Постанова

від 20.04.2023 по справі 440/6756/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 р.Справа № 440/6756/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т

представника позивача Кадацької Д.М.,

представника відповідача Пономаренко О.В.,

представника третьої особи Шидловської Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської міської ради на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2022, головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 26.09.22 року по справі № 440/6756/21 за позовом Керівника Полтавської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Територіальної громади міста Полтави до Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради , Полтавської міської ради третя особа Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування окремих положень рішення, паспорту прив`язки,

ВСТАНОВИВ:

22.06.2021 Керівник Полтавської окружної прокуратури, діючи в інтересах держави в особі територіальної громади міста Полтави, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавської міської ради, Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування окремих положень рішення, паспорту прив`язки (з урахуванням уточненого позову від 14.12.2021).

В обґрунтування позовних вимог Керівником Полтавської окружної прокуратури зазначено, що Полтавська міська рада рішенням від 19 березня 2021 року "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава" надала дозвіл ФОП ОСОБА_1 на продовження розміщення стаціонарних тимчасових споруд - двох торговельних павільйонів на земельній ділянці площею 55 кв.м. з кадастровим номером 5310136400:14:001:0243 по АДРЕСА_1 , поряд із зупинкою громадського транспорту "ОЦЕВУМ".

Оскаржуваним рішенням ФОП ОСОБА_1 продовжено дію особистого строкового сервітуту, хоча на час прийняття оспорюваного рішення Полтавською міською радою документ, що посвідчує продовження права користування земельною ділянкою площею 55 кв.м. з кадастровим номером 5310136400:14:001:0243 по АДРЕСА_1 , поряд із зупинкою громадського транспорту "ОЦЕВУМ" у м. Полтава відсутній, що унеможливлює продовження Управлінням з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради терміну дії оформленого паспорту прив`язки ФОП ОСОБА_1 .

Прокурор зазначив, що за положеннями Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. У свою чергу Положенням про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава, затвердженим рішенням Полтавської міської ради від 18.05.2012, також встановлено, що стаціонарна тимчасова споруда - це споруда, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей і по зовнішньому контуру площу до 30 кв.м. Зазначені вимоги кореспондуються із положеннями Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011. Однак, спірним рішенням Полтавської міської ради продовжено право користування стаціонарними тимчасовими спорудами двома торговельними павільйонами на земельній ділянці площею 55 кв.м. з кадастровим номером 5310136400:14:001:0243 по АДРЕСА_1 , поряд із зупинкою громадського транспорту "ОЦЕВУМ" у м. Полтаві, хоча площа цих павільйонів перевищує визначену законом площу.

Прокурор також стверджував, що відповідно до листа Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Полтавській області №4844/41/26/0-2021 від 25.03.2021 торговельні павільйони по АДРЕСА_1 розташовані без погодження із патрульною поліцією, що порушує вимоги Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою КМУ від 30.03.1994 №198 (надалі - Постанова КМУ №198) та із порушенням вимог до розміщення тимчасових споруд.

За твердженням прокурора, предметом спору є дотримання визначеного законом порядку надання у користування земельних ділянок комунальної власності та розміщення на них тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, а порушення порядку та протиправне надання землі у користування з порушенням закону, завдає шкоду власності територіальної громади міста Полтави та суперечить інтересам держави в цілому у сфері земельних правовідносин, які нерозривно пов`язані із правильним застосуванням та дотриманням усіма суб`єктами законодавства в сферах життєдіяльності суспільства, що контролюється і охороняється державою.

Прокурор зазначав, що Полтавська міська рада, яка діє від імені власника землі в особі територіальної громади міста Полтави, повинна діяти в інтересах територіальної громади та виключно у спосіб і у межах повноважень, передбачених законом. Вказував, що оскаржуване рішення прийнято Полтавською міською радою з порушенням закону та порушує інтереси держави в особі територіальної громади міста, тому наявні підстави для звернення до суду прокурора та визначення міської ради відповідачем, оскільки іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади міста, не існує /том І, а.с. 158-164/.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2022 року позов керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі територіальної громади міста Полтави до Полтавської міської ради,Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправними і скасування окремих положень рішення та паспортів прив`язки - задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано пункти 1, 2, 4 рішення Полтавської міської ради від 19 березня 2021 року "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава" в частині продовження фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 розміщеннятимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на території міста Полтави; в частині продовження дії особистого строкового земельного сервітуту та паспорту прив`язки на тимчасові споруди згідно з додатком № 1 до рішення ФОП ОСОБА_1 стаціонарних тимчасових споруд - двох торгівельних павільйонів на земельній ділянці площею 55 кв.м. з кадастровим номером 5310136400:14:001:0243 по АДРЕСА_1 .

Скасовано паспорт прив`язки № 01-02-17/1858-1296.

В решті позовних вимог відмовлено.

Відповідач, Полтавська міська рада, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги представник апелянта посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, представник Полтавської міської ради в апеляційній скарзі та в додаткових поясненнях зазначає, що торговельні павільйони на земельній ділянці площею 55 кв.м. з кадастровим номером 5310136400:14:001:0243 по вул. Симона Петлюри, поряд із зупинкою громадського транспорту "ОЦЕВУМ" у м. Полтаві, були розміщені на підставі паспорту прив`язки №01-02-01-01/1858-1296, виданого Управлінням з питань містобудування та архітектури 03.07.2015. При цьому, приписи Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства розвитку громад та територій від 23.11.2020 №284, не визначають умову вирішення питання продовження розміщення тимчасових споруд від наявності існування відповідного оформленого права користування землею. Розміщення вказаних торговельних павільйонів здійснюється упродовж значного проміжку часу з належним погодженням з відповідними компетентними органами влади.

Представник апелянта зазначає, що підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки тимчасової споруди. Стверджував, що паспорт прив`язки тимчасової споруди за своєю правовою суттю та змістом є офіційним письмовим документом з приводу відсутності технічно-будівельних перепон (перешкод) для подальшого фізичного розміщення тимчасової споруди. При цьому, Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності не містять юридичних приписів щодо обов`язкового попереднього або наступного набуття суб`єктами господарювання будь-яких прав на земельні ділянки, на які вони мають бажання встановити тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності. Крім того, додатково вказано про те, що протокол огляду, яким було визначено площі приміщень, був складений в рамках кримінального провадження та не стосується розгляду цієї справи.

Позивач, Керівник Полтавської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Територіальної громади міста Полтави, скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає, що Полтавська міська рада рішенням від 19 березня 2021 року "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава" надала дозвіл ФОП ОСОБА_1 на продовження розміщення стаціонарних тимчасових споруд - двох торговельних павільйонів на земельній ділянці площею 55 кв.м. з кадастровим номером 5310136400:14:001:0243 по АДРЕСА_1 , поряд із зупинкою громадського транспорту "ОЦЕВУМ".

Оскаржуваним рішенням ФОП ОСОБА_1 продовжено дію особистого строкового сервітуту, хоча на час прийняття оспорюваного рішення Полтавською міською радою документ, що посвідчує продовження права користування земельною ділянкою площею 55 кв.м. з кадастровим номером 5310136400:14:001:0243 по АДРЕСА_1 , поряд із зупинкою громадського транспорту "ОЦЕВУМ" у м. Полтава відсутній, що унеможливлює продовження Управлінням з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради терміну дії оформленого паспорту прив`язки ФОП ОСОБА_1 .

Прокурор зазначив, що за положеннями Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. У свою чергу Положенням про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава, затвердженим рішенням Полтавської міської ради від 18.05.2012, також встановлено, що стаціонарна тимчасова споруда - це споруда, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей і по зовнішньому контуру площу до 30 кв.м. Зазначені вимоги кореспондуються із положеннями Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011. Однак, спірним рішенням Полтавської міської ради продовжено право користування стаціонарними тимчасовими спорудами двома торговельними павільйонами на земельній ділянці площею 55 кв.м. з кадастровим номером 5310136400:14:001:0243 по вул. Симона Петлюри, поряд із зупинкою громадського транспорту "ОЦЕВУМ" у м. Полтаві, хоча площа цих павільйонів перевищує визначену законом площу.

Прокурор також стверджував, що відповідно до листа Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Полтавській області №4844/41/26/0-2021 від 25.03.2021 торговельні павільйони по вул. Симона Петлюри розташовані без погодження із патрульною поліцією, що порушує вимоги Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою КМУ від 30.03.1994 №198 та із порушенням вимог до розміщення тимчасових споруд.

За твердженням прокурора, предметом спору є дотримання визначеного законом порядку надання у користування земельних ділянок комунальної власності та розміщення на них тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, а порушення порядку та протиправне надання землі у користування з порушенням закону, завдає шкоду власності територіальної громади міста Полтави та суперечить інтересам держави в цілому у сфері земельних правовідносин, які нерозривно пов`язані із правильним застосуванням та дотриманням усіма суб`єктами законодавства в сферах життєдіяльності суспільства, що контролюється і охороняється державою.

Прокурор зазначає, що Полтавська міська рада, яка діє від імені власника землі в особі територіальної громади міста Полтави, повинна діяти в інтересах територіальної громади та виключно у спосіб і у межах повноважень, передбачених законом. Вказував, що оскаржуване рішення прийнято Полтавською міською радою з порушенням закону та порушує інтереси держави в особі територіальної громади міста, тому наявні підстави для звернення до суду прокурора та визначення міської ради відповідачем, оскільки іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади міста, не існує.

