Рішення

від 20.04.2023 по справі 910/1747/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2023 м. КиївСправа № 910/1747/23

За позовом: фізичної особи-підприємця КУНИЦЬ ОЛЕКСАНДРА ДМИТРОВИЧА;

до: дочірнього підприємства "КІЕП ІНЖИНІРИНГ" акціонерного товариства "КИЇВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ІНСТИТУТ "ЕНЕРГОПРОЕКТ";

про: стягнення 352.771,82 грн.

Суддя Сергій Балац

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Фізична особа-підприємець КУНИЦЬ ОЛЕКСАНДР ДМИТРОВИЧ (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Києва із позовом дочірнього підприємства "КІЕП ІНЖИНІРИНГ" акціонерного товариства "КИЇВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ІНСТИТУТ "ЕНЕРГОПРОЕКТ" (далі - відповідач) про стягнення 352.771,82 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором на виконання робіт від 26.08.2020 № 10-20, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 352.771,82 грн., з яких: 239.840,00 грн. - основна заборгованість, 15.709,01 грн. - 3 % річних та 97.222,81 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1747/23 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням: відсутності інформації про вартість виконаних робіт зданих відповідачу, а також витрат, пов`язаних з виконанням обсягу робіт; позивачем не враховані положення частини 6 статті 232 ГК України; позивачем не враховані статті 258 ЦК України; наявність форс-мажорних обставин;

Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій зазначив про відсутність заявлених до стягнення сум штрафних санкцій та відсутність виконання відповідачем пункту 7.2 договору на виконання робіт від 26.08.2020 № 10-20.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, надав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив про невірно здійснений розрахунок заявлених до стягнення сум за приписами 625 ЦК України. Також відповідачем заявлено клопотання про зменшення витрат позивача на правничу допомогу.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, укладено договір на виконання робіт від 26.08.2020 № 10-20 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач бере на себе зобов`язання з виконання підготовчих робіт для проведення актуалізації обстеження і підтвердження довговічності та надійності будівельних конструкцій, будівель та споруд енергоблоків № 3, 4 Хмельницької АЕС (далі - роботи), а відповідач бере на себе зобов`язання прийняти виконані роботи і оплатити їх (п. 1.1 Договору).

Пунктом 2.15 Договору визначено, що позивач зобов`язується здати виконані роботи відповідачу з оформленням акту приймання-передачі виконаних робіт.

Розділом 3 Договору визначена ціна Договору та порядок розрахунків, в саме, зокрема:

- вартість (ціна) робіт за Договором, відповідно до протоколу узгодження договірної ціни становить 771.200,00 грн. без ПДВ (п. 3.1 Договору);

- аванс (передплата) до початку виконання робіт у розмірі 30 відсотків від вартості (ціни) Договору, що зазначена у п. 3.1 Договору (п. 3.2.1 Договору);

- оплата робіт здійснюється поетапно, з врахуванням фактично сплаченого авансу, згідно календарного плану і проміжних актів прийому-передачі виконаних робіт. Оплата проводиться шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок позивача, що зазначений у розділі 11 цього Договору, протягом 10 робочих днів з моменту підписання акту прийому-передачі. В разі несвоєчасної оплати роботи по етапу позивачем можуть бути припинені з уточненням термінів виконання робіт по календарному плану (п. 3.2.2 Договору).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Положеннями ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Так, позивач, виконуючи взяті на себе зобов`язання за Договором та на його умовах, виконав роботи за Договором на загальну суму 771.200,00 грн., що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт від 11.11.2020 № б/н, який підписаний сторонами, скріплений відбитками їх печаток та наявний в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

Проте, оплата за Договором здійснена відповідачем частково в сумі 531.360 грн., що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за Договором в сумі 239.840,00 грн.

Також позивачем заявлені до стягнення 3 % річних в сумі 15.709,01 грн. та інфляційні втрати в сумі 97.222,81 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.

Приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача основної заборгованості за Договором в сумі 239.840,00 грн. сторонами спору до суду не подано.

Розмір вказаної суми заборгованості також підтверджений актом звіряння взаємних розрахунків в період січень 2021 - листопад 2021, який підписаний сторонами, скріплений відбитками їх печаток та наявний в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 239.840,00 грн.

Положеннями частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши поданий до суду розрахунок заявленої до стягнення суми 3 % річних суд визнав його арифметично невірним.

Приймаючи до уваги дату підписання акту прийому-передачі виконаних робіт (11.11.2020) та положення пункту 3.2.2 укладеного між сторонами спору Договору, першим днем виникнення у відповідача грошового зобов`язання за Договором першим днем прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання є 26.11.2020.

Таким чином позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає задоволенню в сумі 15.632,31 грн., за розрахунком позивача враховуючи положення пункту 3.2.2 Договору, а саме:

акт прийому-передачі виконаних робітСума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір відсотків річнихСума відсотків річних за період прострочення (грн.)11.11.2020 № б/н239.840,0026.11.2020 - 27.01.20237933 %15.632,31Загальна сума відсотків річних15.632,31 Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в період 12.2020 по 12.2022 суд вказує, що вказана вимога задовольняється судом частково, оскільки розрахунок позивача, викладений у позові, є арифметично невірним з огляду на сукупний індекс інфляції в заявлений період. Наведена позовна вимога підлягає задоволенню в сумі 97.159,18 грн., за таким розрахунком суду, в період за який позивачем заявлена сума інфляційних втрат, а саме:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу12.2020 - 12.2022239.840,00140,5197.159,18

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заперечення відповідача викладені в поданих до суду заявах по суті спору судом відхилені з огляду на наступне:

- положеннями пункту 2.15 Договору визначено, що позивач зобов`язується здати виконані роботи відповідачу з оформленням акту приймання-передачі виконаних робіт. Як встановлено вище акт прийому-передачі виконаних робіт від 11.11.2020 № б/н підтверджує виконання позивачем та прийняття відповідачем робіт на суму вказану в такому акті. Надання інформації про витрати, пов`язаних з виконанням обсягу робіт укладеним між сторонами спору Договором не передбачено. Більш того, заявлена до стягнення сума основної заборгованості також підтверджена актом звірки взаємних розрахунків;

- положення частини 6 статті 232 ГК України та статті 258 ЦК України в даному спорі застосовані бути не можуть, оскільки штрафні санкції в даному спорі позивачем до стягнення не заявлені;

- саме посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин без доказів неможливості виконання грошового зобов`язання не можуть бути підставою для невиконання такого зобов`язання;

- частково невірно здійснений розрахунок заявлених до стягнення сум 3 % та інфляційних втрат врахований судом вище.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В матеріалах справи наявний договір про надання правничої допомоги від 12.01.2023 № б/н, укладений між позивачем та адвокатським об`єднанням "ВОЛКОВ ТА ПАРТНЕРИ".

Також в матеріалах поданого до суду позову представником позивача визначений об`єм наданих послуг з правової допомоги в сумі 10.000,00 грн., відповідно до акту приймання-передачі правничої допомоги від 23.03.2023 № б/н.

Приписами частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положеннями частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем, в поданому до суду відзиві викладена заява про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та зазначено про необґрунтованість заявленої до стягнення суми витрат позивача на правничу допомогу.

Приймаючи до уваги приписи статті 126 Господарського процесуального кодексу України та заперечення відповідача на заявлену позивачем до стягнення суму витрат на правову допомогу, суд вказує, що дана справа є справою незначної складності в розумінні пунктів 1, 4 частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129, інші судові витрати у вигляді витрат позивача на правову допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто враховуючи суму задоволених позовних вимог та суму правової допомоги, пропорційно сума правової допомоги становить 9.996,02 грн.

Враховуючи викладені вище обставини суд дійшов висновку про те, що розмір заявлених позивачем витрат на правову допомогу підлягає зменшенню до 9.500,00 грн. в розумінні пунктів 1, 4 частини 4, частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи до уваги приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з дочірнього підприємства "КІЕП ІНЖИНІРИНГ" акціонерного товариства "КИЇВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ІНСТИТУТ "ЕНЕРГОПРОЕКТ" (Україна, 01135, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 4, ідентифікаційний код: 42803270) на користь фізичної особи-підприємця КУНИЦЬ ОЛЕКСАНДРА ДМИТРОВИЧА ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) основну заборгованість в сумі 239.840 (двісті тридцять дев`ять тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп., 3 % річних в сумі 15.632 (п`ятнадцять тисяч шістсот тридцять дві) грн. 31 коп., інфляційні втрати в сумі 97.159 (дев`яносто сім тисяч сто п`ятдесят дев`ять) грн. 18 коп., витрати на правову допомогу в сумі 9.500 (дев`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 5.289 (п`ять тисяч двісті вісімдесят дев`ять) грн. 47 коп.

3. У задоволенні решти вимог відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Cуддя Сергій Балац