Ухвала

від 20.04.2023 по справі 522/16273/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

/16273/22

Провадження № 2/522/2172/23

УХВАЛА

20 квітня 2023 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Косіциної В.В.

за участю секретаря судового засідання Левченко К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Спортивно-концертного комплексу Одеський палац спорту про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до Спортивно-концертного комплексу Одеський палац спорту (Комунальне підприємство) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

За результатами автоматичного розподілу справа передана для розгляду судді Приморського районного суду міста Одеси Косіциній В.В.

07 грудня 2022 року ухвалою суду призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов та задоволено клопотання про витребування доказів.

5 січня 2023 року засобами електронного зв`язку від Комунального підприємства «Спортивно - концертного комплексу Одеський палац спорту» надійшов відзив на позовну заяву, однак витребовуваних судом ухвалою від 7 грудня 2022 року доказів відповідачем надано не було.

Ухвалою суду від 3 квітня 2023 року було призначено справу за позовом ОСОБА_1 до Спортивно-концертного комплексу Одеський палац спорту (Комунальне підприємство) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до розгляду у спрощеному проваджені із викликом осіб, викликано у судове засідання учасників справи та повторно витребувано інформацію та докази, зазначені позивачем у клопотанні, поданим ним разом із позовною заявою

У судове засідання, яке відбулося 20 квітня 2023 року, з`явився представник позивача ОСОБА_1 адвокат Смирнов А.І., відповідач та його представник до суду не з`явилися; про місце, дату та час судового засідання були сповіщені належним чином та завчасно, причини неявки суду не повідомили, жодних заяв та клопотань від них не надходило.

Представник позивача просив суду повторно направити на адресу відповідача ухвалу про витребування доказі, оскільки без зазначених доказів неможливо розглянути справу повно та всебічно, з`ясувати усі обставини справ, ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій (п. 3); сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 4); запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (п. 5).

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Частиною 6 ст. 84 ЦПК України встановлено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 2. ч. 1 ст. 43 ЦПК учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв`язку з положеннями ст. 44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства. Відповідно до п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Завдання законодавця при регламентації конструкції доказування полягає у забезпеченні гармонічного поєднання активності сторін та суду в цивільному судочинстві. Активність сторін відбиває приватноправові засади змагального процесу, а активність суду публічно-правовий інтерес у ефективності відправлення правосуддя. Можливість збирання доказів судом за власною ініціативою за чинним ЦПК мають обґрунтовуватися не виключно через призму змагальності, однак і з урахуванням принципу пропорційності в контексті завдань та мети цивільного судочинства. Положення процесуального законодавства щодо можливості витребування доказів за ініціативою суду у випадку недобросовісної поведінки сторони щодо доказів покликане зберегти баланс між змагальністю сторін, що забезпечує реалізацію приватноправового інтересу у цивільному судочинстві, та активністю суду в контексті принципу суддівського керівництва процесом, що відбиває публічно-правовий інтерес в ефективності цивільного судочинства. Необхідність збереження відповідного балансу прямо випливає із норми, що регулює завдання цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК).

Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах «Брумареску проти Румунії», «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» та ін.). Принцип правової визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення перш за все стабільного правового становища індивіда шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування. Принцип покликаний надати можливість учасникам правовідносин передбачити результати своїх дій, набуття відповідних прав та обов`язків. Це передбачає і прогнозованість судових рішень за результатами розгляду спорів.

Суд також роз`яснює сторонам, що відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України, у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно ч. 4, 7 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Відповідно до ст.. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 84, 223, 260-261 суд,

ПОСТАНОВИВ:

Зобов`язати Спортивно-концертний комплекс Одеський палац спорту (код ЩРПОУ 03564312, місцезнаходження: 65058, м. Одеса, проспект Шевченка, 31,тел. 048 728 0515) надати наступну інформацію:

- чи є вакантною посада начальника відділу енергослужби, якщо вона є зайнятою, то повідомити суду особу. що прийнята на вказану посаду;

- інформацію про суми заробітної плати, яка була нарахована і виплачена ОСОБА_1 за останні 2 місяця роботи та останній рік роботи.

- інформацію про суми заробітної плати, яка була нарахована і виплачена ОСОБА_1 за період починаючи з 17.11.2021 року по 17.11.2022.

- які ще зміни істотних умов праці в організації виробництва і праці та умов праці були запровадженні, у зв`язку із введенням в Україні з 24.02.2022 р. воєнного стану, та стосувалися ОСОБА_1 . Надати належним чином засвідчені копії підтверджуючих документів.

Витребувати у Спортивно-концертного комплексу Одеський палац спорту (код ЄДРПОУ 03564312, місцезнаходження: 65058, м. Одеса, проспект Шевченка, 31, тел. 048 728 0515):

довідки про розмір середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 за останні 2 місяця роботи та останній рік роботи;

копії підтверджуючих документів про суму заробітної плати, яка була нарахована виплачена ОСОБА_1 за період починаючи з 17.11.2021 року по 17.11.2022 року;

належним чином засвідчені матеріали особової справи працівника ОСОБА_1 ;

належним чином засвідчену копію наказу про призначення ОСОБА_1 на посаду;

належним чином засвідчені копії табелів обліку робочого часу ОСОБА_1 за останній рік;

належним чином засвідчені копії табелів обліку робочого часу ОСОБА_1 за період починаючи з 19.08.2022 р. до дня виконання ухвали суду;

належним чином засвідчену копію трудової книжки ОСОБА_1 ;

копії підтверджуючих документів, стосовно інших змін в організації виробництва і праці та умов праці були запровадженні, у зв`язком із введенням в Україні з 24.02.2022 року воєнного стану та стосувалися ОСОБА_1 .

Вищезазначені документи необхідно надіслати до суду невідкладно після отримання ухвали задля недопущення порушення строків розгляду справи.

Роз`яснити, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.В. Косіцина