Постанова

від 07.09.2023 по справі 320/1359/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/1359/23 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.

за участю секретаря Островської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року (м. Київ, дата складання повного тексту - 17.04.2023) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДТЕКС» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРДТЕКС» звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №9151/0409 від 18.10.2022, винесене Головним управлінням ДПС у Київській області.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що прийняття спірного податкового повідомлення-рішення №9151/0409 від 18.10.2022 суперечить ст. 61 Конституції України, так як у даному випадку контролюючим органом фактично застосовується відповідальність за вчинення податкового порушення контрагентом позивача. Крім того позивач зауважив, що ТОВ «УКРДТЕКС» не було зареєстровано податкові накладні через початок воєнної агресії російської федерації та відключення системи ЄРПН. Аналогічно постачальники, які мали поставити товари та послуги на користь ТОВ «УКРДТЕКС» в лютому 2022 року також не змоги зареєструвати податкові накладні в системі ЄРПН, а отже, ТОВ «УКРДТЕКС» не отримало відповідний податковий кредит, який був більшим за його податкові зобов`язання.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог, зазначає, що Головне управління ДПС у Київській області при проведенні перевірки ТОВ «УКРДТЕКС» та оформленні її результатів діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а податкове повідомлення-рішення є законним. Вказав, що позивачем занижений рядок 1.1 декларації, що призвело до заниження суми податкового зобов`язання (рядок 9 декларації), в результаті чого занижена сума позитивного значення, яке сплачується до державного бюджету (р. 18) по декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 року в розмірі 299 523,56 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. При цьому вказує на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт вказує, що уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації на усунення порушення платником подано не було. Зазначає, що хоч зазначені податкові накладні й були складені помилково, а їх реєстрація зупинена в порядку ст.201.16 Податкового кодексу України, однак позивачем не сформовано та не зареєстровано у встановленому законом порядку ані уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ, ані розрахунку коригування податкової накладної. Крім того, позивач не скористався своїм правом на подання додаткових документів та/чи пояснень в підтвердження правомірності формування і видачі податкової накладної або помилковості останньої для розблокування контролюючим органом процесу зупинення її реєстрації.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутності підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «УКРДТЕКС» є юридичною особою з 11.10.2004, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області, Вишгородській ДПІ, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно статутної діяльності ТОВ «УКРДТЕКС» провадить діяльність, зокрема:13.20 Ткацьке виробництво; 18.12 Друкування іншої продукції; 82.92 Пакування; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 38.32 Відновлення відсортованих відходів.

Контролюючим органом проведено камеральну перевірку ТОВ «УКРДТЕКС» щодо перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість позивача за лютий 2022 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт камеральної перевірки від 19.09.2022 №7865/10-36-04-09/33191568.

Перевіркою встановлено, зокрема, що позивачем порушено вимоги: п. 187.1 ст. 187, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, оскільки ним занижені податкові зобов`язання по податковій декларації з ПДВ за лютий 2022, що призвело до заниження суми позитивного значення ПДВ, яке сплачується до державного бюджету (р. 18) по декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 року в розмірі 299 523,56 грн та вимоги «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість».

На підставі Акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 18.10.2022 №9151/0409.

Як слідує з Акту перевірки, вказане вище порушення допущено у зв`язку з заниженням рядка 1.1 декларації, що призвело до заниження суми податкового зобов`язання (рядок 9 декларації), в результаті чого занижена сума позитивного значення, яке сплачується до державного бюджету (р. 18) по декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 року в розмірі 299 523,56 грн.

Вважаючи вищевказане рішення протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що керуючись Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» до позивача не може бути застосована відповідальність, передбачена нормами Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт «а»).

У відповідності до пункту 198.2 та 198.3 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому у абзаці четвертому вказаного пункту статті 198 ПК України міститься правило про те, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Норми статті 201 ПК України, до яких відсилають правила пункту 198.6 статті 198 цього Кодексу, регулюють відносини, пов`язані з оформленням і легітимацією податкової накладної. У цій нормі містяться обов`язкові правила щодо форми та порядку заповнення податкових накладних, недотримання яких тягне визнання податкової накладної недійсною; визначено правову природу цього документа, підстави, порядок, умови його складання і надання; встановлено права й обов`язки учасників податкових відносини, пов`язані із складанням, наданням та реєстрацією податкової накладної; передбачено наслідки недотримання обов`язкових вимог щодо форми, змісту та інших дій зі складання, надання та реєстрації податкових накладних.

Так, у пунктах 201.1, 201.6, 201.10 статті 201 ПК України зазначено, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (абзац 3 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Абзацом дев`ятим пункту 201.10 статті 201 ПК України покупцю товарів/послуг заборонено відносити суми ПДВ до податкового кредиту в разі відсутності факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг, податкових накладних у Реєстрі і зобов`язано покупця включити суму податку, вказану в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що платник податку може включити до складу податкового кредиту суму ПДВ на підставі податкової накладної, оформленої у відповідності до вимог статті 201 ПК України та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 112.8 статті 112 ПК України передбачено обставини, що звільняють платника від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.

Зокрема, такими є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Відповідно до пункту 112.1 статті 112 ПК України встановлено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом

Згідно з пунктом 112.7 статті 112 ПК України зазначено, що у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

З матеріалів справи вбачається, що 24.02.2022 ТОВ «УКРДТЕКС» не було зареєстровано податкові накладні на суму 1 797 141,33 грн, в т.ч. ПДВ 299 523,56 грн через початок воєнної агресії російської федерації та відключення системи ЄРПН.

