Постанова

від 19.04.2023 по справі 440/7221/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2023 р. Справа № 440/7221/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Євсєєвої М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2022, суддя Н.І. Слободянюк, повний текст складено 31.10.22, по справі № 440/7221/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНАКВАТЕХ"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «Донакватех» звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Полтавській області від 07.04.2020 № 0004440506, № 0004450506.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2022 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 0004440506 від 07.04.2020 та податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 0004450506 від 07.04.2020.

Головне управління ДПС у Полтавській області, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказував на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зазначав, що реальність господарських операцій позивача із контрагентами у перевіряємий період не підтверджена належним чином, первинні документи мають недоліки, з огляду на що останні не можуть бути використані у бухгалтерському обліку позивача з метою формування податкових зобов`язань.

У судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача у судовому засідання проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважав рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Головного управління ДПС у Полтавській області у період з 25.02.2020 по 02.03.2020 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Донакватех" з питань правильності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з постачальниками ТОВ "Смерека-2017" за період з 01.05.2018 по 30.06.2018, ТОВ "Даріон Про" за період з 01.04.2018 по 31.07.2018, ТОВ "Сігма Профіт" за період з 01.07.2018 по 31.07.2018, ТОВ "Колорі Трейд" за період з 01.09.2018 по 30.09.2018, ТОВ "Фторкомпонент" за період з 01.11.2018 по 31.12.2018 та ТОВ "Акта Пром" за період з 01.02.2019 по 28.02.2019 та достовірності задекларованих показників при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2018 рік.

За результатами проведеної перевірки складний акт № 304/16-31-05-06-10/32084139 від 10.03.2020, яким встановлено наступне порушення: підпункту 44.1 статті 44, підпунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 404731 грн, у тому числі по періодах: за травень 2018 на суму 11320 грн., за червень 2018 на суму 10180 грн., за липень 2018 на суму 18880 грн., за вересень 2018 на суму 99271 грн, за листопад 2018 на суму 101500 грн., за грудень 2018 на суму 50000 грн., за лютий 2019 на суму 113580 грн.; підпункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 253036 грн., у тому числі за 2018 у сумі 253036 грн.

На підставі зазначеного акту Головним управлінням ДПС у Полтавській області 07.04.2020 винесено податкове повідомлення-рішення № 0004440506, яким збільшено ТОВ "Донакватех" суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 505913,75 грн. (в тому числі: за податковим зобов`язанням 404731 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 101182,75 грн.); № 0004450506, яким збільшено ТОВ "Донакватех" суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 316295 грн. (в тому числі: за податковим зобов`язанням 253036 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 63259 грн).

Не погодившись із рішеннями відповідача позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив, з того, що позивачем підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами належними первинними документами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 ПК України з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цьогоКодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту200-1.3 статті 200-1цьогоКодексуна момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту200-1.3 статті 200-1цьогоКодексуна момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Таким чином, визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Із матеріалів справи встановлено, що у період, який перевірявся, позивач здійснював господарські операції з ТОВ "Смерека-2017", ТОВ "Даріон Про", ТОВ "Сігма Профіт", ТОВ "Колорі Трейд", ТОВ "Фторкомпонент", ТОВ "Акта Пром".

Так, між позивачем та ТОВ "Смерека-2017" було укладено договори про надання послуг № 24, № 25, за умовами яких ТОВ "Смерека-2017" зобов`язується за завданням ТОВ "Донакватех" протягом визначеного в договорі строку надати за плату наступні послуги: роботи з хімічного очищення парогенератора, роботи з хімічної очистки мембран УФ-модуля, роботи з хімічної очистки мембран МО-модуля першої ступені № 1, № 2, замовник зобов`язується оплатити належним чином надані послуги, характеристика послуг, обсяг, строк виконання та інші необхідні умови узгоджуються сторонами у договорі та додатках до нього, які будуть невід`ємною частиною даного договору; послуги надаються виконавцем із використанням товару та матеріалів замовника, якщо інше додатково не узгоджено сторонами; виконавець зобов`язаний, зокрема по закінченні надання послуг передавати замовнику їх результати, а також комплект необхідних документів, а саме: акт виконаних робіт, податкову накладну.

На підтвердження надання послуг за вказаними договорами контролюючому органу було надано податкові накладні № 139 від 31.05.2018, № 144 від 31.05.2018, № 190 від 22.05.2018, № 92 від 01.06.2018, № 102 від 14.06.2018, № 100 від 11.06.2018, № 112 від 25.06.2018, рахунки-фактури № 155 від 21.05.2018, № 156 від 22.05.2018, № 169 від 31.05.2018, № 172 від 01.06.2018, № 175 від 11.06.2018, № 176 від 14.06. 2018, № 179 від 25.06.2018, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 155 від 21.05.2018, № 156 від 21.05.2018, № 169 від 31.05.2018, № 172 від 01.06.2018, № 175 від 11.06.2018, № 176 від 14.06.2018, № 179 від 25.06.2018, виписки банку № 1 від 08.06.2018, № 2 від 03.07.2018.

Також 19.07.2018 між позивачем та ТОВ «Даріон Про» укладено договір про надання послуг, за умовами якого виконавець зобов`язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надати за плату наступні послуги: роботи з хімічної очистки мембран УФ-модуля № 1, роботи з хімічної очистки мембран УФ-модуля № 2, роботи з хімічної очистки мембран МО-модуля другої ступені № 4, усунення течій на УФ-2, а замовник - оплатити належним чином надані послуги.

На підтвердження надання послуг за вказаним договором надано акт здачі-приймання (надання послуг) № 122 від 30.07.2018, рахунок-фактура № Д-328 від 30.07.2018, виписка банку № 2 від 16.08.2018, журнал-ордер і відомість по рахунку за липень 2018, серпень 2018, податкову накладну № 133 від 30.07.2018.

02.07.2018 між позивачем та ТОВ «Сігма Профіт» укладено договір про надання послуг № 31, за яким ТОВ «Сігма Профіт» зобов`язується за завданням ТОВ "Донакватех" протягом визначеного в договорі строку надати за плату наступні послуги: роботи з хімічної очистки мембран УФ-модуля № 1, роботи з хімічної очистки мембран УФ-модуля № 2, роботи з хімічної очистки мембран МО-модуля першої ступені №1, роботи з хімічної очистки мембран МО-модуля першої ступені № 2, а замовник зобов`язується оплатити належним чином надані послуги; виконавець має право зокрема залучати третіх осіб для надання замовнику послуг за цим договором, залишаючись при цьому відповідальним перед замовником.

Виконання умов зазначеного договору підтверджується податковою накладною № 85 від 09.07.2018, рахунком-фактурою № 85 від 09.07.2018, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 85 від 09.07.2018, випискою банку № 2 від 30.07.2018.

Крім того між позивачем та ТОВ «Колорі Трейд» укладені договір поставки № 83 від 03.09.2018, договір про надання послуг № 174 від 17.09.2018, договір про надання послуг № 175 від 17.09.2018.

За умовами договору поставки № 83 від 03.09.2018 ТОВ «Колорі Трейд» зобов`язується поставити товар (згідно із специфікацією, яка є невід`ємною частиною договору) ТОВ "Донакватех", а покупець зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором; перелік найменувань, асортимент та обсяг товару, що продається відповідно до цього договору погоджується сторонами у рахунках-фактурах, а згідно із специфікацією № 1 до вказаного договору товаром є картриджі до фільтру для води та мембрана зворотного осмосу.

За умовами договору про надання послуг № 174 від 17.09.2018 та договору про надання послуг № 175 від 17.09.2018 в порядку та на умовах, визначених цим договором, ТОВ «Колорі Трейд» зобов`язується за завданням ТОВ "Донакватех" протягом визначеного в договорі строку надати за плату послуги збірка установки зворотного осмосу РО/ДАТ-1/1,0 та ремонт та запуск установки зворотного осмосу РО/ДАТ-1/1,0, а замовник зобов`язується оплатити належним чином надані послуги; виконавець має право зокрема залучати третіх осіб для надання замовнику послуг за цим договором, залишаючись при цьому відповідальним перед замовником.

Фактичне виконання умов вказаних договорів підтверджується наданими контролюючому органу податковими накладними № 35 від 14.09.2018, № 76 від 28.09.2018, № 74 від 24.09.2018, рахунками-фактурами № 121 від 14.09.2018, № 339 від 24.09.2018, № 341 від 28.09.2018, видатковою накладною № 121 від 14.09.2018, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 339 від 24.09.2018, № 341 від 28.09.2018, виписками банку № 4 від 24.09.2018, № 3 від 03.10.2018, № 4 від 03.10.2018.

Також між позивачем та ТОВ «Фторкомпонент» укладено договір про надання послуг з поточного ремонту офісного приміщення № 79 від 21.11.2018, договір про надання послуг № 129 від 10.12.2018, договір про надання послуг № 134 від 19.12.2018.

За умовами договору № 79 від 21.11.2018 ТОВ «Фторкомпонент» зобов`язується за завданням ТОВ "Донакватех" протягом визначеного в договорі строку надати за плату послуги з поточного ремонту офісного приміщення, а замовник зобов`язується оплатити належним чином надані послуги; виконавець має право зокрема залучати третіх осіб для надання замовнику послуг за цим договором, залишаючись при цьому відповідальним перед замовником.

За умовами договорів про надання послуг № 129 від 10.12.2018, № 134 від 19.12.2018 ТОВ «Фторкомпонент» зобов`язується за завданням ТОВ "Донакватех" протягом визначеного в договорі строку надати за плату послуги з розробки технології хімічного очищення внутрішніх трубних поверхонь котлів-утилізаторів та з хімічного очищення внутрішніх трубних поверхонь котлів-утилізаторів КУ 20-39/450ГФУ-1, КУ20-39/450ГФУ-2 ШВПГКН, а замовник зобов`язується оплатити належним чином надані послуги (пункту 1.1); виконавець має право зокрема залучати третіх осіб для надання замовнику послуг за цим договором, залишаючись при цьому відповідальним перед замовником.

На підтвердження виконання вказаних договорів контролюючому органу надано податкові накладні № 127 від 29.11.2018, № 141 від 27.12.2018, № 94 від 17.12.2018, рахунки-фактури № 134 від 29.11.2018, № 171 від 17.12.2018, № 187 від 27.12.2018, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 127 від 29.11.2018, № 171 від 17.12.2018, № 187 від 27.12.2018, виписки банку № 2 від 14.12.2018, № 5 від 10.01.2019, № 7 від 10.01.2019.

Також між позивач та ТОВ «Акта Пром» укладено договір про надання послуг № 117 від 11.02.2019, договір поставки № 124 від 14.02.2019.

Так, за умовами договору про надання послуг № 117 від 11.02.2019 ТОВ «Акта Пром» зобов`язується за завданням ТОВ "Донакватех" протягом визначеного в договорі строку надати за плату послуги з усунення течій на УФ та МО-1, роботи з хімічної очистки мембран УФ-модуля № 1, а замовник зобов`язується оплатити належним чином надані послуги; виконавець має право зокрема залучати третіх осіб для надання замовнику послуг за цим договором, залишаючись при цьому відповідальним перед замовником.

За умовами договору поставки № 124 від 14.02.2019 ТОВ «Акта Пром» зобов`язується поставити і передати у власність ТОВ "Донакватех", а покупець зобов`язується прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим договором; асортимент та ціна на товар, що поставляється, визначаються на підставі специфікації постачальника, погодженої покупцем, яка є невід`ємною частиною даного договору, а згідно із специфікацією до вказаного договору товаром є дренажно-розподільча система для забору сольового розчину для комірки солі та прийомний бункер для комірки солі.

На підтвердження факту надання послуг за вказаним договором контролюючому органу було надано податкові накладні № 132 від 25.02.2019, № 138 від 27.02.2019, рахунки-фактури № АП-00431 від 25.02.2019, № АП-00438 від 27.02.2019, видаткову накладну № 108 від 27.02.2019, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 94 від 25.02.2019, виписки банку № 3 від 14.03.2019, № 6 від 14.03.2019.

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено обставини здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення зобов`язань з податку на додану вартість, податку на прибуток підтверджено здійснення руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлена спеціальна податкова правосуб`єктність учасників господарської операції та зв`язок між фактом придбання товарів, послуг, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Реальність виконання вказаних вище господарських зобов`язань, безпосередньо пов`язаних з основною статутною діяльністю позивача, підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами.

Відповідач не надав належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем підприємства контрагенти були фіктивними, вчиняли порушення в сфері оподаткування, документували безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб`єктів господарювання.

Доводи податкового органу щодо не підтвердження реальності господарській операцій позивача з огляду на наявність в інформаційних базах контролюючих органів податкової інформації щодо статусу контрагентів позивача як ризикових, та висновків про відсутність у контрагентів позивача ресурсів для здійснення господарської діяльності колегією суддів не приймаються з огляду на наступне.

Колегія суддів зазначає, що наявність певної податкової інформації, на яку посилається податковий орган, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі товари (роботи, послуги) не отримувались платником податків від його контрагента.

Така інформація, носить виключно інформативний характер та сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру господарських правовідносин, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені контрагентами, якщо не буде доведено їх безпосередню участь у зловживанні. Проте, посадовими особами відповідача під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Окрім цього, чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК та статтею 9 Закону № 996-ХIV підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла.

Зазначені висновки сформовано Верховним Судом у постанові від 07.07.2022 у справі № № 160/3364/19.

Крім того, правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.

Допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару та заявлення до бюджетного відшкодування від`ємного значення з податку на додану вартість.

Відсутність товарів по ланцюгу постачання не є доказом нереальності господарських операцій.

Також слід вказати, що без встановлення у судовому порядку обставин відсутності у контрагента суб`єкта господарювання основних засобів, трудових та виробничих ресурсів, реального ланцюга постачання у контрагента позивача, включення позивача до переліку ризикових суб`єктів господарювання, висновки податкового органу про нереальність господарських операцій з огляду на зазначені обставини носять лише характер припущень.

Крім того, відсутність у контрагента позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Отже, інформація про контрагентів позивача з автоматизованих інформаційних систем органів ДПС може бути підставою для висновків щодо реальності господарських операцій лише в сукупності з іншими доказами, що підтверджують неможливість конкретного контрагента приймати участь у здійсненні конкретної господарської операції, що в даному випадку відсутнє. Висновки відповідача ґрунтуються виключно на податковій інформації відносно контрагентів позивача, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Стосовно доводів апеляційної скарги в частині недоліків певних первинних документів колегія суддів зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Таким чином, первинні документи, якими позивач доводить здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами, оформлені належним чином, містять необхідні реквізити, повністю відображають зміст господарських операцій.

Виявлені відповідачем окремі неточності в наданих документах не є суттєвими, не тягнуть за собою недійсність таких документів, а тому не можуть свідчити про безтоварність господарських операцій, які ними підтверджуються.

Натомість, під час судового розгляду справи встановлено, що товарність господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджено дослідженими належним чином оформленими первинними документами в їх сукупності.

Таким чином, у ході судового розгляду досліджено первинні документи, які згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та встановлено, що останні містять відомості, які у повній мірі відображають суть господарських операцій, що відбулись між позивачем та його контрагентами, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування своїх податкових зобов`язань.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини здійснення господарських операцій, формування податкових зобов`язань з податку на прибуток, підтверджено здійснення руху активів у процесі здійснення господарських операцій.

За наведених обставин колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про протиправність податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС України у Сумській області № 0004440506, № 0004450506 від 07.04.2020 та необхідності їх скасування.

Отже, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив докази по справі, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2022 по справі № 440/7221/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді Г.Є. Бершов В.В. Катунов Постанова складена в повному обсязі 20.04.23.