ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
30 березня 2023 року м. Дніпросправа № 280/4370/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕМ-Запоріжжя"
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2022 року (головуючий суддя Максименко Л.Я.)
в адміністративній справі №280/4370/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕМ-Запоріжжя" до відповідача Головного управління ДПС у Вінницькій області, третя особа: Головне управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЕМ-Запоріжжя", звернувся 25.07.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління ДПС у Вінницькій області, третя особа: Головне управління ДПС у Запорізькій області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма «Ш») від 16.06.2022 №0033471807 прийняте ГУ ДПС у Вінницькій області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕМ-ЗАПОРІЖЖЯ».
Також просив стягнути, зокрема, витрати на правничу допомогу.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.10.2022 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Вінницькій області (форма «Ш») від 16.06.2022 №0033471807.
У своєму рішенні суд також дійшов висновку, що витрати на відшкодування правничої допомоги є непідтверженими наданими документами, необґрунтованими та підстави для їх стягнення відсутні, оскільки матеріали справи не містять доказів факту надання та прийняття послуг з правничої допомоги (зокрема, договору, акту приймання-передачі, платіжного документу тощо).
21.10.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява/клопотання про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 99-102).
Просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 6500грн.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2022 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №280/4370/22 - залишено без розгляду (а.с. 112-113).
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що в силу частини 7 ст. 139 КАС України докази щодо судових витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом 5-ти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Справа розглянута в порядку письмового провадження, однак позивачем не надано до закінчення розгляду справи ні доказів, ні заяви про надання відповідних доказів, тому заяву про судові витрати на правничу допомогу слід залишити без розгляду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції в частині розгляду зави про ухвалення додаткового рішення.
Вказує, що вимогу про стягнення судових витрат з відповідача було заявлено позивачем при поданні позову та надано попередній розрахунок.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Згідно із ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;
3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються ст. 134 КАС України.
Відповідно до ч. 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що частиною 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що вимогу про стягнення судових витрат з відповідача було заявлено позивачем при поданні позову та надано попередній розрахунок.
Надаючи оцінку зазначеним аргументам позивача, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що дійсно в позовній заяві позивач в прохальній частині просив стягнути витрати, що складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу.
Однак до ухвалення рішення у справі позивачем так і не надано суду заяву про розмір судових витрат на правничу допомогу та докази витрат на правничу допомогу.
При цьому, частиною. 3 ст. 143 КАС України визначено:
якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Тобто вирішити питання про витрати на правничу допомогу після ухвалення рішення у справі це право, а не обов`язок суду, водночас реалізується це право за умови якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що позивач не зазначив поважних причин з яких він не надав до закінчення розгляду справи доказів про витрати на правничу допомогу.
З огляду на приписи ч. 3 ст. 143 КАС України, докази на підтвердження судових витрат можуть бути подані після закінчення судових дебатів та ухвалення рішення за умови попередньої заяви про це від учасника судового процесу і лише за наявності поважних причин, які зумовили неможливість подачі таких доказів до закінчення судових дебатів.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції аналіз вказаних положень КАС України дає підстави для висновку, що таке право надано учасникам судового процесу у разі розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Однак, у разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, докази судових витрат за загальним правилом мають бути надані до вирішення справи по суті.
Вказана позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 12.11.2020 по справі №640/13697/19, від 03.12.2020 у справі №300/2425/19 та від 12.08.2020 у справі №340/2449/19.
Згідно частини 9 статті 120 КАС України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.
З матеріалів справи вбачається, що разом з позовною заявою, а також до винесення рішення (18.10.2022) у даній справі позивачем не було подано до суду доказів факту надання та прийняття послуг з правничої допомоги (зокрема, договору, акту приймання-передачі, платіжного документу тощо).
Вказані обставини і стали підставою для відмови судом першої інстанції, під час розгляду позову, у задоволенні клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.
Так, матеріалами справи підтверджується, що відповідна заява про стягнення судових витрат (з доказами) була подана лише 21.10.2022.
Водночас, позивачем не обґрунтовано, що в нього не було можливості вчасно подати суду документи на підтвердження понесених судових витрат за умови, що розгляд справи відбувався у судовому засіданні без виклику сторін.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що в силу вимог ч. 7 ст. 139 КАС і ч. 3 ст. 143 КАС України наявні підстави для залишення заяви позивача про стягнення судових витрат на правничу допомогу - без розгляду, оскільки позивачем не дотримані вимоги зазначеної норми.
Таким чином, ухвала суду першої інстанції від 24.10.2022 року не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись 241-245, 250, 311, 312, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕМ-Запоріжжя» залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2022 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 30.03.2023 та в силу ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддяЛ.А. Божко
суддяО.М. Лукманова
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.03.2023 |
Оприлюднено | 24.04.2023 |
Номер документу | 110348208 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них акцизного податку, крім акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Дурасова Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні