Постанова

від 20.04.2023 по справі 480/5716/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Л.М. Опімах

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 р. Справа № 480/5716/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2022, по справі № 480/5716/22

за позовом Головного управління ДПС у Сумській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакшері Трейдінг"

про стягнення податкового боргу та накладення арешту,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакшері Трейдінг" за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків, та готівки, що належить такому платнику податків, податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 13430,00 грн, з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1020,00 грн, та накласти арешт на кошти, що знаходяться на відкритих рахунках у банках, на суму податкового боргу 14450,00 грн.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Лакшері Трейдінг" за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків, та готівки, податковий борг на загальну суму 14450,00 грн, у тому числі з податку на додану вартість у розмірі 13430,00 грн та з податку на прибуток у розмірі 1020,00 грн.

В задоволенні вимоги щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться на відкритих рахунках у банках, на суму податкового боргу відмовлено.

Частково не погодившись із зазначеним судовим рішенням Головне управління ДПС у Сумській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позову та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, накласти арешт на кошти, що знаходяться на відкритих рахунках у банках на суму податкового боргу 14450,00 грн.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовував тим, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки наданим доказам відсутності майна боржника, зокрема з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, інформації Територіального сервісного центру МВС. Крім того, апелянт вказав, що податковим керуючим був здійснений вихід за місцем реєстрації підприємства, проте майна, належного останньому виявлено не було. Наведене, на думку податкового органу, є достатніми підставами для накладення арешту на кошти відповідача.

Крім того, апелянт зазначив, що його право на звернення до суду щодо накладення арешту на кошти та інші активи платника податків визначене положеннями ст. 20 Податкового кодексу України, а отже суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин положення ст. 94 Податкового кодексу України, якими врегульовані порядок та підстави для накладання адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідач ТОВ "Лакшері Трейдінг" правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На підставі положень ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Протягом 2018-2020 років Головним управлінням ДПС у Сумській області була проведена низка податкових перевірок ТОВ "Лакшері Трейдінг", за результатами яких щодо останнього були застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 14450,00 грн, які на час звернення до суду контролюючого органу набули статус податкового боргу та сплачені не були.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині накладення арешту на кошти, що знаходяться на відкритих рахунках у банках, на суму податкового боргу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено відсутності у відповідача майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, так само не доведено того, що ним вчинялися дії щодо проведення опису майна боржника з метою встановлення права власності на його майнові активи з метою погашення податкового боргу.

Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що наявність у відповідача податкового боргу, а також наявність обставин, визначених пунктом94.2 статті 94 Податкового кодексу України є підставами для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Згідно з підпунктом20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до пункту94.1 статті 94 ПК Україниадміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Пунктом94.2. статті 94 ПК Українипередбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цьогоКодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цьогоКодексуінвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки); нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків (пункт94.4 статті 94 ПК України).

Відповідно до пункту94.6 статті 94 ПК Україниарешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Законодавцем в положеннях податкового законодавства розрізнюються два види арешту, а саме арешт майна та арешт коштів на рахунку платника.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом94.2 статті 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Положеннястатті 94 ПК Українине визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів.

Натомість приписистатті 94 ПК Українивикладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Податковим кодексом Українипередбачені також інші, випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94, зокрема такі випадки визначено підпунктом20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України.

Норма підпункту20.1.33пункту 20.1 статті 20 ПК Українивстановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В свою чергу, відсутність умов для застосування арешту коштів платника податків, передбачених пунктом94.2 статті 94 ПК України, за наявності умов, встановлених підпунктом20.1.33пункту20.1 статті 20 ПК України, не може бути підставою для відмови у застосуванні арешту коштів на рахунках платника податків, оскільки норма підпункту20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК Україниє імперативною і обов`язковою до виконання.

Норми підпункту20.1.33пункту 20.1 статті 20та пункту94.2 статті 94 ПК Українине заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Нормипункту 94.2 ПК Українивизначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК Українирегулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Таким чином, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, який в залежності від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням; арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу.

Разом з тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків.

Зазначена правова позиція викладена у постанові КАС ВС від 18 жовтня 2022 року (справа № 380/9147/21).

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що обов`язковою підставою для накладення арешту на кошти платника податків є наявність умов, визначених пунктом94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи встановлено, що з метою погашення податкового боргу ТОВ "Лакшері Трейдінг" податковим органом вживалися заходи щодо виявлення майна боржника.

Так, податковим органом надано інформацію з Державногореєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (№ 2674087668 від 26.07.2021) щодо відсутності майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, інформацію Територіального сервісного центру МВС № 5946 щодо відсутності зареєстрованих за підприємством транспортних засобів, інформаціюДержпродспоживслужби в Сумській області щодо відсутності зареєстрованих тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, інформацією щодо наявності у відповідача відкритих банківських рахунків.

Крім того, податковим керуючим був здійснений виїзд за місцем реєстрації підприємства з метою виявлення активів ТОВ «Лакшері Трейдінг», за наслідками чого складений акт від 26.07.2021 про те, що за місцем реєстрації підприємства майно, яке належить підприємству, не виявлено.

У відповідь запит позивача листом від 13.10.2021 № 3958/тн Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області повідомило, що станом на 13.10.2021 трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські техніка, інші механізми за ТОВ «Лакшері Трейдінг», у Сумській області не зареєстровані.

Також, на запит позивача до Територіального сервісного центру МВС № 5946 отримано інформацію, викладену в листі від 24.07.2021 №3 1/18/5946/2788, про те, що за ТОВ «Лакшері Трейдінг» транспортні засоби на території України не зареєстровані.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає доведеним факт відсутності у ТОВ "Лакшері Трейдінг" майна для погашення податкового боргу, що є підставою для накладення арешту на кошти відповідача, що знаходяться на відкритих рахунках у банках, в межах суми його податкового боргу.

Таким чином, колегія суддіввважає обґрунтованими позовні вимоги про накладення арешту на кошти позивача, що знаходяться на відкритих рахунках у банках, на суму податкового боргу 14450,00 грн., а отже і задоволенні позову у вказаній частині.

Наведеного вище суд першої інстанції не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову щодо зазначеної частини позовних вимог.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмовлених позовних вимог із прийняттям в цій частині нової постанови про задоволення позову Головного управління ДПС у Сумській області.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області - задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 по справі № 480/5716/22 скасувати в частині відмови у задоволенні позову Головного управління ДПС у Сумській області про накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакшері Трейдінг".

Прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги Головного управління ДПС у Сумській області - задовольнити.

Накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакшері Трейдінг" (код ЄДРПОУ 42261939, 40020, м. Суми, вул. Роменська 77), що знаходяться на відкритому рахунку: МФО банку - 300346, назва банку - АТ "Альфа Банк", номер рахунку - НОМЕР_1 , валюта рахунку - 980-українська гривня, у розмірі 14450 (чотирнадцять тисяч чотириста п`ятдесят) грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов І.С. Чалий