Рішення

від 19.04.2023 по справі 904/3059/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2023м. ДніпроСправа № 904/3059/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайнмарт", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСЕРВЕР ВАЙН", м. Дніпро

про стягнення заборгованості

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вайнмарт" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСЕРВЕР ВАЙН" про стягнення заборгованості за Договором поставки № 579 від 22 грудня 2021 року у розмірі 103 495, 95 грн, яка складається з суми основного боргу - 102 791, 90 грн та пені - 704, 05 грн.

Ухвалою суду від 21.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/3059/22. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

14.12.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСЕРВЕР ВАЙН" надійшов відзив на позовну заяву.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки № 579 від 22 грудня 2021 року в частині оплати заборгованості за поставлений товар.

Позиція відповідача

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог.

Зазначає, що постачальник ТОВ «Вайнмарт» в односторонньому порядку без узгодження з ТОВ «Ресервер вайн» змінено умови договору, замість реалізації товару вимагав оплату відразу після поставки.

Крім того, з 01.05.2022 ТОВ «Вайнмарт» без попередження змінило ціни і 02.05.2022 відгрузка була вже по новим цінам.

ТОВ «Ресервер зайн» не відмовляється від виконання умов договору, але за умови належного оформлення усієї відповідної документації.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

22.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЙНМАРТ» (далі позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕСЕРВЕР ВАЙН» (далі відповідач, покупець) було укладено Договір поставки (на умовах реалізації) № 579 (далі договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар.

Згідно з пунктом 1.2 договору поставка товару здійснюється окремими партіями згідно узгоджених сторонами Замовлень. Замовлення складаються Покупцем виходячи з асортименту, найменування, кількості та цін згідно прайс-листа Постачальника.

Замовлення подаються Покупцем Постачальнику у формі, що дозволяє зафіксувати параметри замовлення (лист, телеграма, телефонограма, е-mail, тощо), в тому числі шляхом надсилання поштою, та(або) за допомогою засобів електронного зв`язку (електронною поштою з використанням мережі Інтернет, в т.ч. без використання засобів електронного підпису (КЕП), не менше як за 3 (три) робочі дні до бажаної дати поставки товару (пункт 1.3 договору).

Покупець щовівторка надає Постачальнику повну інформацію про хід реалізованого (проданого) Покупцем Товару споживачам за попередній тиждень, про запаси (залишки) Товару на своєму складі (торговельних приміщеннях тощо) та забезпечує безперешкодний доступ (допуск) представника Постачальника на склад (торговельні приміщення тощо) для перевірки фактичної наявності (запасів, залишків) Товару та надає йому бухгалтерську та іншу документацію для підтвердження наданої інформації, зокрема у формі Актів звірки взаєморозрахунків (підпункт 2.2.6 договору).

Пунктом 3.1 договору сторони встановили, що ціни на товар, що постачаються за цим Договором є вільно-відпускними (договірними) та визначаються Постачальником у видаткових накладних. Ціна на товар включає 20% податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 3.3 договору покупець оплачує товар в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на банківський рахунок Постачальника вказаний у цьому Договорі та/або рахунках Постачальника за цінами, зазначеними у видаткових накладних один раз на тиждень за реалізований (проданий) споживачу товар.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що доставка партії Товару здійснюється за погодженням Сторін одним із вказаних способів: поставка Товару здійснюється силами, транспортом та,за рахунок Постачальника, на умовах DDP (Інкотермс-2020) за адресою: м. Дніпро, вул. І. Акінфієва, 14, приміщення 1 (в цьому випадку навантаження та транспортування Товару здійснюються Постачальником за його рахунок; право власності на Товар їв ризик його випадкового знищення чи пошкодження переходять до Покупця з моменту отримання ним Товару); поставка Товару здійснюватися самовивозом Покупцем зі складу Постачальника (в цьому випадку транспортування Товару, його навантаження та розвантаження здійснюються Покупцем за його рахунок: право власності на Товар та ризик його випадкового знищення чи пошкодження переходять до Покупця з моменту отримання ним Товару на складі Постачальника. За домовленістю Сторін місце доставки окремих партій Товару за цим Договором може бути змінено.

За порушення строків оплати за товар, Покупець зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, від простроченої суми заборгованості за кожен день прострочення, а в разі прострочення оплати більш як на 30 календарних днів, додатково 15 % річних від суми заборгованості (пункт 6.2 договору).

Цей Договір вступає в дію з дати його підписання Сторонами і діє до « 31» грудня 2022, а в частині грошових зобов`язань за Договором, які є невиконаними на дату закінчення (припинення) цього Договору - до повного виконання Сторонами цих зобов`язань.

На виконання Договору за період з 12.01.2022 по 23.08.2022 ТОВ «ВАЙНМАРТ» передало ТОВ «РЕСЕРВЕР ВАЙН» товар на загальну суму 162 280, 80 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними:

- № 90 від 12.01.2022 на загальну суму 148 685, 80 грн;

- № 531 від 21.01.2022 на загальну суму 498, 20 грн;

- № 584 від 27.04.2022 на загальну суму 2 077, 20 грн;

- № 588 від 29.04.2022 на загальну суму 10 317, 60 грн;

- № 610 від 02.05.2022 на загальну суму 702 грн.

ТОВ «ВАЙНМАРТ» 19.08.2022 вручено лист-вимогу вих. № 18-08/01 від 18.08.2022 ТОВ «РЕСЕРВЕР ВАЙН», у якому позивач просив надати відповідачу повну інформацію про хід реалізованого (проданого) Покупцем Товару споживачам, що був поставлений для ТОВ «РЕСЕРВЕР ВАЙН» згідно з видаткових накладних № 90 від 12.01.2022, № 610 від 02.05.2022, а також про запаси (залишки) Товару на своєму складі (торговельних приміщеннях тощо за період з 12.01.2022 по 18.08.2022 включно. Також, позивач просив повернути йому неоплачений Товар поставлений згідно вищезазначених накладних протягом 7-ми календарних днів з дня отримання вимоги.

У відповідь на лист-вимогу вих. № 18-08/01 від 18.08.2022 ТОВ «РЕСЕРВЕР ВАЙН» 23.08.2022 було повернуто нереалізований товар на загальну суму 34 661, 50 грн.

Також ТОВ «РЕСЕРВЕР ВАЙН» було повернуто підписаний Акт звірки взаєморозрахунків із загальною сумою заборгованості у розмірі 102 791, 90 грн.

Отже, враховуючи вищезазначене, ТОВ «РЕСЕРВЕР ВАЙН» було здійснено часткову оплату товару на загальну суму 59 488, 90 грн, що підтверджується: випискою по рахунку ТОВ «ВАЙНМАРТ» за період з 01.06.2021 по 18.08.2022 від 18.08.2022 та накладною на повернення від покупця № 48 від 23.08.2022.

З метою врегулювання спору ТОВ «ВАЙНМАРТ» було надіслано на адресу ТОВ «РЕСЕРВЕР ВАЙН» претензію вих. № 52/22 від 30.08.2022 з вимогою сплатити заборгованість в сумі 102 791, 90 грн не пізніше, ніж через 7 (сім) днів з моменту отримання. Вказану Претензію було направлено засобами поштового зв`язку «Нова Пошта» за накладною № 59000857939701 на адресу відповідача. Згідно із інформації зазначеної на офіційному сайті компанії «Нова Пошта» за вказаним номером відправлення лист ТОВ «РЕСЕРВЕР ВАЙН» отримало 01.09.2022.

Позивач стверджує, що відповідач не здійснив повну оплату за отриманий товар у визначений строк, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 102 791, 90 грн.

Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом, в якому позивач, окрім суми основного боргу в розмірі 102 791, 90 грн, просить суд стягнути з відповідача також пеню у розмірі 704, 05 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки товару.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Щодо суми основного боргу

За приписом частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт прийняття покупцем товару на загальну суму 162 280, 80 грн підтверджується матеріалами справи.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 3.3 договору покупець оплачує товар в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на банківський рахунок Постачальника вказаний у цьому Договорі та/або рахунках Постачальника за цінами, зазначеними у видаткових накладних один раз на тиждень за реалізований (проданий) споживачу товар.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 52/22 від 30.08.2022 з вимогою сплатити заборгованість в сумі 102 791, 90 грн не пізніше, ніж через 7 днів з моменту отримання. Відповідач отримав претензію 01.09.2022.

Отже, строк оплати поставленого товару є таким, що настав.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково у сумі 59 488, 90 грн.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у розмірі 102 791, 90 грн від представників сторін не надійшло.

Перевіривши розрахунок наданий позивачем, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у розмірі 102 791, 90 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо доводів відповідача, то суд зазначає наступне.

Товар відповідачем прийнято відповідно до видаткових накладних № 90 від 12.01.2022 на загальну суму 148 685, 80 грн, № 531 від 21.01.2022 на загальну суму 498, 20 грн, № 584 від 27.04.2022 на загальну суму 2 077, 20 грн, № 588 від 29.04.2022 на загальну суму 10 317, 60 грн, № 610 від 02.05.2022 на загальну суму 702 грн.

Суд зазначає, що вищезазначені накладні підписані сторонами без будь яких заперечень та зауважень. Отже, відповідач міг скористатися своїм правом та відмовитися або повернути отриманий товар.

Проте, як вбачається з матеріалів справи відповідачем прийняті на себе зобов`язання за договором, що підтверджується частковими оплатами.

Крім того, між сторонами підписано Акт звірки взаєморозрахунків, що підтверджує факт заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 102 791, 90 грн.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України)

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги.

Щодо стягнення пені

Позивачем також заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача пені у загальному розмірі 704, 05 грн за період з 09.09.2022 по 13.09.2022.

За порушення строків оплати за товар, Покупець зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, від простроченої суми заборгованості за кожен день прострочення, а в разі прострочення оплати більш як на 30 календарних днів, додатково 15 % річних від суми заборгованості (пункт 6.2 договору).

Пунктом 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вбачається із матеріалів даної справи, підставою для нарахування відповідачеві пені є невиконання зобов`язання із своєчасної оплати товару за вищезазначеними видатковими накладними.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, встановив, що такий розрахунок є арифметично вірним та підлягає задоволенню у розмірі 704, 05 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 481 грн покладаються на відповідача.

Позивач заявив вимогу про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, яку викладено в прохальній частині позовної заяви, в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне відкласти вирішення питання про розподіл таких витрат.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 231, 238, 240, 241, 252, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙНМАРТ» (03038, м. Київ, вул. Миколи Грінчинка, буд. 4А, кім. 8; ідентифікаційний код 37038899) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСЕРВР ВАЙН» (49000, м. Дніпро, вул. Івана Акінфієва, буд. 14, прим. 1; ідентифікаційний код 44522073) основну заборгованість у розмірі 102 791, 90 грн, пеню у розмірі 704, 05 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 481 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відкласти вирішення питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу до моменту подання ним доказів понесення цих витрат у порядку, передбаченому частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.І. Ярошенко