Крім того, прокурор вважає, що дана справа повинна розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , подала до Другого апеляційного адміністративного суду додаткові пояснення, в яких зазначає, що текст позовних вимог прокурора зводиться до оскарження і припинення мого права ФОПа на подальше розміщення тимчасових споруд, які забезпечують провадження господарської діяльності на території квіткового ринку.

Фактично позов прокурора є позовом про скасування права ФОПа на розміщення тимчасових споруд двох павільйонів для здійснення підприємницької діяльності.

Отже третя особа вважає, що представник позивача звернувся до суду з позовними вимогами, за результатом якого просить суд скасувати право ФОПа на розміщення тимчасових споруд двох павільйонів для здійснення підприємницької діяльності.

Оскільки, скасування паспортів прив`язки тимчасових споруд і спірного рішення матиме наслідком демонтаж цих споруд, внаслідок чого очевидно будуть порушені майнові права третьої особи.

Третя особа зазначає, що мала щонайменше «правомірні очікування» щодо використання права на продовження розміщення тимчасових споруд та продовження договору щодо використання земельної ділянки, яке пов`язується з майновими правами ФОПа на здійснення підприємницької діяльності та сподіванням на отримання майбутніх прибутків.

Крім того, ФОП ОСОБА_1 зазначає, що повністю підтримує апеляційну скаргу Полтавської міської ради та просить судову колегію апеляційної інстанції повністю задовільнити її. Із позовними вимогами Керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області до Полтавської міської ради, Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради ФОП ОСОБА_1 не погоджується, вважає їх безпідставними і такими, які не мають на меті захист державних інтересів у визначений законом і Конституцією України спосіб.

На переконання третьої особи, індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов`язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, отже повинні розглядатись за нормами цивільного судочинства.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник третьої особи також підтримав апеляційну скаргу відповідача, просив задовольнити її.

Представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 27.05.2015 між Полтавською міською радою (Власник) та ФОП ОСОБА_1 (Землекористувач) укладено договір особистого строкового земельного сервітуту /том І, а.с. 239-242/, згідно якого Власник на підставі рішення сорок дев`ятої сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 23.04.2015 "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності" встановлює сервітутне землекористування (обмежене платне користування) на земельну ділянку для подальшого розміщення стаціонарних тимчасових споруд - два торговельні павільйони, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , поруч із згт "ОЦЕВУМ" (землі житлової та громадської забудови).

Згідно пунктів 2.1., 2.2. умов договору в сервітутне землекористування передається земельна ділянка загальною площею 55 кв.м, кадастровий номер земельної ділянки: 5310136400:14:001:0243. Термін дії договору з 23.04.2015 по 23.04.2020.

Договір зареєстрований у виконавчому комітеті Полтавської міської ради, про що у книзі реєстрації записів договорів на встановлення особистого строкового земельного сервітуту вчинено запис 10.06.2015 №187-3с /том ІІ а.с. 242/.

03.07.2015 Управлінням з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради видано ФОП ОСОБА_2 паспорт прив`язки №01-02-01-17/1858-1296 "Стаціонарні тимчасові споруди два торговельні павільйони за адресою АДРЕСА_2 , поруч із зупинкою громадського транспорту "ОЦЕВУМ", згідно з яким паспорт прив`язки, дійсний до 23.04.2020, включає: - титульний аркуш зі зазначенням реквізитів замовника (найменування, П.І.Б., місцезнаходження ТС, контактна інформація); - схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500; - ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС). Встановлення ТС здійснюється відповідно до паспорту прив`язки та відхилення від паспорту прив`язки ТС не допускається /том І а.с. 226-231/.

Згідно із схемою розміщення ТС площа стаціонарної тимчасової споруди павільйону № НОМЕР_1 , стаціонарної тимчасової споруди павільйону № НОМЕР_2 , площа земельної ділянки - 55 м2 /том ІІ а.с. 229/.

ФОП ОСОБА_1 звернулася до Полтавської міської ради із заявою від 04.03.2021 (вх №04-66/1/2879 від 05.03.2021), в якій просила на підставі позитивного висновку комісії з розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава (протокол №ПР/01.5/03 від 04.03.2021) оформити договір особистого строкового земельного сервітуту на земельну ділянку площею 55 кв.м. для розміщення торгівельних павільйонів за адресою АДРЕСА_1 поруч із згт "ОЦЕВУМ" /том І а.с. 218/.

Рішенням третьої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 19.03.2021 "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності" /том І, а.с. 193/ на підставі звернень суб`єктів підприємницької діяльності відповідно до Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава, затвердженого рішенням двадцять другої сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 18.05.2012, враховуючи розпорядження голови обласної державної адміністрації №207 від 20.05.2016 "Про перейменування топонімічних назв, демонтаж меморіальних дошок та зображень комуністичної символіки у місті Полтаві", керуючись Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, статтями 25, 26, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", враховуючи протоколи комісії з розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава, вирішено: продовжити розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава, згідно з додатком 1 на 5 років (пункт 1); замовникам, зазначеним в додатку 1 до цього рішення, продовжити дію особистого строкового земельного сервітуту на раніше сформовані земельні ділянки з оформленням відповідних договорів у встановленому порядку (пункт 2); замовникам, зазначеним в додатку 1 до цього рішення, в Управлінні з питань містобудування та архітектури продовжити термін дії оформлених паспортів прив`язки (пункт 4).

Згідно із додатком 1 до вказаного рішення третьої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 19.03.2021 продовжено розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава ФОП ОСОБА_1 за адресою розміщення об`єкту: АДРЕСА_1 , поряд із зупинкою громадського транспорту "ОЦЕВУМ" (кадастровий номер земельної ділянки 5310136400:14:001:0243, площа земельної ділянки 55.00 кв.м) /том ІІ а.с. 200/.

На виконання пункту 4 вищевказаного рішення Полтавської міської ради Управлінням з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради продовжено ФОП ОСОБА_1 дію паспорта прив`язки щодо "Стаціонарних тимчасових споруд - двох торговельних павільйонів по АДРЕСА_1 поряд із зупинкою громадського транспорту "ОЦЕВУМ", - до 19.03.2026, про що у паспорт прив`язки внесений відповідний запис /том І, а.с. 226/.

Не погодившись з пунктами 1, 2, 4 рішення Полтавської міської ради від 19.03.2021 "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності" в частині продовження розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава, продовження дії особистого строкового земельного сервітуту та паспорту прив`язки на наступні тимчасові споруди згідно з додатком 1 до рішення ФОП ОСОБА_1 (№134) стаціонарних тимчасових споруд - двох торговельних павільйонів на земельній ділянці площею 55 кв.м. з кадастровим номером 5310136400:14:001:0243 по АДРЕСА_1 , поряд із зупинкою громадського транспорту "ОЦЕВУМ", а також не погодившись з паспортом прив`язки №01-02-01-17/1858-1296 від 03.07.2015, керівник Полтавської окружної прокуратури Полтавської області звернувся до суду з цим позовом в інтересах держави в особі територіальної громади міста Полтави.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення спору, суд виходить з такого.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що пункти 1, 2 та 4 рішення Полтавської міської ради від 19.03.2021 "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава" в частині продовження ФОП ОСОБА_1 розміщення стаціонарної тимчасової споруди на 5 років; в частині продовження дії особистого строкового земельного сервітуту на земельну ділянку та продовження терміну дії паспорта прив`язки на тимчасову споруду були прийняті Полтавською міською радою з порушенням вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Земельного кодексу України, Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 21 жовтня 2011 року №244, та Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава, затвердженого рішенням Полтавської міської ради (двадцять другої сесії шостого скликання) від 18 травня 2012 року, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що в частині позовних вимог про визнання паспорта прив`язки №01-02-01-17/1858-1296 від 03.07.2015 протиправним слід відмовити у задоволенні позову - з огляду на те, що підставою для позовної вимоги про визнання протиправним паспорта прив`язки №01-02-01-17/1858-1296 від 03.07.2015 стала обставина невідповідності цього паспорта прив`язки вимогам законодавства на момент прийняття міською радою рішення 19 березня 2021 року щодо продовження строку його дії, а не на момент видачі такого паспорта.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, лише в межах повноважень, визначених законом.

За приписами ст.1 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон № 280/97-ВР) територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Частиною 1 ст. 6 Закону № 280/97-ВР встановлено, що первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону № 280/97-ВР передбачено, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

За приписами ст. 25 Закону № 280/97-ВР міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях , зокрема міської ради вирішуються такі питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частиною 1 ст. 122 Земельного кодексу України встановлено, що міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, передачі земельних ділянок в оренду визначений статтями 123, 124 Земельного кодексу України. Зокрема, такий порядок передбачає розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що здійснюється на підставі дозволу, наданого органом місцевого самоврядування; передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно ст. 125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Повноваження сільських, селищних, міських рад визначені ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", зокрема, згідно із пунктом 34 якої до виключної компетенції міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються на пленарному засіданні ради - сесії.

Відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів" територія - це сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об`єктів благоустрою населених пунктів: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об`єктів, об`єктів промисловості, комунально-складських та інших об`єктів у межах населеного пункту.

Згідно ст. 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" малі архітектурні форми є елементами (частинами) об`єктів благоустрою. Мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об`єкта благоустрою. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі Закон № 3038-VI, в редакції, чинній станом на прийняття спірного рішення) суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Відповідно до частин 2-4 ст. 28 Закону № 3038-VI тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів". Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

На виконання ч. 4 ст. 28 Закону № 3038-VI наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (далі Порядок № 244, в редакції, чинній станом на прийняття спірного рішення).

Відповідно до п. 1.3 Порядку № 244 тимчасова споруда торговельного для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Відповідно до п. 1.4 Порядку № 244 паспорт прив`язки ТС - комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС на топографо-геодезичній основі М 1:500, схему благоустрою прилеглої території. Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС (п. 2.2 Порядку № 244).

Пунктом 2.1 Порядку № 244 визначено, що підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС (додаток 1).

Згідно п. 2.18 Порядку № 244 продовження строку дії паспорта прив`язки ТС здійснюється за заявою замовника, шляхом зазначення нової дати, підпису та печатки у паспорті прив`язки ТС органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що підставою для продовження розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки тимчасової споруди, який оформлюється відповідним органом за зверненням особи, яка бажає розмістити тимчасову споруду, до якої додаються відповідні документи. При цьому, строк дії паспорта прив`язки продовжується відповідним органом за заявою замовника. Тобто, дія паспорта прив`язки обмежується строком на який його видано.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів".

Закон України "Про благоустрій населених пунктів" визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Згідно з пунктом 20 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 (далі - Постанова КМУ № 198), у межах смуги відчуження автомобільних (позаміських) доріг і червоних ліній міських вулиць і доріг забороняється: розташовувати будь-які споруди або об`єкти без погодження з власниками автомобільних доріг та уповноваженим підрозділом Національної поліції.

Відповідно до пункту 27 Постанови КМУ № 198 у населених пунктах малі архітектурні форми (крім кіосків для продажу проїзних квитків на зупинках громадського транспорту) розміщуються за межею тротуару, пішохідних доріжок, алей на відстані не менше ніж 1 метр, але не ближче ніж 5 метрів до проїзної частини доріг і вулиць.

Мала архітектурна форма для провадження підприємницької діяльності - це невелика (площею до 30 кв. метрів) споруда торговельно-побутового призначення, яка виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без спорудження фундаменту (пункт 4 Постанови КМУ № 198).

Вказане визначення "малої архітектурної форми" повністю відповідає визначенню "тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності", закріпленому в частині другій статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів" малі архітектурні форми є елементами (частинами) об`єктів благоустрою та їх розміщення здійснюється відповідно до цього Закону з дотриманням вимог законодавства, норм і правил.

Отже, тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності є елементом благоустрою, розміщення якої має відповідати Єдиним правилам ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198, та здійснюватися на підставі дозвільного документу - паспорта прив`язки, який видає (продовжує строк дії) відповідний орган з дотриманням вимог вищевказаної постанови.

Як встановлено під час апеляційного розгляду справи, пунктом 1 рішення Полтавської міської ради від 19 березня 2021 року продовжено розміщення тимчасових споруд.

Зокрема, ФОП ОСОБА_1 надано дозвіл на розміщення стаціонарної тимчасової споруди павільйону на земельній ділянці площею 55 кв.м. з кадастровим номером 5310136400:14:001:0243 по АДРЕСА_1 , на зупинці громадського транспорту "ОЦЕВУМ".

Згідно паспорту прив`язки №01-02-01-17/1858-1296, виданого Управлінням з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради 03.07.2015, площа тимчасових споруд складає 21,89 кв.м (павільйон №1) та 12.13 кв.м (павільйон №2) /том ІІ, а.с. 229/.

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 28 Закону № 3038-VI тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Згідно із п. 1 Порядку № 244 стаціонарна ТС - споруда, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей і по зовнішньому контуру площу до 30 кв.м.

Відповідно ДБН В.2.2-23:2009 малі архітектурні форми - павільйони, кіоски, торговельні намети, рундуки тощо переважно збірно-розбірної конструкції, які застосовуються поряд із засобами благоустрою, включаючи невеликі споруди для відпочинку людей/покупців (лави, можливо тіньові навіси або перголи), урни для сміття, а також різноманітні елементи декоративно-прикладного мистецтва (наприклад, скульптури, декоративні басейни, фонтани тощо).

Павільйон - торговельний об`єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організації продажу товарів кінцевим споживачам, розміщений в окремій споруді полегшеної конструкції та має торговельну залу для покупців (ДБН В.2.2-23:2009).

Колегія суддів зазначає, що згідно зі схемою розміщення ТС по вул. Симона Петлюри поряд з зупинкою громадського транспорту "ОЦЕВУМ" в м. Полтава два торговельні павільйони (№1, №2) об`єднані в одне ціле та складають одну суцільну споруду, тобто тимчасова споруда за адресою: вул. Симона Петлюри поряд з зупинкою громадського транспорту "ОЦЕВУМ" являє собою одну єдину конструкцію площею, що фактично перевищує 30 кв.м. /том І, а.с. 66, зворотній бік/.

Таким чином, вказане приміщення за своєю площею фактично перевищує законодавчо визначені 30 кв.м (21,89 кв.м + 12,13 кв.м.).

Отже, враховуючи, що паспорт прив`язки, з урахуванням якого прийнято оскаржуване рішення, не відповідає вимогам, як статті 28 Закону № 3038-VI так і Порядку № 244, оскільки загальна площа торгівельного павільйону фактично перевищує законодавчо визначені 30 кв.м., встановлену зазначеними нормативно-правовими актами, відсутність доказів перебування в користуванні у ФОП ОСОБА_1 земельної ділянки, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність рішення міської ради від 19.03.2021.

Також, колегія суддів звертає увагу, що у 2011 році прийнято Закон № 3038-VI та на його виконання Порядок № 244, якими чітко встановлено, що тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності за площею повинна бути не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру.

Статтею 58 Конституції України визначено дію нормативно-правового акта в часі, яку треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, з набранням чинності Закону № 3038-VI та Порядку № 244, площа тимчасової споруди не повинна перевищувати 30 квадратних метрів, при цьому власники таких приміщень мають привести їх у відповідність до вимог зазначених нормативно-правових актів.

Полтавською окружною прокуратурою направлено до Управління патрульної поліції в Полтавській області запит №55-120-41 вих-21 від 17 березня 2021 року щодо надання інформації про суб`єктів (згідно доданого до запиту переліку), яким було погоджено чи не погоджено розміщення тимчасових споруд /том І, а.с. 20-25/.

З листа Департаменту патрульної поліції в Полтавській області №4844/41/26/0_2021 від 25.03.2021, направленого до Полтавської окружної прокуратури, слідує, що ФОП ОСОБА_1 погодження на розміщення (продовження розміщення) тимчасової споруди по АДРЕСА_1 , поряд із зупинкою громадського транспорту "ОЦЕВУМ" (кадастровий номер земельної ділянки 5310136400:14:001:0243) не отримувала, хоча таке погодження було обов`язковим.

Так, згідно цього ж листа від УПП в Полтавській області про відсутність потреби в погодженні розміщення тимчасових споруд, враховуючи їхнє розміщення за межами червоних ліній вулиць, отримали наступні суб`єкти підприємницької діяльності (згідно переліку), в якому ФОП ОСОБА_1 не значиться том І, а.с. 26/, та міститься в переліку тимчасових споруд, які встановлені без погодження з Національною поліцією та з порушенням вимог Постанови КМУ №198.

З урахуванням викладеного, колегія суддів доходить висновку, що при вчиненні дій щодо продовження строку дії паспорта прив`язки необхідно було дотримуватися норм щодо розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, закріплених в Єдиних правилах ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, які за своєю суттю, серед іншого, регулюють і відносини в сфері містобудування.

З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права щодо об`єкта нерухомого майна земельної ділянки кадастровий номер 5310136400:14:001:0243 вбачається, що вказана земельна ділянка на праві користування (сервітут) зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.01.2022 /том ІІ, а.с. 41/.

Доказів реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5310136400:14:001:0243 ФОП ОСОБА_1 станом на дату прийняття оспорюваного в частині рішення 19.03.2021, до матеріалів справи не надано, а попередня реєстрація права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5310136400:14:001:0243 за ФОП ОСОБА_1 була строковою - до 23.04.2020 /том І, а.с.17, зворотній бік/.

Відповідно до п. 2.29 Порядку № 244 у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки ТС, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу.

Проте, Полтавська міська рада за відсутності документів на право користування земельної ділянки, закінчення строку дії паспорту прив`язки, відсутності договору особистого земельного сервітуту рішенням від 19.03.2021 року продовжила розміщення двох торговельних павільйонів на земельній ділянці площею 55 кв.м. з кадастровим номером 5310136400:14:001:0243 по АДРЕСА_1 , поряд із зупинкою громадського транспорту "ОЦЕВУМ" та продовжила дію паспорту та особистого земельного сервітуту.

Щодо доводів апелянта про відсутність обов`язку вимагати від замовника, зацікавленого у подальшому розміщенні стаціонарної ТС будь-яких документів, крім заяви, згідно Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.18 Порядку № 244 продовження строку дії паспорта прив`язки ТС здійснюється за заявою замовника, шляхом зазначення нової дати, підпису та печатки у паспорті прив`язки ТС органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації.

Також процедура розгляду звернень щодо продовження дії паспорту прив`язки стаціонарної ТС врегульована розділом 5 Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава, затвердженого рішенням Полтавської міської ради (двадцять другої сесії шостого скликання) від 18 травня 2012 року "Про затвердження Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава" (далі Положення)

Відповідно до пунктів 5.1 - 5.8 якого замовник, зацікавлений у подальшому розміщенні стаціонарної ТС звертається до виконкому Полтавської міської ради з відповідною заявою.

