Ухвала

від 19.04.2023 по справі 381/3826/19

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУДКИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua

1-кс/381/272/23

381/3826/19

УХВАЛА

м. Фастів Київська область 19 квітня 2023 року

Слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,

з участю серетаря ОСОБА_2 ,

за участю представника заявника ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання директора ТОВ «Трансенергомаш» ОСОБА_4 про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

Директор ТОВ «Трансенергомаш» ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді Фастівського міськрайонного суду з клопотанням про скасування арешту майна посилаючись на те, що 20.01.2020 року слідчим суддею Фастівського міськрайонного суду Київської області задоволено клопотання слідчого СВ ВП на станції Фастів Васильківського, за погодженням прокурора Фастівської місцевої прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна, а саме: шість редукторів колісних пар. Судовий розгляд відбувся без участі власника майна. З моменту накладення арешту вже минуло три роки, а тому вважають, що наразі відсутні правові підстави для продовження застосування арешту. Також, з клопотанням про арешт майна звернувся слідчий, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 64-2 КПК України. Крім того, строк досудового розслідування кримінального провадження в рамках якого накладено арешт, закінчився та жодній особі не вручено повідомлення про підозру, що свідчить про відсутність підстав для подальшого його застосування. У зв`язку з чим, вважають, що арешт на шість редукторівколісних пар підлягає скасуванню.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 подане клопотання підтримав та просив скасувати арешт з майна.

В судове засідання прокурор Фастівської окружної прокуратури не з`явився про причини неявки суду не відомі, клопотань заяв не подав.

Заслухавши представника заявника, дослідивши письмові матеріали клопотання, прихожу до наступного.

Згідно ст. 131 КПК України, арешт майна є одним з заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною 1 ст. 170 КПК, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частина друга ст.170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення в тому числі збереження речових доказів.

В даному випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20.01.2020 року до слідчого судді звернувся слідчий СВ ВП на станції Фастів Васильківського відділу ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Фастівської місцевої прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна.

Підставою звернення з даним клопотанням було те, що слідчим відділом ВП настанції ФастівВасильківського відділуГУ НПв Київськійобласті здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019110330000130 від 03.09.2019 року з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 191 КК України за фактом того, що під час проведення ремонтів вузлів залізничного транспорту, закупівлі запчастин, матеріалів та комплектуючих залізничного транспорту працівниками ВП «Моторвагонне депо Фастів-1» регіональної філії «Південно-західна залізниця» АТ «Українська залізниця» можливе завищення цін.

17.01.2019року заадресою:Київська область,м.Фастів,вул.Галафєєва,1проведено обшук,в ходіякого виявленота вилученошість редукторівколісних парз ушкодженим(стертиммеханічним способом)маркуванням,які вподальшому переданона зберіганняпредставнику підприємства ОСОБА_7 .

Постановою слідчого СВ ВП настанції ФастівВасильківського відділуГУ НПв Київськійобласті від 17.01.2020 року вилучені речі в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12019110330000130 від 03.09.2019 року.

Згідно ухвали слідчого судді Фастівського міськрайонного суду від 20.01.2020 року було накладено арешт на майно, а саме: шість редукторів колісних пар з ушкодженим (стертим механічним способом) маркуванням, вилученого згідно протоколу обшуку від 17.01.2020 року, шляхом заборони розпорядження, відчуження зазначеного майна.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 11.03.2020 року, ухвалу слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20.01.2020 року залишено без змін.

Частиною 1 ст. 170 КПК, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно дост. 174 КПК Україниарешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядкуст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

У відповідності до ч. 2, ч. 3ст.170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимогст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Відповідно до абз. 3 п. 1 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Згідно п. 13 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-558/0/4-13 від 05.04.2013 Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя скасовує ці заходи забезпечення лише у випадках: надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97?ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Під час розгляду клопотання представником заявника було надано Лист-відповідь на його звернення, від 13.04.2023 року за № 57-1668 вих-23 прокурора Фастівської окружної прокуратури про те, що згідно відомостей Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження № 12019110330000130 від 03.09.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, закрито.

На неодноразові запити слідчого судді про надання матеріалів кримінального провадження відповіді не отримано, на розгляд клопотання прокурор, слідчий до суду не з`явився з урахуванням того що існування даного арешту порушує права заявника, як власника майна, слідчий суддя приходить до переконання, що в даному випадку відсутня об`єктивна необхідність у подальшому існуванні арешту щодо вказаного майна, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.170,174,309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Скасувати арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20.01.2020 року в кримінальному провадженні № 12019110330000130 від 03.09.2019 року на шість редукторів колісних пар РМ249.00.000СБ, вилученого згідно протоколу обшуку від 17.01.2020 року.

Ухвала в порядку ст. 309 КПК України оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1