Рішення

від 11.04.2023 по справі 915/410/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2023 року Справа № 915/410/22

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Савки К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Фермерського господарства «ЛІДЕР-2017» (70516, Запорізька обл., Запорізький р-н, с. Жовта Круча, вул. 40 років Перемоги, буд. 54 Б; ідентифікаційний код 41235211)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОТОРГ-ДОН» (54025, м. Миколаїв, проспект Героїв України, буд. 113/1; ідентифікаційний код 31764816)

про: зобов`язання передати майно вартістю 730 000,00 грн, стягнення 255 550,00 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: Макаренко О.М., адвокат за ордером,

від відповідача: Махнова О.В., адвокат за ордером,

Суть спору:

11.10.2022 Фермерське господарство «ЛІДЕР-2017» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 3 від 29.09.2022 (з додатками), в якій просить суд:

1. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОТОРГ-ДОН» (код за ЄДРПОУ 31764816) передати один колісний трактор марки Беларус 1025,2 Фермерському господарству «ЛІДЕР-2017» (код за ЄДРПОУ 41235211) за адресою обумовленою договором купівлі-продажу місто Запоріжжя, вулиця Оріхівське шосе, будинок 8.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОТОРГ-ДОН» (код за ЄДРПОУ 31764816) на користь Фермерського господарства «ЛІДЕР-2017» (код за ЄДРПОУ 41235211) збитки в сумі 219 050 (двісті дев`ятнадцять тисяч п`ятдесят) гривень 00 копійок

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОТОРГ-ДОН» (код за ЄДРПОУ 31764816) на користь Фермерського господарства «ЛІДЕР-2017» (код за ЄДРПОУ 41235211) пеню в розмірі 36 500 (тридцять шість тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОТОРГ-ДОН» (код за ЄДРПОУ 31764816) на користь Фермерського господарства «ЛІДЕР-2017» (код за ЄДРПОУ 41235211) судові витрати, включаючи сплачений судовий збір та оплату послуг адвоката.

Позовні вимоги у даній справі ґрунтуються на підставі: умов пунктів 3.2, 3.2.2, 5.1, 5.3 Договору купівлі-продажу № 43/318731 від 09.12.2021 з додатком до нього; рахунку на оплату по замовленню № 837994 від 09.12.2021; скріншоту проведеного електронного платежу № 193 від 09.12.2021; претензії № 1 від 12.05.2022, з відповіддю на неї б/н та без дати, претензії № 2 від 31.05.2022; договору про надання послуг від 03.03.2022 та актів виконаних робіт від 25.05.2022, від 20.09.2022; застосування норм статей 15, 16, 525, 526, 620, 693 Цивільного кодексу України, статей 20, 173, 174, 181, 193, 216, 225 Господарського кодексу України; та мотивовані тим, що взяті на себе зобов`язання відповідач не виконав товар не передав, чим значно порушив права фермерського господарства на користування придбаною сільськогосподарською технікою трактором марки Беларус 1025,2, який мав би використовуватись на польових роботах, що спонукало позивача залучати до таких робіт найману техніку та отримувати незаплановані збитки.

Позивач стверджує, що оскільки господарство, укладаючи Договір та своєчасно сплачуючи вартість товару, мало на меті використати придбаний колісний трактор на весняно-польових роботах, однак, з огляду на невиконання взятих на себе зобов`язань відповідачем, вимушене було укласти договір на обробіток землі з іншим суб`єктом господарювання та має сплатити за виконані польові роботи на протязі березня вересня 2022 року аналогічним колісним трактором 219 050,00 грн, що є прямим збитком, понесеним господарством в результаті дій відповідача.

Ухвалою суду від 17.10.2022 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/410/22 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 15 листопада 2022 року о 10:20; запропоновано позивачу в 5-денний строк від отримання даної ухвали надати суду та направити відповідачу якісну копію рахунку на оплату по замовленню № 837994 від 09.12.2021; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

25.10.2022 до суду від позивача надійшла заява № 4 від 20 жовтня 2022 про долучення доказу, а саме копії рахунку на оплату по замовленню № 837994 від 09.12.2021.

02.11.2022 до суду від відповідача надійшла така кореспонденція:

- заява б/н від 01.11.2022 (вх. № 4924/22) про вступу справу як представника;

- клопотання б/н від 01.11.2022 (вх. № 4925/22) про розгляд справи в режимі відеоконференції, на яке суд відреагував відповідною ухвалою від 07.11.2022.

04.11.2022 до суду від відповідача надійшла така кореспонденція:

- клопотання б/н від 03.11.2022 (вх. № 5035/22) про надсилання процесуальних документів на електронну адресу представника;

- відзив б/н від 03.11.2022 (вх. № 5036/22), у якому ТОВ «ТЕХНОТОРГ-ДОН» не визнає позовні вимоги, вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, а також зменшити суми витрат, які підлягають розподілу, у зв`язку з неспівмірністю таких витрат.

Заперечення відповідача ґрунтуються на підставі умов пунктів 1.1, 3.1.1, 3.2.1 Договору купівлі-продажу № 43/318731 від 09.12.2021, застосування норм статей 526, 626, 613, 689, 701 Цивільного кодексу України. Так, товариство вважає, що оскільки позивач не виконав взяте на себе зобов`язання щодо одержання товару у визначеному договором порядку та не прибув на склад відповідача для його одержання, то фермерське господарство відмовилось від договору, а, отже твердження позивача про вчинення відповідачем порушення зобов`язання по поставці товару є безпідставним, а вимога сплатити за нібито порушення пеню є необґрунтованою.

Крім цього, відповідач, посилаючись на норми чинного законодавства, вважає, що позивачем не доведено спричинення йому збитків:

1. Оскільки позивач вже багато років займається виробництвом сільгосппродукції, відповідач вважає, що у позивача є достатньо техніки для виконання сільгоспробіт. У зв`язку із цим відповідач має сумніви щодо того, що у позивача була гостра необхідність винаймати техніку та замовляти виконання сільгоспробіт у третіх осіб;

2. Позивачем на підтвердження понесених збитків було надано до матеріалів справи договір про надання послуг від 03.03.2022р. разом із актами виконаних робіт, що були укладені із ФГ «МАРІЯ». Згідно зазначених документів ФГ «МАРІЯ» нібито, виконало для позивача сільгоспроботи на суму 219 050,00 грн. При детальному вивченні вказаних документів відповідач виявив ряд невідповідностей, та висловлює свої сумніви щодо реальності укладеного позивачем договору із ФГ «МАРІЯ» та реальності надання за цим договором послуг, а саме:

а) в розділі 3 договору сторони передбачили чіткі розцінки на послуги ФГ «МАРІЯ». Таким чином, позивач на день укладення договору (03.03.2022р.) вже мав розуміти хоча б орієнтовний розмір витрат на необхідні йому сільгоспроботи.

В претензії позивача від 12.05.2022р. зазначено, що розмір його збитків склав 30 000,00 грн., проте, вже в актах виконаних робіт вартість послуг за сільгоспроботи виросла аж до 219 050,00 грн. (тобто, майже у вісім разів більше)

б) також, в претензії позивача від 12.05.2022р. зазначено, що позивач вже станом на 12.05.2022р. поніс реальні збитки у зв`язку із невиконанням Відповідачем договірних зобов`язань, Проте, в договорі із ФГ «МАРІЯ» зазначено, що оплата за надані за договором послуги має бути здійснена лише з 01.10.2022р.

З огляду на викладене, відповідач зазначає, що вимога позивача щодо стягнення збитків є такою, що не підлягає задоволенню.

08.11.2022 до суду від відповідача надійшла заява б/н від 08.11.2022 (вх. № 5202/22) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 09.11.2022.

10.11.2022 на офіційну електронну пошту суду від представника позивача адвоката Макаренка О.М. надійшла заява № 6 від 09.11.2022 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Крім того, 11.11.2022 засобами поштового зв`язку до суду від представника позивача адвоката Макаренка О.М. надійшла заява № 5 від 01.11.2022 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції між Господарським судом Миколаївської області та Господарським судом Запорізької області.

На вказані заяви суд відреагував відповідною ухвалою від 14.11.2022.

14.11.2022 до суду від позивача надійшла така кореспонденція:

- відповідь на відзив № 7 від 12.11.2022, за змістом якої заявник не погоджується з аргументами відповідача, викладеними у відзиві. Відповідь на відзив додатково була подана позивачем за допомогою системи «Електронний суд» 15.11.2022, а також надійшла до суду засобами поштового зв`язку 24.11.2022;

- заява № 10 від 12.11.2022 про проведення підготовчого засідання за відсутності представника позивача.

Ухвалою суду від 15.11.2023 було відкладено підготовче засідання у даній справі на 14 грудня 2023 року о 10:30.

21.11.2022 до суду від відповідача надійшла така кореспонденція:

- заперечення на відповідь на відзив б/н від 18.11.2022 (вх. № 5599/22), з урахуванням яких товариство просить суд: відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі; - зменшити суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, у зв`язку з не співмірністю заявлених Фермерським господарством «ЛІДЕР-2017» витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом,витраченим на виконання робіт або, в разі відмови Фермерському господарству «ЛІДЕР-2017» у задоволенні позовних вимог, здійснити розподіл судових витрат у порядку, передбаченому ст.. 129 ГПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог;

- клопотання б/н від 18.11.2022 (вх. № 5600/22) про розгляд справи в режимі відеоконференції, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 13.12.2022.

28.11.2022 до суду від позивача надійшла заява № 11 від 25.11.2022 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 13.12.2022.

07.12.2022 до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 07.12.2022 (вх. № 6134/22) про відкладення розгляду справи.

Підготовче засідання у даній справі, яке було призначено на 14 грудня 2022 року о 10:30, не відбулося оскільки у зв`язку із повідомленням про замінування будівлі, в якій розташований Господарський суд Миколаївської області, роботу суду було зупинено 14.12.2022 в період часу з 10 год. 15 хв. по 11 год. 50 хв., про що свідчить Акт Господарського суду Миколаївської області від 14.12.2022 про тимчасову неможливість відправлення правосуддя.

Ухвалою суду від 15.12.2022 було продовжено строк проведення підготовчого провадження у даній справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 17 січня 2023 року о 10:15.

05.01.2023 до суду від позивача надійшла заява № 12 від 05.01.2023 (вх. № 123/23) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 11.01.2023.

У підготовчому засіданні 17.01.2023, проведеному за участі представників обох сторін, судом було оголошено перерву до 14 лютого 2023 року об 11:40.

07.02.2023 до суду від позивача надійшла заява № 13 від 06.02.2023 (вх. № 1388/23) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 08.02.2023.

Ухвалою суду від 14.02.2023 було закрито підготовче провадження у справі № 915/410/22, з призначенням її до судового розгляду по суті на 14 березня 2022 року об 11:40.

В судовому засіданні 14.03.2023 судом розпочато розгляд справи № 915/410/22 по суті, заслухано вступні слова учасників справи, з`ясовано обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та розпочато дослідження в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, доказів, якими вони обґрунтовуються.

За результатами проведеного засідання судом було оголошено перерву до 21 березня 2023 року о 13:10.

21.03.2023 в засіданні, за участю представників обох учасників справи, суд закінчив дослідження в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, доказів, якими обґрунтовуються обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

За результатами проведеного засідання судом було оголошено перерву до 04 квітня 2023 року о 14:00.

Засідання, з розгляду даної справи по суті, яке було призначено на 04 квітня 2023 року о 14:00, не відбулося оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення засідання по даній справі, зокрема, у період з 12:41 по 14:43 у Миколаївській області тривала повітряна тривога.

Ухвалою суду від 04.04.2023 розгляд справи № 915/410/22 по суті було призначено на 11 квітня 2023 року о 14:00.

В судовому засіданні 11.04.2023, в яке з`явилися повноважні представник обох учасників справи, суд заслухав заключні слова сторін та вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 11.04.2023 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши в судових засіданнях представників учасників справи, суд

В С Т А Н О В И В:

09 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОТОРГ-ДОН», як продавцем, та Фермерським господарством «ЛІДЕР-2017», як покупцем, був укладений Договір купівлі-продажу № 43/318731 (далі Договір), відповідно до предмету якого продавець зобов`язався передати у власність покупцю, а покупець у порядку й на умовах, передбачених даним Договором, зобов`язався прийняти й оплатити техніку (далі по тексту товар), асортимент, кількість та комплектність якої визначається сторонами у специфікації (додаток до цього Договору) (п. 1.1). Якість та комплектність товару повинні відповідати ТУ, що діють у виробника товару (п. 1.2). Право власності на товар переходить до покупця з моменту оплати загальної вартості товару та підписання сторонами Акту приймання-передачі та/або видаткової накладної відповідно до п. 4.2 цього Договору (п. 1.3). Покупець гарантує, що на укладання цього Договору ним було отримано всі необхідні згоди, погодження та дозволи (у тому числі уповноважених органів покупця), передбачені чинним законодавством України та установчими документами покупця, а особа, що підписує цей договір з боку покупця, має на це всі необхідні повноваження (п. 1.4).

За умовами наведеного Договору:

- загальна вартість товару за даним Договором становить 730000 грн, у т.ч. ПДВ 121366,67 грн (п. 2.1);

- покупець зобов`язується оплатити продавцю загальну вартість товару згідно п. 2.1 цього Договору протягом 3 календарних днів з моменту підписання сторонами цього Договору (п. 2.2);

- продавець зобов`язаний поставити товар покупцю на умовах самовивозу зі складу продавця за адресою м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, 8 протягом 20 робочих днів з моменту сплати покупцем загальної вартості товару (п. 3.1.1);

- покупець зобов`язаний одержати товар у продавця у строк, передбачений п. 4.1 цього Договору, та відповідно до умов поставки, які зазначені в п. 3.1.1 цього Договору (п. 3.2.1);

- покупець зобов`язаний оплатити загальну вартість товару у порядку, визначеному розділом 2 цього Договору (п. 3.2.2);

- покупець має право вимагати своєчасної поставки товару (п. 3.2.7);

- покупець здійснює одержання поставленого товару: не пізніше строку, зазначеного в п.п. 3.1.1 Договору; в день його поставки продавцем (п. 4.1);

- факт поставки продавцем товару покупцеві згідно п.п. 3.1.1 цього Договору сторони фіксують шляхом складання відповідного двостороннього Акту приймання-передачі та/або видаткової накладної у яких зазначають асортимент, комплектність, кількість та вартість товару, що передається покупцю (п. 4.2);

- підписанням відповідного двостороннього Акту приймання-передачі та/або видаткової накладної покупець підтверджує факт своєчасного передання йому товару всієї необхідної інформації та супровідних документів стосовно товару, передбачених Договором та чинним законодавством України, відсутності у нього будь-яких претензій щодо асортименту, якості, комплектності та кількості переданого йому товару, необхідної інформації та супровідних документів стосовно товару (п. 4.3);

- ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту поставки товару, але у будь-якому випадку з настанням строку, передбаченого п. 4.1 Договору (п. 4.4);

