Ухвала

від 21.04.2023 по справі 567/584/23

ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 567/584/23

УХВАЛА

21 квітня 2023 рокум. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Назарук В.А.

при секретарі - Гічиновська Я.В.

розглянувши заяву про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, усунення перешкод в користуванні земельними ділянками шляхом їх повернення

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася доОстрозького районногосуду Рівненськоїобласті зпозовом доТОВ "ЗахідАгро",ТОВ "Західнаагровиробнича компанія",в якомупросить скасуватирішення державногореєстратора КП«Реєстраційний центр»Городищенської сільськоїради Рівненськоїобласті ОктовичО.П.№40054582від 12.03.2018,номер записупро іншеречове право№7981080(спеціальнийрозділ)від 05.12.2014,рішення державногореєстратора ВКБабинської сільськоїради Гощанськогорайону Рівненськоїобласті ОпанасюкаС.М.№45290101від 30.01.2019,номер записупро іншеречове право№7981080(спеціальнийрозділ)від 05.12.2014,рішення державногореєстратора Локницькоїсільської радиРівненської областіКубай М.В.№63567203від 19.02.2022,номер записупро іншеречове право№44539219від 12.10.2021, рішення державногореєстратора ВКБабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області ОпанасюкаС.М.№45297416від 31.01.2019,номер записупро іншеречове право№30080908від 29.01.2019,рішення державногореєстратора Локницькоїсільської радиРівненської областіКубай М.В.№63567272від 19.02.2022,номер записупро іншеречове право№30080908від 29.01.2019,з одночаснимприпиненням праваоренди земельнихділянок,а такожусунути перешкодив користуванніземельними ділянкамиз кадастровиминомерами 5624281200:07:001:0148, площею 1,1042 га, 5624281200:06:002:0173, площею 0,0943 га, зобов`язавши ТОВ "Західна агровиробнича компанія" повернути їй зазначені земельні ділянки.

Разом з позовною заявою представником позивача подана заява про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаних земельних ділянок.

Заява про забезпечення позову мотивована наявністю ризику перереєстрації відповідачами права оренди спірних земельних ділянок за іншою особою, що за твердженням представника позивача мало місце у зв`язку з укладенням правочинів щодо даних земельних ділянок та здійснення їхньої державної реєстрації без відома та участі власника.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених ст.150 цього Кодексу, заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1, 3 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

Суд не вбачає підстав для виклику в судове засідання учасників справи для дачі пояснень або додаткових доказів, оскільки виклик особи для надання пояснень є правом, а не обов`язком суду та окрім того, в заяві про забезпечення позову викладені обставини, які на думку заявника є підставою для забезпечення позову, а заявником не зазначено, які додаткові докази можуть бути надані в судовому засіданні.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

З аналізу правових норм слідує, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, в тому числі, забороною вчиняти певні дії.

Згідно ч.1 ст.25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна.

Предметом позову є усунення перешкод в користуванні земельними ділянками шляхом повернення спірного нерухомого майна власнику та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 5624281200:07:001:0148,площею 1,1042га,5624281200:06:002:0173,площею 0,0943га, на підставі правочинів, укладення та підписання яких позивач категорично заперечує.

Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів особи і застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

За нормами ст.13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній із сторін (рішення Європейського суду з прав людини по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997, заява № 18357/91, п. 40).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з того, що на даній стадії розгляду справи суд, не вирішуючи справу по суті, оцінює лише достатність доказів того, що виконання рішення суду може бути ускладненим чи неможливим у зв`язку з невжиттям заходів забезпечення позову.

Суд, зважуючи наведені представником позивача аргументи, враховуючи характер спірних правовідносин, суть заявлених позовних вимог та беручи до уваги, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, виходить з того, що є всі підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може суттєво порушити права та охоронювані інтереси позивача, утруднити виконання у майбутньому рішення суду у випадку його винесення на його користь.

При цьому, суд виходить і з того, що вжиті судом заходи забезпечення позову не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, не перешкоджатимуть законній підприємницькій діяльності відповідачів, а спрямовані на збереження існуючого становища сторін до розгляду справи по суті.

Отже, зважаючи на наявність між сторонами спору, характер спірних правовідносин, суть заявлених позовних вимог та беручи до уваги, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, суд приходить до висновку про те, що є всі підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може суттєво порушити права та охоронювані інтереси позивача як власника нерухомого майна, утруднити чи зробити неможливим виконання у майбутньому рішення суду у випадку його винесення на його користь, а тому клопотання підлягає задоволенню шляхом заборони вчиняти реєстраційні дії щодо вказаних земельних ділянок, які належать на праві власності позивачу.

З огляду на викладене та керуючись ст.149, 150, 153, 157 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

заяву про забезпечення позову задоволити.

Заборонити державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії щодо належних на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельних ділянок:

-площею 1,1042 га (кадастровий номер 5624281200:07:001:0148),

-площею 0,0943 га (кадастровий номер 5624281200:06:002:0173),

які розташовані за адресою: Рівненська область, Рівненський район (в минулому Острозький район), Вельбівненська с/рада.

Ухвала суду може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.