Постанова

від 19.04.2023 по справі 500/2494/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2023 рокуЛьвівСправа № 500/2494/22 пров. № А/857/13076/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіОбрізко І.М.,

суддівІщук Л.П., Шинкар Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2022 року, прийняте суддею Дерех Н.В. у місті Тернополі у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області, Тернопільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області (надалі Відповідач 1), Тернопільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області (надалі Відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області в особі відокремленого підрозділу Тернопільського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Тернопільській області щодо не проведення, призначення та виплати страхових виплат, передбачених Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався 09.11.2021 року із ОСОБА_2 , а саме виплати передбаченої ч.6. ст.42 Закону у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату; зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області в особі відокремленого підрозділу Тернопільського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Тернопільській області здійснити призначення та виплату страхових виплат, передбачених Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався 09.11.2021 року із ОСОБА_2 , а саме виплат передбачених ч.6.ст. 42 Закону у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2022 року позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Тернопільського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про виплату одноразової допомоги у зв`язку із смертю її чоловіка ОСОБА_2 у встановленому порядку; зобов`язано Тернопільське міське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової допомоги у зв`язку із смертю її чоловіка ОСОБА_2 , та прийняти відповідне рішення. У решті позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що за наслідками розгляду справи про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи, уповноважений орган фонду соціального страхування приймає відповідне рішення про виплату страхових виплат або відмову у такій виплаті, яке оформлюється постановою.

Однак, як слідує з матеріалів справи, Відповідач - 2 у спірному випадку направив на адресу позивача лист від 22.02.2022 року, з якого вбачається, що заява позивача залишена без задоволення у зв`язку із відсутністю підстав.

Належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Тернопільського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової допомоги у зв`язку із смертю її чоловіка ОСОБА_2 , та прийняти відповідне рішення.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд прийняв рішення про обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, що є підставою для скасування рішення.

Звертає увагу суду на те, що законодавець передбачив винесення органом Фонду рішення у формі постанови у двох випадках, зокрема, у випадку призначення виплати за наявності всіх необхідних документів і у випадку відмови застрахованій особі.

Лише в одному випадку органи Фонду соціального страхування України зобов`язані винести постанову про відмову у страхових виплатах власне застрахованій особі у випадках його навмисних дій або бездіяльності, а також при не пов`язаності нещасного випадку із виробництвом. У всіх інших випадках, відділення Фонду повідомляє заявників про результати розгляду заяв листами, що не заперечується Законом.

Позивач у справі не є непрацездатною особою у розумінні ст.41 Закону (є працюючою особою) та зареєстрована із померлим за різними адресами, що унеможливлює призначення та виплату Фондом одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати в разі смерті потерпілого, про що і повідомлено позивачку і в усному спілкуванні при зверненні до відділення Фонду і листом від 22.02.2022 року №21-01-11-02/18.

Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Відповідач надав суду відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечив щодо її доводів та просив залишити рішення суду без змін.

Відповідно по п.3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Частиною 4 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області із заявою про виплату одноразової допомоги у зв`язку із смертю її чоловіка ОСОБА_2 .

Листом № 21.01.11.02/18 від 22.02.2022 року Тернопільське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області повідомило позивача про те, що не вбачає підстав для виплати їй одноразової допомоги у разі смерті потерпілого на виробництві, оскільки реєстрація місця проживання позивача не співпадає з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого ОСОБА_2 .

Закон України від 23.09.1999року №1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»(надалі - Закон №1105-XIV)відповідно доОснов законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхуваннявизначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я.

Згідно із частиною першоюстатті 36 Закону №1105-XIVстраховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Відповідно до положеньстатті 41 цього Законуу разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є:

1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;

2) особи, які досягли пенсійного віку, передбаченогостаттею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якщо вони не працюють;

3) особи з інвалідністю - члени сім`ї потерпілого на час інвалідності;

4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов`язаний виплачувати аліменти;

5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім`ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку.

Статтею 43 Закону №1105-XIVвизначений перелік документів, що подається до Фонду для розгляду справ про страхові виплати.

За вимогами частин першої та другоїстатті 44 Закону №1105-XIVФонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.

Рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім`ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.

Пунктом 1.4. Порядку №11, дія якого поширюється на потерпілих від нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання (далі - потерпілі) та осіб, які мають право на страхові виплати в разі втрати годувальника, регламентовано, що рішення про страхові виплати приймається начальником управління Фонду або за його письмовим дорученням начальником підпорядкованого відділення Фонду та оформляється постановою (у тому числі в разі призначення страхової виплати за рішенням суду), у якій зазначаються дані про потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах.

Отже, положення наведених нормативно-правових актів визначають, що рішення про призначення страхових виплат або про відмову в їх призначенні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі постанови Фонду.

Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади у відповідь на звернення громадян щодо оформлення страхових виплат. У світлі вимог частини другоїстатті 19 Конституції Українидотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим.

Натомість чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положеньстатті 44 Закону №1105-XIVта пункту 1.4. Порядку №11.

В межах цього адміністративного спору позивачка звернулася до відповідача із відповідною заявою, за наслідками розгляду якої суб`єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення (постанову), в той час, як останній протиправно направив позивачці відповідь у формі листа.

За такого правого регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів із висновком суду першої інстанції, що відсутність належним чином оформленого рішення Фонду про призначення страхових виплат або про відмову в їх призначенні у формі постанови свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

Відсутність належним чином оформленого рішення фонду, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 у формі постанови, свідчить про протиправну бездіяльність уповноваженого органу.

Одночасно колегія суддів зазначає, що з огляду на відсутність належним чином оформленого рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , правова оцінка на предмет відповідності поданих на розгляд документів вимогам законодавства у межах цієї справи судом не надається.

Зазначене відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 18.05.2020 року у справі №340/5803/20.

Однак, при обранні способу захисту порушеного права, суд першої інстанції допустився помилки, зобов`язавши саме Тернопільське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової допомоги у зв`язку із смертю її чоловіка та прийняти відповідне рішення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п.1.5 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Фонду соціального страхування України від 19.07.2018року № 11 справа про страхові виплати потерпілого формується за бажанням потерпілого в управліннях (відділеннях) Фонду за місцем знаходженням страхувальника або за місцем його проживання.

ФОП ОСОБА_3 , де працював потерпілий ОСОБА_2 , зареєстрований в с.Гаї Шевченківські. Регіон обслуговування (КОАТУУ):6125200000, Тернопільський район, Тернопільська область. Відтак, саме Тернопільське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області є уповноваженим органом на розгляд заяви позивачки та прийняття відповідного рішення, куди остання і звернулась.

Колегія суддів зазначає, що хоча результат вирішення справи збігається із результатом досліджених судом обставин, проте при обранні способу захисту порушеного права, судом першої інстанції невірно визначено суб`єкта, який повинен відновити таке право.

Відтак, враховуючи наведене вище, абзаци другий та третій резолютивної частини рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2022 року у справі № 500/2494/22 підлягають зміні.

Керуючись ст.ст. 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області задовольнити частково.

Змінити абзаци другий та третій резолютивної частини рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2022 року у справі № 500/2494/22, виклавши наступним змістом:

Визнати протиправною бездіяльність Тернопільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про виплату одноразової допомоги у зв`язку із смертю її чоловіка ОСОБА_2 у встановленому порядку.

Зобов`язати Тернопільське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової допомоги у зв`язку із смертю її чоловіка ОСОБА_2 , та прийняти відповідне рішення.

В решті рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2022 року у справі № 500/2494/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. І. Шинкар