Постачальники ТОВ «УКРДТЕКС», які мали поставити товари та послуги вказаному товариству в лютому 2022 року також не змоги зареєструвати податкові накладні в системі ЄРПН, що призвело до того, що ТОВ «УКРДТЕКС» не отримало відповідний податковий кредит, який був більшим за податкові зобов`язання платника податків.

26.05.2022 в газеті «Голос України» опублікований Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 №2260-IX.

Даним законом передбачено відновлення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022.

Вказаний закон №2260-IX набрав чинності з 27.05.2022, окрім змін в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, які набирають чинності із 02.06.2022.

На виконання закону №2260-IX, 13.06.2022 ТОВ «УКРДТЕКС» зареєструвало вказані вище податкові накладні на суму 1 797 141,33 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 299 523,56 грн.

Оскільки, постачальники ТОВ «УКРДТЕКС» не встигли зареєструвати податкові накладні в системі ЄРПН в лютому 2022, ТОВ «УКРДТЕКС» не отримало відповідний податковий кредит, який був більшим за податкові зобов`язання даного товариства. Отже, ТОВ «УКРДТЕКС» не мало достатнього показника реєстраційного ліміту на рахунку СЕА ПДВ для реєстрації податкової декларації за лютий 2022.

Надалі постачальники зареєстрували відповідні податкові накладні в ЄРПН, ТОВ «УКРДТЕКС» отримало відповідний податковий кредит та повністю включило в податкову декларацію з ПДВ за червень 2022 (подана 19.07.2022): були включені показники податкових накладних за лютий 2022 року в сумі 299 523,56 грн.

Вказане підтверджується податковою декларацією ТОВ «УКРДТЕКС» за червень 2022 з додатками, податковими накладними, а також листом ТОВ «БАВАЛ», згідно якого останнє зазначило, що у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин, вказаний постачальник не зміг виконати свої зобов`язання і, відповідно, зареєструвати податкові накладні в лютому 2022 року. До листа ТОВ «БАВАЛ» додало податкові накладні № 4 від 04.04.2022, № 18 від 20.05.2022, №33 від 06.06.2022 та відповідні витяги з ЄРПН.

Загальновідомим є факт воєнної агресії російської федерації на території України з 24.02.2022. Листом № 2024/02.0/7.1 від 28.02.2022 ТПП України засвідчило, форсмажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Враховуючи це, ТПП України підтвердило, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Таким чином, оскільки контрагенти ТОВ «УКРДТЕКС» через настання форс-мажорних обставин не встигли своєчасно зареєструвати податкові накладні, вказане було вчинено з запізненням і одразу після реєстрації відображено ТОВ «УКРДТЕКС» у звітній податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2022 року, згідно пунктів 112.1, 112.7, 112.8 статті 112 ПК України ТОВ «УКРДТЕКС» не може бути притягнуто до відповідальності з огляду на відсутність порушення, відсутність вини та наявність форс-мажорних обставин.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» абзац перший пункту 69 викласти в такій редакції:

« 69. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті»;

підпункт 69.1 викладено в такій редакції:

« 69.1. У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.

У разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов`язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені.

Платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов`язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що керуючись Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» до позивача не може бути застосована відповідальність, передбачена нормами Податкового кодексу України.

Крім того, колегія суддів враховує, що при поданні звітної декларації за відповідний період, платник податків зобов`язаний сплатити всі належні суми податків, в даному випадку ПДВ. Оскільки контрагенти позивача зареєстрували податкові накладні лише в червні на суму 1 797 141,33 грн, в тому числі ПДВ - 299 523,56 грн, тільки з цього податкового періоду в нього виникло право на використання податкового кредиту на вказану суму. Тому відображення податкових зобов`язань на вказану суму в звітній декларації по ПДВ за лютий 2022 унеможливило використання податкового кредиту, який був зареєстрований лише в червні 2022 у зв`язку із блокуванням ЄРПН, тобто з причин, які не залежали від волі платника податків.

Колегія вважає, що в даній конкретній ситуації позивач допустив правомірну податкову поведінку в умовах особливих обставин, що виникли у країні у зв`язку із повномасштабним вторгненням в Україну, не допустив дій, які завдали шкоди державному бюджету, зменшенню надходжень податкових зобов`язань платниками податків або несплаті податків.

Враховуючи відсутність факту несплати позивачем податкових зобов`язань станом на червень 2022, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для притягнення останнього до відповідальності у вигляді додаткового нарахування податкових зобов`язань та штрафних санкцій. Іншого відповідачем не доведено. Факт виявлення податкового порушення в ході камеральної перевірки без врахування всіх обставин та дослідження всього масиву звітних декларацій за період блокування ЄРПН є надмірним формалізмом та таким, що не відповідає легітимній меті справляння податків, позаяк наслідками такого формалізму стало нарахування податкових зобов`язань та штрафних санкцій при відсутності несплати ПДВ позивачем.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення №9151/0409 від 18.10.2022, яким встановлено порушення п. 187.1 ст. 187, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України та збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (послуг) на суму 299 524,00 грн, а також нараховано штраф в розмірі 29 952,40 грн, є таким, що прийняте всупереч статей 19 та 61 Конституції України, статей 56, 58, 112, 185, 186, 187, 198, 200, 201, Податкового кодексу України, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 11.09.2023.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Н.В. Безименна