- сторони домовилися про те, що у разі, якщо фактична дата поставки товару покупцю не відповідатиме строку поставки, передбаченому п.п. 3.1.1 Договору, вважатиметься, що сторони підписанням відповідного двостороннього Акту приймання-передачі та/або видаткової накладної погодили новий строк поставки товару, що відповідає даті складання цих документів. Сторони домовилися, що у даному випадку продавцю не можуть нараховуватися штрафні санкції, передбачені цим Договором та чинним законодавством України, за порушення строку поставки товару за період до моменту підписання сторонами відповідного двостороннього Акту приймання-передачі та/або видаткової накладної щодо поставки товару (п. 4.5);

- за невиконання або неналежне виконання будь-якою із сторін своїх обов`язків за цим Договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані таким невиконанням збитки та сплачує штрафні санкції передбачені цим Договором. Штрафні санкції підлягають стягненню у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків (п. 5.1);

- продавець несе наступну відповідальність за Договором: за порушення строку поставки товару, продавець сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, від вартості простроченого до поставки товару, за кожен день прострочення (загальна сума пені не може перевищувати 5 % від вартості товару, простроченого до поставки покупцем) (п. 5.3.1);

- продавець не несе відповідальності за порушення строку поставки товару покупцю у разі, якщо таке прострочення стало наслідком порушень з боку покупця його зобов`язань, передбачених п.п 3.2.1-3.2.5 цього Договору (п. 5.4);

- цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами (та скріплення його тексту їхніми печатками) і діє до 30 квітня 2022 р., але ц будь-якому випадку до повного виконання ними своїх зобов`язань (п. 8.1).

Договір скріплено підписами та печатками обох сторін.

Предметом даного позову виступають майнові вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача передати позивачу майно, а також стягнення з відповідача збитків та пені, внаслідок порушення відповідачем строків виконання укладеного між сторонами договору.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин виконання укладеного між сторонами договору поставки, зокрема, в частині порушення відповідачем зобов`язання щодо поставки обумовленого договором товару.

Позивач на підтвердження власної правової позиції надав суду такі докази:

- Договір купівлі-продажу № 43/318731 від 09.12.2021 з додатком до нього;

- рахунок на оплату по замовленню № 837994 від 09.12.2021;

- скріншот квитанції про проведення електронного платежу № 193 від 09.12.2021;

- претензія № 1 від 12.05.2022, з відповіддю на неї б/н та без дати, претензія № 2 від 31.05.2022;

- договір про надання послуг від 03.03.2022;

- акти виконаних робіт від 25.05.2022, від 20.09.2022.

Відповідач на підтвердження власної правової позиції щодо суті спору доказів суду не надав.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про поставку.

Так, згідно з приписами ч. ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами ч. 1 ст. 662 та ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріали справи свідчать про таке:

Позивач, на виконання умов п. 2.2 Договору купівлі-продажу № 43/318731 від 09.12.2021, згідно виставленого відповідачем рахунку на оплату товару Трактора марки Беларус 1025,2 по замовленню № 837994 від 09.12.2021 на суму 730 000,00 грн, 09.12.2021 оплатив на поточний рахунок продавця Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОТОРГ-ДОН» кошти за товар в розмірі 730 000,00 грн, що підтверджується скріншотом електронного платежу за № 193 та не оспорюється відповідачем.

Таким чином, узгоджені в п. 3.1.1 Договору зобов`язання продавця поставити (передати) товар покупцю виникли починаючи з 09.01.2021 по 11.01.2022.

Разом із тим, з наданих суду доказів та пояснень учасників вбачається, що товар не був переданий продавцем у власність покупцю, що й зумовило звернення останнього до суду з відповідним позовом.

З метою досудового врегулювання спору, позивач 12.05.2022 оформив на ім`я відповідача та вручив останньому претензію № 1 від 12.05.2022 щодо виконання Договору купівлі-продажу № 43/318731 від 09.12.2021, в якій вимагав у продавця в найкоротші строки розглянути дану претензію та здійснити поставку товару трактора марки Беларус 1025,2 в кількості 1 одиниці за визначеною договором адресою. Крім того, в строк до трьох банківських днів з дня отримання даної претензії сплатити на рахунок ФГ «ЛІДЕР-2017» пеню за несвоєчасну оплату товару в розмірі 36 500,00 грн.

В матеріалах справи наявний лист Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОТОРГ-ДОН» б/н та без дати, в якому товариство, посилаючись на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 та на ст. 617 Цивільного кодексу України повідомило фермерське господарство, що сторони за договором купівлі-продажу № 43/318731 від 09.12.2021 звільняються від відповідальності за порушення зобов`язань, а зобов`язання за договором зупиняються на строк, протягом якого діятимуть обставини непереборної сили, а також наслідки, викликані такими обставинами.

Разом із тим, 31.05.2022 позивач повторно звернувся до відповідача з претензією № 2 від 31.05.2022, в якій додатково звернув увагу відповідача, що в період, обумовленого виконання своїх зобов`язань за договором по передачі товару, у продавця не було жодних перепон у їх виконанні.

Відповідь на вказану претензію відсутня в матеріалах справи.

З`ясувавши наведені обставини справи, суд вважає за необхідне зазначити таке:

Виходячи зі змісту ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з приписами статей 662-663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Як зазначені норми чинного законодавства, які регулюють спірні відносини, так і умови укладеного між сторонами Договору, вказують на прямий обов`язок відповідача у даній справі за Договором купівлі-продажу № 43/318731 від 09.12.2021 передати позивачу товар, за який вчасно та в повному обсязі надійшли грошові кошти.

Відповідач своєю бездіяльністю фактично свідомо не вчиняв дії, спрямовані на виконання зобов`язання.

За змістом ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідач доказів своєчасного виконання зобов`язання за Договором не представив, доводів позивача не спростував.

На переконання суду, посилання відповідача на норми ст. 613 ЦК України є хибними, а посилання на ст. 267 ГК України такими, що не заслуговують на увагу.

Так, передбачене приписами ст. 613 ЦК України прострочення кредитора не мало місця у спірних правовідносинах, оскільки матеріали справи не містять доказів щодо наявності у даній справі обставин відмови позивача від прийняття належного виконання.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до змісту ч. 5 ст. 267 ГК України у договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем.

Умовами ж укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу вибірка товарів покупцем взагалі не передбачена.

Таким чином, судом встановлено, що позивач цілком правомірно звернувся до суду з проханням зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОТОРГ-ДОН» (код за ЄДРПОУ 31764816) передати один колісний трактор марки Беларус 1025,2 Фермерському господарству «ЛІДЕР-2017» (код за ЄДРПОУ 41235211) за адресою обумовленою договором купівлі-продажу місто Запоріжжя, вулиця Оріхівське шосе, будинок 8.

За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та є такими, що підлягають задоволенню.

Крім наведеного, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню.

Так, згідно з наведених у позовній заяві розрахунків, пеня за порушення строку поставки за період з 06.01.2022 по 29.09.2022 складає 88 120,00 грн. Водночас, з урахуванням положень п. 5.3.1 Договору позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 5 % вартості простроченого до поставки товару в розмірі 36 500,00 грн.

Розглядаючи вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій, суд виходить з такого.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до п. 5.3.1 Договору продавець несе наступну відповідальність за Договором: за порушення строку поставки товару, продавець сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, від вартості простроченого до поставки товару, за кожен день прострочення (загальна сума пені не може перевищувати 5 % від вартості товару, простроченого до поставки покупцем).

Отже, суд дійшов висновку про те, що на підставі вищевказаних правових норм та умов договору позивач цілком законно нарахував та просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції у вигляді пені.

Разом із тим, перевіривши розрахунок наданий до позовної заяви, суд встановив, що відповідні нарахування позивачем здійснені з допущенням помилок.

Так, умовами п. 3.1.1 Договору передбачено обов`язок продавця поставити товар покупцю протягом 20 робочих днів з моменту сплати покупцем загальної вартості товару.

Таким чином, оскільки сплата покупцем загальної вартості товару відбулася 09.12.2021, то прострочення відповідачем виконання зобов`язання за договором мало місце з 12.01.2022.

Крім того, при розрахунку пені, позивачем застосовано ставку пені на рівні облікової ставки НБУ, а не подвійної облікової ставки НБУ, як це передбачено умовами Договору.

Також, позивачем не враховано положення ч. 6 ст. 232 ГК України, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Оскільки договором не встановлено іншого строку нарахування пені, таке нарахування мало припинитися через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З урахуванням наведеного суд зауважує, що пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого товару за період прострочення з 12.01.2022 по 12.07.2022 складає 95 440,00 грн.

Разом із тим, судом враховано погоджену сторонами умову п. 5.3.1 Договору про те, що загальна сума пені не може перевищувати 5 % від вартості товару, простроченого до поставки покупцем.

Отже, оскільки 5 % від вартості товару, простроченого до поставки складає 36 500,00 грн, то позивачем кінцеву суму пені, заявлену до стягнення було визначено правильно.

Таким чином, в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача збитків, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Позивач стверджує, що з вини відповідача та внаслідок невиконання ним своїх зобов`язань за Договором, фермерське господарство було вимушене укласти 03.03.2022 Договір на обробіток землі з іншим суб`єктом господарювання, якому має сплатити за виконані польові роботи протягом березня-вересня 2022 року аналогічним трактором, що призвело до реальних збитків позивача в розмірі 219 050,00 грн, які останній просить стягнути з відповідача.

В підтвердження наведеного, позивач надав суду Договір про надання послуг від 03.03.2022, укладений між Фермерським господарством «ЛІДЕР-2017», як замовником, та Селянським (Фермерським) господарством «МАРІЯ», як виконавцем, згідно з предметом якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання виконати роботу та надати послуги (польові роботи): оранка, дискування, культивація, посів, прополка (міждурядна культивація) сільськогосподарських культур, на земельних ділянках, які перебувають у користуванні (в оренді) у замовника.

Також позивач надав суду акти виконаних робіт за наведеним договором, датовані 25.05.2022 та 20.09.2022, які підписані обома контрагентами, в яких зазначено, що на підставі усних замовлень, СФГ «МАРІЯ» власним трактором Білорус 82М з екіпажем замовника ФГ «ЛІДЕР-2017» було надано у період з 03.03.2022 по 25.05.2022 та з 25.05.2022 по 20.09.2022 роботи та послуги, з визначенням вартості виконаних робіт та фіксацією заборгованості замовника перед виконавцем.

Суд зауважує, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено (ч. 1 ст. 224 ГК України, ч. 1 ст. 623 ЦК України).

Під збитками, відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України, розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За вимогами ч.1 ст. ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Так позивач у даній справі усно стверджує про існування причинного зв`язку між здійсненням ним витрат та непоставкою товару відповідачем. Однак, вивчивши обставини справи, суд не погоджується з даним твердженням позивача, оскільки останнім не доведено, що витрати за договором про надання послуг знаходяться в причинному зв`язку з невиконанням цього зобов`язання. Підставами для такого висновку є наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).

З наведених норм вбачається, що між порушенням зобов`язання у вигляді прострочення поставки товару та шкодою кредитора має існувати прямий і безпосередній причинний зв`язок. Постачальник товару відповідає не за будь-які додаткові витрати покупця, а лише за ті, котрі прямо викликані його, постачальника, бездіяльністю в частині передачі товару. Тобто, витрати, вчинені кредитором за власним бажанням або під впливом інших сторонніх обставин, не знаходяться в причинному зв`язку з порушенням боржника.

З урахуванням викладеного та у відповідності до приписів статей 13, 74 ГПК України (кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) позивач повинен надати докази того, що: укладення ним договору про надання послуг об`єктивно є прямим та невідворотнім наслідком непоставки товару за Договором; цей наслідок суб`єктивно не залежить від волі та бажання самого позивача та/або не залежить від сторонніх обставин.

Проте зазначені факти позивачем не доведені. Навпаки, з матеріалів справи та з пояснень представників сторін вбачається, що укладення договору надання послуг та необхідність його виконання не є обставиною, котра автоматично та невідворотно виникає в результаті невиконання Договору купівлі-продажу № 43/318731 від 09.12.2021 відповідачем. Укладення такого договору з іншими контрагентами та визначення їх істотних умов повністю залежало від волі позивача. При цьому цей договір був укладений позивачем на його вільний розсуд і в його інтересах. Про це, на переконання суду, свідчить, зокрема, таке:

- предмет договору взагалі не містить посилання на використання колісного трактора марки Беларус 1025,2, натомість в актах виконаних робіт контрагенти посилаються на використання СФГ «МАРІЯ» трактору Білорус 82М. Суд вважає за необхідне зауважити, що тотожність технічних характеристик вказаних транспортних засобів позивачем доведена не була;

- позивачем не надано доказів існування у нього критично необхідної виробничої потреби у відповідному товарі колісному тракторі марки Беларус 1025,2, передбаченому Договором з відповідачем;

- позивачем не надано доказів того, що незадоволення відповідної виробничої потреби (у разі її існування) могло б потягнути за собою які-небудь негативні наслідки (зупинку виробництва, його неефективність внаслідок недозавантаженості роботи, простій, застосування штрафних санкцій з боку контрагентів тощо).

Наведені обставини дають підстави для суду робити висновок про те, що укладення позивачем договору про надання послуг від 03.03.2022 стало результатом свідомих дій самого позивача. Цей договір був укладений позивачем добровільно на свій розсуд, за своєю волею і в своїх комерційних інтересах.

Викладене вище, на переконання суду означає відсутність причинного зв`язку між такою, що мала місце, неправомірною поведінкою відповідача та витратами позивача. Відповідно, це означає відсутність однієї з необхідних умов для стягнення збитків, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині вимог про стягнення з відповідача 219 050,00 грн у вигляді збитків.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача належить стягнути на користь позивача (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) 11 497,50 грн ((766 500,00 / 985 550,00) * 14 783,25 = 11 497,50) судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-78, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОТОРГ-ДОН» (54025, м. Миколаїв, проспект Героїв України, буд. 113/1; ідентифікаційний код 31764816) передати один колісний трактор марки Беларус 1025,2 Фермерському господарству «ЛІДЕР-2017» (70516, Запорізька обл., Запорізький р-н, с. Жовта Круча, вул. 40 років Перемоги, буд. 54 Б; ідентифікаційний код 41235211) за адресою, обумовленою договором купівлі-продажу: місто Запоріжжя, вулиця Оріхівське шосе, будинок 8.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОТОРГ-ДОН» (54025, м. Миколаїв, проспект Героїв України, буд. 113/1; ідентифікаційний код 31764816) на користь Фермерського господарства «ЛІДЕР-2017» (70516, Запорізька обл., Запорізький р-н, с. Жовта Круча, вул. 40 років Перемоги, буд. 54 Б; ідентифікаційний код 41235211) пеню в розмірі 36 500,00 грн, а також 11 497,50 грн судового збору.

4. В задоволенні решти позовних вимог, в частині стягнення з відповідача збитків в сумі 219 050,00 грн відмовити позивачу.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Фермерське господарство «ЛІДЕР-2017» (70516, Запорізька обл., Запорізький р-н, с. Жовта Круча, вул. 40 років Перемоги, буд. 54 Б; ідентифікаційний код 41235211).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОТОРГ-ДОН» (54025, м. Миколаїв, проспект Героїв України, буд. 113/1; ідентифікаційний код 31764816).

Повне рішення складено та підписано судом 21.04.2023.

Суддя О.Г. Смородінова