень Податкового кодексу Україниє нормою вищої юридичної сили, ніжПостанова Кабінету Міністрів України №89 від 03.02.2021 року, суд за загальним правилом вирішення колізій застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України, а тому у цьому випадку підлягають застосуванню саме нормиПодаткового кодексу України.

Аналогічні зазначеним правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22.02.2022 року у справі №420/12859/21.

У свою чергу за усталеною практикою Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постановах від 22.09.2020 року у справі №520/8836/18, від 14.01.2021 року у справі №804/388/16, від 03.06.2021 року у справі №822/1660/18, від 08.12.2021 року у справі №826/16212/18, від 25.01.2022 року у справі №520/845/2020, від 10.05.2022 року у справі №460/828/19, відсутність законних підстав для проведення перевірки (правова підстава) має правовим наслідком визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами такої перевірки.

Таким чином, встановлені у цій справі обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем документальної позапланової перевірки ТОВ «ДП ФОРКЛІФТ» на підставі підпункту78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу Українив період дії мораторію на проведення перевірок, за наслідками якої і було прийнято спірне податкове-повідомлення рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення.

Як передбачено частиною 1статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Частиною 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українивстановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, за результатами аналізу матеріалів справи, норм чинного законодавства України, а також беручи до уваги всі обставини справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 2684,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Згідност. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення №0127600714 від 28.12.2022 року про застосування пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП ФОРКЛІФТ" (50027, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Віталія Матусевича, буд. 2, код ЄДРПОУ 41085536) сплачений судовий збір у розмірі 2684 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна