Ухвала

від 19.04.2023 по справі 420/5752/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5752/20

УХВАЛА

18 квітня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіЛевчук О.А.

за участі секретаряГур`євої К.І.

представника відповідачаБутрик А.О.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в місті Одесі справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ДОЛАРОСА до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду з Верховного Суду надійшла адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Долароса до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Верховного Суду від 07 грудня 2022 року касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задоволено частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року по справі № 420/5752/20 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 29 грудня 2022 року прийнято до провадження адміністративну справу та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

17 квітня 2023 року від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження по справі. В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначив, що в ході підготовки до розгляду справи стало відомо про наявність ухвали Господарського суду Одеської області від 02.02.2023 по справі № 916/60/23 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ Долароса. Таким чином, з огляду на обставини здійснення щодо позивача платника податків провадження у справі про банкрутство підвідомчість цього спору, який виник після набрання чинності Кодексу України з банкрутства, слід визначати із застосування положень ст. 7 Кодексу України з банкрутства та якими розгляд такого спору віднесено до юрисдикції господарського суду, який здійснює провадження у справі № 916/60/23.

В підготовчому засіданні представник відповідача заяву підтримав, просив її задовольнити.

Представник позивача до підготовчого засідання не з`явився, про дату, час та місце засідання був повідомлений належним чином, в матеріалах справи наявне клопотання про проведення підготовчого засідання за його відсутності.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, 02.02.2023 року Господарським судом Одеської області по справі № 916/60/23 винесено ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Долароса» (65039, м. Одеса, вул. Транспортна, 5/1; код ЄДРПОУ 43188813).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30 березня 2023 року по справі № 916/60/23 припинено процедуру розпорядження майном товариства з обмеженою відповідальністю «Долароса» (65039, м. Одеса, вул. Транспортна, 5/1; код ЄДРПОУ 43188813) та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Коваленко І. А.; визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю «Долароса» (65039, м. Одеса, вул. Транспортна, 5/1; код ЄДРПОУ 43188813); відкрито строком на дванадцять місяців ліквідаційну процедуру товариства з обмеженою відповідальністю «Долароса» (65039, м. Одеса, вул. Транспортна, 5/1; код ЄДРПОУ 43188813), передбачену розділом IV Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

21.04.2019 року набрав чинність Кодекс України з процедур банкрутства, прийнятий Верховною Радою України 18.10.2018 року, який визначив підсудність господарському суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, всіх інших справ, стороною в яких є боржник.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи.

Згідно ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Отже, з прийняттям Кодексу України з процедур банкрутства законодавець змінив правила визначення юрисдикції таких спорів, сконцентрувавши розгляд усіх майнових та ряду немайнових вимог в межах однієї судової процедури банкрутства в судах господарської юрисдикції, задля повного та комплексного вирішення усіх правових проблем неплатоспроможної особи (як фізичної, так і юридичної), яка може бути визнана банкрутом (ліквідована) за наслідком такої процедури, що матиме наслідком закриття (припинення) провадження з розгляду спорів у всіх інших юрисдикційних органах з вимогами до неї.

Спір за позовом боржника про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є майновим за своєю правовою природою, оскільки за наслідком його розгляду в податкового органу може виникнути право на стягнення з боржника певної грошової суми (майнове право), яка в розумінні статті 190 ЦК України є майном боржника.

Вказана правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2020 року по справі № 1340/3510/18, від 21 вересня 2021 року по справі № 905/2030/19 (905/1159/20) та в постанові Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду 05 липня 2019 року по справі № 826/17147/18.

В постанові від 21 вересня 2021 року по справі № 905/2030/19 (905/1159/20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вимога особи, щодо якої порушено справу про банкрутство, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення як майновий спір боржника, підлягає розгляду в межах провадження у справі про банкрутство з визначенням юрисдикційності розгляду такого спору господарському суду. Ініціювання поза справою про банкрутство, у межах якої суд розглядає спори про розмір грошових вимог до боржника, ще однієї справи в суді іншої юрисдикції стосовно наявності (відсутності) податкового боргу, визначеного у податковому повідомленні-рішенні, є неефективним як для захисту прав кредитора, так і для захисту прав боржника. Одночасний розгляд в судах різної юрисдикції спорів, судові рішення у яких впливають на визначення розміру грошових вимог до боржника, може зумовлювати необхідність зупинення провадження у справі про банкрутство цього боржника, що прямо забороняє КУзПБ. Крім того, такий одночасний розгляд може ускладнити формування реєстру вимог кредиторів через необхідність перегляду за нововиявленими обставинами у справі про банкрутство відповідних судових рішень про результат розгляду спірних вимог кредитора. Саме тому процедура розгляду спору щодо оскарження податкового повідомлення-рішення є ефективним способом захисту прав боржника у спорі з уповноваженим державою органом щодо розміру спірної заборгованості такого органу та здійснюється у межах процедури банкрутства відповідного боржника.

Велика Палата Верховного Суду, визначаючи юрисдикційність спорів з майновими вимогами боржника та до боржника, щодо якого здійснюється процедура банкрутства, уже неодноразово зазначала про необхідність розгляду спорів між боржником та іншими суб`єктами (як органами, наділеними владними повноваженнями, так і суб`єктами приватно-правових відносин) щодо майна боржника в межах процедури банкрутства. Такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 904/1693/19, від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц, від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17, від 15 травня 2019 року у справі № 289/2217/17, від 12 червня 2019 року у справі № 289/233/18, від 19 червня 2019 року у справі № 289/718/18, від 19 червня 2019 року у справі № 289/718/18, від 19 червня 2019 року у справі № 289/2210/17, а також у постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 921/557/15-г/10, від 06 лютого 2020 року у справі № 910/1116/18, від 12 січня 2021 року у справі № 334/5073/19.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може, за умови своєчасного звернення у справу про банкрутство, реалізувати свої права та отримати задоволення своїх вимог.

Також, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що КУзПБ та ГПК України є нормативними актами рівної юридичної сили - процесуальними законами, які мають визначену законодавцем сферу правового регулювання. Отже, у випадку колізії норм між статтею 7 КУзПБ та статтею 20 ГПК України повинні застосовуватися ті процесуальні норми, які прийняті пізніше. Відтак у правовідносинах щодо визначення розміру податкових зобов`язань боржника у справі про банкрутство шляхом оскарження рішення податкового органу з 21 жовтня 2019 року підлягають застосуванню положення статті 7 КУзПБ, які визначають юрисдикцію розгляду таких спорів у межах провадження у справі про банкрутство у господарському судочинстві.

За таких підстав, враховуючи те, що провадження по даній справі № 420/5752/20 про оскарження ТОВ ДОЛАРОСА (код ЄДРПОУ 43188813), яке є боржником в господарській справі № 916/60/23, податкового повідомлення-рішення №0000940402 від 09.06.2020 р., що є вимогами майнового характеру, було відкрито ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 року, суд дійшов висновку, що матеріали справи № 420/5752/20 підлягають передачі до Господарського суду Одеської області, в провадженні якого перебуває справа № 916/60/23 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю ДОЛАРОСА (код ЄДРПОУ 43188813), відповідно до вимог ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає «Право на справедливий суд», одним із аспектів якого є право розгляду справи «компетентним судом», «судом встановленим законом» на що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішення.

Так, зокрема в рішенні по справі «Сокуренко і Стригун проти України» суд повторив, що як було раніше визначено, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії», що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)».

За таких підстав, беручи до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, з урахуванням доводів представника відповідача, викладених в клопотанні від 17.04.2023 року, суд дійшов висновку, що в даному випадку немає підстав для закриття провадження по справі, та, відповідно до ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, матеріали справи № 420/5752/20 слід передати до Господарського суду Одеської області, в провадженні якого перебуває справа № 916/60/23 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю ДОЛАРОСА (код ЄДРПОУ 43188813).

Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 29, 242, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження по справі № 420/5752/20.

Матеріали справи № 420/5752/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ДОЛАРОСА до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дій службових осіб ГУ ДПС в Одеській області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ДОЛАРОСА; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000940402 від 09.06.2020 р.; зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області внести в Реєстр заяв повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування ТОВ ДОЛАРОСА, передати до Господарського суду Одеської області, в провадженні якого перебуває справа № 916/60/23 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю ДОЛАРОСА (код ЄДРПОУ 43188813).

Ухвала може бути оскаржена в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 КАС України.

Повний текст ухвали складено та підписано 19 квітня 2023 року.

СуддяО.А. Левчук