До заяви додаються наступні документи:

копія свідоцтва про реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності або копія виписки з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців;

паспорт прив`язки ТС.

Відповідно до пункту 5.9 Положення після рішення міської ради та документу про право користування земельною ділянкою, управління з питань містобудування та архітектури продовжує строк дії паспорту прив`язки ТС шляхом зазначення нової дати, підпису уповноваженої посадовою особи управління з питань містобудування та архітектури та печатки. Термін дії паспорту прив`язки відповідає терміну дії документу про право користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 8.2 Положення, строк функціонування ТС може бути продовжено на підставі документа, що посвідчує продовження права користування відповідною земельною ділянкою, або продовження договору сервітуту без переоформлення паспорту прив`язки.

Зі змісту цієї норми вбачається, що для вирішення питання про продовження розміщення ТС, паспорту прив`язки, договору сервітуту суб`єкт владних повноважень вже має в наявності документи про користування земельної ділянки або договір сервітуту, а тому їх додаткове надання до заяви замовника не потрібно.

Оскільки за ФОП ОСОБА_1 на дату прийняття оскаржуваного рішення та рішення про продовження паспорту прив`язки не було зареєстровано право відповідного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5310136400:14:001:0243 (попередня реєстрація речового права була строком дії до 23.04.2020), то і право користування цією земельною ділянкою у неї не виникло.

Як вже зазначалося вище, відповідно до пункту 5.9 Положення про розміщення тимчасових споруд на території м. Полтава після рішення міської ради та отримання документа про право користування земельною ділянкою, управління з питань містобудування та архітектури продовжує строк дії паспорту прив`язки ТС шляхом зазначення нової дати, підпису уповноваженої посадовою особи управління з питань містобудування та архітектури та печатки. Термін дії паспорту прив`язки відповідає терміну дії документу про право користування земельною ділянкою.

З огляду на те, що на дату прийняття оскаржуваного рішення 19.03.2021 у ФОП ОСОБА_1 був відсутній зареєстрований документ про право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5310136400:14:001:0243, суд доходить висновку, що у Полтавської міської ради були відсутні підстави для прийняття пунктів 1 та 4 вказаного рішення в частині продовження ФОП ОСОБА_1 строку розміщення ТС та терміну дії паспорта прив`язки.

Доказів на спростування вказаних обставин відповідачами не надано.

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, у Полтавської міської ради були відсутні підстави для продовження строку функціонування ТС, оскільки на час прийняття оскаржуваного рішення був відсутній документ, що посвідчує продовження права користування відповідною земельною ділянкою, як і відсутні підстави для продовження строку дії паспорту прив`язки ТС шляхом зазначення нової дати, договору особистого сервітуту з огляду на відсутність повного пакету документів у відповідності до пункту 5.9 Положення від 18.05.2012.

Також, колегія суддів вважає помилковими доводи апелянта, що Полтавська міська рада вчиняла дії, які не заборонені законом, оскільки ч. 2 ст. 19 Конституції України чітко визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом чи у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та рішень, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що пункти 1, 2, 4 рішення Полтавської міської ради від 19 березня 2021 року "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава" в частині продовження фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 розміщеннятимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на території міста Полтави; в частині продовження дії особистого строкового земельного сервітуту та паспорту прив`язки на тимчасові споруди згідно з додатком № 1 до рішення ФОП ОСОБА_1 стаціонарних тимчасових споруд - двох торгівельних павільйонів на земельній ділянці площею 55 кв.м. з кадастровим номером 5310136400:14:001:0243 по АДРЕСА_1 прийняте Полтавською міською радою з порушенням вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Земельного кодексу України, статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку № 244, отже є протиправним та правомірно скасовано судом.

Враховуючи, що паспорт прив`язки № НОМЕР_3 , з урахуванням якого прийнято оскаржуване рішення, не відповідає вимогам, як статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" так і Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності № 244, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для його скасування.

Щодо доводів апелянта про те, що вказана справа не належить до компетенції судів адміністративної юрисдикції.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Аналізуючи норми ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України колегія суддів дійшла висновку, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку із здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, предметом позову у цій справі є рішення Полтавської міської ради щодо продовження розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава, продовження дії особистих строкових земельних сервітутів та паспортів прив`язки і скасування паспортів прив`язки, виданих Управлінням з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради, тобто вчинених як суб`єктами владних повноважень під час реалізації покладених на них управлінських функцій.

Таким чином дослідженню підлягають виключно владні управлінські дії та рішення органу місцевого самоврядування і його виконавчого органу, що впливають на права та законні інтереси територіальної громади м. Полтава, відтак цей спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 127/16433/17, від 15.05.2019 у справі № 127/19267/17.

За таких обставин колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, яким розглянуто цю справу за правилами адміністративного судочинства, оскільки спір виник внаслідок виконання відповідачем владних управлінських функцій, тому спір має публічно-правовий характер, що також корелюється з висновком Верховного Суду, сформованим у постанові від 01.09.2022 з аналогічної справи № 440/7210/21.

Також колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави у вказаних правовідносинах, з огляду на таке.

Статтею 131-1 Конституції України унормовано, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з ч. 3 ст. 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

За висновками Конституційного Суду України, наведеними в рішеннях від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 та від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 слідує, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 01.09.2019 у справі № 815/724/15, від 05.11.2019 у справі № 804/4585/18, від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20, від 05.10.2021 у справі № 380/2266/21, від 02.12.2021 у справі № 320/10736/20 та від 23.12.2021 у справі № 0440/6596/18.

Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не повною мірою відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 4 ч. 2ст. 129 Конституції України).

Тотожний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 806/602/18, від 13.03.2019 у справі № 815/1139/18, від 15.10.2019 у справі № 810/3894/17, від 17.10.2019 у справі № 569/4123/16-а, від 05.11.2019 у справі № 804/4585/18, від 03.12.2019 у справі № 810/3164/18 та від 01.06.2022 у справі № 260/1815/21.

Системне тлумачення наведених приписів дозволяє дійти висновку, що ст. 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

У справі, що розглядається, прокурор в адміністративному позові зазначив, що захисту підлягають інтереси держави у сфері ефективного і раціонального використання земельних ресурсів, належного забезпечення благоустрою населених пунктів відповідно до вимог законодавства, державних норм та стандартів, забезпечення безпеки дорожнього руху та пішоходів у м. Полтаві, що прокурор діє на захист інтересів держави в цілому, які нерозривно пов`язані із правильним застосуванням та дотриманням усіма суб`єктами законодавства в сферах життєдіяльності суспільства, що контролюються та охороняються державою.

Колегія суддів уважає, що таке обґрунтування є сумісним з поняттям «інтереси держави», ураховуючи висновки, викладені у постанові від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16 Великої Палати Верховного Суду та у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 29.11.2022 у справі № 240/401/19.

Зважаючи на встановлені обставини справи та виходячи з характеру спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що прокурором дотримано визначений ст. 53 КАС України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» порядок звернення до суду з таким позовом.

Щодо права на звернення до суду з позовом до органу місцевого самоврядування, колегія суддів приймає до уваги висновки Верховного Суду щодо застосування ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», сформовані у постанові від 01.09.2022 у справі № 440/7210/21, яка є подібною до цієї справи, за якими стосовно права на звернення до суду з позовом до органу місцевого самоврядування, колегія суддів ураховує, що особливістю органів місцевого самоврядування як суб`єктів владних повноважень є те, що кожен із таких суб`єктів, з урахуванням положень Конституції України, є самостійним, автономним і не перебуває у підпорядкуванні жодного органу. Отже позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб`єкта, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У такій категорії справ орган прокуратури повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави. При цьому інтереси держави, у тому числі, охоплюють інтереси мешканців територіальної громади, зокрема, у таких сферах, як благоустрій населених пунктів, розпорядження землями державної та комунальної власності (п.п. 97-99).

З огляду на вищезазначене, колегія суддів уважає, що прокурор є належним позивачем у цій справі.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 01.12.2022 у справі № 340/5914/21.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що прокурором в адміністративному позові вказано, які саме інтереси держави, на його думку, порушено оскаржуваними положеннями спірного рішення, та враховуючи, що відсутній орган, до компетенції якого належить здійснення нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування, прокурором доведено підстави для звернення до суду.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду .

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що пункти 1, 2 та 4 рішення Полтавської міської ради від 19.03.2021 "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава" в частині продовження ФОП ОСОБА_1 розміщення стаціонарної тимчасової споруди на 5 років; в частині продовження дії особистого строкового земельного сервітуту на земельну ділянку та продовження терміну дії паспорта прив`язки на тимчасову споруду були прийняті Полтавською міською радою з порушенням вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Земельного кодексу України, Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 21 жовтня 2011 року №244, та Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава, затвердженого рішенням Полтавської міської ради (двадцять другої сесії шостого скликання) від 18 травня 2012 року, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи ту обставину, що строк дії паспорта прив`язки №01-02-01-17/1858-1296 від 03.07.2015 не підлягає продовженню у зв`язку з невідповідністю паспорта прив`язки вимогам законодавства та у зв`язку з закінченням строку його дії станом на дату прийняття міською радою рішення від 19 березня 2021 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність скасувати вказаний паспорт прив`язки.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2022 року по справі № 440/6756/21 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог Полтавської міської ради.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Полтавської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2022 по справі № 440/6756/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. КононенкоСудді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 20.04.2023 року