Постанова

від 11.04.2023 по справі 911/2580/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 911/2580/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.,

за участю представників:

позивача - Акуленка А. В. (адвоката),

відповідача - Гука О. О. (адвоката), Тарасюка Д. О. (адвоката),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київгума"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 (колегія суддів: Тищенко А. І. - головуючий, Скрипка І. М., Михальська Ю. Б.) і рішення Господарського суду Київської області від 15.02.2022 (суддя Ярема В. А.) у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київгума"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскар Тау Інвест"

про розірвання договору та зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У вересні 2021 року Публічне акціонерне товариство "Київгума" (далі - ПАТ "Київгума") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскар Тау Інвест" (далі - "Аскар Тау Інвест"), в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просило:

- стягнути з відповідача на користь позивача 39 352,12 грн - заборгованості зі сплати суборендної плати, 11 912,51 грн - інфляційних втрат, 4 725,12 грн - 3% річних;

- розірвати договір суборенди земельної ділянки від 05.09.2013, укладений між ПАТ "Київгума" та ТОВ "Аскар Тау Інвест", посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Чеботар Світланою Іванівною, реєстровий номер № 2034;

- зобов`язати ТОВ "Аскар Тау Інвест" повернути земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:05:108:0069 загальною площею 1,6560 га, яка розташована в смт Козин Обухівського району Київської області, у стані, не гіршому ніж на момент одержання в суборенду.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором суборенди щодо своєчасної сплати суборендних платежів за користування земельною ділянкою.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.12.2021 у справі № 911/2580/21 позов ПАТ "Київгума" до ТОВ "Аскар Тау Інвест" в частині вимог про стягнення 39 352,12 грн - заборгованості зі сплати суборендної плати, 11 912,51 грн - інфляційних втрат та 4 725,12 грн - 3% річних залишено без розгляду у зв`язку із заявою позивача про залишення цих позовних вимог без розгляду.

2.2. Рішенням Господарського суду Київської області від 15.02.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 у справі № 911/2580/21, відмовлено у повному обсязі в задоволенні позовних вимог ПАТ "Київгума" до ТОВ "Аскар Тау Інвест" про розірвання договору суборенди та зобов`язання повернути земельну ділянку.

2.3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що на момент звернення позивача до суду відповідачем у повному обсязі сплачено суборендні платежі за договором суборенди. Господарські суди установили відсутність будь-яких доказів завдання позивачу шкоди чи недосягнення позивачем мети укладення договору суборенди внаслідок невчасного отримання суборендних платежів. З огляду на викладене суди дійшли висновку про те, що позивачем не підтверджено істотного порушення відповідачем умов договору суборенди та наявності підстав, передбачених частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України, для розірвання договору суборенди. Оскільки відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про розірвання договору суборенди, суди дійшли висновку про відмову в задоволенні похідної позовної вимоги про зобов`язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 та рішенням Господарського суду Київської області від 15.02.2022 у справі № 911/2580/21, до Верховного Суду звернулося ПАТ "Київгума" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення господарських судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ПАТ "Київгума" зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. ПАТ "Київгума", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Скаржник вважає, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, застосували положення статей 526, 610, 651 Цивільного кодексу України, статті 32 Закону України "Про оренду землі" без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 917/28/19, від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, від 02.05.2018 у справі № 925/549/17, постановах Верховного Суду України від 12.12.2012 у справі № 6-146цс12, від 28.09.2016 у справі № 6-977цс16.

3.4. ТОВ "Аскар Тау Інвест" у відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Київгума" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення господарських судів - без змін. ТОВ "Аскар Тау Інвест" зазначає, що відповідно до умов договору суборенди суборендна плата вноситься суборендарем виключно на поточний рахунок суборендодавця. Разом з тим у 2019 році рахунок суборендодавця став неактуальним та нечинним у зв`язку зі зміною законодавства у банківській сфері в частині переходу на міжнародні стандарти номерів банківських рахунків. ТОВ "Аскар Тау Інвест" звертає увагу на те, що для перерахування будь-яких коштів необхідно зазначити номер рахунку у новому форматі - номер "IBAN", який складається з 29 символів і містить, зокрема, код країни та код банку. Таким чином, без наявності нового номера банківського рахунку позивача ТОВ "Аскар Тау Інвест" не мало можливості здійснювати перерахування грошових коштів за договором суборенди.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 05.09.2013 між ПАТ "Київгума" (суборендодавець) та ТОВ "Аскар Тау Інвест" (суборендар) укладено договір суборенди земельної ділянки, відповідно до пункту 1.1 якого суборендодавець передає, а суборендар приймає в строкове платне володіння і користування на умовах суборенди земельну ділянку, яка визначена цим договором, для розміщення дитячого оздоровчого комплексу. Об`єктом суборенди відповідно до цього договору є земельна ділянка з такими характеристиками: місце розташування - смт Козин, Обухівський район, Київська область; площа земельної ділянки - 1,6560 га; кадастровий номер - 3223155400:05:108:0069; цільове призначення - для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей.

4.2. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що пунктами 2.1, 3.1, 3.2, 3.3, 8.1 та 8.4 договору суборенди земельної ділянки визначено такі умови:

- договір суборенди земельної ділянки укладається терміном до 14.11.2051 (на строк тридцять вісім років і шістдесят місяців) і діє, починаючи з дня його державної реєстрації;

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого 23.07.2013 Управлінням Держземагентства в Обухівському районі Головного управління Держземагенства в Київській області № 03-08/4993, становить 662 208,03 грн;

- річна суборендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексації. Розмір суборендної плати може бути переглянутий у порядку, встановленому законодавством України, у зв`язку з погіршенням земельної ділянки не з вини суборендаря або зміни розміру ставки земельного податку;

- суборендна плата вноситься суборендарем за базовий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно, протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, на поточний рахунок суборендодавця. На суборендну плату додатково нараховується податок на додану вартість у випадках, встановлених законодавством України;

- зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін і оформляється окремою цивільно-правовою угодою та посвідчується нотаріально;

- будь-які зміни до цього договору здійснюються у письмовій формі за підписами суборендаря і суборендодавця та підлягають нотаріальному посвідченню і державній реєстрації;

4.3. Господарські суди зазначили, що 05.09.2013 на виконання умов договору суборенди сторонами підписано акт приймання-передачі земельної ділянки, відповідно до якого суборендодавець передав, а суборендар прийняв у строкове платне володіння і користування земельну ділянку.

4.4. Господарські суди також установили, що 05.09.2013 договір суборенди земельної ділянки зареєстровано у передбаченому законодавством порядку, і це підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 05.09.2013, індексний номер 8992226.

4.5. Господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що, за доводами позивача, відповідач з січня 2019 року припинив виконувати взяті на себе зобов`язання за договором суборенди земельної ділянки щодо сплати суборендних платежів.

4.6. Суди зазначили, що, за твердженнями позивача, в результаті неналежного виконання відповідачем умов договору суборенди земельної ділянки, з урахуванням частково сплачених коштів після отримання повідомлення позивача про намір розірвати договір суборенди, загальна сума боргу відповідача станом на 01.09.2021 складала: 39 352,12 грн, з яких: 12 315,13 грн (з ПДВ) за 2019 рік, 16 084,15 грн (з ПДВ) за 2020 рік, 10 952,84 грн за 2021 рік.

4.7. Господарські суди зазначили, що, на переконання позивача, договором суборенди земельної ділянки не передбачено обов`язку позивача повідомляти про розмір нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки та його зміну, і надавати рахунки на сплату суборендної плати. Позивач зазначав, що систематичне та істотне порушення умов договору суборенди земельної ділянки щодо сплати суборендних платежів, а в подальшому сплата відповідачем таких платежів, не є підставою, яка свідчить про неможливість розірвання договору суборенди земельної ділянки.

4.8. Суди встановили, що, на думку відповідача, він не мав можливості сплачувати суборендні платежі за договором суборенди земельної ділянки, оскільки була відсутня інформація щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Крім того, відповідач, обґрунтовуючи неможливість сплати суборендних платежів за договором суборенди земельної ділянки, зазначав, що відповідно до умов договору плата вноситься на поточний рахунок позивача. У прикінцевих положеннях договору суборенди наведено банківські реквізити позивача, на які відповідачем вносилась суборендна плата з 2013 року до 2019 року. Проте у зв`язку зі зміною законодавства щодо необхідності зазначення рахунку в новому форматі "IBAN" та відсутності у відповідача відомостей про такий рахунок позивача, ТОВ "Аскар Тау Інвест" було позбавлене можливості здійснювати перерахування коштів за договором суборенди.

4.9. При цьому господарські суди зазначили, що, за твердженнями відповідача, він з метою виконання власних договірних обов`язків, вчиняв дії з пошуку рахунку позивача, а саме: звертався до позивача з вимогами про надання рахунків на оплату, відомостей про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; представником відповідача на телефонний номер голови правління ПАТ "Київгума" через додаток "WhatsApp" було надіслано листи з проханням надати розрахунок плати за суборенду земельної ділянки та відповідні банківські реквізити.

4.10. Натомість, згідно з доводами відповідача, лише у травні 2021 року він отримав від позивача 5 актів здачі-приймання робіт (надання послуг) за період з січня 2020 року до березеня 2021 року, а саме: акт від 31.03.2020 № ВАТ00000010; акт від 30.06.2020 № ВАТ00000023; акт від 30.09.2020 № ВАТ00000049; акт від 31.12.2020 № ВАТ00000050; акт від 31.03.2021 № ВАТ00000013, у яких зазначено суми щомісячних платежів - 3 140,86 грн, та новий рахунок ПАТ "Київгума", на який відповідачем сплачено всю заборгованість за договором суборенди земельної ділянки.

4.11. Разом з тим суди зазначили, що, за твердженнями відповідача, відповідно до положень постанови Правління Національного Банку України від 28.12.2018 № 162 "Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку "IBAN" в Україні", з урахуванням внесених до неї змін, в період до 12.01.2020 платежі могли бути здійснені за старими реквізитами, тоді як відповідач припинив сплачувати орендну плату задовго до введення таких змін.

4.12. З урахуванням викладеного господарські суди установили обов`язок відповідача сплатити орендні платежі за договором суборенди земельної ділянки за 2019 рік у розмірі - 23 839,49 грн (з ПДВ) (щомісячно - по 1 986,62 грн); за 2020 рік у розмірі - 23 839,49 грн (з ПДВ) (щомісячно - по 1 986,62 грн); за січень - липень 2021 року - 13 906,34 грн (з ПДВ) (щомісячно - по 1 986,62 грн). Водночас суди зазначили, що відповідно до платіжного доручення від 12.07.2021 ТОВ "Аскар Тау Інвест" сплатило ПАТ "Київгума" 45 228,36 грн - за суборенду земельної ділянки за 2019 рік; згідно з платіжним дорученням від 12.07.2021 ТОВ "Аскар Тау Інвест" сплатило ПАТ "Київгума" 41 459,33 грн - за суборенду земельної ділянки за 2020 рік; відповідно до платіжного доручення від 12.07.2021 ТОВ "Аскар Тау Інвест" сплатило ПАТ "Київгума" 22 614,18 грн - за суборенду земельної ділянки за 2021 рік.

4.13. З урахуванням наведеного господарські суди констатували, що станом на момент звернення позивача до суду (01.09.2021) відповідачем у повному обсязі сплачено грошові кошти за користування земельною ділянкою.

4.14. Крім того, господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що умовами укладеного сторонами договору суборенди земельної ділянки передбачено обов`язок щомісячного внесення суборендної плати відповідачем на поточний рахунок позивача, який наведений в розділі договору "підписи сторін" та відкритий в столичній філії Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк".

4.15. При цьому з моменту укладення договору суборенди - з 2013 року та до 2019 року відповідач вносив суборендну плату на розрахунковий рахунок позивача, який відкрито в столичній філії Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк", і заперечень від позивача стосовно відповідного виконання договірного обов`язку відповідачем не надходило.

4.16. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що в матеріалах справи наявна копія листа ТОВ "Аскар Тау Інвест" від 26.02.2020, який було направлено позивачу з проханням надати рахунки для здійснення оплати за договором суборенди земельної ділянки.

4.17. Суди також установили, що позивач у квітні 2021 року надіслав відповідачу акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які містили відомості щодо нового рахунка позивача в Публічному акціонерному товаристві "АйбоксБанк" (поточний рахунок - НОМЕР_1 ). Господарські суди зазначили, що саме на цей рахунок відповідачем 12.07.2021 були здійснені платежі за договором суборенди.

4.18. За таких обставин позивач, вважаючи порушеними свої права та посилаючись на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань щодо сплати суборендних платежів за договором суборенди земельної ділянки, звернуся до суду із цим позовом.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.2. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга повинна бути частково задоволена з огляду на таке.

5.3. Предметом позову в цій справі, з урахуванням ухвали Господарського суду Київської області від 28.12.2021 про залишення без розгляду позову в частині вимог про стягнення 39 352,12 грн - заборгованості зі сплати суборендної плати, 11 912,51 грн - інфляційних втрат та 4 725,12 грн - 3%, є вимоги ПАТ "Київгума" до ТОВ "Аскар Тау Інвест" про розірвання договору суборенди земельної ділянки та зобов`язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в суборенду.

5.4. Підставою позовних вимог, на думку ПАТ "Київгума", є те, що відповідач протягом тривалого часу неодноразово та систематично порушує істотні умови договору суборенди земельної ділянки щодо своєчасної сплати суборендних платежів за користування земельною ділянкою.

5.5. Верховний Суд зазначає, що статтею 1 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Аналогічні положення викладено у частині 1 статті 93 Земельного кодексу України.

5.6 Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

5.7. Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

5.8. Частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" визначено істотні умови договору оренди, якими, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

5.9. Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

5.10. Положеннями статей 24, 25 Закону України "Про оренду землі" визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, зокрема, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку. Орендар, у свою чергу, зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

5.11. Відповідно до частин 3, 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

5.12. Частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

5.13. Пунктом "д" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України визначено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

5.14. Верховний Суд зазначає, що аналіз наведених положень законодавства дає можливість зробити висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

5.15. Тобто систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору. При цьому сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, постановах Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 922/367/21, від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19, від 07.10.2020 у справі № 313/780/19, від 14.06.2022 у справі № 923/614/21, від 31.07.2020 у справі № 479/1073/18.

5.16. Разом з тим згідно із частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

5.17. Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, слід зазначити, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17, постановах Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 922/367/21, від 10.01.2019 у справі № 904/3953/17, від 22.10.2019 у справі № 923/826/18, від 17.08.2021 у справі № 923/410/20.

5.18. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що на момент звернення позивача до суду відповідачем у повному обсязі сплачено орендні платежі за договором суборенди. Господарські суди установили відсутність будь-яких доказів завдання позивачу шкоди чи недосягнення позивачем мети укладення договору суборенди внаслідок невчасного отримання орендних платежів. З огляду на викладене суди дійшли висновку про те, що позивачем не підтверджено істотного порушення відповідачем умов договору суборенди та наявності підстав, передбачених частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України, для розірвання договору суборенди. Оскільки відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про розірвання договору суборенди, суди дійшли висновку про відмову в задоволенні похідної позовної вимоги про зобов`язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку.

5.19. ПАТ "Київгума" не погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, а тому звернулося з касаційною скаргою на судові рішення. ПАТ "Київгума", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.20. Пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України

5.21. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

5.22. Касаційну скаргу з посиланням на положення частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, застосували положення статей 526, 610, 651 Цивільного кодексу України, статті 32 Закону України "Про оренду землі" без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 917/28/19, від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, від 02.05.2018 у справі № 925/549/17, постановах Верховного Суду України від 12.12.2012 у справі № 6-146цс12, від 28.09.2016 у справі № 6-977цс16.

5.23. Перевіривши та надавши оцінку таким доводам скаржника, Верховний Суд установив, що постанова Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 917/28/19, на яку посилається скаржник, ухвалена за позовом Управління майном комунальної власності міста Полтави до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старнайт" про стягнення 99 604,31 грн заборгованості за договором оренди, розірвання договору оренди, зобов`язання повернути об`єкт оренди.

У зазначеній постанові Верховного Суду викладено висновок, який, на думку скаржника, не було враховано господарськими судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень: "сплата заборгованості з орендної плати та інших обов`язків платежів як після відкриття провадження у справі, так і напередодні подання позову не може виправдовувати бездіяльність відповідача, як господарюючого суб`єкта, якщо має місце неодноразове прострочення сплати цих платежів по договору, та бути підставою для висновку про відсутність істотного порушення умови договору оренди, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору оренди є його оплатний характер, відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності".

5.24. Верховний Суд установив, що постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, на яку посилається скаржник, ухвалена за позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки.

У зазначеній постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду викладено висновок, який, на думку скаржника, не було враховано господарськими судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень: "згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Таким чином, неналежне виконання умов договору, а саме часткове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться".

5.25. Верховний Суд установив, що постанова Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 925/549/17, на яку посилається скаржник, ухвалена за позовом Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради до Приватного підприємства "Інда" про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди землі.

У зазначеній постанові Верховного Суду викладено висновок, який, на думку скаржника, не було враховано господарськими судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень:

"37. Аналіз указаних норм дає підстави для висновку про те, що у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки, дана обставина може бути підставою для розірвання такого договору.

38. Суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку, що сплата орендної плати не є істотною умовою договору, а Черкаська міська рада отримала те, на що вона розраховувала при укладанні договору. Водночас, Верховний Суд зазначає, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

39. Враховуючи вищезазначене, Суд погоджується з доводами прокурора щодо того, що той факт, що відповідач сплатив усю суму заборгованості з орендної плати за землю, не має правового значення для вирішення даного спору, оскільки судами встановлений факт її систематичної несплати протягом періоду дії договору оренди землі, що відповідно до ч.1 ст.32 Закону України "Про оренду землі", ст. 141 Земельного кодексу України, ст. 651 Цивільного кодексу України та умов договору від 24.03.2006 є достатньою правовою підставою для розірвання цього договору".

5.26. Крім того, скаржник зазначає, що подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 12.12.2012 у справі № 6-146цс12, від 28.09.2016 у справі № 6-977цс16.

5.27. Колегія суддів, проаналізувавши висновки Верховного Суду, на які посилається скаржник, перевіривши доводи скаржника, зазначає, що господарські суди попередніх інстанцій, надаючи оцінку спірним правовідносинам, та установивши наявність доказів, які свідчать про сплату ТОВ "Аскар Тау Інвест" заборгованості з суборендної плати за договором суборенди земельної ділянки напередодні звернення ПАТ "Київгума" із позовом, дійшли висновку про відсутність підстав, передбачених статтями 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі" та частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України, для розірвання договору суборенди земельної ділянки.

5.28. Верховний Суд зазначає, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 917/957/20, від 02.05.2018 у справі № 925/549/17, від 10.02.2021 у справі № 923/1001/19, від 10.01.2019 у справі № 904/3953/17.

5.29. Верховний Суд також зазначає, що господарські суди попередніх інстанцій, зосередившись на дослідженні питання повної сплати ТОВ "Аскар Тау Інвест" заборгованості за договором суборенди земельної ділянки напередодні звернення ПАТ "Київгума" із позовом, не надали правової оцінки доводам позивача про неналежне виконання відповідачем умов договору суборенди земельної ділянки щодо повної та своєчасної сплати орендної плати, не встановили обставини щодо наявності чи відсутності факту порушення відповідачем умов договору оренди у вигляді систематичного невнесення орендної плати, а також не врахували наведених правових висновків Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.

5.30. Отже, Верховний Суд констатує, що висновки господарських судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для розірвання договору суборенди земельної ділянки у судовому порядку є передчасними.

5.31. Крім того, ПАТ "Київгума" у касаційній скарзі звертає увагу на те, що до постанови Національного Банку України від 28.12.2018 № 162 "Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку "IBAN" в Україні" бели внесені зміни постановами Національного Банку України від 22.02.2019 № 41, від 26.09.2019 № 118, якими передбачено, що до 12.01.2020 платежі можуть бути здійснені за реквізитами, які діяли до запровадження в Україні міжнародного стандарту "IBAN". Разом з тим, за доводами скаржника, ТОВ "Аскар Тау Інвест" з порушенням умов договору суборенди земельної ділянки припинило сплачувати суборенду плату, починаючи з січня 2019 року.

5.32. Перевіривши такі доводи скаржника, Верховний Суд зазначає, що до постанови Національного Банку України від 26.09.2019 № 118, постановами Національного Банку України від 22.02.2019 № 41, від 26.09.2019 № 118 вносилися зміни, зокрема, щодо відтермінування до 12.01.2020 початку функціонування в Україні міжнародного стандарту "IBAN". Отже, доводи скаржника про початок з 12.01.2020 функціонування в Україні міжнародного стандарту "IBAN" є обґрунтованими.

5.33. За таких обставин доводи, викладені у відзиві ТОВ "Аскар Тау Інвест" про те, що відповідач не мав можливості здійснювати перерахування грошових коштів за договором суборенди, не можуть бути взяті до уваги, оскільки до 12.01.2020 платежі могли здійснюватися за реквізитами, які діяли до запровадження в Україні міжнародного стандарту "IBAN".

5.34. Частиною 1 статі 74 Господарського процесуального кодексу України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

5.35. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

5.36. Загальними вимогами процесуального законодавства, передбаченими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

5.37. З урахуванням наведених правових висновків Верховного Суду та зазначених положень матеріального і процесуального законодавства колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги про неврахування господарськими судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень зазначених висновків є обґрунтованими.

5.38. Водночас Верховний Суд позбавлений можливості з`ясувати усі істотні обставини справи, зокрема, щодо наявності чи відсутності критерію істотності допущеного порушення договору суборенди земельної ділянки, а тому, оскільки підтвердилися доводи касаційної скарги, під час нового розгляду справи, місцевому господарському необхідно розглянути цю справу з урахуванням правових висновків, на які посилається скаржник, та які взяті до уваги Верховним Судом під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень у цій справі, і з урахуванням цього розглянути позовні вимоги ПАТ "Київгума" у цій справі.

5.39. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу ПАТ "Київгума" належить задовольнити частково, судові рішення господарських судів попередніх інстанцій - скасувати, а справу - передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Пунктами 1, 4 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України установлено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, чи встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

6.3. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення у цій справі слід скасувати, оскільки вони ухвалені з порушенням норм права, а справу № 911/2580/21 передати на новий розгляд до місцевого господарського суду для ухвалення обґрунтованого і законного судового рішення з урахуванням викладеного в цій постанові.

Судові витрати

7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київгума" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 та рішення Господарського суду Київської області від 15.02.2022 у справі № 911/2580/21 скасувати, справу № 911/2580/21 передати на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак