Рішення
від 14.04.2023 по справі 907/735/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/735/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

№907/735/22

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пробудексперт", Ужгород

та до ОСОБА_1 , м.Ужгород

про стягнення суми 231 712,98 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідачів про стягнення суми 231 712,98 грн. заборгованості за Кредитним договором 40433710-КД-1 від 18.02.2021 р., у тому числі 212 538,03 грн. заборгованості по кредиту, 19 174,95 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом.

Ухвалою суду від 12.10.2022 р. позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ залишено без руху.

07.11.2022 р. до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано копію паспорта відповідача -2.

Ухвалою суду від 09.11.2022 р. позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ залишено без руху.

28.11.2022 р. до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано докази надіслання позовної заяви з додатками відповідачу -2.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа №907/735/22, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, будь-яких клопотань щодо розгляду спору з повідомленням (викликом) сторін подано не було, у зв`язку з чим, враховуючи також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 29.11.2022 р. суд ухвалив відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, визначити відповідачам строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала суду від 29.11.2022 р. була надіслана відповідачам 29.11.2022 р., рекомендованими листами, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідачів, та як вбачається з рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, такі повернуто до суду 02.01.2023 р. та 17.03.2023 відповідно, з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Верховний Суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідачі не скористалися своїми правами на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.

Суд вказує про те, що відповідачі не були обмежені у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідачі у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подали до суду відзивів на позов, а відтак не скористалися наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачами відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, суд-

ВСТАНОВИВ:

18.02.2021 року між АТ КБ ПРИВАТБАНК та товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОБУДЕКСПЕРТ» (далі - Відповідач-1) було укладено кредитний договір № 40433710-КД-1 (далі Договір) за умовами якого Відповідачу-1 було надано кредит у розмірі 261 436,04 грн. в обмін на зобов`язання щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, та інших платежів, які передбачені умовами Договору.

Відповідно до п. А1 Договору вид кредиту невідновлювальна кредитна лінія.

Ліміт цього Договору: 261 436,04 грн, у тому числі на наступні цілі:

-у розмірі 260 000,00 грн, на поповнення обігових коштів;

-у розмірі 1 436,04 грн на сплату страхових платежів у випадку та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5, 2.2.12, цього Договору; (п. А.2 Договору).

Згідно із п. А.3 Договору термін повернення кредиту 17.02.2026 р.

Пунктом А.4 Договору визначено, що рахунок для обслуговування кредиту: рахунок НОМЕР_1 (в гривнях), отримувач АТ КБ «Приватбанк».

Відповідно до п. А.5 Договору зобов`язання позичальника забезпечуються: договором іпотеки № 40433710-ДІ-1/1 від 18.02.2021 р.; договором поруки № 40433710-ДП-1/1 від 18.02.2021 р.

Згідно із п. А6 Договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 14 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Пунктом А.7 Договору сторони визначили, що у випадку порушення позичальником грошового зобов`язання по сплаті кредиту, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 28 % річних від суми простроченої заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. А.8 Договору проценти нараховуються та сплачуються щомісячно, починаючи з дати підписання цього Договору, відповідно до графіку, який є невід`ємною частиною договору, якщо інше не передбачено п. 7.3 цього договору. У випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього Договору згідно із п. 2.3.2 Договору).

Згідно з п. 1.1 Договору банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього Договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього Договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього Договору, в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни.

Пунктом 2.1.2 Договору сторони визначили, що банк зобов`язується надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника з подальшим перерахуванням на адресу одержувачів, на цілі, відмінні від сплати страхових платежів, у межах суми, обумовленої в п. 1.1 Договору, а також за умови виконання позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.1, 2.2.12 цього Договору.

Відповідно до 2.2.2, 2.2.3 Договору позичальник зобов`язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п. 4.1, 4.2, 4.3 цього Договору; повернути кредит у терміни, встановлені п. 1.2, 2.2.16, 2.3.2 цього Договору.

Згідно з п. 2.3.2 Договору при настанні будь-якої з подій, зокрема порушенні позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами Договору, в т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту, банк має право на свій розсуд:

а) змінити умови цього Договору зажадати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за цим Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі ст. 212, 611, 651 ЦКУ за зобов`язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили у зазначену у повідомленні дату. У цю дату клієнт зобов`язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим Договором;

б) розірвати цей договір у судовому порядку. При цьому в останній день дії Договору позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором;

в) достроково розірвати цей Договір та вимагати повернення коштів/погашення заборгованості у разі, коли здійснення ідентифікації та/або верифікації позичальника, у тому числі встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), є неможливим; якщо у суб`єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені; у випадку відмови позичальника у наданні інформації щодо структури власності, з якої можливо встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів);

г) згідно зі ст. 651 ЦКУ, ст. 188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену в повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором. Одностороння відмова від цього договору не звільняє клієнта від відповідальності за порушення зобов`язань за цим договором.

Відповідно до п. 4.1 Договору за користування кредитом у період з списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.2.17, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. А.6, А.6.1 цього Договору.

Згідно з п. 4.2 Договору в разі порушення строків повернення кредиту Позичальник сплачує Банку проценти у розмірі, встановленому у п. 5.8 цього Договору.

Сплата процентів за користування кредитом, передбачених п. 4.1, 4.2 цього Договору, здійснюється у дату сплати процентів. Дата сплати процентів зазначена у п. А.8 цього Договору (п. 4.3 Договору).

Відповідно до п. 4.7 Договору розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму первісної суми цільового кредитного ліміту.

Згідно із п. 4.8 Договору нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік, а також комісія та пеня розраховуються виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується.

Пунктом 5.8 Договору стороні дійшли згоди, що в разі неповернення позичальником кредиту в строк, зазначений в п. А.3, 2.3.2 цього Договору, позичальник зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін, в розмірі подвійних процентів за користування кредитом, базовий розмір яких передбачений пунктом А.7. цього договору. При цьому проценти за користування Кредитом Банком не нараховуються та не підлягають сплаті Позичальником.

Відповідно до п. 6.1, 6.2 Договору цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення електронного цифрового підпису усіма його сторонами. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов`язань.

18.02.2021 року між АТ КБ ПРИВАТБАНК та ОСОБА_1 (далі Відповідач-2) було укладено договір поруки № 40433710-ДП-1/1 (далі Договір поруки), предметом якого є надання поруки Відповідачем-2 за виконання зобов`язань Відповідача-1, які випливають з Договору (п. 1.1. Договору поруки).

Пунктом 1.2 Договору поруки сторони визначили, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно п. 1.5 Договору поруки у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У випадку невиконання боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п. 1.1 цього Договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного (их) зобов`язання (зобов`язань). Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, незалежно від факту направлення чи ненаправлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги (п. 2.1.2 Договору поруки).

Згідно з п. 4.1 Договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення договору. У випадку виконання боржником або поручителем всіх зобов`язань за кредитним договором цей договір припиняє свою дію.

На виконання умов Кредитного договору позивач надав відповідачу -1 кредит у розмірі 260 000,00 грн. що підтверджується випискою з рахунку за період з 18.02.2021 р. по 14.09.2022, наявною у матеріалах справи.

Позивач зазначає, що заборгованість відповідача - 1 за кредитним договором перед позивачем станом на 08.09.2022 року становить 231712.98 грн. та складається з: 212538.03 гри. - заборгованість за кредитом; 19174.95 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

Враховуючи те, що відповідач-1 належним чином не виконує свого обов`язку щодо повернення кредиту у відповідності до умов договору позивач звертається до суду із матеріально-правовою вимогою про солідарне стягнення заборгованості, що відповідає способу судового захисту, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позивачем належним чином доведено факт виконання умов кредитного договору, докази у підтвердження наявні у матеріалах справи (копія виписки по рахунку відповідача 1 у період 18.02.2021 р. по 14.09.2022).

Згідно з п. 2.3.2 Договору при настанні будь-якої з подій, зокрема порушенні позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами Договору, в т. ч. у випадку порушення цільового використання кредиту, банк має право на свій розсуд: змінити умови цього Договору зажадати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за цим Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі ст. 212, 611, 651 ЦКУ за зобов`язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили у зазначену у повідомленні дату. У цю дату клієнт зобов`язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим Договором; або згідно зі ст. 651 ЦКУ, ст. 188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену в повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором. Одностороння відмова від цього договору не звільняє клієнта від відповідальності за порушення зобов`язань за цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем-1 було порушено зобов`язання по оплаті кредиту згідно установленого сторонами графіку та процентів за користування кредитом.

Доказів розірвання або направлення відповідачу вимоги про дострокове повернення кредиту у розумінні п. 2.3.2 Договору позивачем суду не надано, термін повернення кредиту відповідно до п. А.3 вказаного договору спливає лише 17.02.2026 р., а тому належним волевиявленням позивача суд вважає пред`явлення вимоги у судовому порядку у виді подання цього позову. Отже саме з такого часу у відповідача виникає грошове зобов`язання з повернення суми кредиту в повному обсязі.

Позиція щодо можливості пред`явлення позикодавцем вимоги до позичальника про повернення суми позики саме шляхом подання до суду відповідного позову підтримана й у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 750/13632/18, від 02.02.2022 у справі № 743/212/19.

У постанові від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі.

Відповідачем 1 отримані кошти у встановлений договором строк повернуті не були. Матеріали справи не містять доказів у підтвердження протилежного та вищенаведених висновків суду.

Враховуючи викладене, з урахуванням відсутності в матеріалах справи контррозрахунку відповідача -1 , позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 212 538,03 за кредитом підлягають задоволенню.

Позивач просить також стягнути з відповідача заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 19 174,95 грн.

За змістом ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку суми заборгованості по процентам за користування кредитом прийшов до висновку, що така нарахована вірно, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Щодо солідарного обов`язку відповідача 2 суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Частиною 4 статті 559 ЦК України встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Суд встановив, що між позивачем та відповідачами-2 було укладено договір поруки від 18.02.2021 року № 40433710-ДП-1/1.

Пунктом 1.2 Договору поруки сторони визначили, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно п. 1.5 Договору поруки у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно з п. 4.1 Договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення договору. У випадку виконання боржником або поручителем всіх зобов`язань за кредитним договором цей договір припиняє свою дію.

Відповідно до приписів ст.ст. 610, 554 Цивільного кодексу України, боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.

Частина 1 статті 543 Цивільного кодексу України визначає, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Предметом розгляду за даним позовом є стягнення заборгованості за кредитним договором, сторонами якого с суб`єкти господарювання. Крім цього, Позивачем заявлена позовна вимога до поручителя - фізичної особи, який уклав правочин в забезпечення виконання зобов`язання відповідача-1 (суб`єкта господарської діяльності). За таких обставим, враховуючи приписи статей 4, 20, 45 ГПК України, даний позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Системний аналіз наведених правових норм і умов договору дає підстави для висновку, що солідарна відповідальність поручителів зі сплати усіх зобов`язань позичальника на підставі кредитного договору настає саме з моменту прострочення грошового зобов`язання незалежно від пред`явлення до нього відповідної вимоги.

Оскільки порука за Договором припиняється через 15 років після укладення договору та Договір припиняє свою дію у випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за кредитним договором, то договір поруки не закінчився, порука не є припиненою.

З огляду на встановлене судом порушення основного зобов`язання, допущене відповідачем-1, суд дійшов висновку, що відповідачі мають відповідати перед позивачем як солідарні боржники по сплаті заборгованості за кредитом.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наведених вище обставин Судом встановлено, що відповідач 1 порушив свої зобов`язання за Договором, не здійснив повернення суми кредитних коштів, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 231 712,98 грн., факт існування якої позивачем належним чином доведений та відповідачем 1 у встановлений законом спосіб не спростований.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі шляхом солідарного стягнення з відповідачів заборгованості в сумі 231 712,98 грн.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору у сумі 3 475,69 грн. покладаються на відповідачів порівну.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст.231, 232, 233, 237, 238, 239, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пробудексперт" (88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, провулок Шевченка, Будинок 21, квартира 16, код ЄДРПОУ: 40433710) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) суму 231 712,98 грн. (двісті тридцять одну тисячу сімсот дванадцять гривень 98 коп.) в т. ч. 212 538,03 грн. заборгованості по кредиту, 19 174,95 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пробудексперт" (88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, провулок Шевченка, Будинок 21, квартира 16, код ЄДРПОУ: 40433710) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) суму 1737,84 грн. (тисячу сімсот тридцять сім гривень 84 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) суму 1737,84 грн. (тисячу сімсот тридцять сім гривень 84 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати накази на виконання рішення в порядку вимог п. 4 ст. 327 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 21.04.2023

Суддя О.Ф. Ремецькі

СудГосподарський суд Закарпатської області
Дата ухвалення рішення14.04.2023
Оприлюднено24.04.2023
Номер документу110363603
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності кредитування

Судовий реєстр по справі —907/735/22

Ухвала від 28.09.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кондратова І.Д.

Судовий наказ від 31.08.2023

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Ремецькі О.Ф.

Постанова від 14.08.2023

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Скрипчук Оксана Степанівна

Ухвала від 12.06.2023

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Скрипчук Оксана Степанівна

Ухвала від 11.05.2023

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Скрипчук Оксана Степанівна

Рішення від 14.04.2023

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Ремецькі О.Ф.

Ухвала від 29.11.2022

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Ремецькі О.Ф.

Ухвала від 09.11.2022

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Ремецькі О.Ф.

Ухвала від 12.10.2022

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Ремецькі О.Ф.

Ухвала від 12.10.2022

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Ремецькі О.Ф.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні