Рішення

від 11.04.2023 по справі 910/13683/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2023Справа № 910/13683/22Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Негоди І.А., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Плюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діннас Трейд"

про стягнення 1 511 526,78 грн.

Представники:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВС Плюс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діннас Трейд» про стягнення 1 511 526,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки № 91/10 від 27.10.2022 у частині порушення строків поставки товару, з огляду на що позивач просить суд стягнути 1 511 526,78 грн, з яких: 1 363 250,00 грн основного боргу, 7 469,86 грн неустойки, 136 25,00 грн штрафу та 4 481,92 грн 30% річних.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 17.01.2023.

16.01.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У підготовче засідання 17.01.2023 представники сторін не прибули.

Суд, розглянувши клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, відмовив у його задоволенні, оскільки клопотання подано пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

Відповідно до ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду у підготовчому засіданні 17.01.2023 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 07.02.2023.

У підготовче засідання 07.02.2023 представники сторін не прибули.

Судом оголошено перерву до 07.03.2023.

07.03.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

У підготовче засідання 07.03.2023 представники сторін не прибули.

У підготовчому засіданні 07.03.2023 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

За наслідками підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.04.2023.

20.03.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 суд ухвалив: повернути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Плюс» про забезпечення позову заявникові.

07.04.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 суд відмовив у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Плюс" про забезпечення позову у справі № 910/13683/22.

У судове засідання 11.04.2023 представники сторін не прибули.

За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 11.04.2023 за відсутності представників сторін, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.04.2023 судом було прийнято, складено та підписано скорочене рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діннас Трейд» (постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ВС Плюс» (покупець) уклали Договір поставки № 91/10 від 27.10.2022 (договір) відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується на умовах даного договору поставити товар відповідно до специфікації до даного договору, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором, згідно рахунку - фактури.

Відповідно до п. 2.1. Договору вартість товару визначається постачальником в рахунку - фактурі та специфікації до даного договору.

Згідно п. 3.1.1. Договору товар має бути поставлений Постачальником протягом 2 (двох) календарних днів з дати підписання договору. Постачальник своїми силами поставляє товар та проводить роботи з підключення на складі покупця розташований за адресою: Закарпатська обл, с. Розівка, вул. Трудова 2А. Доставка товару здійснюється авто-транспортом постачальника на об`єкт визначений в п. 3.1.1. даного Договору.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що відповідно до п. 2.1. Договору визначено наступні умови оплати в розмірі: 50% від загальної вартості товару, протягом 1 банківського дня з дати підписання договору; решту 50% від загальної вартості товару, протягом банківського дня з дати отримання товару на складі покупця.

Дослідивши зміст укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 Цивільного кодексу України).

Відповідно до специфікації №1 та рахунку на оплату №938 від 26.10.2022 та №939 від 27.10.2022 вартість дизельної електростанції «Green Power» 150 кВт (модель GP1101, комплект в кожусі та з АВР) гарантія 24 міс. становить 1 395 000,00 грн.

Покупець сплатив постачальнику 1 363 250,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №40 від 27.10.2022 на суму 380 000,00 грн, №41 на суму 317 500,00 грн, №43 від 28.10.2022 на суму 285 750,00 грн та №44 від 28.10.2022 на суму 380 000,00 грн.

Покупець, засобами електронного зв`язку, звернувся до постачальника з повідомленням Вих. №30/10/22 від 30.10.2022, в якому вимагав невідкладно повернути кошти у розмірі 1 363 250,00 грн, сплатити неустойку, штраф та 30% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки № 91/10 від 27.10.2022 у частині порушення строків поставки товару, з огляду на що позивач просить суд стягнути 1 511 526,78 грн, з яких: 1 363 250,00 грн основного боргу, 7 469,86 грн неустойки, 136 25,00 грн штрафу та 4 481,92 грн 30% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, між ТОВ «Діннас Трейд» та ТОВ «ВС Плюс» укладено Договір поставки № 91/10 від 27.10.2022 відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується на умовах даного договору поставити товар відповідно до специфікації до даного договору, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором, згідно рахунку - фактури.

Судом було встановлено, що постачальником виставлялись покупцю рахунки-фактури на загальну суму 1 395 000,00 грн, які оплачено покупцем на суму 1 363 250,00 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (копії зазначених документів містяться в матеріалах справи).

Матеріалами справи підтверджується, що покупець звертався до постачальника з повідомленням за змістом якого вимагав повернути 1 363 250,00 грн та сплатити неустойку, штраф та 30% річних.

Однак, як зазначає позивач, товар визначений договором відповідачем поставлений позивачу не був, грошові кошти у розмірі 1 363 250,00 грн позивачу відповідач не повернув. Доказів протилежного матеріали справи № 910/13683/22 не містять.

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Частинами 1, 2 ст.693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права можна зробити висновок, що умовою її застосування є неналежне виконання постачальником свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. При цьому, можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Статтю 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

Отже, відсутність дій відповідача щодо поставки товару надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Неповернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (пункт 74), "Пономарьов проти України" (пункт 43), "Агрокомплекс проти України" (пункт 166).

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 05.06.2018р. у справі №904/8972/17.

У даному випадку, позивачем обрано такий варіант поведінки, як повернення суми попередньої оплати товару шляхом пред`явлення вимоги у встановленому законом порядку.

Визначене цією нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати за своїм змістом є правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару.

Вказану правову позицію викладено в постанові від 13.09.2018 Верховного Суду у справі № 910/22116/16 та постанові від 25.05.2018 Верховного Суду у справі № 925/125/14.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що постачальником не було передано попередньо оплачений товар покупцю, а останнім було застосовано правові наслідки непоставки товару, передбачені ст.693 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 1 363 250,00 грн попередньої оплати підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того позивачем заявлено до стягнення з відповідача 4 481,92 грн 30% річних за період 30.10.2022 по 02.11.2022.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що сплата процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

У п 6.2. Договору зазначено, що керуючись ст. 693 ЦК України сторони домовились, що якщо постачальник, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти в розмірі 30% річних відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України від дня одержання суми попередньої оплати від покупця, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Відтак, перевіривши розрахунок 30% річних, що міститься у позові, судом встановлено, що визначений позивачем період нарахування є обґрунтованими, а розрахунок арифметично правильним, а відтак вимога про стягнення 4 481,92 грн 30% річних підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 7 469,86 грн (за період 30.10.2022 по 02.11.2022) та штраф у розмірі 136 325,00 грн (10% від вартості не поставленого товару).

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 6.1. Договору, у випадку порушення постачальником строків поставки товару, відповідно до п.п.3.1.1. даного договору, постачальник виплачує покупцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення. У випадку порушення строку поставки більш ніж на 2 календарних дні постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від вартості не поставленого товару.

Перевіривши розрахунки пені та штрафу, судом встановлено, що вказані розрахунки здійснено правильно, визначені позивачем період та база нарахування є обґрунтованими, а вимоги про стягнення пені у розмірі 7 469,86 грн та штрафу у розмірі 136 325,00 грн, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діннас Трейд" (01014, місто Київ, вул. Болсуновська, будинок 13-15, офіс 37; ідентифікаційний код: 44876780) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Плюс" (58008, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, місто Чернівці, вулиця Шолом-Алейхема, будинок 17; ідентифікаційний код: 43599775) заборгованість у розмірі 1 363 250 (один мільйон триста шістдесят три тисячі двісті п`ятдесят) грн 00 коп., 30% річних у розмірі 4 481 (чотири тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 92 коп., штраф у розмірі 136 325 (сто тридцять шість тисяч триста двадцять п`ять) грн. 00 коп., пеню у розмірі 7 469 (сім тисяч чотириста шістдесят дев`ять) грн. 86 коп. та судовий збір у розмірі 22 672 (двадцять дві тисячі шістсот сімдесят дві) грн 90 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 21.04.2023

Суддя Ю.В. Картавцева