Рішення

від 05.04.2023 по справі 320/1359/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2023 року № 320/1359/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представника позивача Некрасова О.С., представника відповідача Родіна Г.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДТЕКС» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРДТЕКС» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №9151/0409 від 18.10.2022, винесене Головним управлінням ДПС у Київській області.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 відкрито спрощене позовне провадження у даній адміністративній справі.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що із спірного податкового повідомлення рішення вбачається, що ТОВ «УКРДТЕКС» порушило п. 187.1 ст. 187, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, у зв`язку з чим останньому та збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (послуг) на суму 299 524,00 грн., а також нараховано штраф в розмірі 29 952,40 грн.

Вказав, що із описової частини акту перевірки від 19.09.2022 № 7865/10-36-04-09/33191568вбачається, що підставою для прийняття спірного податкового-повідомлення рішення, на думку контролюючого органу є: заниження рядка 1.1 декларації, що призвело до заниження суми податкового зобов`язання (рядок 9 декларації), в результаті чого занижено суму позитивного значення, яке сплачується до державного бюджету (р. 18) по декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 року в розмірі 299 523,56 грн.

Як наслідок прийняття спірного податкового повідомлення-рішення №9151/0409 від 18.10.2022 суперечить ст. 61 Конституції України, так як у даному випадку контролюючим органом фактично застосовується відповідальність за вчинення податкового контрагентом позивача.

Крім того позивач зауважив, що ТОВ «УКРДТЕКС» не було зареєстровано податкові накладні на суму 1 797 141,33 грн., в т.ч. ПДВ 299 523,56 грн. через початок воєнної агресії російської федерації та відключення системи ЄРПН.

Аналогічно постачальники, які мали поставити товари та послуги на користь ТОВ «УКРДТЕКС» в лютому 2022 року також не змоги зареєструвати податкові накладні в системі ЄРПН, а отже, ТОВ «УКРДТЕКС» не отримало відповідний податковий кредит, який був більшим за його податкові зобов`язання.

В кінці травня 2022 система ЄРПН відновила свою роботу і ТОВ «УКРДТЕКС» 13.06.2022 зареєструвало вказані вище податкові накладні на суму 1 797 141,33 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 299 523,56 грн.

Оскільки, як зазначено вище, постачальники ТОВ «УКРДТЕКС» не встигли зареєструвати податкові накладні в системі ЄРПН в лютому 2022, ТОВ «УКРДТЕКС» не отримало відповідний податковий кредит, який був більшим за податкові зобов`язання товариства. Відповідно, ТОВ «УКРДТЕКС» не мало достатнього показника реєстраційного ліміту на рахунку СЕА ПДВ для реєстрації податкової декларації за лютий 2022.

Надалі постачальники зареєстрували відповідні податкові накладні в ЄРПН, товариство отримало відповідний податковий кредит та повністю включило в податкову декларацію з ПДВ за червень 2022 (подана 19.07.2022): були включені показники податкових накладних за лютий 2022 року в сумі 299 523,56 грн.

Таким чином, ТОВ «УКРДТЕКС» в жодній мірі не мало на меті ухилення від сплати ПДВ. Через військову агресію російської федерації та блокування роботи системи ЄРПН, неотримання внаслідок вказаних обставин податкового кредиту від постачальників, ТОВ «УКРДТЕКС» не мало змоги зареєструвати в декларації з податок на додану вартість за лютий 2022 року в розмірі 299 523,56 грн., а зареєструвало вказаний податок в червневій декларації.

Одночасно позивач звертає увагу суду на тому, що військова агресія російської федерації є форс-мажорною обставиною в розумінні норм Податкового кодексу України, що, згідно пункту 112.8 статті 112 ПК України є підставою для звільнення від відповідальності

Таким чином вважає, що податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що Головне управління ДПС у Київській області при проведенні перевірки ТОВ «УКРДТЕКС» та оформленні її результатів діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а податкове повідомлення-рішення є законним.

Вказав, що позивачем занижено рядок 1.1 декларації, що призвело до заниження суми податкового зобов`язання (рядок 9 декларації), в результаті чого занижено суму позитивного значення, яке сплачується до державного бюджету (р. 18) по декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 року в розмірі 299523,56 грн.

Представник позивача у судових засідання позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити даний позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні даного позову.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРДТЕКС» є юридичною особою з11.10.2004, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області, Вишгородській ДПІ, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно статутної діяльності ТОВ «УКРДТЕКС» провадить діяльність, зокрема:13.20 Ткацьке виробництво; 18.12 Друкування іншої продукції; 82.92 Пакування; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 38.32 Відновлення відсортованих відходів.

Контролюючим органом проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДТЕКС» щодо перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість позивача за лютий 2022 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт камеральної перевірки від 19.09.2022 № 7865/10-36-04-09/33191568 (далі Акт перевірки).

Перевіркою встановлено, зокрема, що позивачем порушено вимоги: п. 187.1 ст. 187, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, оскільки ним занижено податкові зобов`язання по податковій декларації з ПДВ за лютий 2022, що призвело до заниження суми позитивного значення ПДВ, яке сплачується до державного бюджету (р. 18) по декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 року в розмірі 299523,56 грн. та вимоги «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість».

На підставі Акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 18.10.2022 №9151/0409.

Як слідує з Акту перевірки, вказане вище порушення допущено у зв`язку з заниженням рядка 1.1 декларації, що призвело до заниження суми податкового зобов`язання (рядок 9 декларації), в результаті чого занижено суму позитивного значення, яке сплачується до державного бюджету (р. 18) по декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 року в розмірі 299 523,56 грн.

Позивач, не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Як вбачається з матеріалів справи 24.02.2022 ТОВ «УКРДТЕКС» не було зареєстровано податкові накладні на суму 1797141,33 грн., в т.ч. ПДВ 299523,56 грн. через початок воєнної агресії російської федерації та відключення системи ЄРПН.

Постачальники ТОВ «УКРДТЕКС», які мали поставити товари та послуги вказаному товариству в лютому 2022 року також не змоги зареєструвати податкові накладні в системі ЄРПН, що призвело до того, що ТОВ «УКРДТЕКС» не отримало відповідний податковий кредит, який був більшим за податкові зобов`язання платника податків.

26.05.2022 в газеті «Голос України» опублікований Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 №2260-IX.

Даним законом передбачено відновлення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022.

Вказаний закон №2260-IX набрав чинності з 27.05.2022, окрім змін в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, які набирають чинності із 02.06.2022.

На виконання закону №2260-IX, 13.06.2022 ТОВ «УКРДТЕКС» зареєструвало вказані вище податкові накладні на суму 1 797 141,33 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 299523,56 грн.

Оскільки, постачальники ТОВ «УКРДТЕКС`не встигли зареєструвати податкові накладні в системі ЄРПН в лютому 2022, ТОВ «УКРДТЕКС» не отримало відповідний податковий кредит, який був більшим за податкові зобов`язання даного товариства. Отже, ТОВ «УКРДТЕКС» не мало достатнього показника реєстраційного ліміту на рахунку СЕА ПДВ для реєстрації податкової декларації за лютий 2022.

Надалі постачальники зареєстрували відповідні податкові накладні в ЄРПН, ТОВ «УКРДТЕКС`отримало відповідний податковий кредит та повністю включило в податкову декларацію з ПДВ за червень 2022 (подана 19.07.2022): були включені показники податкових накладних за лютий 2022 року в сумі 299 523,56 грн.

Вказане підтверджується податковою декларацією ТОВ «УКРДТЕКС» за червень 2022 з додатками, податковими накладними, а також листом ТОВ «БАВАЛ», згідно якого останнє зазначило, що у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин, вказаний постачальник не зміг виконати свої зобов`язання і, відповідно, зареєструвати податкові накладні в лютому 2022 року. До листа ТОВ «БАВАЛ» додало податкові накладні № 4 від 04.04.2022, № 18 від 20.05.2022, № 33 від 06.06.2022 та відповідні витяги з ЄРПН.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт «а»).

У відповідності до пункту 198.2 та 198.3 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому у абзаці четвертому вказаного пункту статті 198 ПК України міститься правило про те, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Норми статті 201 ПК України, до яких відсилають правила пункту 198.6 статті 198 цього Кодексу, регулюють відносини, пов`язані з оформленням і легітимацією податкової накладної. У цій нормі містяться обов`язкові правила щодо форми та порядку заповнення податкових накладних, недотримання яких тягне визнання податкової накладної недійсною; визначено правову природу цього документа, підстави, порядок, умови його складання і надання; встановлено права й обов`язки учасників податкових відносини, пов`язані із складанням, наданням та реєстрацією податкової накладної; передбачено наслідки недотримання обов`язкових вимог щодо форми, змісту та інших дій зі складання, надання та реєстрації податкових накладних.

Так, у пунктах 201.1, 201.6, 201.10 статті 201 ПК України зазначено, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (абзац 3 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Абзацом дев`ятим пункту 201.10 статті 201 ПК України покупцю товарів/послуг заборонено відносити суми ПДВ до податкового кредиту в разі відсутності факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг, податкових накладних у Реєстрі і зобов`язано покупця включити суму податку, вказану в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Таким чином суд приходить до висновку, що платник податку може включити до складу податкового кредиту суму ПДВ на підставі податкової накладної, оформленої у відповідності до вимог статті 201 ПК України та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стосовно обов`язкової наявності вини, суд зазначає наступне.

В пункті 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява №3991/03/) Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі «Бізнес СепортСентре проти Болгарії», пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника податку, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника ( ОСОБА_1 ) це не мало б. Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто добросовісний платник податків не має і не повинен зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податку, яка відповідно до ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Пунктом 112.8 статті 112 ПК України передбачено обставини, що звільняють платника від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.

Зокрема, такими є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Відповідно до пункту 112.1 статті 112 ПК України встановлено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом

Згідно з пунктом 112.7 статті 112 ПК України зазначено, що у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Загальновідомим є факт воєнної агресії російської федерації на території України з 24.02.2022. Листом № 2024/02.0/7.1 від 28.02.2022 ТПП України засвідчило, форсмажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Враховуючи це, ТПП України підтвердило, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Отже, суд приходить до висновку, що, оскільки контрагенти ТОВ «УКРДТЕКС» через настання форс-мажорних обставин не встигли своєчасно зареєструвати податкові накладні, вказане було вчинено з запізненням і одразу після реєстрації відображено ТОВ «УКРДТЕКС» у звітній податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2022 року, згідно пунктів 112.1, 112.7, 112.8 статті 112 ПК України ТОВ «УКРДТЕКС» не може бути притягнуто до відповідальності з огляду на відсутність порушення, відсутність вини та наявність форс-мажорних обставин.

Окремо суд звертає увагу, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» абзац перший пункту 69 викласти в такій редакції:

« 69. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті»;

підпункт 69.1 викладено в такій редакції:

« 69.1. У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.

У разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов`язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені.

Платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов`язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Таким чином, керуючись Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» до позивача не може бути застосована відповідальність, передбачена нормами Податкового кодексу України.

Встановлені обставини дають підстави для висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення №9151/0409 від 18.10.2022, яким встановлено порушення п. 187.1 ст. 187, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України та збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (послуг) на суму 299 524,00 грн., а також нараховано штраф в розмірі 29952,40 грн., є таким, що прийняте всупереч статей 19 та 61 Конституції України, статей 56, 58, 112, 185, 186, 187, 198, 200, 201, Податкового кодексу України, а тому підлягає скасуванню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак не довів правомірності своїх рішень.

Водночас позивач довів суду належними та достатніми доказами неправомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4942 грн. 15 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 16.01.2023.

Відтак, зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 4942,15 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 249, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №9151/0409 від 18.10.2022, винесене Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області.

3. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 4942 (чотири тисячі дев`ятсот сорок дві) грн. 15 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДТЕКС» за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 17 квітня 2023 р.