Ухвала

від 11.03.2020 по справі 381/3826/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 11 березня 2020 року апеляційну скаргу директора ТОВ «ТРАНСЕНЕРГОМАШ» ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2020 року,

за участі: прокурора представника власника майна ОСОБА_6 , ОСОБА_5

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ відділення поліції на станції Фастів Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Фастівської місцевої прокуратури ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, а саме: шість редукторів колісних пар з ушкодженим (стертим механічним способом) маркуванням, вилученого згідно протоколу обшуку від 17 січня 2020 року, шляхом заборони розпоряджання і відчуження згаданого майна.

Приймаючи рішення, слідчий суддя прийшов до висновку, про наявність підстав для арешту майна, оскільки воно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Не погоджуючись з таким рішенням, директор ТОВ «ТРАНСЕНЕРГОМАШ» ОСОБА_5 , подала апеляційну скаргу з доповненнями до неї, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2020 року та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого відмовити.

Щодо строку на апеляційне оскарження, то автор апеляційної скарги зазначає, що клопотання слідчого розглянуто слідчим за відсутності власника майна та його представника, а про прийняте рішення їм стало відомо лише 28 січня 2020 року.

Автор апеляційної скарги вважає, що ухвала слідчого судді постановлена з суттєвим порушенням положень діючого кримінального процесуального законодавства України, норм міжнародного права, є передчасною та підлягає скасуванню.

Зокрема, в апеляційній скарзі звертається увага на те, що клопотання слідчого про арешт майна подано до суду з порушенням строків, передбачених ч. 5 ст. 171 КПК України і без клопотання про поновлення пропущеного строку.

Також, представник зазначає, що матеріали провадження не містять жодного доказу причетності ТОВ «ТРАНСЕНЕРГОМАШ», як юридичної особи, її власника, посадових осіб, працівників до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України та до кримінального провадження № 12019110330000130 у цілому.

Крім того, на переконання представника власника майна, слідчим не доведена необхідність накладення арешту на майно та його відповідність критеріям ст. 98 КПК України.

Стверджує автор апеляційної скарги і про відсутність будь-яких доказів на підтвердження внесення товариством недостовірних даних у тендерну документацію стосовно виробника продукції та демпінгування цін, а також те, що ТОВ «НВФ «РОТОРМАШ» виготовило редуктора колісної пари РМ249.00.000СБ у кількості 6 штук, і ТОВ «ТРАНСЕНЕРГОМАШ» їх придбало у згаданого товариства.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, поновивши строк на апеляційне оскарження, виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги з доповненнями до неї, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З матеріалів справи видно, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно розглядалося слідчим суддею за відсутності власника майна чи його представника. При цьому, даних, які б підтверджували отримання представником ТОВ «ТРАНСЕНЕРГОМАШ» завіреної копії судового рішення, матеріали провадження не містять, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.

Як убачається з наданих суду матеріалів провадження, Відділенням поліції на станції Фастів Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань03 вересня 2019 року під № 12019110330000130, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням виявлено, що під час проведення конкурсних торгів, укладання договорів та їх виконання, а саме проведення ремонтів вузлів залізничного транспорту, закупівлю запчастин, матеріалів та комплектуючих, працівниками ВП «Моторвагонне депо Фастів-1» РФ «Південно-західна залізниця» АТ «Українська залізниця» можливо завищенні ціни.

20 січня 2020 року слідчий СВ відділення поліції на станції Фастів Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Фастівської місцевої прокуратури ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме: шість редукторів колісних пар з ушкодженим (стертим механічним способом) маркуванням, вилученого згідно протоколу обшуку від 17 січня 2020 року, шляхом заборони розпоряджання і відчуження згаданого майна.

Ухвалою слідчого судді згаданого міськрайонного суду від 20 січня 2020 року клопотання прокурора задоволено.

Таке рішення слідчого судді, колегія суддів вважає законним та обґрунтованим, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції, у даному випадку ухвалу слідчого судді, лише в межах апеляційної скарги.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12019110330000130, про накладення арешту на шість редукторів колісних пар з ушкодженим (стертим механічним способом) маркуванням, слідчий суддя, як убачається з оскаржуваної ухвали, вивчивши клопотання слідчого, дослідивши матеріали додані до нього та заслухавши пояснення останнього, всупереч доводам викладеним в апеляційній скарзі прийшов до правильного висновку, що згадане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а накладення арешту на нього є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.

При цьому слідчим суддею враховано постанову слідчого СВ відділення поліції на станції Фастів Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області ОСОБА_7 від 17 січня 2020 року про визнання майна речовими доказами та передачу на зберігання.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Також, колегія суддів враховує і те, що у відповідності до листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2013 року № 223-559/0/4-13, у разі подання особами, визначеними у ст. 174 КПК України, скарги на ухвалу слідчого судді суду першої інстанції про арешт майна у зв`язку з необґрунтованістю його накладення, судді судів апеляційної інстанції мають перевірити, чи подавалось цими особами клопотання про скасування цього заходу забезпечення слідчому судді місцевого суду та в разі негативної відповіді на зазначене питання, можуть залишити ухвалу без змін. Іншими словами, з підстави необґрунтованості накладення арешту на майно, особи, перелік яких визначено у ч. 1 ст. 174 КПК України, вправі звернутися до слідчого судді суду першої інстанції із клопотанням про скасування ним своєї ухвали (абз. 2ч. 2 ст. 174 КПК України), а уже потім, у разі незгоди з прийнятим рішенням, вправі оскаржити ухвалу про арешт майна в апеляційному порядку згідно зі ст. 309 КПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 132, 170 173 КПК України, наклав арешт на раніше вказане майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали провадження не містять доказів причетності ТОВ «ТРАНСЕНЕРГОМАШ», як юридичної особи, її власника, посадових осіб, працівників до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України та до кримінального провадження № 12019110330000130 у цілому, - не спростовують висновків слідчого судді, зокрема тому, що арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, і відповідно до частини 3 вказаної статті накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 того ж Кодексу.

Твердження автора апеляційної скарги про порушення прокурором строку на звернення з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, не є визначеною законом підставою для скасування судового рішення. Крім того, зазначена обставина була відома слідчому судді та врахована ним при прийнятті оскаржуваної ухвали.

Зважаючи на вищевикладене у сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на згадане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому твердження в апеляційній скарзі стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, автором апеляційної скарги не надано та колегією суддів не встановлено.

Істотних порушень вимогКПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, у провадженні не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника власника майна, навіть з урахуванням усіх викладених в них доводів, задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Поновити директору ТОВ «ТРАНСЕНЕРГОМАШ» ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження.

Ухвалу слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ відділення поліції на станції Фастів Василькіського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Фастівської місцевої прокуратури ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, а саме: шість редукторів колісних пар з ушкодженим (стертим механічним способом) маркуванням, вилученого згідно протоколу обшуку від 17 січня 2020 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу директора ТОВ «ТРАНСЕНЕРГОМАШ» ОСОБА_5 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/824/1264/2020 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_9 Доповідач: ОСОБА_1