Рішення

від 03.04.2023 по справі 809/430/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2023 р. справа № 809/430/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Панікара І.В.

при секретарі Подольській Т.М.,

за участю:

представника позивача: Савчука В.Р.,

представників відповідача: Липчук В.І., Бабій Т.С.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Калушстальбуд" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001462200, 0001482200 від 10.03.2017,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Калушстальбуд" (далі позивач, ТОВ "Калушстальбуд") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0001462200, 0001482200 від 10.03.2017.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржені податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на висновках акту перевірки від 18.11.2016 року № 704/09-19-14-01/36403176, які, на думку позивача, не відповідають дійсності та суперечать нормам податкового законодавства. Зокрема, щодо порушень викладених у акті перевірки, позивач вказав на помилковість висновків податкового органу, оскільки посадовими особами відповідача жодним чином не обґрунтували мотиви неврахування первинних документів, водночас, викладено безпідставні висновки щодо нереальності здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ "Калушстальбуд" з контрагентами: ТОВ "Укрбарос", ТОВ "БК Артбілд", ТОВ "Інтер-Метал", ТОВ "Холдінг Інвест Продакт", ТОВ "ТБК "Фаворі-Строй" та ТОВ "Бурком". Позивач також вважає, що посилання відповідача на те, що в ТОВ "Укрбарос", ТОВ "БК Артбілд", ТОВ "Інтер-Метал", ТОВ "Холдінг Інвест Продакт", ТОВ "ТБК "Фаворі-Строй", ТОВ "Бурком" відповідно до висновків інших територіальних органів фіскальної служби та матеріалів, отриманих в якості інформації від слідчих органів стосовно внесення в Єдиний реєстр кримінальних проваджень щодо посадових осіб контрагентів позивача, відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій: основні фонди, технічний персонал, виробничі активи чи інше майно, необхідне для здійснення діяльності, є безпідставним, оскільки поставлений товар та надані послуги підтверджені податковими та видатковими накладними, актами виконаних робіт та наданих послуг згідно умов укладених господарських договорів, і відповідачем в спростування їх реальності не подано жодних належних та допустимих доказів. Водночас, позивач не погоджується з висновками контролюючого органу в частині визнання правочинів укладених позивачем із вищевказаними контрагентами нікчемними, оскільки угоди, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків можуть бути визнані недійсними тільки за рішенням суду, а таких рішень щодо вказаних договорів не виносилося. Також зазначив, що позивач не може нести відповідальність за негативні наслідки господарської діяльності контрагентів, неналежного ведення його контрагентами податкового обліку, несплати податків до бюджету, за умови добросовісності його як платника податків. Контролюючим органом, на думку позивача, не обгрунтовано доказами жодного факту того, що сума податку на додану вартість нарахована (сплачена) платником податків не з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності, так як позивачем оплачені кошти за виконані роботи, отриманий товар з відповідними підтверджуючими документами, який в подальшому використаний у виробництві. Таким чином, ТОВ "Калушстальбуд" правомірно включило до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені в цінітовару, послуг, робіт по операціях з ТОВ "Укрбарос", ТОВ "БК Артбілд", ТОВ "Інтер-Метал", ТОВ "Холдінг Інвест Продакт", ТОВ "ТБК "Фаворі-Строй" та ТОВ "Бурком" у зв`язку з їх належним документальним підтвердженням первинними документами бухгалтерського обліку та податковими накладними. Окрім того, представник позивача вказав на те, що висновки контролюючого органу є безпідставні та не підтверджені жодними доказами, та ґрунтуються виключно на припущеннях контролюючого органу. З урахуванням викладеного, позивач просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.03.2017 року за № 000146220 та за № 0001482200.

По справі проведено ряд стадій судового розгляду та вчинено окремі процесуальні дії.

Так, постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.04.2017 року, позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001462200 від 10.03.2017 про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток та податкове повідомлення-рішення № 0001482200 від 10.03.2017 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Калушстальбуд за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області сплачений судовий збір в розмірі 22 210 (двадцять дві тисячі двісті десять) гривень 89 копійок (т.3, а.с.138-151).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишено без задоволення, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року у справі № 809/430/17 без змін (т.3, а.с.208-214).

За наслідками касаційного оскарження, 14.07.2022 року, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийнято постанову, якою скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.04.2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т.4, а.с.16-25).

22.07.2022 року справа № 809/430/17 супровідним листом Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.07.2022 року № 809/430/17/31194/22 надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду (т.4, а.с.26).

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2022 року, справа передана головуючому судді Панікару І.В.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.07.2022 року прийнято до провадження, призначено судовий розгляд справи №809/430/17 за правилами загального позовного провадження (т.4, а.с.29-30).

У підготовчому засіданні 29.08.2022 року, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду замінено відповідача Головне управління ДФС в Івано-Франківській області його правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084) у справі № 809/430/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Калушстальбуд" до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0001462200, 0001482200 від 10.03.2017 (т.4, а.с.51-53).

31.10.2022 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду (т.4, а.с.73-74).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 29.08.2022 року, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечила. Зокрема, вказала на те, що відповідач діяв в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений нормами діючого законодавства. При цьому зазначила, що ТОВ "Калушстальбуд" мало взаємовідносини з суб`єктами господарювання, по операціях з придбання у яких товарів, послуг, встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій. Зокрема, перевіркою сформовано висновок про те, що ТОВ "Калушстальбуд" не доведено факт отримання послуг нематеріального характеру від ТОВ "Укрбарос", а також зв`язок витрат із господарською діяльністю платника податку. Зазначене призвело до порушення вимог пп.14.1.27, п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14, п.п.138.1.1. п. 138.1, п.138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 п.139.1 ст. 139 ПК України,в результаті чого завищено витрати в рядку 05.1 Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) декларації з податку на прибуток підприємтсва за 2014 рік в сумі 73623 грн. Також, на підставі наданих до перевірки документів не підтверджено поставку товару від ТОВ "БК Артбілд" до ТОВ "Калушстальбуд", оскільки не представлено документів щодо підтвердження реальності проведення операцій з транспортування товару, не представлено сертифікатів якості (відповідності) на отриманий товар, які б підтверджували його якість та походження. Зазначено, що за результатами звірки ТОВ "Інтер-Метал" не підтверджено задекларовані податкові зобов`язання з ПДВ за період з 01.12.2013 року по 31.03.2014 року, а також, не підтверджено задекларований податковий кредит з ПДВ за період з 01.12.2013 року по 31.03.2014 року. Водночас, представник відповідача зазначила, що Калуською ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області отримано акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 22.07.2014 року № 1638/26-59-22-08/38727461 Про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання ТОВ "Холдінг Інвест Продакт" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.04.2014 року по 31.05.2014 року. Згідно з даними вказаного акта встановлено, що по ТОВ "Холдінг Інвест Продакт": відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій (відсутній кваліфікований персонал), незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в тому числі за спеціальною освітою, наявність в штаті тільки керівних посад, відсутні основні фонди; неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару та надання послуг у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності по ринку тощо; платник не знаходиться за місцезнаходженням. Зазначене свідчить про відсутність фактичного відвантаження товарів постачальником та надання/виконання робіт/послуг. Також, Калуською ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області отримано акт ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська ГУ Міндоходів у Луганській області від 26.03.2014 року № 561/12-34-22-04/38251558 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ТБК "Фаворі-Строй" з питань визначення повноти нарахування та своєчасної сплати податків у період з 01.07.2012 року по 01.03.2014 року. Згідно з даними вказаного акта встановлено, що у ТОВ "ТБК "Фаворі-Строй" відсутні виробничі потужності, необхідні для здійснення будівельно-монтажних робіт, відсутні складські приміщення та транспортні засоби, відсутній необхідний штат працівників, отже відсутні можливості виконати взяті зобов`язання перед покупцями та замовниками. На думку відповідача, наведене свідчить про неможливість реального здійснення ТОВ "ТБК "Фаворі-Строй" операцій з постачання предмету закупівлі з урахуванням часу, знаходження майна та обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання договорів. При цьому, перевіркою встановлено неможливість реального здійснення господарських операцій ТОВ "Калушстальбуд" протягом грудня 2015 року та лютого 2016 року в частині придбання товару від ТОВ "Бурком". Перевіркою зроблено висновки про порушення ТОВ "Калушстальбуд" вимог п. 44.1, п.44.2 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення витрат у рядку 2050 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) форми № 2 Звіт про фінансові результати за 1 квартал 2016 року на суму 40833 грн., за півріччя 2016 року на суму 40833 грн., завищення податкового кредиту за грудень 2015 року на суму 5000 грн., за лютий 2016 року на суму 3167 грн. З огляду на викладене, просить суд відмовити в задоволенні позову (т.4, а.с. 38-45).

В судовому засіданні представник позивач заявлені позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві.

Представники відповідача щодо задоволення адміністративного позову заперечили з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, розглянувши справу за правилами загального позовного провадження, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Калушстальбуд" 10.03.2010 року зареєстроване як юридична особа та взяте на податковий облік Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області. Основний вид економічної діяльності будівництво житлових і нежитлових будівель (т.1, а.с. 133-135).

На підставі наказів Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 07.10.2016 року № 1006, від 01.11.2016 року № 1132 та направлень від 21.10.2016 року №№ 1332, 1333, від 28.10.2016 року № 1385 в період з 24.10.2016 року по 11.11.2016 року працівниками ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Калушстальбуд" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.06.2016 року.

За результатами перевірки складено акт за № 704/09-19-14-01/36403176 від 18.11.2016 року (т.1, а.с.21-98), відповідно до змісту якого податковим органом констатовано порушення позивачем, зокрема:

1. пп. 14.1.27, пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п. 134.1 ст.134, 135.1 п.135.2, пп.135.4.1 п.135.4, пп. 135.5.11 п. 135.5 ст.135, пп.138.1.1 п. 138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.6, п.138.8, п.п.138.10.2, пп.138.10.4 п.138.10 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, пп. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу України від 22.12.2010 № 2755-VІ із змінами та доповненнями, п.5, п.7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 (зі змінами та доповненнями) та п.5, п.6, п. 7, п.17, п.18, п.19, п.20 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого:

- занижено податок на прибуток всього в сумі 642642 грн., в т.ч. по періодах: 2014 рік - в сумі 389128 грн., за 2015 рік в сумі 253 514 грн.,

- завищено податок на прибуток всього в сумі 30 442 грн., в т.ч. по періодах: І квартал 2016 року - в сумі 15 880 грн., півріччя 2016 року - в сумі 30 442 грн.,

- занижено від`ємне значення об`єкта оподаткування податку на прибуток за 1 квартал 2016 в сумі 934 373, за півріччя 2016 - в сумі 1265650 грн.

2. пп. 14.1.27, пп. 14.1.36, пп. 14.1.71, пп.14.1.219 п 14.1. ст.14, п.185.1 ст. 185, пп.186.2.1 п. 186.2 ст. 186, п.187.1.1 п. 187.1, ст. 187, п.188.1 ст.188, п.189.9 ст.189, пп.192.1.1 п.192.1 ст. 192, п. 198.1, п.198, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями Податкового кодексу України від 22.12.2010 № 2755- із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 1 367 995 грн., в т.ч. по періодах: січень 2014 р. - в сумі 38 342 грн., квітень 2014 р. - в сумі 163 622 грн., травень 2014 р. - в сумі 94 368 грн., червень 2014 р. - в сумі 118 927 грн., серпень 2014 р. - в сумі 1751 грн., вересень 2014 р. - в сумі 2 811 грн., жовтень 2014 р. - в сумі 10 731 грн., лютий 2015 р. - в сумі 37417 грн., березень 2015 р. - в сумі 531 822 грн., травень 2015 р. - в сумі 66 723 грн., липень 2015 р. - в сумі 54997 грн., жовтень 2015 р. - в сумі 73 230 грн., грудень 2015 р. - в сумі 11 707 грн., січень 2016 р. - в сумі 115 825 грн., лютий 2016 р. - в сумі 8 153 грн., травень 2016 р. - в сумі 35 434 грн., червень 2016 р. - в сумі 2 135 грн.

24.11.2016 року ТОВ "Калушстальбуд" подало до ГУ ДФС в Івано-Франківській області заперечення на акт перевірки № 704/09-19-14-01/36403176 від 18.11.2016 року (т.1, а.с.99-108).

За результатами розгляду поданого заперечення, відповідачем надано відповідь № 3568/10/09-19-14 від 01.12.2016 року (т.1, а.с.109-115), в якій зазначено, що висновки акта перевірки № 704/09-19-14-01/36403176 від 18.11.2016 року залишено без змін, а пункти 1, 2 висновку вказаного акта перевірки викладено в наступній редакції:

1. пп. 14.1.27, пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п. 134.1 ст.134, 135.1 п.135.2, пп.135.4.1 п.135.4, пп. 135.5.11 п. 135.5 ст.135, пп.138.1.1 п. 138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.6, п.138.8, п.п.138.10.2, пп.138.10.4 п.138.10 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, пп. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу України від 22.12.2010 № 2755-VІ із змінами та доповненнями, п.5, п.7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 (зі змінами та доповненнями) та п.5, п.6, п. 7, п.17, п.18, п.19, п.20 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого:

- занижено податок на прибуток за 2014 рік в сумі 389128 грн.,

- завищено податок на прибуток всього в сумі 80870 грн., в т.ч. по періодах: 2015 рік в сумі 50428 грн., І квартал 2016 року - в сумі 15880 грн., півріччя 2016 року - в сумі 30442 грн.,

- занижено від`ємне значення об`єкта оподаткування податку на прибуток за 2015 рік в сумі 3487348 грн., за 1 квартал 2016 в сумі 934373, за півріччя 2016 - в сумі 1265650 грн.

2. пп. 14.1.27, пп. 14.1.36, пп. 14.1.71, пп.14.1.219 п 14.1. ст.14, п.185.1 ст. 185, пп.186.2.1 п. 186.2 ст. 186, п.187.1.1 п. 187.1, ст. 187, п.188.1 ст.188, п.189.9 ст.189, пп.192.1.1 п.192.1 ст. 192, п. 198.1, п.198, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями Податкового кодексу України від 22.12.2010 № 2755- із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 836173 грн., в т.ч. по періодах: січень 2014 р. - в сумі 38342 грн., квітень 2014 р. - в сумі 163622 грн., травень 2014 р. - в сумі 94368 грн., червень 2014 р. - в сумі 118927 грн., серпень 2014 р. - в сумі 1751 грн., вересень 2014 р. - в сумі 2811 грн., жовтень 2014 р. - в сумі 10731 грн., лютий 2015 р. - в сумі 37417 грн., травень 2015 р. - в сумі 66723 грн., липень 2015 р. - в сумі 54997 грн., жовтень 2015 р. - в сумі 8153 грн., травень 2016 р. - в сумі 35434 грн., червень 2016 р. - в сумі 2135 грн.

На підставі акту перевірки № 704/09-19-14-01/36403176 від 18.11.2016 року, відповідачем 06.12.2016 року прийнято податкові повідомлення-рішення: за № 0003501401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з сплати податку на додану вартість за основним платежем на суму 836173,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 1 254 260,00 грн.; за № 0003471401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з сплати податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на 308258,00 грн. та за штрафними санкціями на 194 564,00 грн.

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив в адміністративному порядку (т.1, а.с.116-123).

Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 15.02.2017 року № 3067/6/99-99-11-01-01-25 скаргу ТОВ "Калушстальбуд" задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.12.2016 року за № 0003471401 в частині встановленого перевіркою завищення ТОВ "Калушстальбуд" витрат, що враховуються при визначені фінансового результату за півріччя 2016 року, щодо яких підтверджено здійснення оплати скаржником грошовими коштами на користь ТОВ "Бурком" та не встановлено наявності дебіторської заборгованості півріччя 2016 року, і у відповідній частині штрафні санкції, а також в частині застосованих всупереч положень п.123.1 ст. 123 ПК України 40435 штрафних санкцій. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.12.2016 року за № 0003501401 в частині встановленого перевіркою заниження ТОВ "Калушстальбуд" податкових зобов`язань з ПДВ за січень, лютий, травень, червень 2016 року і у відповідній частині штрафні санкції, а в інших частинах зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін (т.1, а.с.124-132).

Як наслідок, на підставі акту перевірки № 704/09-19-14-01/36403176 від 18.11.2016 року та рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 15.02.2017 року № 3067/6/99-99-11-01-01-25, відповідачем 10.03.2017 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

-№ 0001462200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 462387 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями 308258 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) в сумі 154129 грн. (т1., а.с.13);

-№ 0001482200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1016338 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями 676892 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) в сумі 339446 грн. (т1., а.с.12).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 10.03.2017 року за № 0001462200 та за № 0001482200, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного їх правового регулювання.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Так, згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Позивачем в позовній заяві не оспорюються підстави та порядок проведення даної перевірки. Обставин порушення чинного законодавства, підстав та порядку її проведенні судом не встановлено.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток приватних підприємств, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість до від`ємного значення з цього податку та формування податкового кредиту з податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, сплачені в ціні товару (послуг) суми податку на додану вартість для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв`язок з господарською діяльністю позивача, формування витрат для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат для визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток судом встановлено наступне.

За змістом акту перевірки за №704/09-19-14-01/36403176 від 18.11.2016 року, з урахуванням проведених уточнень в ході здійснення адміністративних процедур оскарження, позивачем за період з 01.01.2014р. до 30.06.2016р. занижено податок на прибуток - всього в сумі 308258 грн. та завищено податковий кредит - всього у сумі 678892 грн., внаслідок включення до витрат, що враховуються при визначення об`єкта оподаткування з податку на прибуток, витрати за господарськими операціями з ТОВ "Укрбарос", ТОВ "БК Артбілд", ТОВ "Інтер-Метал", ТОВ "Холдінг Інвест Продакт", ТОВ "ТБК "Фаворі-Строй" та ТОВ "Бурком".

Досліджуючи господарські правовідносини позивача з ТОВ "Укрбарос" судом встановлено таке.

02.06.2014р. між ТОВ "Калушстальбуд" (замовник) та ТОВ "Укрбарос" (агент) укладено договір № 02/14 про надання послуг комерційного посередництва, за умовами якого агент в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, за агентську винагороду бере на себе зобов`язання надати замовнику послуги з пошуку та залучення клієнтів замовника, по сприянню та супроводу укладення угод купівлі-продажу продукції замовника з метою збільшення замовником обсягів реалізації власної продукції (робіт, послуг) клієнтам (т.1, а.с.147-148).

Згідно з пунктом 3.3. Договору встановлено, що після проведення роботи щодо пошуку потенційних покупців продукції замовника, визначеної у відповідному завданні, та за результатами наданих послуг агент надає замовнику 2 примірники акту приймання-передачі послуг для підписання. Замовник, в свою чергу, зобов`язаний підписати акти приймання-передачі наданих послуг протягом 10 банківських днів з моменту їх отримання, або в такий же термін висловити свої зауваження (заперечення) у письмовому вигляді.

На підтвердження виконання ТОВ "Укрбарос" даного договору позивачем подано як контролюючому органу, так і суду належним чином засвідчені акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та податкові накладні на загальну суму88 347,52 грн., в т.ч. ПДВ - 14724,59 грн., в яких зазначено «найменування робіт, послуг - послуги по пошуку клієнтів» (том 1, а.с.147-153).

При цьому суд зазначає, що правова природа, даного договору визначена ст. 901 ЦК України, відповідно до неї, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Таким чином, договір про надання послуг є двостороннім та таким, що вважається укладеним з моменту досягнення згоди за всіма істотними умовами. Форма договору про надання послуг визначається за загальними правилами і зазвичай є письмовою.Особливістю договору про надання послуг є нематеріальний характер його об`єкта договору, при цьому продається не сам результат, а дії які до нього привели.

При розгляді та вирішенні зазначеної справи судом враховано висновки Верховного Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові 14.07.2022 року в даній справі, в яких Верховним Судом зазначено про те, що судами не досліджено чи призвели надані вказаним контрагентом послуги до укладання позивачем договорів із новими клієнтами, що є умовою визнання послуг такими, що надані, відповідно до договору від 02.06.2014 №02/14.

В данному аспекті, суд заначає, що в ході розгляду справи досліджувалися правовідносини в межах предмету угоди від 02.06.2014 №02/14 щодо пошуку та залучення клієнтів замовника.

Зокрема, позивачем зазначено в письмових поясненнях про те, що впродовж 2014 року на виконання вищевказаної угоди комерційним агентом залучено ряд замовників та здійснено значний обсяг робіт щодо популяризації послуг ТОВ «Калушстальбуд», водночас надано ряд документально підтверджених доказів таких послуг (т.2 а.с.234).

Так, як наслідок виконаних ТОВ "Укрбарос" зобов`язань згідно угоди від 02.06.2014 №02/14, позивачем укладено договір підряду з ПП «ІЛД УА» від 20.06.2014 року, згідно п.п. 1 якого, ТОВ «Калушстальбуд», як підрядник, зобов`язувалось на свій ризик, виконати по завданню ПП «ІЛД УА», як замовника, виготовлення і монтаж металоконструкцій на об`єкті замовника по адресу: 80250 Львівська обл., Радехівський р-н, с. Павлів, пр. Юності,39. Окрім того, позивачем укладено договр поставки продукції № 23/07-14 від 23.07.2014 року з ТОВ «Вікнопласт», згідно п.1 якого , ТОВ «Калушстальбуд`як продавець зобов`язується поставити (передати у власність), а ТОВ «Вікнопласт», як покупець, прийняти і оплатити продукцію промислово-технічного призначення. (т. 2 а.с. 242-245, т.3 а.с. 6-9).

Також, на підтвердження реальності виконаних зобов`язань по вищевказаним угодам позивачем долучено підписані сторонами акти надання послуг, видаткові накладні та специфікацію (т. 2 а.с. 250, т.3 а.с. 1,3-5, 10-12 ).

Таким чином, враховуючи факт залучення потенційних покупців, зокрема, і значний об`єм проданої продукції, а також відсутності наданої стороною відповідача інформації яка б спростовувала зазначені обставини, суд вважає, що в судовому засіданні здобуто достатньо доказів, які переконливо розкривають зміст господарської операції, метою якої було збільшення обсягів реалізації власної продукції (робіт, послуг) та відповідно отримання прибутку.

Посилання ж відповідача на обов`язкову наявність деталізованих щомісячних звітів про виконання прийнятих зобов`язань, як умову що розкриває суть господарської операції що свідчить про її реальність, оцінюється судом критично, оскільки така обов`язковість не передбачена нормами ПКУ чи іншими актами законодавства, а отже їх відсутність під час проведення перевірки не могло слугувати підставою для визнання даних послуг не наданими.

Наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій.

До такого висновку у своїй постанові від 25 серпня 2022 року у справі № 400/3884/19 дійшов Касаційний адміністративний суд у складі ВС. Так, у вказаній постанові зазначається, що наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій. Роблячи даний правовий висновок Верховний Суд виходив з наступного: 1) документи, які вимагала податкова, не є первинними у розумінні вимогстатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому не можуть впливати на реальність господарських операцій Товариства з контрагентами;2) первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію (тобто, Товариство надало для перевірки всі належні документи). Схожої думки дійшов також Касаційний адміністративний суд у складі ВС у своїйпостанові від 25 серпня 2022 року у справі № 826/16217/18.

З урахуванням викладеного, висновки відповідача щодо заниження позивачем витрат, що мали вплив на формування звітності з податку на прибуток за 2014 рік в сумі 73623 грн.. та завищення податку на додану вартість в сумі 14724 грн. та проведені у зв`язку з такими висновками донарахування основних сум зобов`язань та застосування штрафних санкцій в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях слід визнати протиправними та скасувати у відповідній частині.

Досліджуючи господарські правовідносини позивача з ТОВ "БК Артбілд" судом встановлено наступне.

Між ТОВ "Калушстальбуд" та ТОВ "БК Артбілд"укладено ряд угод, а саме:№ 25 від 26.02.2014, № 26 від 28.02.2014 та № 30 від 01.03.2014 (т.1, а.с.156-157, зворотній бік а.с.158, а.с.159).

Згідно умов договору оренди № 25 TOB "БК Артбілд" (орендодавець) передає, а TOB "Калушстальбуд" (орендар) приймає в тимчасове платне користування (оперативна оренда) обладнання, а саме: піскоструменевий апарат - 1 штука; повітряний компресор - 1 штука.

Згідно умов договору поставки № 26 ТОВ "БК Артбілд" (постачальник)зобов`язується поставити (передати у власність), а ТОВ "Калушстальбуд" (покупець) - прийняти і оплатити продукцію на умовах, що викладені в даному договорів кількості та по ціні, відповідно видаткових накладних виписаних постачальником на реалізовану продукцію.

Згідно умов договору надання послуг спецтехніки № 30 ТОВ "БК Артбілд" (виконавець) бере на себе зобов`язання організувати надання послуг спецтехнікою ТОВ "Калушстальбуд" (замовнику), а замовник зобов`язується оплатити надані послуги за ціною та у порядку передбачені цим договором. Умовами Договору передбачено, що доставка техніки здійснюється орендодавцем на об`єкт самостійно.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, скасовуючи рішення попередніх інстанцій у даній справі зазначив про те, що податковий орган посилався на неможливість виконання, у тому числі і ТОВ «БК Артбілд», умов вищевказаних договорів з огляду на відсутність транспорту, устаткування, виробничого обладнання, трудових ресурсів, ненадання сертифікатів якості (відповідності) на отриманий товар.Вказав на те, що вищенаведені доводи відповідача судами першої та апеляційної інстанції залишено поза увагою, а отже зроблено передчасний висновок про те, що всі надані позивачем первинні документи є належними доказами реальності господарських взаємовідносин із його контрагентами.

Суд, при новому розгляді вказаної справи, враховує зазначені висновки Верховного Суду, та зазначає таке.

В підтвердження виконання ТОВ "БК Артбілд"даних договорів, позивачем подано як контролюючому органу, так і суду належним чином завірені видаткові накладні/акти приймання-передачі надання послуг (виконання робіт) з оренди та податкові накладні на загальну суму 1 808 110,00 грн., в т.ч. ПДВ - 301 351,70 грн., а також платіжні доручення (том 1, а.с.162-184).

На підтвердження надання ТОВ "БК Артбілд"послуг спецтехніки ТОВ "Калушстальбуд", окрім вищезазначених первинних бухгалтерських документів, було надано належним чином завірені копії погоджених та підписані сторонами табеля роботи техніки на об`єктах будівництва, згідно яких спецтехніка працювала погодинно та відповідно оплачувалась (п.2.2 Договору №30 від 01.03.2014р.). Послуги надавалися власним персоналом орендодавця, який мав відповідну ліцензію.

Згідно пояснень ТОВ "Калушстальбуд" віброкоток використовувався для влаштування всіх видів земляних робіт, а також трамбування ґрунту, щебеню, піску та інших матеріалів, які використовуються для влаштування основи під бетон, заливку фундаментів.

Уся спецтехніка була задіяна на об`єкті виконання робіт на будівництві птахокомплексу за адресою: Волинська обл. м. Нововолинськ, вул. Сокальська, 30.

На підтвердження перелічених робіт позивачем долучено до матеріалів справи належним чином завірені копії актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт, які погоджені замовником будівництва ТОВ «Птахокомплекс «Губин». На даному об`єкті ТОВ "Калушстальбуд" було залучено генпідрядником з початку будівництва з 2012 р. Для виконання робіт ТОВ "Калушстальбуд" залучало підрядні фірми, а також орендувало певну кількість спецтехніки. Даний комплекс зданий у експлуатацію - 09 грудня 2014 року Держархбудінспекцією видано замовнику ТОВ "Птахокомплекс "Губин" сертифікат № ІV 165143440103, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта.

Водночас, судом не можуть бути враховані, як обґрунтовані, твердження відповідача про те, що відповідно до отриманої інформації з відповідних державних органів - станом на 30.09.2014 року у ТОВ «БК Артбілд» є відсутньою ліцензія на будівельну діяльність, станом на 08.10.2014 року технологічні транспортні засоби не реєструвалися та дозволи на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові та габаритні параметри яких перевищують нормативні не оформлялися і не видавалися, з огляду на те, що зазначена інформація жодним чином не виключає можливості ТОВ "БК Артбілд" надати послуги обумовлені вищевказаними договорами.

Так, беручи до уваги предмет угод№ 25 від 26.02.2014, № 26 від 28.02.2014 та № 30 від 01.03.2014 ліцензія на будівельну діяльність не є необхідною для можливості їх виконання, водночас відсутність у власності ТОВ «БК Артбілд» транспортних засобів та спецтехніки не позбавляє товариство можливості її отримання на умовах суборенди або у інший спосіб. Окрім того, не отримання спеціальних дозволів на участь у дорожньому русі такого транспорту не свідчить про те, що його перевезення не здійснювалося.

Суд також вважає безпідставним посилання ГУ ДПС в Івано-Франківській області що застосування ТОВ «Калушстальбуд» процедури податкового компромісу по операціях із ТОВ «БК Артбілд» за березень 2014р., як на обставину, що свідчить про безтоварності операцій позивача з вказаним контрагентом у квітні 2014р., оскільки в Акті документальної планової виїзної перевірки № 704/09-19-14-01/36403176 від 18.11.2016р., який став підставою винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, таке посилання було відсутнє.

