Постанова

від 13.04.2023 по справі 521/4959/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1742/23

Справа № 521/4959/21

Головуючий у першій інстанції Мирончук Н.В.

Доповідач Князюк О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого Князюка О. В.,

суддів: Погорєлової С.О., Заїкіна А. П.,

за участю секретаря Дерезюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 01.07.2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «МЕДІКРУІТ», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання недійсними договорів, витребування майна та поділ майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

В провадженні Малиновського районного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІКРУІТ», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання недійсними договорів, витребування майна та поділ майна подружжя.

До канцелярії суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на:

- нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . приміщення 29н. загальною площею 86,91 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1042171751101, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю «МЕДІКРУІТ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 43082631);

- машиномісце № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 14,9 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 57585751101, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю «МЕДІКРУІТ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 43082631);

- автомобіль ACURA, 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , vin-код НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_3 ;

- мотоцикл HONDA CBR 1000RP, 2011 року випуску, який належить ОСОБА_4 ;

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 42,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 751136805210, який належить ОСОБА_6 ;

- земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 0,0431 га, цільове призначення - для індивідуального садівництва, кадастровий номер земельної ділянки - 0521055300:05:003:0269, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2057575105210, яка належить ОСОБА_6 .

В обґрунтування вказаної заяви, заявник посилаючись на мотивувальну частину своїх позовних вимог, вказала, що нею підтверджено наданими до позовної заяви інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів несумлінні дії ОСОБА_2 та ТОВ «Медікруіт», які полягають у тому, що спільне сумісне майно було відчужене ОСОБА_2 всупереч чинному законодавству без згоди ОСОБА_1 та в подальшому відчужене третім особам з метою перешкоджання його повернення у спільну сумісну власність.

Також, заявник вказала, заявлені заходи забезпечення позову є співмірними з позовними вимогами, оскільки позивач просить накласти арешт на майно, яке повинно бути поверненим до спільної сумісної власності подружжя та поділене між ними.

Крім того, заявник вказала, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до подальшого відчуження майна, що є предметом спору, у зв`язку із чим позивач буде позбавлена можливості ефективного захисту своїх прав та через несумлінні дії відповідачів можуть бути порушені права третіх осіб (добросовісних набувачів) через подальше відчуження такого майна.

На думку заявника, вжиття заходів забезпечення позову не призведе до порушення прав відповідачів, оскільки арештоване майно фактично перебуватиме у володінні відповідачів та буде обмежене лише можливість розпоряджатися ним.

Необхідність вжиття наведених заходів забезпечення позову, як вказує заявник, пов`язується із тим, що у випадку їх невжиття, фактичне виконання рішення може бути утруднене або унеможливлене, а також може бути утруднений захист порушених прав позивача, у зв`язку з чим вона звернулася до суду із зазначеною заявою.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 01.07.2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІКРУІТ», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання недійсними договорів, витребування майна та поділ майна подружжя, шляхом накладення арешту на:

- нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . приміщення 29н. загальною площею 86,91 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1042171751101, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю «МЕДІКРУІТ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 43082631);

- машиномісце № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 14,9 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 57585751101, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю «МЕДІКРУІТ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 43082631);

- автомобіль ACURA, 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , vin-код НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_3 ;

- мотоцикл HONDA CBR 1000RP, 2011 року випуску, який належить ОСОБА_4 ;

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 42,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 751136805210, який належить ОСОБА_6 ;

- земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 0,0431 га, цільове призначення - для індивідуального садівництва, кадастровий номер земельної ділянки - 0521055300:05:003:0269, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2057575105210, яка належить ОСОБА_6 , - залишено без задоволення.

Не погоджуючись із ухвалою суду, апеляційну скаргу подано ОСОБА_1 , в якій з посиланням на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права ставиться питання про скасування ухвали з подальшим задоволенням заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

При цьому посилаючись на те, що ухвала про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову носить формальних характер, судом не було досліджено матеріали справи та не взято до уваги предмет та підстави позову.

Апелянт вказує, що суд першої інстанції обмежився лише висновком про неспівмірність заходу забезпечення позову та не зазначив будь-яких мотивів неврахування доводів позивача.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03.09.2021 року матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «МЕДІКРУІТ», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання недійсними договорів, витребування майна та поділ майна подружжя - повернуто до Малиновського районного суду м. Одеси для вирішення питання про усунення виявлених недоліків в оформленні справи.

29.09.2021 року справу передано головуючому судді Князюку О.В.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11.10.2021 року провадження по вказаній цивільній справі було відкрито.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11 жовтня 2021 року вказану цивільну справу було призначено до розгляду.

У судовому засіданні ОСОБА_7 апеляційну скаргу підтримала, просила суд її задовольнити.

Інші сторони до судового засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлялись, причини неявки суду не повідомили.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Суд, приймаючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову виходив з того, що на думку суду, накладення арешту на вказане рухоме та нерухоме майно, не слід розцінювати як співмірний спосіб захисту від невиконання майбутнього судового рішення.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що слід відмовити ОСОБА_1 у забезпеченні позову з наступних підстав.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ч. 1 ст.151ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. (п.4 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Статтею 150ЦПК України визначеноперелік видівзабезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо повязанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Підстави забезпечення позову необхідно доводити документально, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Таким чином, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що предмет позову, може бути знищеним на момент виконання рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову бути домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цих заходів призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Забезпечення позову не повинно порушувати принципи змагальності і процесуального рівноправ`я сторін. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

Аналогічний висновок викладений, зокрема, в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року в справі № 363/2197/17 (провадження № 61-15477св19).

Судом встановлено, що предметом спору у даній цивільній справі є нерухоме та рухоме майно:

- нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . приміщення 29н. загальною площею 86,91 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1042171751101, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю «МЕДІКРУІТ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 43082631);

- машиномісце № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 14,9 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 57585751101, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю «МЕДІКРУІТ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 43082631);

- автомобіль ACURA, 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , vin-код НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_3 ;

- мотоцикл HONDA CBR 1000RP, 2011 року випуску, який належить ОСОБА_4 ;

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 42,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 751136805210, який належить ОСОБА_6 ;

- земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 0,0431 га, цільове призначення - для індивідуального садівництва, кадастровий номер земельної ділянки - 0521055300:05:003:0269, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2057575105210, яка належить ОСОБА_6 .

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18.

Тобто з матеріалів справи вбачається, що між сторонами існує реальний спір стосовно нерухомого майна, обраний спосіб забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, існує зв`язок між обраним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Мотиви суду першої інстанції, щодо відмови у задоволення заяви про забезпечення позову не можна назвати обґрунтованими, оскільки як вірно зазначив апелянт, суд першої інстанції підійшов до вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову формально.

Задоволення заяви про забезпечення позову забезпечить виконання рішення у справі у випадку задоволення позовних вимог.

Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, такий спосіб забезпечення позову прямо передбачений чинним законодавством та є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав уважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, що в силу положень ст. ст.149-153ЦПК України свідчить про обґрунтованість поданої заяви про забезпечення позову.

Згідно п. 4 ст. 376ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

При вказаних обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі визначився з характером спірних правовідносин, нормами процесуального права, які підлягають застосуванню, що, відповідно, призвело до неправильного вирішення питання про забезпечення позову у справі, у зв`язку із чим ухвала Малиновського районного суду м. Одеси від 01.07.2021 року до ст. 376ЦПК України підлягає скасуванню.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст. ст.374,376,382,383,384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 01.07.2021 року - скасувати.

Постановити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на:

- нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . приміщення 29н. загальною площею 86,91 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1042171751101, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю «МЕДІКРУІТ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 43082631);

- машиномісце № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 14,9 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 57585751101, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю «МЕДІКРУІТ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 43082631);

- автомобіль ACURA, 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , vin-код НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_3 ;

- мотоцикл HONDA CBR 1000RP, 2011 року випуску, який належить ОСОБА_4 ;

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 42,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 751136805210, який належить ОСОБА_6 ;

- земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 0,0431 га, цільове призначення - для індивідуального садівництва, кадастровий номер земельної ділянки - 0521055300:05:003:0269, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2057575105210, яка належить ОСОБА_6

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 19.04.2023 року.

Головуючий: О. В. Князюк

Судді: А.П. Заїкін

С.О. Погорєлова