Рішення

від 12.04.2023 по справі 2а-7055/10/1870

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2023 року Справа № 2а-7055/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Савицької Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Катрич А.К.,

представника позивача - Литвиненко В.О.;

представника відповідача - Медведь О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №2а-7055/10/1870 за позовом Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Недригайлівський агролісгосп" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Недригайлівське дочірнє агролісогосподарське підприємство Недригайлівський агролісгосп звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.06.2010 №0000042310/1 Роменської міжрайонної державної податкової інспекції, яким визначено суму податкового зобов`язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на додану вартість в розмірі 116 820 грн 00 коп, у тому числі: за основним платежем 77 880 грн 00 коп, за штрафними санкціями 38 940 грн 00 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при проведенні позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2009, за результатами якої було складено Акт перевірки №254/2301/23637214 від 22.04.2010 Роменською МДПІ було неправильно зроблено висновок про неправильність визначення позивачем питомої ваги сільськогосподарських товарів (послуг) у поданих до податкового органу Розрахунків питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг) до вартості всіх товарів (послуг) та безпідставність використання спеціального режиму оподаткування у сфері лісового господарства, зокрема, при продажі вирубаних дерев у вигляді пиловника, дров всіх порід, техсировини, переробки лісопродукції, пилозаготовок, дошок всіх видів, відходів переробки, столярних виробів із продукції власної деревини. Позивач зауважує, що дана продукція була правомірно включена ним до обсягів реалізації сільськогосподарської продукції для подальшого визначення показників питомої ваги. Відповідно, розрахунки питомої ваги, як підстава для користування спеціальним режимом оподаткування, на думку позивача, були надані ним у відповідності до норм визначених Постановою Кабінету Міністрів України №23 від 21.01.2009 «Про затвердження переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» зі змінами, внесеними згідно постанови КМУ №87 від 11.02.2009 та постанови КМУ №648 від 01.07.2009, зокрема пунктам №9 та №10 Переліку видів діяльності, на які поширюються норми ст..8-1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18.11.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011, позовні вимоги Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Недригайлівський агролісгосп" задоволено.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17.04.2014 скасував постанову Сумського окружного адміністративного суду та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у даній справі та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2014, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2014, позов Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Недригайлівський агролісгосп" до Роменської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Роменської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області від 21.06.2010 №0000042310/1 про визначення податкового зобов"язання Недригайлівському дочірньому агролісогосподарському підприємству "Недригайлівський агролісгосп" з податку на додану вартість у розмірі 116820 (сто шістнадцять тисяч вісімсот двадцять) грн 00 коп.

Постановою Верховного Суду від 13.07.2020 постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2014 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Дана справа надійшла до Сумського окружного адміністративного суду 22.07.2020. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями розподілена судді Савицькій Н.В.

Ухвалою суду від 24.07.2020 прийнято дану справу до розгляду. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання. Під час підготовчого засідання проведено заміну відповідача у справі Роменської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області - на правонаступника - Головне управління ДПС у Сумській області.

У відзиві на позовну заяву (а.с.180-183, том 2) відповідапч зауважує, що відповідно до пункту 8-1.7., ст.8 Закону України Про податок на додану вартість (у редакції, чинній на час виникнення спріних правовідносин) сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України Про Митний тариф України, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку суб`єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником. Згідно з товарною номенклатурою, лісові ресурси не є окремою позицією в УКТ ЗЕД і не можуть класифікуватися як сільськогосподарські товари. Отже, як вважає відповідач, всі інші види діяльності та продукція, що одержується суб`єктами спеціального режиму оподаткування, які здійснюють діяльність у сфері лісового господарства, повинні оподатковуватися податком на додану вартість поза межами спеціального режиму оподаткування у загальному порядку.

25.11.2020 представником Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Недригайлівський агролісгосп" було подано клопотання, у якому представник просила призначити судово-економічну експертизу та поставити на вирішення експерта питання: чи підтверджується документально факт перевищення ДП «Недригайлівський агролісгосп» питомої ваги продуктів дерево переробки, яка відноситься до товарів групи 44 УКТ ЗЕД «деревина і вироби з дерева», а саме 25% від вартості всіх поставлених товарів у загальному обсязі продукції протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, а саме: за період з 01.01.2009 по 31.12.2009.

Ухвалою суду від 25.11.2020 задоволено клопотання Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Недригайлівський агролісгосп" про призначення судово-економічної експертизи у справі та призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса (40000, м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 27).

03.02.2021 Національним науковим центром "Інститут судових експертиз" ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" повернуто до Сумського окружного адміністративного суду дану справу.

Ухвалою суду від 08.02.2021 поновлено провадження у справі № 2а-7055/10/1870 та призначено судове засідання на 16.02.2021 для вирішення питання про проведення судової економічної експертизи у Національному науковому центрі "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України (61177, м.Харків, вул. Золочівська, буд. 8а).

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 16.02.2021, задоволено клопотання представника відповідача та замінено ГУ ДПС у Сумській області (код ЄДРПОУ 43144399) на правонаступника Головне управління ДПС у Сумській області, як територіального органу, утвореного на правах відокремленого підрозділу (код ЄДРПОУ 43995469).

Ухвалою суду від 23.02.2021 призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України (61177, м.Харків, вул. Золочівська, буд. 8а). Зупинено провадження у справі №2а-7055/10/1870 до одержання висновків експертизи.

21.05.2021 Національним науковим центром "Інститут судових експертиз" ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" повернуто до Сумського окружного адміністративного суду дану справу.

Ухвалою суду від 24.05.2021 поновлено провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 08.06.2021.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 призначено по справі № 2а-7055/10/1870 судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" та зупинено провадження у даній справі до одержання висновків експертизи. Для дослідження у розпорядження експерта направлено матеріали адміністративної справи № 2а-7055/10/1870.

05.08.2021 до канцелярії суду від Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" надійшов лист від 30.07.2021 № 3657/06-23/15/16-21, в якому зазначено, що у зв`язку з великим обсягом об`єктів дослідження і значною завантаженістю експертів, виконання експертизи та надання висновку може бути здійснено у термін більший ніж 90 календарних днів. Згідно п. 1.13 "Інструкції про призначення та проведення судових експертиз і експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (зі змінами та доповненнями), просить розглянути питання про узгодження проведення експертизи в указані вище строки та повідомити про рішення письмово.

Також, додатком до вказаного листа надіслано клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової економічної експертизи № 17596.

Для вирішення питань, зазначених в листі Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса" від 30.07.2021 № 3657/06-23/15/16-21, та клопотанні, листом від 30.08.2021 Сумський окружний адміністративний суд просив Національний науковий центр "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" повернути матеріали адміністративної справи № 2а-7055/10/1870.

20.09.2021 дану справу повернуто до Сумського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 21.09.2021 поновлено провадження у справі № 2а-7055/10/1870 за позовом Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Недригайлівський агролісгосп" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою суду від 17.11.2021 для дослідження у розпорядження експерта направлено матеріали адміністративної справи № 2а-7055/10/1870, для проведення судової економічної експертизи.

Крім того, ухвалою суду від 17.11.2021 зупинено провадження у справі № 2а-7055/10/1870 за позовом Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Недригайлівський агролісгосп" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення до надходження результатів експертизи.

07.02.2023 до Сумського окружного адміністративного суду повернулись матеріали справи №2а-7055/10/1870 разом із висновком експерта №17596 від 30.01.2023.

Ухвалою суду від 07.02.2022 поновлено провадження у справі № 2а-7055/10/1870 за позовом Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Недригайлівський агролісгосп" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою суду від 21.03.2023 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Під час судового розгляду представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представик відповідача проти задоволення позову заперечувала з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Недригайлівське дочірнє агролісогосподарське підприємство «Недригайлівський агролісгосп» є юридичною особою, зареєстроване 26.07.2000 Недригайлівською райдержадміністрацією, свідоцтво про державну реєстрацію від 26.07.2000 №16181200000000195 (а.с.19, т.1).

Видами діяльності позивача, внесеними до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, є надання послуг у галузі лісового господарства (код згідно з КВЕД 02.02.0); лісівництво та лісозаготівлі (код згідно з КВЕД 02.01.1); лісопильне та стругальне виробництво, просочування деревини (код згідно з КВЕД 20.10.0), мисливство (код згідно з КВЕД 01.50.0). Позивач в січні - грудні 2009 року перебував на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість, про що свідчить свідоцтво № 100166174 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб`єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

За наслідками перевірки та процедури адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.06.2010 № 0000042310/1 про визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 116820,00 грн, у т.ч.: 77880,00 грн - основний платіж, 38940,00 грн - штрафні (фінансові) санкції).

Не погодившись із вказаним повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд керується нормами законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, та зауважує, що фактичною підставою для визначення позивачу суми податкового зобов`язання із податку на додану вартість згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 22.04.2010 № 254/2301/23637214, про порушення товариством підпункту «а» пункту 8-1.11 ст. 8-1, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, пункту 7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР), а саме: занижено податкові зобов`язання на загальну суму 101783,00 грн у податковому обліку за період із січня по грудень 2009 року за скороченою податковою декларацією у зв`язку із безпідставним застосуванням спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, встановленого для сільськогосподарських підприємств, у результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на 77880,00 грн та завищено від`ємне значення по рядку 26 податкової декларації (залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) на 9052,00 грн у податковому обліку за період із січня по грудень 2009 року; завищено податок на додану вартість, який залишається у розпорядженні сільськогосподарських підприємств, на 86932,00 грн у податковому обліку за період із січня по грудень 2009 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 8-1.1 ст. 8-1 Закону № 168/97-ВР резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пунктом 8-1.6 цієї статті визначено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Сільськогосподарськими, відповідно до пункту 8-1.7 цієї статті, вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб`єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Діяльність у сфері лісового господарства (лісництва) підпункт 8-1.15.3 цієї статті визначає як: а) залісення, вирощування і догляд за деревами або чагарниками чи вирубування дерев та/або чагарників; б) збирання дикорослих грибів та ягід, інших дикорослих рослин, їх обробка та консервація.

Обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства і рибальства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку (крім їх придбання в інших осіб) (підпункт 8-1.15.5 статті 8-1 Закону № 168/97-ВР).

На виконання підпункту 8-1.15.7 цієї статті Кабінетом Міністрів України постановою від 21.01.2009 № 23 затверджено «Перелік видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість»» (далі - Перелік № 23), до якого згідно з пунктами 9 та 15 віднесено лісівництво, лісозаготівлі та надання послуг у лісовому господарстві.

За змістом вказаних правових норм для підприємств, які здійснюють діяльність у сфері лісового господарства, спеціальний режим оподаткування поширюється на операції, що здійснюються в межах видів діяльності, передбачених Законом № 168/97-ВР та Переліком № 23, у результаті яких відбувається поставка сільськогосподарських товарів, що відповідають визначенню, наведеному у пункті 8-1.7 статті 8-1 Закону № 168/97-ВР.

Такий зміст правового регулювання відповідав позиції Верховного Суду України, яка висловлена у постанові від 21.05.2013 у справі позовом Глибоцького державного спеціалізованого лісогосподарського підприємства агропромислового комплексу «Глибоцький держспецлісгосп АПК» до державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії. У вказаному судовому рішенні Верховний Суд України вказав, що лісоматеріали та дрова, які отримані внаслідок життєдіяльності лісових ресурсів та їх обробки, що належать до групи 44 УКТ ЗЕД та не є сільськогосподарськими товарами, які віднесені до груп 1- 24 УКТ ЗЕД, а отже така діяльність має оподатковуватися у загальновстановленому порядку.

Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, суд касаційної інстанції вказав на те, що висновки судів попередніх інстанцій при задоволенні позовних вимог суперечать вказаній позиції Верховного Суду України, оскільки суди виходили з того, що товари групи 44 «деревина і вироби з дерева» є продуктом переробки товару групи 06 код 0602 90 41 00 назва «дерева лісові», а отже є сільськогосподарськими товарами відповідно до вимог пункту 8-1.7 статті 81 Закону № 168/97-ВР, оскільки, як це передбачено цією нормою, товар «дерева лісові», вирощені безпосередньо платником податку - суб`єктом спеціального режиму оподаткування та ним же перероблені, у результаті чого створено новий продукт групи 44 УКТ ЗЕД - «деревина і вироби з дерева».

Разом з тим, судом касаційної інстанції зауважено, що судами не було достовірно встановлено питомої ваги продуктів дерево-переробки, яка відноситься до товарів групи 44 УКТ ЗЕД «деревина і вироби з дерева» у загальному обсязі продукції за 12 місяців, а також сільськогосподарських продуктів груп 1- 24 УКТ ЗЕД. Вказані обставини мають істотне значення для вирішення спору та входять до кола обставин, що складають предмет доказування у справі, оскільки від їх встановлення залежить висновок про правомірне застосування позивачем спеціального режиму оподаткування. Суди, однак, встановлюючи питому вагу продуктів деревообробки обмежились інформацією встановленою податковим органом у межах проведеної перевірки, при цьому не витребувавши у сторін або за власною ініціативою документів, які б підтверджували або спростовували вказані обставини.

З метою встановлення вище вказаних обставин, судом було задоволено клопотання Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Недригайлівський агролісгосп" про призначення судово-економічної експертизи у справі №2а-7055/10/1870 за позовом Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Недригайлівський агролісгосп" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та призначена судово-економічна експертиза.

На вирішення експерта були поставлені наступне питання: чи підтверджується документально факт перевищення ДП «Недригайлівський агролісгосп» питомої ваги продуктів дерево-переробки, яка відноситься до товарів групи 44 УКТ ЗЕД «деревина і вироби з дерева», а саме 25% від вартості всіх поставлених товарів у загальному обсязі продукції протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, а саме: за період з 01.01.2009 по 31.12.2009.

У розпорядження експерта надати матеріали адміністративної справи №2а-7055/10/1870.

Згідно отриманого судом висновку експерта (а.с.119-130, том 3) за результатами проведеного дослідження, в обсязі наданих докуменів та в межах компетенції експерта-економіста, встановити питому вагу продуктів дерево-переробки, яка відноситься до товарів групи 44 УКТ ЗЕД «деревина і вироби з дерева», а саме 25% від вартості всіх поставлених товарів у загальному обсязі продукції протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, а саме: за період з 01.01.2009 по 31.12.2009, а також сільськогосподарських продуктів груп 1-24 УКТЗЕД, не вдається за можливе.

У судовому засіданні представник позивача пояснила суду, що на вимогу експерта підприємтвом були надані всі явні у останнього документи, а інші документи не збереглися.

Однак суд зауважує, що згідно з п. 44.3 ПКУ, зокрема, передбачено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ПКУ, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як: 1095 днів; 2555 днів для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ.

Окремі строки встановлено до документів, які пов`язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження, прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду. Такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, які було зазначено вище п.44.4 ПКУ).

Відтак, позивачем, у порушення вказаних норм Податкового кодексу, не забезпечено зберігання первинних документів, необхідних для вирішення питання щодо достовірного встановлення питомої ваги продуктів дерево-переробки, яка відноситься до товарів групи 44 УКТ ЗЕД «деревина і вироби з дерева» у загальному обсязі продукції за 12 місяців, а також сільськогосподарських продуктів груп 1- 24 УКТ ЗЕД.

Відтак, відмовляючи у позові, суд, ураховуючи висновки суду касаційноії інстанції у даній справі, виходить з того, що лісоматеріали та дрова, які отримані внаслідок життєдіяльності лісових ресурсів та їх обробки, що належать до групи 44 УКТ ЗЕД та не є сільськогосподарськими товарами, які віднесені до груп 1- 24 УКТ ЗЕД, а отже така діяльність має оподатковуватися у загальновстановленому порядку.

Суд також зауважує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи зазначену позицію Європейського суду з прав людини, суд надав відповідь на всі аргументи сторін, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, а також те, що при розгляді справи судом не встановлено порушення відповідачем приписів законодавства при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що у зв`язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат (судовий збір) відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Недригайлівський агролісгосп" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 20.04.2023.

Суддя Н.В. Савицька