Постанова

від 30.04.2024 по справі 440/7221/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 440/7221/21

адміністративне провадження № К/990/18213/23

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донакватех» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2022 (суддя - Слободянюк Н.І.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2023 (головуючий суддя - Ральченко І.М., судді: Бершов Г.Є., Катунов В.В.) у справі №440/7221/21.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донакватех» (далі - ТОВ «Донакватех») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (далі - ГУ ДПС у Полтавській області) від 07.04.2020 № 0004440506, № 0004450506.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2022, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2023, позов задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС у Полтавській області звернулось із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

В обґрунтування підстав оскарження ГУ ДПС у Полтавській області посилається на те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.06.2019 у справі №807/2202/15, від 14.05.2019 у справі №825/3990/14, від 05.03.2020 у справі №826/9368/15, від 31.10.2019 у справі № 804/20741/14, від 20.11.2019 у справі № 815/371/18, від 09.12.2019 у справі № 804/1752/17, від 17.03.2021 у справі № 808/2737/13-а, від 06.03.2018 у справі № 804/5444/16, 31.03.2020 у справі № 200/5932/19-а, від 05.09.2019 у справі № 815/6878/14, від 08.10.2020 у справі № 160/2352/19.

В обґрунтування своїх доводів ГУ ДПС у Полтавській області посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 134, 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідач зазначає, що за результатами перевірки взаємовідносин ТОВ «Донакватех » з ТОВ «Смерека-2017», ТОВ «Даріон Про», ТОВ «Сігма Профіт», ТОВ «Колорі Трейд», ТОВ «Фторкомпонент», ТОВ «Акта Пром» встановлено: неможливість здійснення господарської операції з ідентифікованим товаром у зв`язку із відсутністю факту джерела) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва; оформлення первинних документів з порушенням чинного законодавства; неможливість виконання оформлених господарських операцій наявними трудовими ресурсами; відсутність об`єктивно необхідних умов для реального здійснення задокументованих з постачальниками господарських операцій щодо придбання послуг; відсутність по ланцюгу постачання послуг реалізованих підприємству ТОВ «Донакватех», що свідчить про відсутність реального здійснення господарських операцій.

Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДПС у Полтавській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Донакватех» з питань правильності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з постачальниками ТОВ «Смерека-2017» за період з 01.05.2018 по 30.06.2018, ТОВ «Даріон Про» за період з 01.04.2018 по 31.07.2018, ТОВ «Сігма Профіт» за період з 01.07.2018 по 31.07.2018, ТОВ «Колорі Трейд» за період з 01.09.2018 по 30.09.2018, ТОВ «Фторкомпонент» за період з 01.11.2018 по 31.12.2018 та ТОВ «Акта Пром» за період з 01.02.2019 по 28.02.2019 та достовірності задекларованих показників при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2018 рік.

За результатами проведеної перевірки складно акт від 10.03.2020 № 304/16-31-05-06-10/32084139, в якому відображено висновки про порушення: підпункту 44.1 статті 44, підпунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 404731 грн, у тому числі по періодах: за травень 2018 на суму 11320 грн., за червень 2018 на суму 10180 грн., за липень 2018 на суму 18880 грн., за вересень 2018 на суму 99271 грн, за листопад 2018 на суму 101500 грн., за грудень 2018 на суму 50000 грн., за лютий 2019 на суму 113580 грн.; підпункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 253036 грн., у тому числі за 2018 у сумі 253036 грн.

На підставі зазначеного акту ГУ ДПС у Полтавській області 07.04.2020 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0004440506, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 505913,75 грн. (в тому числі: за податковим зобов`язанням 404731 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 101182,75 грн.);

№ 0004450506, згідно з яким суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 316295 грн. (в тому числі: за податковим зобов`язанням 253036 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 63259 грн).

Підставою для прийняття вищевказаних податкових повідомлень-рішень стали обставини щодо непідтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача по взаємовідносинах з його контрагентами-постачальниками з придбання послуг та товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Смерека-2017», ТОВ «Даріон Про», ТОВ «Сігма Профіт», ТОВ «Колорі Трейд», ТОВ «Фторкомпонент», ТОВ «Акта Пром».

В обґрунтування своєї позиції контролюючий орган посилається на податкову інформацію щодо контрагентів позивача та стверджує про необґрунтованість податкової вигоди з огляду на: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій із урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; недоліки первинних документів обліку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що товарність господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджено належним чином оформленими первинними документами в їх сукупності, які у повній мірі відображають суть господарських операцій, що відбулись між позивачем та його контрагентами, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, у зв`язку з чим прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень є неправомірним.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пункт 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких принципах, зокрема, повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні даних податкового обліку, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, між позивачем та ТОВ «Смерека-2017» було укладено договори про надання послуг № 24, № 25, за умовами яких ТОВ «Смерека-2017» зобов`язується за завданням ТОВ «Донакватех» протягом визначеного в договорі строку надати за плату наступні послуги: роботи з хімічного очищення парогенератора, роботи з хімічної очистки мембран УФ-модуля, роботи з хімічної очистки мембран МО-модуля першої ступені № 1, № 2.

Також 19.07.2018 між позивачем та ТОВ «Даріон Про» укладено договір про надання послуг, за умовами якого виконавець зобов`язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надати за плату наступні послуги: роботи з хімічної очистки мембран УФ-модуля № 1, роботи з хімічної очистки мембран УФ-модуля № 2, роботи з хімічної очистки мембран МО-модуля другої ступені № 4, усунення течій на УФ-2, а замовник - оплатити належним чином надані послуги.

02.07.2018 між позивачем та ТОВ «Сігма Профіт» укладено договір про надання послуг № 31, за яким ТОВ «Сігма Профіт» зобов`язується за завданням ТОВ «Донакватех» протягом визначеного в договорі строку надати за плату наступні послуги: роботи з хімічної очистки мембран УФ-модуля № 1, роботи з хімічної очистки мембран УФ-модуля № 2, роботи з хімічної очистки мембран МО-модуля першої ступені №1, роботи з хімічної очистки мембран МО-модуля першої ступені № 2.

Крім того між позивачем та ТОВ «Колорі Трейд» укладені договір поставки № 83 від 03.09.2018, договір про надання послуг № 174 від 17.09.2018, договір про надання послуг № 175 від 17.09.2018.

За умовами договору поставки № 83 від 03.09.2018 ТОВ «Колорі Трейд» зобов`язується поставити товар (згідно із специфікацією, яка є невід`ємною частиною договору) ТОВ «Донакватех», а покупець зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором; перелік найменувань, асортимент та обсяг товару, що продається відповідно до цього договору погоджується сторонами у рахунках-фактурах, а згідно із специфікацією № 1 до вказаного договору товаром є картриджі до фільтру для води та мембрана зворотного осмосу.

За умовами договору про надання послуг № 174 від 17.09.2018 та договору про надання послуг № 175 від 17.09.2018 в порядку та на умовах, визначених цим договором, ТОВ «Колорі Трейд» зобов`язується за завданням ТОВ «Донакватех» протягом визначеного в договорі строку надати за плату послуги збірка установки зворотного осмосу РО/ДАТ-1/1,0 та ремонт та запуск установки зворотного осмосу РО/ДАТ-1/1,0.

Також між позивачем та ТОВ «Фторкомпонент» укладено договір про надання послуг з поточного ремонту офісного приміщення № 79 від 21.11.2018, договір про надання послуг № 129 від 10.12.2018, договір про надання послуг № 134 від 19.12.2018.

За умовами договору № 79 від 21.11.2018 ТОВ «Фторкомпонент» зобов`язується за завданням ТОВ «Донакватех» протягом визначеного в договорі строку надати за плату послуги з поточного ремонту офісного приміщення.

За умовами договорів про надання послуг № 129 від 10.12.2018, № 134 від 19.12.2018 ТОВ «Фторкомпонент» зобов`язується за завданням ТОВ "Донакватех" протягом визначеного в договорі строку надати за плату послуги з розробки технології хімічного очищення внутрішніх трубних поверхонь котлів-утилізаторів та з хімічного очищення внутрішніх трубних поверхонь котлів-утилізаторів КУ 20-39/450ГФУ-1, КУ20-39/450ГФУ-2 ШВПГКН.

Також між позивач та ТОВ «Акта Пром» укладено договір про надання послуг № 117 від 11.02.2019, договір поставки № 124 від 14.02.2019.

Так, за умовами договору про надання послуг № 117 від 11.02.2019 ТОВ «Акта Пром» зобов`язується за завданням ТОВ «Донакватех» протягом визначеного в договорі строку надати за плату послуги з усунення течій на УФ та МО-1, роботи з хімічної очистки мембран УФ-модуля № 1.

За умовами договору поставки № 124 від 14.02.2019 ТОВ «Акта Пром» зобов`язується поставити і передати у власність ТОВ «Донакватех», а покупець зобов`язується прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим договором; асортимент та ціна на товар, що поставляється, визначаються на підставі специфікації постачальника, погодженої покупцем, яка є невід`ємною частиною даного договору, а згідно із специфікацією до вказаного договору товаром є дренажно-розподільча система для забору сольового розчину для комірки солі та прийомний бункер для комірки солі.

На підтвердження факту надання послуг та отримання товарно матеріальних за вказаними договорами позивачем надано податкові накладні, рахунки-фактури, видаткові накладні, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), журнал-ордер і відомість по рахунку, виписки банку.

Відповідачем, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наданими позивачем документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

На момент здійснення спірних поставок позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо постачальників позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами ГУ ДПС у Полтавській області під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Колегія суддів вважає за необхідне також звернути увагу на висновок Верховного Суду, висловлений, зокрема, в постановах від 17.04.2018 у справі № 826/14549/15, від 13.08.2020 у справі №520/4829/19, від 21.10.2020 у справі №140/1845/19, згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Доводи відповідача про відсутність реального джерела походження товару по ланцюгу постачання цілком об`єктивно відхилено судами, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів щодо відповідних осіб та дослідження первинних документів.

Крім того, відповідачем не надано доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості тощо, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, враховуючи, що спірні господарські операції здійснені позивачем з метою подальшого їх використання в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеними контрагентами позивача, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Контролюючий орган у касаційній скарзі, наводив рішення Верховного Суду на спростування висновків судів щодо забезпечення подання документів до перевірки пов`язані виключно з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження. Аналіз висновків судів попередніх інстанцій у цій справі та в наведених скаржником рішеннях суду касаційної інстанції свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, результати розгляду яких залежать від їх (обставин) повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення.

Наведене свідчить про те, що за змістовним та об`єктним критеріями правовідносини в цій справі та в зазначених Відповідачем справах не є подібними з огляду на істотні відмінності у фактичних обставинах таких спорів, що зумовлює різний зміст спірних правовідносин, і виключає застосування вказаних правових позицій під час вирішення цього спору; аналіз висновків, зроблених судами в справі, в якій подано касаційну скаргу, виходячи із встановлених судами обставин справи та підстав для задоволення позову, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у зазначених постановах Верховного Суду.

До того ж доводи відповідача по наведених вище, на думку останнього, порушеннях позивачем вимог податкового законодавства, зводяться здебільшого до посилань на необхідність переоцінки вже оцінених судами доказів.

Однак, суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №925/698/16).

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2023 у справі №440/7221/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова