Ухвала

від 20.04.2023 по справі 495/4143/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2751/23

Справа № 495/4143/21

Головуючий у першій інстанції Анісімова Н. Д.

Доповідач Цюра Т. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Комлевої О.С., Сєвєрової Є.С.,

За участю секретаря судового засідання: Трофименко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайоного суду Одеської області від 18 серпня 2021 року про затвердження мирової угоди по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики із заставним забезпеченням

в с т а н о в и в:

У червні2021року,ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , у якому просила суд визнати право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5120885100:01:002:0076 (земельна ділянка перебуває на території Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на земельну ділянку на підставі ухвали Київського районного суду (справа №2-1896 від 21.02.2005 року) м. Одеси загальною площею 19,80 га на ОСОБА_1 , що проживає НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_3 , Білгород-Дністровського району, Одеської області.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайоного суду Одеської області від 18 серпня 2021 року визнано мирову угоду, укладену 06 серпня 2021 року, укладену між сторонами у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики із заставним забезпеченням, за умовами якої:

1. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ,, паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданого Київським РВ ОМУ МВС України в Одеській області 29.09.2007 року, передає в рахунок погашення боргу в розмірі 269 600 тисяч доларів США (сім мільйонів чотириста сорок вісім тисяч триста двадцять гривень 08 копійок) за договором позики від 07.12.2005 року, в порядку ст. 600 Цивільного кодексу України, а ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 , паспорт громадянинаУкраїнисерії НОМЕР_3 ,виданогоБілгород-ДністровськимРВУМВС УкраїнивОдеськійобласті 31.03.2003року,приймаєувласність земельнуділянку кадастровийномер5120885100:01:002:0076(земельнаділянкаперебуваєна територіїМиколаївськоїсільськоїради Білгород-ДністровськогорайонуОдеськоїобласті)дляведення товарногосільськогосподарського виробництва,щоналежить ОСОБА_2 на праві приватної власності на земельну ділянку на підставі ухвали Київського районного суду (справа №2-1896 від 21.02.2005 року) м. Одеси загальною площею 19,80 га. Визнати право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5120885100:01:002:0076 (земельна ділянка перебуває на території Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на земельну ділянку на підставі ухвали Київського районного суду (справа №2-1896 від 21.02.2005 року) м. Одеси загальною площею 19,80 га на ОСОБА_1 , що проживає НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_3 , Білгород-Дністровського району, Одеської області.

2. ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Білгород-Дністровським РВ УМВС України в Одеській області 31.03.2003 року заявляє, що з моменту підписання та затвердження даної Мирової угоди Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області та у випадку її належного виконання, не матиме жодних майнових претензій до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 ,, паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданого Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 29.09.2007 року.

3.У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб (ч. 1 ст. 207 ЦПК України).

4.Сторони стверджують, що ця Мирова угода не суперечить їх інтересам та не порушує їх майнових чи немайнових прав, а також прав будь-яких третіх осіб.

5.Сторони стверджують, що наслідки закриття провадження по справі, передбачені ч. 2 ст. 256 ЦПК України, їм відомі та зрозумілі.

6.Дана мирова угода складена у трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких зберігається в матеріалах цивільної справи, а два інші передаються сторонам, які підписали Мирову угоду.

7.Добровільність складання цієї Мирової угоди позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 скріпили власноручними підписами.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики із заставним забезпеченням закрито, у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди і визнанням її судом.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права просить суд скасувати ухвалу Білгород-Дністровського міськрайоного суду Одеської області від 18 серпня 2021 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, покласти на позивача та відповідача судові витрати.

У відзиві на апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М., представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 , посилаючись на її необґрунтованість просить суд апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайоного суду Одеської області від 18 серпня 2021 року закрити.

Ухвалою Одеськогоапеляційного судувід 21.02.2022року відкритоапеляційне провадженняу справіза апеляційноюскаргою приватноговиконавця виконавчогоокругу Одеськоїобласті КолечкоДмитра Миколайовичана ухвалуБілгород-Дністровськогоміськрайоного судуОдеської областіпо справіза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 простягнення боргуза договоромпозики іззаставним забезпеченням,а ухвалоюцього жсуду від10.05.2022року напідставі ст.365ЦПК України,підготовку справидо судовогорозгляду вапеляційній інстанціїзакінчено тапризначено розглядсправи уприміщенні Одеськогоапеляційного суду.

В судове засідання, призначене на 20.04.2023 року з`явилися: представник приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. Зауліна О.Г.

Інші учасники справи до суду не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином, у відповідності до вимогст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи.

В день судового засідання, 20.04.2023 року на електрону пошту апеляційного суду надійшло клопотання від представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 , у якому представник просить суд визнати причини неявки адвоката Драгун А.С. в судове засідання, яке призначене на 20.04.2023 року поважними та відкласти розгляд справи на іншу календарну дату та час, у зв`язку із тим, що договір правової допомоги був укладений між адвокатом Драгун А.С. та Паскар П. лише 19.04.2023 року, а отже виникає необхідність у відкладенні розгляду справи задля надання можливості ОСОБА_5 та її представнику ознайомитися з матеріалами справи та сформулювати правову позицію у справі.

Разом з тим, вказане клопотання задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Так, статтею 372 ЦПК Українипередбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, під час апеляційного розгляду справи, інтереси ОСОБА_1 представляла адвокат Бережна Т.Г. (Том І: а.с. 153-157), яка приймала активну участь у розгляді справи.

Справа тривалий час знаходиться на апеляційному розгляді, що не позбавляло можливості ОСОБА_1 , в разі її бажання, змінити свого представника. Будь яких відомостей про розірвання договору з ОСОБА_3 до суду не надано. Справа вже відкладалась за заявою ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_3 .

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, період знаходження справи на розгляді апеляційного суду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу.

Заслухавши представника приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. Зауліної О.Г., дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Так, згідно з п. 8 ч. 3ст. 129 Конституції Україниоднією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно дост. 17 ЦПК Україниучасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси (ст. 18 ЦПК України).

Відповідно до ч.1ст. 352 ЦПК Україниучасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

За змістом зазначеної статті право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судове рішення завдає їм шкоди, що виражається у несприятливих для них наслідках. Особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють, обмежують, або припиняють права або обов`язки цих осіб.

Тобто особи, які не брали участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права і обов`язки цих осіб.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 15 травня 2020 року у справі № 904/897/19 та від 29 вересня 2021 року у справі № 452/213/19.

Апеляційним розглядом справи встановлено, що звертаючись до суду із вказаною апеляційною скаргою, Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. посилався на те, що оскаржувана ухвала суду зачіпає його права та інтереси, оскільки вказаною ухвалою суду, вже після обізнаності боржника про відкриття виконавчого провадження, по суті визнано право власності на успадковане боржником майно за іншою особою на підставі мирової угоди між нею та боржником. При цьому іншого майна, за рахунок якого можливо виконати рішення суду, у боржника немає.

Зокрема, приватний виконавець посилається на наступні обставини справи.

Так, на його примусовому виконанні перебуває зведене виконавче провадження №62117882, до складу якого входять: виконавчий лист №520/5468/15-ц, виданий Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «МАРФІН БАНК», правонаступником якого є ТОВ «ШОР ХАУС», судового збору в сумі по 3941,32 грн. з кожного та виконавчий лист № 520/5468/15-ц, виданий Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «МАРФІН БАНК» правонаступником якого є ТОВ «ШОР ХАУС», заборгованості за Кредитним договором №366/F від 09.03.2006р. в сумі 127 564,70 доларів США та 241 626,20 гривень.

18.05.2020 року приватним виконавцем винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень ВП № 62117796 та ВП № 62117561 з примусового виконання вищезазначених виконавчих документів, які були надіслані сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцію з повідомленням про вручення 18.05.2020 року за вих. № 1223, №1219.

18.05.2020 року також були винесені постанови № 62117796, №62117561 про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця, загальна сума якої склала 12 756,47 грн. та 24 556,75 грн.

Того ж дня, у відповідності до ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчі провадження № 62117796, №62117561, відносно боржника ОСОБА_2 , були об`єднанні в зведене виконавче провадження за № 62117882.

У день винесення постанови про об`єднання виконавчих проваджень в зведене виконавче провадження за № 62117882 була винесена постанова про арешт майна та коштів боржника, якою було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, а також на грошові кошти всіх видів валют та банківських металів, що знаходяться на всіх рахунках боржника ОСОБА_2 . Відомості про арешт рухомого та нерухомого майна боржника було внесено до відповідних державних реєстрів. Постанови про арешт коштів були надіслані до банків.

Боржник ОСОБА_2 належним чином ознайомлений з постановою про відкриття виконавчого провадження та іншими матеріалами виконавчого провадження, однак рішення суду до теперішнього часу не виконано.

Факт обізнаності боржника про відкрите виконавче провадження підтверджується тим, що 21.09.2020 представник боржника, адвокат Пугач Р.І., ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, про що свідчить відповідне клопотання та розписка представника.

Згідно із відповідями з банків, грошові кошти на рахунках боржника відсутні.

У відповідності із інформацією, наданою МВС України, транспортні засоби за боржником не зареєстровані.

В результаті вжитих приватним виконавцем заходів примусового виконання рішень, передбачених ЗУ «Про виконавче провадження», було описано, арештовано, визначено ринкову вартість, передано на примусову реалізацію за допомогою системи електронних торгів арештованим майном СЕТАМ.

18.08.2020 було реалізовано майно боржника, а саме: земельну ділянку, площею 19,80 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Миколаївська сільська рада, масив НОМЕР_7 , діл. № 3, 4, АДРЕСА_4 кадастровий номер: 5120885100:01:002:0075 за ціною 808 888,00 грн.

Крім того, у ході виконавчого провадження було описано, арештовано, визначено ринкову вартість 49 % корпоративних прав в статутному капіталі ТОВ «Трускавецьбуд» (код ЄДРПОУ 41670190), належних боржнику. На підставі заяви боржника від 25.01.2021, за згодою стягувача (заява від 27.01.2021), боржником у порядку ч. 8 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» було реалізовано свою частку у статутному капіталі іншому учаснику ТОВ «Трускавецьбуд», ОСОБА_6 , за ціною, визначеною на підставі звіту про оцінку майна у рамках виконавчого провадження, виготовлену ТОВ «Інвестиційно-консалтингове бюро «Тріада». Таким чином, за наслідком укладання договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Трускавецьбуд» від 25.01.2021 на погашення боргу було отримано кошти у розмірі 38 630,00 грн.

Крім того, в результаті вжитих приватним виконавцем заходів примусового виконання рішень, передбачених ЗУ «Про виконавче провадження», було описано, арештовано, визначено ринкову вартість, передано на примусову реалізацію Земельну ділянку, площею 14,69 га, КН: 5120885100:01:002:0085, КН: 5120885100:01:002:0086, за адресою: Одеська область, Білгород- Дністровський район, Миколаївська сільська рада, масив НОМЕР_8 , діл. № 10, 11, АДРЕСА_5 . У зв`язку із тим, що 25.05.2021 треті торги із реалізації вищевказаної земельної ділянки не відбулись з причин відсутності на неї попиту, 01.06.2021 на підставі постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу та заяви стягувача від 26.05.2021 не продане з торгів майно боржника було передано стягувачу у рахунок погашення перед ним боргу за ціною третіх торгів, а саме - 577 290,00 грн.

Приватний виконавець зазначає, що матеріалами виконавчого провадження підтверджено здійснення ним усіх передбачених законом заходів на виконання рішення суду, та встановлено, що у боржника недостатньо грошових коштів для повного погашення заборгованості, однак незважаючи на те, що у ході виконавчого провадження було стягнуто із боржника майже півтора мільйони гривень, рішення суду про стягнення із боржника суми у розмірі 127 564,70 доларів США та 241 626,20 гривень і судових витрат на сьогодні виконано лише частково.

Приватний виконавець зазначає, що намагаючись знайти будь-яке майно чи кошти, на яке можливо звернути стягнення з метою погашення заборгованості за виконавчим документом, у тому числі, кошти чи майно (право стягнення коштів чи майна), право на які не зареєстровані за боржником в установленому законом порядку, приватний виконавець здійснив пошук судових справ та рішень на офіційному сайті судової влади за ПІБ боржника, внаслідок вчинення вказаних дій йому і стало відомо про вказану справу №495/4143/21 та 25.01.2022 на запит до суду приватним виконавцем було отримано оскаржувану ухвалу суду першої інстанції від 18.08.2021 року.

Посилаючись на вищевказані обставини, приватний виконавець зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції, була постановлена 18.08.2021, тобто, вже коли боржник був достеменно обізнаний про розпочате виконавче провадження (18.05.2020), оскільки його адвокат ознайомився із матеріалами виконавчого провадження (21.09.2020) та сам боржник звертався із заявою до приватного виконавця у порядку ч. 8 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» (25.01.2021).

Не зважаючи на це, боржником за мировою угодою, затвердженою оскаржуваною ухвалою, було передано у власність іншій особі успадковану боржником земельну ділянку кадастровий номер 5120885100:01:002:0076, що унеможливлює проведення приватним виконавцем подальшого фактичного виконання рішення суду та, відповідно, стягнення залишку основної винагороди приватного виконавця, оскільки іншого майна боржника, за рахунок якого можна виконати рішення суду, не має.

Враховуючи зазначене, приватний виконавець вважає, що затверджена ухвалою суду мирова угода порушує права та охоронювані законом його інтереси та стягувача, а суд першої інстанції всупереч п.5 ч.1 ст. 207 ЦПК України затвердив мирову угоду.

Тобто зі змісту апеляційної скарги Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. вбачається, що фактично він зазначає, що оскаржувана ухвала суду від 18 серпня 2021 року стосується його прав та інтересів, оскільки перешкоджає його законній діяльності як приватного виконавця.

Однак погодитися з такими доводами про порушення прав приватного виконавця апеляційний суд не може, з огляду на наступне.

Так, відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

За змістом статей1,5 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Повноваження приватних виконавців закріплені у ч. 2ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбаченихстаттею 3 цього Закону, крім вказаних винятків.

За правилами ч 1ст. 5 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежним, керується принципом верховенства права та діє виключно відповідно до закону.

Згідно частин 2, 3ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, і під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Таким чином права та обов`язки приватного виконавця, чітко визначені вищевказаними нормами права.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваною ухвалою суду від 18.08.2021 року визнано мирову угоду, укладену 06.08.2021 року між сторонами у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики із заставним забезпеченням, однією з умов якої було визнання права власності на земельну ділянку кадастровий номер 5120885100:01:002:0076 (земельна ділянка перебуває на території Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на земельну ділянку на підставі ухвали Київського районного суду (справа №2-1896 від 21.02.2005 року) м. Одеси загальною площею 19,80 га за ОСОБА_1 .

Натомість жодних перешкод у вчиненні приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. дій по виконанню виконавчого листа у справі №520/5468/15-ц у відповідності доЗакону України «Про виконавче провадження»не встановлено.

При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що за правилами вищевказаних норм права приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежним, керується принципом верховенства права та діє виключно відповідно до закону; зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом.

Крім того, даний приватний виконавець не є стороною у справі, як і не є стороною оспорюваного правочину або власником нерухомого майна, право власності на яке визнано оскаржуваною ухвалою.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуваною ухвалою суду не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки приватного виконавця Колечка Д.М.

Таким чином, аналізуючи зазначені норми права, приведені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції у судовому рішенні в даному випадку не вирішував питання про права та обов`язки Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М., тому у нього відсутнє право на оскарження вказаного судового рішення.

Відповідно до ч.1ст. 362 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо:

1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги;

2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;

3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалися.

Системний аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції.

При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Колегія суддів апеляційного суду враховує правові висновки, викладені у постановах Касаційного Цивільного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 2-681/2007, від 27 лютого 2019 року у справі № 360/1938/16, від 01 листопада 2018 року у справі № 2-о-14/11.

Оскільки, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. з підстав вирішення судом питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. не вирішувалось, то апеляційний суд закриває апеляційне провадження.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про закриття апеляційного провадження на підставі п. 3 ч. 1ст. 362 ЦПК України, у відповідності до якої, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом із тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 року).

У справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Згідно ч. 2 ст. 362 ЦПК Українипро закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

На підставі викладеного і керуючись ст.352,362,367,389,390 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайоного суду Одеської області від 18 серпня 2021 року про затвердження мирової угоди по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики із заставним забезпеченням закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст судового рішення складено 21.04.2023 року.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: О.С. Комлева

Є.С. Сєвєрова