25 грудня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 63-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу», на підставі якого внесено відповідні зміни до Податкового кодексу України.

Так, за змістом пункту 1 підрозділу 9-2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України (далі Кодекс).

Податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість (у зв`язку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у зв`язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування).

Під заниженням податкових зобов`язань для цілей застосування податкового компромісу слід розуміти неправомірне формування платником податків даних податкового обліку (формування податкового кредиту з податку на додану вартість або витрат з податку на прибуток) у податкових періодах до 1 квітня 2014 року, що призвело до заниження належних до сплати сум податкових зобов`язань.

Водночас, наявне у справі рішення Калуської оДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 20.04.2015 року «Щодо погодження застосування процедури податкового компромісу по податку на додану вартість та податку на прибуток ТОВ «Калушстальбуд» (код ЄДРПОУ 36403176) жодним чином не обґрунтовує неможливість неврахування показників податкової звітності позивача починаючи з квітня 2014 року, відтак, не може бути враховане при вирішенні зазначеної справи.

З урахуванням викладеного, висновки відповідача щодо заниження позивачем витрат, що мали вплив на формування звітності з податку на прибуток за 2014 рік в сумі 720508 грн.. та завищення податку на додану вартість в сумі 144102 грн., а також проведені у зв`язку з такими висновками донарахування основних сум зобов`язань та застосування штрафних санкцій в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, слід визнати протиправними та скасувати у відповідній частині.

Досліджуючи господарські правовідносини позивача з ТОВ "Інтер-Метал" судом встановлено таке.

Між ТОВ "Калушстальбуд" (замовник) та ТОВ "Інтер-Метал" (виконавець)укладено договір про надання послуг спецтехнікою № 2 від 04.01.2014, за умовами якого виконавець бере на себе зобов`язання організувати надання послуг спецтехнікою замовнику, а замовникзобов`язується оплатити надані послуги за ціною та у порядку, що передбачені цим договором (т.1, а.с.188-189).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, скасовуючи рішення попередніх інстанцій у даній справі зазначив про те, що податковий орган посилався на неможливість виконання, у тому числі і ТОВ «Інтер-Метал», умов вищевказаних договорів з огляду на відсутність транспорту, устаткування, виробничого обладнання, трудових ресурсів, ненадання сертифікатів якості (відповідності) на отриманий товар, на відсутність у ТОВ «Інтер-Метал» дозвільної документації, яка необхідна для виконання умов договору, укладеного із позивачем. Вказав на те, що вищенаведені доводи відповідача судами першої та апеляційної інстанції залишено поза увагою, а отже зроблено передчасний висновок про те, що всі надані позивачем первинні документи є належними доказами реальності господарських взаємовідносин із його контрагентами.

Суд, при новому розгляді вказаної справи, враховує зазначені висновки Верховного Суду, та зазначає таке.

В підтвердження виконання ТОВ "Інтер-Метал" даного договору позивачем подано як контролюючому органу, так і суду належним чином завірені акти про надання послуг та податкові накладні на загальну суму 230 050,00 грн.,в т.ч. ПДВ - 38 341,67 грн., платіжні доручення (том 1, а.с.190-194).

Отримані від ТОВ "БК Артбілд", ТОВ "Інтер-Метал", послуги, роботи, товари були використані при виконанні ТОВ "Калушстальбуд", як підрядником, робіт для ТОВ "Птахокомплекс Губин".

На підтвердження вказаних обставин суду подано копії договорів генерального підряду на виконання будівельно-монтажних робіт №17/07-1 від 17.07.2012, Додаткових угод №1 та №2 до договору генерального підряду №17/07-1 від 17.07.2012, договору генерального підряду на будівництво птахокомплексу №7-03/Л від 04.06.2014 року, актів виконаних робіт, довідок про вартість виконання будівельних робіт, податкових накладних, платіжних доручень за 2014-2015 роки. Також позивачем в підтвердження використання отриманих від згаданих контрагентів товарів та їх подальшої переробки ПАТ "Калуський ЗКУ" на замовлення позивача подано суду копії договору купівлі-продажу,укладеного з ПАТ "Калуський ЗКУ" №05-01/12 від 05.01.2012 року, видаткових та податкових накладних (т. 2, а.с. 70-170, 181-190).

Усі вищезазначені документи свідчать про фактичне виконання зобов`язань по укладених між позивачем та його контрагентами договорах, про використання придбаних позивачем товарів, робіт, послуг в оподатковуваних операціях та справжність господарських операцій.

Водночас, судом також не можуть бути враховані, як обґрунтовані, твердження відповідача про те, що відповідно до отриманої інформації з відповідних державних органів, станом на 30.09.2014 року ТОВ "Інтер-Метал" ліцензія на будівельну діяльність не видавалась, станом на 08.10.2014 року технологічні транспортні засоби не реєструвалися та дозволи на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові та габаритні параметри яких перевищують нормативні не оформлялися і не видавалися, з підстав уже наведених судом вище стосовно оцінки господарських правовідносин із ТОВ "БК Артбілд".

З урахуванням викладеного, висновки відповідача щодо заниження позивачем витрат, що мали вплив на формування звітності з податку на прибуток за 2014 рік в сумі 191708 грн.. та завищення податку на додану вартість в сумі 38342 грн., а також проведені у зв`язку з такими висновками донарахування основних сум зобов`язань та застосування штрафних санкцій в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, слід визнати протиправними та скасувати у відповідній частині.

Досліджуючи господарські правовідносини позивача з ТОВ "Холдінг Інвест Продакт" судом встановлено наступне.

Між ТОВ "Калушстальбуд" (замовник) та ТОВ "Холдінг Інвест Продакт" (виконавець) укладено договір на виконання робіт № 05/05 від 05.05.2014р., предметом якого було виконання виконавцем відповідно до правил ведення такого виду робіт, технічним завданням, описом і затвердженими деталями проекту (т.1, а.с.197).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, скасовуючи рішення попередніх інстанцій у даній справі зазначив про те, що податковий орган посилався на неможливість виконання, у тому числі і ТОВ "Холдінг Інвест Продакт", умов вищевказаних договорів з огляду на відсутність транспорту, устаткування, виробничого обладнання, трудових ресурсів, ненадання сертифікатів якості (відповідності) на отриманий товар, на відсутність у ТОВ "Холдінг Інвест Продакт" дозвільної документації, яка необхідна для виконання умов договору, укладеного із позивачем. Вказав на те, що вищенаведені доводи відповідача судами першої та апеляційної інстанції залишено поза увагою, а отже зроблено передчасний висновок про те, що всі надані позивачем первинні документи є належними доказами реальності господарських взаємовідносин із його контрагентами.

Окрім того, Верховний Суд звернув увагу на те, що судами попередніх інстанцій не надано оцінку твердженню відповідача про наявність кримінального провадження, в рамках якого було допитано як свідка головного бухгалтера ТОВ "Холдінг Інвест Продакт", яка повідомила, що з 2014 року не працює та до ТОВ "Холдінг Інвест Продакт" відношення не має, директора цього товариства не знає, припускає, що у зв`язку із втратою на початку 2014 року паспорта, її могли зареєструвати бухгалтером цього товариства.

Суд, при новому розгляді вказаної справи, враховує зазначені висновки Верховного Суду, та зазначає таке.

В підтвердження виконання ТОВ "Холдінг Інвест Продакт" даного договору позивачем подано як контролюючому органу, так і суду належним чином завірені акти приймання-передачі виконаних робіт та податкові накладні на загальну суму 1 264 470,00 грн. в т.ч. ПДВ - 210 745 грн., а також платіжні доручення (том 1, а.с.199-234).

Так, згідно поданих документів ТОВ «Холдінг Інвест Продакт» виконував роботи на об`єкті будівництва «Санаторно-Курортний Комплекс "Мрія", розташований за адресою: м. Ялта, селище Оползневе, вул. Генерала Острякова, 9».

Тобто, позивачем було надано відповідачу для перевірки усі первинні бухгалтерські документи, які необхідні для включення ТОВ "Калушстальбуд" понесених витрат по операціях та в податковий кредит.

Водночас, судом також не можуть бути враховані, як обґрунтовані, твердження відповідача про те, що відповідно до отриманої інформації з відповідних державних органів, станом на 08.10.2014 року технологічні транспортні засоби не реєструвалися та дозволи на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові та габаритні параметри яких перевищують нормативні не оформлялися і не видавалися, з підстав уже наведених судом вище стосовно оцінки господарських правовідносин із ТОВ "БК Артбілд" та ТОВ «Інтер-Метал».

Щодо посилання відповідача на порушення кримінального провадження, відносно контрагентів позивача та протоколи допиту головного бухгалтера, як на підставу безтоварності господарських операцій з ТОВ «Холдінг Інвест Продакт», суд враховує правову позицію Верховного Суду, яка викладена в постанові від 06.11.2018 року у справі № 822/551/18.

Так, у вказаній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання в кримінальній справі. Суд не вправі обґрунтувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Таким чином, вищевказаний протокол допиту свідка в межах досудового розслідування не може вважатися належним доказом в адміністративному судочинстві.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано до матеріалів справи жодного судового рішення у кримінальному провадженні, висновки якого б мали спроможність підтвердити нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, та були обов`язковими для урахування адміністративним судом відповідно до приписів частини шостої статті 78 КАС України.

З урахуванням викладеного, висновки відповідача щодо заниження позивачем витрат, що мали вплив на формування звітності з податку на прибуток за 2014 рік в сумі 1053725 грн. та завищення податку на додану вартість в сумі 210475 грн., а також проведені у зв`язку з такими висновками донарахування основних сум зобов`язань та застосування штрафних санкцій в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, слід визнати протиправними та скасувати у відповідній частині.

Досліджуючи господарські правовідносини позивача з ТзОВ "ТБК "Фаворі-Строй" судом встановлено наступне.

За змістом акту перевірки за № 704/09-19-14-01/36403176 від 18.11.2016 року (т.1, а.с.38-40) Між ТОВ "Калушстальбуд" (замовник) та ТОВ "ТБК "Фаворі-Строй" (виконавець) укладено договір на надання послуг № 23/09 від 23.09.2013, за умовами якого виконавець зобов`язується за завданням замовника надати конструкторські послуги для виготовлення проектної документації, а саме, сукупність необхідних документальних матеріалів, що визначають обсяги робіт, потреби в устаткуванні.

Окрім того, між ТОВ "Калушстальбуд" (покупець) та ТОВ "ТБК "Фаворі-Строй" (постачальник) укладено договір поставки № 01/10 від 01.10.2013 за умовами якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти і оплатити продукцію, на умовах, що викладені в данному договорі, в кількості та по ціні відповідно до специфікації.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, скасовуючи рішення попередніх інстанцій у даній справі зазначив про те, що, матеріали справи не містять первинних документів щодо взаємовідносин ТОВ "Калушстальбуд" та ТОВ "ТБК "Фаворі-Строй", що свідчить про недослідження судами усіх обставин справи. Також, вказав на те, що позивачем надано до апеляційного суду пояснення, у яких зазначено, що самостійно виключено податковий кредит по взаємовідносинам із ТОВ "ТБК "Фаворі-Строй" із податкової звітності шляхом подання уточнюючого розрахунку, про що також зазначено в акті перевірки. При цьому судами не досліджено чи вплинули взаємовідносини позивача із ТОВ "ТБК "Фаворі-Строй" на показники податкової звітності з податку на додану вартість, а також податку на прибуток з урахуванням уточнення Товариством показників податкової декларації.

Суд, при новому розгляді вказаної справи, враховує зазначені висновки Верховного Суду, та зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України), обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Так, за змістом акту перевірки на підтвердження виконання ТОВ "ТБК "Фаворі-Строй" договору на надання послуг № 23/09 від 23.09.2013 позивачем подано контролюючому органу, належним чином завірені акти про надання послуг та видаткові накладні на загальну суму 416 960,00 грн., в т.ч. ПДВ - 69 493,33 грн., які описані в акті перевірки. (т.1, а.с. 40).

В ході розгляду справи, представник позивача зазначив, що зазначені докази на підприємстві ймовірно не збереглися, з огляду на тривалий час, що пройшов з моменту такої перевірки, проте пояснив, що за змістом акту перевірки посадовими особами відповідача детально відображено перелік документів, які надавалися.

При цьому, суду вказує на те, що вищевказані обставини дійсно зазначені в акті перевірки та взаємно сторонами визнаються, а суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин, відтак, в силу положень частини 1 статті 78 КАС України, такі доказуванню не підлягають.

Таким чином, відсутність у матеріалах справи первинних документів щодо взаємовідносин ТОВ "Калушстальбуд" та ТОВ "ТБК "Фаворі-Строй", не позбавляє суд можливості належним чином дослідити обставини справи.

Окрім того, як встановлено судом та не заперечується сторонами, податковий кредит за січень 2014 р. отриманий від ТОВ «Фаворі Строй» був самостійного знятий ТОВ «Калушстальбуд» 05.08.2014р., згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2014 р.

Так, було проведено коригування податкового кредиту від ТОВ «Фаворі Строй» (ІПН 382515512342) за січень 2014 р. у сумі ПДВ - 69493,33 грн., сума без ПДВ - 347466,67 грн.. Тобто, від даного контрагента ПДВ до податкового кредиту не було включено. Згідно розрахунку розміру штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість за результатами перевірки ТОВ «Калушстальбуд» до податкового повідомлення-рішення № 0001482200 від 10.03.2017 р. за січень 2014 р. дана сума ПДВ не була включена, оскільки вона знята з податкового кредиту ТОВ «Калушстальбуд». Зазначене, також підтверджується розрахунком штрафних санкцій, наданих відповідачем в ході розгляду справи (т.5, а.с. 90,91).

Також, за змістом акту перевірки за № 704/09-19-14-01/36403176 від 18.11.2016 року податковим органом сформовано висновок про безпідставне формування у податковій звітності витрат за січень 2014 року по операціях з придбання товарів/послуг від ТОВ «Фаворі-Строй» в сумі 347467 грн.

Зазначені висновки сформовано на підставі отриманого Калуською оДПІ акту ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська №561/12-34-22-04/38251558 від 26.03.2014 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй» з питань повноти нарахування та своєчасної сплати податків за період 01.01.2012 по 01.03.2014.

Висновки зазначеного акту про неможливість реального здійснення ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй» операцій з постачання, обґрунтовані наявністю пояснень посадової особи (директора ОСОБА_1 ) зазначеного товариства отриманих в межах досудового розслідування стосовно не здійснення нею фінансово-господарської діяльності підприємства від свого імені.

Водночас, враховуючи вищевикладене, суд не вважає, що всі перелічені документи, які були надані контролюючому органу під час перевірки є не належними та не допустимими доказами в підтвердження господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

При цьому, суд не бере до уваги посилання відповідача на податкову інформацію відносно контрагента позивача ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй», оскільки, така інформація містить лише загальну оцінку господарської діяльності такого контрагента, без оцінки його спільної діяльності з позивачем, зокрема, щодо реальності здійснення досліджуваних господарських операцій.

Контролюючий орган повинен був провести зустрічні звірки з метою документального підтвердження спірних господарських відносин, а також підтвердження виду, обсягу, характеру операцій та повноти розрахунків, для з`ясування їх реальності та правомірності відображення в обліку платника податків.

Проте, як встановлено в ході розгляду справи, відповідачем під час проведення перевірки ТОВ «Калушстальбуд» не проводились зустрічні звірки, не направлялись запити до органів державної влади, які володіють відповідною інформацією і згідно закону ведуть її облік по юридичних особах контрагентах позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.10.2019 року у справі №814/1564/18.

Суд зазначає, що висновки, викладені в податковій інформації, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків. Правомірність нарахування сум грошового зобов`язання не може мотивуватися виключно даними податкової інформації. Податкова інформація має оцінюватись судом з урахуванням інших доказів у справі.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 822/1815/17.

Більше того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок та виконання послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Щодо тверджень представника відповідача про безтоварність операцій у зв`язку з тим, що контрагенти позивача є фігурантами кримінальних проваджень, суд зазначає, що на підтвердження даних обставин відповідачем не надано належних та допустимих доказів, оскільки доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили. Суд звертає увагу на те, що до винесення вироку в рамках кримінального провадження, пояснення чи інші матеріали досудового розслідування, а також ухвали слідчого про надання дозволу на проведення окремих слідчих дій, не можуть вважатися належним доказом.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.01.2020 року у справі №826/9569/18 зазначив, що наявність кримінального провадження щодо контрагента платника податків, в якому не винесено вироку суду в кримінальному провадженні або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, в силу приписів частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними. Відтак, необхідно перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій.

Враховуючи, що в основу висновків податкового органу про нереальність операцій покладені виключно пояснення директора ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй» Фільченко В.О., без надання суду жодних інших доказів, у т.ч. вироку суду в кримінальному провадженні або ухвали про закриття кримінального провадження, які б доводили обґрунтованість таких слів, висновки відповідача щодо заниження позивачем витрат, що мали вплив на формування звітності з податку на прибуток за 2014 рік в сумі 347467 грн. та проведені у зв`язку з такими висновками донарахування основних сум зобов`язань та застосування штрафних санкцій в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях слід визнати протиправними та скасувати у відповідній частині.

Досліджуючи господарські правовідносини позивача з ТОВ "Бурком" судом встановлено наступне.

Позивачем подано як контролюючому органу, так і суду належним чином завірені видаткові та податкові накладні на загальну суму 49 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8 166,67 грн. (том 1, а.с.237-250). Вказані видаткові накладні також були подані контролюючому органу під час проведення перевірки, що й не заперечувалося відповідачем в судовому засіданні.

Згідно пояснень представника позивача, ТОВ "Калушстальбуд" забезпечує постачання на ПАТ «Калуський завод комунального устаткування» всіх комплектуючих та розхідних матеріалів для виготовлення металоконструкцій на їхнє замовлення. Внаслідок чого, комплектуюча частини відображені у видаткових накладних були придбаними ТОВ "Калушстальбуд" з подальшою реалізацією на ПАТ «Калуський завод комунального устаткування» для використання при виготовленні металоконструкцій. Щодо посилання в платіжних дорученнях ТОВ «Бурком» на «рахунок № 5», то зазначений рахунок було направлено на електронну адресу ТОВ "Калушстальбуд" від ТОВ «Бурком» засобами електронного зв`язку.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, скасовуючи рішення попередніх інстанцій у вказаній справі зазначив про те, що контролюючим органом в ході розгляду справи зазначено про наявність кримінальних проваджень, які, на його думку, свідчать про нереальність господарських операцій між позивачем і ТОВ «Бурком». Вищенаведені доводи відповідача судами першої та апеляційної інстанції залишено поза увагою, а отже зроблено передчасний висновок про те, що всі надані позивачем первинні документи є належними доказами реальності господарських взаємовідносин із його контрагентами.

Суд, при новому розгляді вказаної справи, враховує зазначені висновки Верховного Суду, та зазначає таке.

Як встановлено в ході розгляду справи, за змістом акту перевірки за № 704/09-19-14-01/36403176 від 18.11.2016 року податковим органом сформовано висновок про завищення у податковій звітності за 2015-2016 роки податкового кредиту з ПДВ по операціях з придбання товарів у ТОВ «Бурком» в сумі 8167 грн.

Зазначені висновки сформовано на підставі отриманої ДФС в Івано-Франківській області інформації згідно акту № 499/09-19-14-01/40111114 від 30.08.2016 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Бурком» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 09.11.2015р.» .

Висновки зазначеного акту про неможливість реального здійснення ТОВ «Бурком» операцій з постачання обґрунтовані наявністю матеріалів досудового розслідування в межах кримінального провадження за №32015090000000034 від 23.07.2015 року за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 212, ч.5 ст.191, ч. 1 ст.209, ч.1 ст. 205 КК України.

В подальшому, межах кримінального провадження за № 32015090000000034 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області 26.02.2021 року у справі № 352/602/17, в порядку статті 49 КК України, винесено постанову, яка на день розгляду даної адміністративної справи набрала законної сили та за змістом якої судом встановлено:

«….Так, у листопаді 2015 року ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , діючи у складі організованої групи, вирішили створити товариство з обмеженою відповідальністю «Бурком» (даліТОВ "Бурком") шляхом внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а також шляхом умисного подання документів, які містять завідомо неправдиві відомості, державному реєстратору.

Реалізовуючи домовленість, спрямовану на досягнення злочинного плану, та виконуючи свою роль, ОСОБА_6 підшукав раніше йому знайомого ОСОБА_10 , якому запропонував зареєструвати на його ім`я ТОВ "Бурком" та стати його керівником, маючи на меті провадити разом із іншими членами організованої групи без відома ОСОБА_10 діяльність, пов`язану з наданням податкової вигоди підприємствами реального сектору економіки, що полягала в документальному оформленні безтоварних (неіснуючих) господарських операції та як наслідокпереведення безготівкових коштів в готівку та ухилення від сплати податків.

ОСОБА_10, не усвідомлюючи справжніх злочинних намірів членів організованої групи та будучи введеним в оману ОСОБА_6 задля створення зовні законного вигляду державної реєстрації ТОВ"Бурком", погодився на пропозицію останнього.

На початку листопада 2015 року ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , діючи у складі організованої групи як організатор та співвиконавці, за допомогою комп`ютерної техніки та друкувальних пристроїв виготовили ряд документів, які відповідно до ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції закону від 30.09.2015) необхідно було подати для проведення державної реєстрації юридичної особи.

При цьому у виготовленні документи, якими були протокол №1 установчих зборів учасників ТОВ "Бурком" від 05.11.2015 і статут ТОВ"Бурком" від 05.11.2015, було внесено завідомо неправдиві відомості щодо мети та предмету діяльності товариства, його учасника і директора в особі ОСОБА_10 , а також місцезнаходження ТОВ"Бурком" (Івано-Франківська область, м.Тисмениця, вул. Запорізька, 2).

Виготовлені ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_11 документи були надані ОСОБА_10 , який, не розуміючи неправомірності їх створення та мету, підписав їх.

З метою досягнення кінцевої метипроведення державної реєстрації юридичної особи, ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , використовуючи введеного в оману ОСОБА_10 , 09.11.2015 умисно подали державному реєстратору для проведення державної реєстрації ТОВ«Бурком» зазначені вище протокол та статут, а також реєстраційну картку форми 1, в яку внесли завідомо неправдиві відомості з приводу видів економічної діяльності товариства, його засновника і директора в особі ОСОБА_10 , а також місцезнаходження ТОВ"Бурком".

На підставі поданих документів, в які було внесено завідомо неправдиві відомості, державним реєстратором реєстраційної служби Тисменицького районного управління юстиції в Івано-Франківській області цього ж числа внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про проведення державної реєстрації ТОВ"Бурком" за №11161020000001593 з присвоєнням коду ЄДРПОУ40111114.

Таким чином, 09.11.2015 ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , діючи в складі організованої групи, реалізували свої злочинні наміри шляхом підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, створивши ТОВ «Бурком» з наступним наміром використовувати його з протиправною метоюнадання податкової вигоди підприємствами реального сектору економіки та як наслідок ухилення ними від сплати податків, а також переведення безготівкових коштів в готівку.

10 листопада 2015 року, реалізовуючи домовленості членів організованої групи та з метою постановки на податковий облік ТОВ "Бурком", ОСОБА_12 за вказівкою ОСОБА_6 подав установчі та реєстраційні документи до Тисменицької оДПІ.

Після внесення відомостей про державну реєстрацію ТОВ "Бурком", ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , діючи у складі організованої групи, виготовили печатку товариства та електронні цифрові підписи для майбутньої безпідставної реєстрації податкових накладних та подання електронної податкової звітності товариства до Тисменицької оДПІ, використовуючи протиправно при цьому ОСОБА_10 як підписанта документів.

Здійснивши всі зазначені дії, ОСОБА_10 , не будучи обізнаним із злочинними планами ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , передав реєстраційні документи, печатку та електронні цифрові підписи керівника і печатки ТОВ"Бурком" членам організованої групи, які не мали повноважень здійснювати підприємницьку діяльність від імені зазначеного товариства, однак прагнули використати створенуюридичну особу для надання легального зовнішнього вигляду протиправним діям у момент їх вчинення.

Отримавши печатку та реєстраційні документи зареєстрованоготовариства, діючи з метою досягнення злочинної мети, пов`язаної із одержанням незаконної винагороди, ОСОБА_9 надав вказівку ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відкрити поточні рахунки для ТОВ "Бурком".

Виконуючи вказівку ОСОБА_9 та свої ролі як членів організованої групи, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , використовуючи протиправно при цьому ОСОБА_10 як підписанта банківських документів, 13.11.2015 відкрили у ПАТ "Райффайзен банк Аваль" (МФО 380805), що знаходиться в м.Івано-Франківську на вул.Незалежності, 19, поточні рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_1 ТОВ"Бурком", які надалі використовувалися у незаконній діяльності шляхом отримання безготівкових коштів від реально діючих підприємств за безтоварними (неіснуючими) господарськими операціями, перерахування таких коштів на інші поточні рахунки.

З цією метою ОСОБА_5, володіючи переданими йому електронними ключами системи віддаленого доступу типу "клієнт-банк", виконуючи вказівки ОСОБА_9 та свою роль як члена організованої групи, отримував безготівкові кошти на рахунок ТОВ "Бурком" № НОМЕР_1 від різних підприємств за нібито реалізовані товари (роботи, послуги), а також з рахунку № НОМЕР_2 підконтрольного ОСОБА_9 ТОВ"Екохімсинтез", та перераховував їх за вказівкою останнього на інші банківські рахунки реально діючих суб`єктів господарювання за нібито придбані товари (роботи, послуги). Одночасно з цим ОСОБА_5 , маючи у своєму розпорядженні електронні цифрові підписи, незаконно реєстрував податкові накладні ТОВ"Бурком" в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також незаконно подавав електронну податкову звітність вказаного товариства до Тисменицької оДПІ.

Зокрема, за період із 13.11.2015 до 15.04.2016 на рахунок ТОВ "Бурком" № НОМЕР_1 під виглядом нібито оплати за товари (роботи, послуги) у безготівковій формі надійшло 3 573 220,02 грн.

У той же час, ОСОБА_10 , будучи формально засновником та директором ТОВ "Бурком", із моменту реєстрації товариства по теперішній час фактично господарську діяльність не здійснював, печаткою товариства, а також електронними цифровими підписами та ключами доступу до системи віддаленого доступу типу "клієнт-банк" не володів, а останні використовувалися учасниками організованої групиОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 для оформлення неіснуючих угод, реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та перерахування безготівкових коштів.

Так, ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6, діючи у складі організованої групи, використовуючи печатку ТОВ"Бурком", а також електронні цифрові підписи, упродовж листопада-грудня 2015 року, січня-квітня 2016року надавали незаконні послуги (податкову вигоду) реальним суб`єктам господарювання шляхом оформлення первинних бухгалтерських документів про безтоварні господарські операції, які дозволяли ухилитися від сплати податків.» (т. 4 а.с. 154-160).

При цьому, суд враховує вищевикладену позицію Верховного Суду від 21.01.2020 року у справі №826/9569/18 про необхідність наявності кримінального провадження щодо контрагента платника податків, в якому винесено вироку суду в кримінальному провадженні або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності при перевірці доведеності кожного податкового правопорушення і здійснення комплексного дослідження усіх складових господарських операцій.

Отже, в силу приписів частини шостоїстатті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, на переконання суду, обставини встановлені в межах розгляду вищевказаної кримінальної справи 352/602/17 є достатньою підставою для визнання спірних господарських операцій з контрагентом ТОВ "Бурком" нереальними, відтак висновки відповідача щодо завищення податкового кредиту, що мали вплив на формування податкової звітності з податку на додану вартість за 2015 рік в сумі 5000 грн. та за 2016 рік в сумі 3167 грн. слід визнати обґрунтованими, як і оскаржуване податкове повідомлення рішення в цій частині.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів у повному об`ємі правомірності своїх дій.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про необхідність часткового задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення частково, позивач, згідно платіжного доручення від 17.03.2017 року, підтвердив сплату судового збору на суму 22210,89 гривень, за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області сплачений судовий збір в розмірі 22026,54 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Калушстальбуд" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 10.03.2017 року за № 0001462200.

Визнати протиправним та скасувати в податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 10.03.2017 року за № 0001482200 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1004087 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням 668725 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 335362 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Відповідно до задоволених вимог стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76000) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Калушстальбуд" (код ЄДРПОУ 36403176, вул. С. Стрільців, 1В, с. Вістова, Калуський район, Івано-Франківська область) сплачений судовий збір в розмірі 22026,54 грн. (двадцять дві тисячі двадцять шість гривень п`ятдесят чотири копійки).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Калушстальбуд" (код ЄДРПОУ 36403176, вул. С. Стрільців, 1В, с. Вістова, Калуський район, Івано-Франківська область).

Відповідач:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя /підпис/ Панікар І.В.

Рішення складене в повному обсязі 20 квітня 2023, у зв`язку з перебуванням судді у відпусці згідно наказу № 45-В від 06.04.2023.