Постанова

від 13.04.2023 по справі 160/26609/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 квітня 2023 року м. Дніпросправа № 160/26609/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,

за участю секретаря судового засідання Діденко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Закладу вищої освіти «Криворізький будівельний коледж» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2022 року (суддя Юхно І.В.) в адміністративній справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Закладу вищої освіти «Криворізький будівельний коледж» про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Закладу вищої освіти «Криворізький будівельний коледж» (далі - відповідач), в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, будинок 8 Закладу вищої освіти «Криворізький будівельний коледж», до повного усунення порушень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки встановлено порушення відповідачем вимог чинного законодавства, що в свою чергу може призвести до загрози життю та/або здоров`ю людей.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2022 року адміністративний позов задоволено. Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, будинок 8 Закладу вищої освіти «Криворізький будівельний коледж», до повного усунення порушень.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог, з підстав неповноти дослідження судом першої інстанції доказів та обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

В обґрунтування апеляційної скарги, зазначено, що відповідачем було усунуто 12 порушень із 24, які зазначені в поданому позові, що підтверджується актом позапланової перевірки №37 від 10.02.2022 року. На думку відповідача, останнім в більшій частині усунуто виявлені порушення, а ті які залишились не несуть загрози для життя та здоров`я людей. Також вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил техногенної та пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягання яких спрямовані такі заходи. Крім того зазначено, що суд першої інстанції не повідомив відповідача про судове засідання, призначене на 13.06.2022 року та не надав копію ухвали від 31.05.2022 року. При цьому, з матеріалів справи слідує, що представник позивача не прибув у підготовче засідання, призначене на 31.05.2022 року та 13.06.2022 року, проте суд першої інстанції не виконав вимоги п.4 ч.1 ст. 240 КАС України та не залишив позов без розгляду. Зауважено, що Заклад вищої освіти «Криворізький будівельний коледж» є навчальним закладом, який наразі проводить процес навчання за дистанційною формою, що в свою чергу мінімізує ризики для життя та здоров`я людей через виявлені порушення, які зазначає позивач у позові. Також у будівлі відповідача знаходиться укриття для населення та працівників закладу освіти, а тому повне зупинення експлуатації (роботи) будівлі відповідача позбавить людей сховища у період воєнного стану.

В відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

В обґрунтування відзиву зазначено, що відповідачем дійсно було усунуто частину виявлених порушень, які стали підставою для подання позову у цій справі. Водночас, не усунуті порушення продовжують створювати загрозу життю та здоров`ю людей.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

З матеріалів справи слідує, що у період з 11.10.2021 по 25.10.2021 року на підставі наказу Криворізького районного управління Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 17.09.2021 року №17 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведено планову перевірку Закладу вищої освіти «Криворізький будівельний коледж» (далі - ЗВО «КБК») за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, будинок. 8.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 25.10.2021 року №631, яким встановлено порушення відповідачем Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року №1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за №252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджено наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 року №312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 року № 1200 «Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю» (далі - Порядок забезпечення), Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 15.08.2016 року №974, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.09.2016 року за № 1229/29359 (далі - ППБУ для закладів освіти), ДСТУ ЕN 62305:2012 «Блискавкозахист» (європейський стандарт ІЕС 62305-2010), затверджений наказом Міністерства Економічного розвитку і торгівлі України №640 від 28 травня 2012 року (далі - ДСТУ ЕІC 62305:2012), Державних будівельних норм України «Пожежна безпека об`єктів будівництва», затверджених наказом Мінрегіону України від 31.10.2016 року №287 (далі - ДБН В.1.1-7:2016), «Правила улаштування електроустановок», Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - ПУЕ, ДНАОП 0.00- 1.32-01, НПАОП 40.1-1.32-01), «Інструкція з тривалого зберігання засобів радіаційного та хімічного захисту» Наказ МНС України від 16.12.2002 року № 330, зареєстрований у Мін`юсті України 04.03.2003 року за №179/7500 (далі - Інструкція з тривалого зберігання), а саме:

- розділ V, п.1.2 ППБУ - не обладнано будівлю системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Інженерне обладнання і будинків і споруд. Системи протипожежного і захисту»;

- розділ III п. 2.3 ППБУ - допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, а саме: приміщення архіву та бібліотеки і та електрощитової не відокремлено від коридорів навчального закладу протипожежними дверми з відповідною межею вогнестійкості;

- розділ V п.2.2, п.п.9. ППБУ - не виконано технічне обслуговування і перевірку пожежних-кран комплектів на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки : у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування, а саме: Пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню, і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання;

- ст.69, КЦЗ № 5403-VІ від 02.10.2012 року - не проведено ідентифікацію об`єкту з урахуванням всіх чинників небезпеки;

- п.6-8 ПКМУ № 1200 від 19.08.2002 року - не розроблено та не затверджено обсяги забезпечення працюючого персоналу закладу освіти, засобами радіаційного та хімічного захисту;

- розділ IV, п.121. ППБУ, ППБУ по закладам освіти Розділ V, п. 10 - об`єкт не обладнано системами блискавкозахисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а саме: «Захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ ЕN 62305-1:2012 «Блискавкозахист»;

- ППБУ Розділ III, п.2.3 - вихід на покрівлю будівлі коледжу не обладнано протипожежними люками у кількості - 3 штуки з відповідною межею, вогнестійкості, а саме: Під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення і прорізів у протипожежних перешкодах. ДБН В. 1.1.-7-2016 п.6.1, п. 6.2, п. 6.4 табл. 3, п.8.6;

- ППБУ Розділ IV п.1.6, ППБУ по закладам освіти Розділ V, п. 5 - допущено з`єднання жил проводів (кабелів) і шляхом скруток без опресування,1 зварювання, паяння або затискачів, у приміщенні підвалу, електрощитів, майстерень, а саме: «З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів»;

- розділ ІІ п.2.5 ППБУ - не виконано обробляння дерев`яних елементів горищних покриттів (крокви, лати) засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

- розділ IV п.1.17. ППБУ - допущено встановлення вимикача на горючу основу на другому поверсі в кабінеті №202, а саме: Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра;

- розділ IV п. 1.18. ППБУ - допущено підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи; в приміщені архіву на 2 поверсі;

- розділ V п. 3.17 ППБУ - допущено використання вогнегасника без технічного обслуговування на третьому поверсі в кабінеті №302;

- розділ V п.2.2. ППБУ - пожежні крани №7,3 знаходяться в непрацездатному стані;

- розділ IV п.1.8. ППБУ - допускається використання тимчасової електромережі в приміщенні архіву;

- розділ III П.2.15 ППБУ - стаціонарні зовнішні пожежні сходи відсутні (спилені), а саме: Стаціонарні зовнішні пожежні сходи, сходи на перепадах висот і огорожі на покриттях будівель та споруд необхідно утримувати справними, пофарбованими;

- розділ III п.2.7. ППБУ - двері на шляхах евакуації з 2 поверху до сходової клітини відчиняються не в напрямку евакуації;

- розділ V п. 2.2 ППБУ - пожежний кран-комплект №1,9 не укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними;

- розділ V п. 2.2 ППБУ - пожежний кран-комплект № 2,5,6,11 не укомплектовані пожежним стволом, а саме: кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом) однакового з ним діаметра та стволом) кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з 'єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними;

- розділ V п. 2.2. ППБУ - пожежний кран-комплект № 2,5,6,11 не укомплектований важелем для полегшення відкривання вентиля, а саме: кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними;

- розділ II п. 22 ППБУ - евакуаційні виходи (двері) які мають вихід безпосередньо до зовнішніх пожежних сход не обладнані пристроями для самозачинення та ущільнювачами навчального корпусу ДБН В.1.1-7:2016 п.7.2.11;

- розділ II, п. 8 ППБУ - приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки;

- розділ III п.2.31. ППБУ, Розділ III п.9 ППБУ по закладам освіти - шляхи евакуації об`єкту не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей, а саме: «Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей»;

- розділ III п.2.12. ППБУ - на дверях електрощитової, виходу на дах та підвальне приміщення відсутні написи, що вказують місце зберігання ключів;

- пункти 6.1-6.4 розділу 6 наказу МНС №330 - не дотримано терміни та умови зберігання засобів радіаційного та хімічного захисту.

У зв`язку з наявністю порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей та які зафіксовані в акті перевірки від 25.10.2021 року №631, позивач як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій звернувся до суду з цим позовом про застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), які можуть бути застосовані виключно за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Згідно зі ст. 47 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України; тут і надалі - у редакції, чинній на час проведення перевірки) державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (Далі - Закон №877-V), цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до абзацу 2 ст. 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частинами 1, 2 ст. 64 КЦЗ України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно з ч. 1 ст. 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: 1) здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; 11) складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; 12) звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1052 затверджено Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, відповідно до якого Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. (п.7 цього Положення).

Відповідно до ст. 51 КЦЗ України діяльність із забезпечення техногенної безпеки є складовою виробничої, експлуатаційної та іншої діяльності відповідних посадових осіб і працівників підприємств, установ, організацій. Ця вимога відображається у відповідних статутах або положеннях. Забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника. Забезпечення техногенної безпеки в жилих приміщеннях державного, комунального, приватного житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на житлово-експлуатаційні організації, квартиронаймачів та власників квартир, а в жилих будинках приватного житлового фонду - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.

Статтею 55 КЦЗ України передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно з п.30 ч.2 ст.19 КЦЗ України до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить зокрема реалізація заходів, спрямованих на поліпшення пожежної безпеки суб`єктів господарювання комунальної форми власності.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 68 КЦЗ України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.

Згідно з частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Частиною 2 ст. 70 КЦЗ України передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Згідно з ч. 5 ст. 4 Закон №877-V, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до частин 7, 11 статті 7 Закон №877-V, на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Відтак, позивач як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій у разі виявлення порушень вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, був вправі ініціювати повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання, а також повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

Як свідчать матеріали справи, за результатами здійснення позивачем у жовтні 2021 року планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання ЗВО «КБК») законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, виявлені порушення вимог пожежної безпеки, які зафіксовані в акті від 25.10.2021 року №631.

При цьому, з матеріалів справи слідує, що позивачем було здійснено позапланову перевірку ЗВО «КБК» за результатами якої складено акт від 10.02.2022 року №37, яким встановлено що відповідач із 24 порушено, встановлених в акті від 25.10.2021 року №631, усунув 12.

Так, зокрема, відповідачем не було усунуто наступні порушення:

- розділ V, п.1.2 ППБУ - не обладнано будівлю системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Інженерне обладнання і будинків і споруд. Системи протипожежного і захисту»;

- розділ III п. 2.3 ППБУ - допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, а саме: приміщення архіву та бібліотеки і та електрощитової не відокремлено від коридорів навчального закладу протипожежними дверми з відповідною межею вогнестійкості;

- ст.69, КЦЗ № 5403-VІ від 02.10.2012 року - не проведено ідентифікацію об`єкту з урахуванням всіх чинників небезпеки;

- п.6-8 ПКМУ № 1200 від 19.08.2002 року - не розроблено та не затверджено обсяги забезпечення працюючого персоналу закладу освіти, засобами радіаційного та хімічного захисту;

- розділ IV, п.121. ППБУ, ППБУ по закладам освіти Розділ V, п. 10 - об`єкт не обладнано системами блискавкозахисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а саме: «Захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ ЕN 62305-1:2012 «Блискавкозахист»;

- ППБУ Розділ III, п.2.3 - вихід на покрівлю будівлі коледжу не обладнано протипожежними люками у кількості - 3 штуки з відповідною межею, вогнестійкості, а саме: Під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення і прорізів у протипожежних перешкодах. ДБН В. 1.1.-7-2016 п.6.1, п. 6.2, п. 6.4 табл. 3, п.8.6;

- ППБУ Розділ IV п.1.6, ППБУ по закладам освіти Розділ V, п. 5 - допущено з`єднання жил проводів (кабелів) і шляхом скруток без опресування,1 зварювання, паяння або затискачів, у приміщенні підвалу, електрощитів, майстерень, а саме: «З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів»;

- розділ III П.2.15 ППБУ - стаціонарні зовнішні пожежні сходи відсутні (спилені), а саме: Стаціонарні зовнішні пожежні сходи, сходи на перепадах висот і огорожі на покриттях будівель та споруд необхідно утримувати справними, пофарбованими;

- розділ II п. 22 ППБУ - евакуаційні виходи (двері) які мають вихід безпосередньо до зовнішніх пожежних сход не обладнані пристроями для самозачинення та ущільнювачами навчального корпусу ДБН В.1.1-7:2016 п.7.2.11;

- розділ III п.2.31. ППБУ, Розділ III п.9 ППБУ по закладам освіти - шляхи евакуації об`єкту не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей, а саме: «Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей»;

- розділ III п.2.12. ППБУ - на дверях електрощитової, виходу на дах та підвальне приміщення відсутні написи, що вказують місце зберігання ключів;

- пункти 6.1-6.4 розділу 6 наказу МНС №330 - не дотримано терміни та умови зберігання засобів радіаційного та хімічного захисту.

В додаткових пояснення від 11.04.2023 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області зазначило, що в акті від 10.02.2022 року №37 фактично допущено описку, та не зазначено що відповідачем не виконано оброблення дерев`яних елементів горищних покриттів (крокви, лати) засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності).

Колегія суддів зазначає, що відповідач погоджується, що останнім не усунуто в повному обсязі порушення встановлені в акті від 25.10.2021 року №631, проте вважає, що ті які залишились не несуть загрози для життя та здоров`я людей.

З цього приводу слід зазначити наступне.

Так, правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України №1417 від 30.12.2014 року, є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (пункт 4 Розділ І вказаних Правил).

Згідно з п.п. 1.1, 1.2 глави 1 розділу V «Правил пожежної безпеки Україні» усі системи протипожежного захисту мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.

Відповідно до пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Відсутність обробляння засобами вогнезахисту елементів горищного покриття може призвести до вкрай швидкого руйнування несучих дерев`яних конструкцій в разі впливу вогню, що в свою чергу може призвести до руйнування перекриття поверху під горищним приміщенням і створити загрозу для здоров`я і життя людей.

Таким чином, не усунуті, як мінімум, приведені порушення правил пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

Стовно доводів відповідача, що суд першої інстанції не повідомив відповідача про судове засідання, призначене на 13.06.2022 року та не надав копію ухвали від 31.05.2022 року, колегія суддів зазначає наступне.

Так, копію ухвали від 31.05.2022 року та повістку про призначення розгляду справи на 13.06.2022 року було надіслано судом першої інстанції на електрону адресу відповідача - kct@ukr.net, яка зазначена останнім у позові, що підтверджується роздруківкою про надсилання електронною поштою від 06.06.2022 року (т.2 а.с. 31).

З огляду на наведене, судом першої інстанції дотримано вимоги щодо своєчасного та належного повідомлення сторін про час та дату розгляду справи, та виконано вимоги КАС України щодо направлення сторонам по справі процесуальних документів.

Щодо посилань скаржника, що представник позивача не прибув у підготовче засідання, призначене на 31.05.2022 року та 13.06.2022 року, проте суд першої інстанції не виконав вимоги п.4 ч.1 ст. 240 КАС України та не залишив позов без розгляду, то в даному випадку суд не визнавав обов`язкову явку представника позивача. Також, слід врахувати, що первино розгляд справи було призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Доводи відповідача, що останній є навчальним закладом, який наразі проводить процес навчання за дистанційною формою, що в свою чергу мінімізує ризики для життя та здоров`я людей через виявлені порушення, які зазначає позивач у позові, не спростовує необхідність застосування заходів реагування. В даному випадку, у будівлі відповідача через дистанційне навчання може і перебувати менша кількість людей, проте все одно буде наявний персонал який утримує у належному стані будівлю, та через не усунення відповідачем у повному обсязі виявлених порушень, для цих людей існує реальна загроза їх життю та здоров`ю. При цьому слід врахувати що застосування заходів реагування не може залежати від кількості людей, які можуть постраждати через порушення законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а мають на меті не допустити настання наслідків через які останнім буде загроза життю та здоров`ю.

Також доводи відповідача, що у будівлі останнього знаходиться укриття для населення та працівників закладу освіти, а тому повне зупинення експлуатації (роботи) будівлі відповідача позбавить людей сховища у період воєнного стану, не є обґрунтованою підставою для не застосування заходів реагування.

По-перше, позивачем надано інтерактивну карту, з якої слідує, що в районі де розташовано будівля відповідача є і укриття для населення, що в свою чергу не обмежить людей у разі необхідності скористатися ними.

По-друге, на думку колегії суддів, використання частини будівлі відповідача (підвалу) у якості укриття для населення свідчить про можливе відвідування такої будівлі великою кількістю людей, в той час як наявні порушення свідчать про реальну загрозу життю та здоров`ю людей, які можуть знаходиться у такій будівлі.

Таким чином використання частини будівлі відповідача у якості укриття для населення не може нівелювати загрозу осіб які будуть перебувати у такому приміщенні.

Посилання скаржника на недотримання принципу пропорційності під час застосування такого заходу, як повне зупинення експлуатації об`єкту апеляційний суд визнає необґрунтованим, оскільки забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Також апеляційний суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Відповідно до абзацу другого частини п`ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення від суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень. Таким чином, після усунення порушень, які створюють загрозу для життя та/або здоров`ю людей, відповідач може звернутися до позивача для проведення позапланової перевірки з метою отримання повідомлення про усунення таких порушень, що в подальшому дасть можливість відновити свою роботу підприємству.

Вказані висновки узгоджується з правовою позицією Верховного Суду наведеною у постановах: від 21.09.2021 року у справі № 320/2846/20, від 28.02.2019 року у справі №810/2400/18, від 31.03.2021 року у справі № 580/3213/19 від 03.06.2021 року у справі 580/954/20.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закладу вищої освіти «Криворізький будівельний коледж» залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров

суддя О.В. Головко