Постанова

від 20.04.2023 по справі 440/15954/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 р. Справа № 440/15954/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.06.2022, головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко, м. Полтава, повний текст складено 28.06.22 по справі № 440/15954/21

за позовом ОСОБА_1

до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі за текстом також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі за текстом також відповідач, Центр), в якій просив:

- визнати протиправними дії відповідача при прийнятті Наказу № 1452 від 20.08.2021 та доручення № 659 від 28.08.2021 та визнати неправомірними Наказ Центру № 1452 від 20.08.2021 та доручення № 659 від 28.08.2021;

- визнати протиправними дії відповідача про відмову в розгляді заяви від 10.08.2021 та про відмову у призначенні захисника для надання правової допомоги, яка полягає у складенні до ТУ ДБР у м. Полтаві цивільного позову про завдання моральної шкоди, чотирьох клопотань про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 62020170000000500 в рамках к/с № 04580007 за обвинуваченням ОСОБА_1 та до Октябрського районного міста Полтави чотирьох скарг про визнання протиправною бездіяльність ТУ ДБР в м. Полтаві та зобов`язання вчинити певні дії - розглянути чотири клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 62020170000000500 в рамках к/с № 04580007 за обвинуваченням ОСОБА_1 , чотирьох клопотань про поновлення строку на оскарження чотирьох клопотань про витребування доказів; інших заяв та клопотань, необхідних для подання даних чотирьох скарг; зобов`язати Полтавський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги розглянути заяву від 10.08.2021 та призначити захисника для вчинення процесуальних дій, зазначених в заяві;

- стягнути з Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 10000,00 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Наводить обставини справи, викладені ним у позовній заяві, та просить їх урахувати під час апеляційного розгляду. Зазначає про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки всім наявним в матеріалах справи документам, у зв`язку з чим ухвалив необґрунтоване рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що у рішенні суд першої інстанції зробив правильний висновок про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 . Уважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є засудженим до покарання у вигляді довічного позбавлення волі та з 24.05.2015 відбуває покарання в ДУ "Полтавська установа виконання покарань (№23)", що підтверджується довідкою по особовій справі.

ОСОБА_1 через ДУ "Полтавська установа виконання покарань (№23)" направив до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги заяву від 10 серпня 2021 року (вх. № П-1741 від 10 серпня 2021 року), в якій просив призначити адвоката для надання правової допомоги та складання документів процесуального характеру, зокрема: до ТУ ДБР у м. Полтаві цивільного позову про завдання моральної шкоди та чотирьох клопотань про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 62020170000000500 в рамках к/с 04580007 за його обвинуваченням; до Октябрського районного суду м. Полтави чотирьох скарг про визнання протиправними бездіяльність ТУ ДБР у м. Полтаві та зобов`язання вчинити певні дії - розглянути чотири клопотання про проведення слідчих дій у к/п № 62020170000000500 в рамках к/с 04580007 за його обвинуваченням; чотири клопотання про поновлення строку на оскарження; чотири клопотання про витребування доказів; інші заяви та клопотання, необхідні для подання даних чотирьох скарг.

Наказом Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги "Про надання безоплатної вторинної правової допомоги О. А. Пальку" № 1452 від 20 серпня 2021 року відповідно до пункту 1 частини першої статті 17, частини третьої статті 19 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" та на підставі заяви ОСОБА_1 від 10 серпня 2021 (вх. № 1371/01-24 від 16.08.2021) наказано надати безоплатну вторинну правову допомогу (складення документів процесуального характеру та здійснення представництва інтересів у кримінальному провадженні № 62020170000000500 в рамках к/с 04580007) ОСОБА_1 .

Дорученням № 659 від 28.08.2021 Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до Наказу № 1452 від 20 серпня 2021 року призначено адвоката Горбенка Павла Володимировича для надання безоплатної вторинної правової допомоги: складання документів процесуального характеру та здійснення представництва інтересів у кримінальному провадженні № 62020170000000500 ОСОБА_1 .

Окрім цього, ОСОБА_1 через ДУ "Полтавська установа виконання покарань (№23)" направив до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги заяву від 10 серпня 2021 року (вх. № П-1742 від 10 серпня 2021 року), в якій просив призначити адвоката для надання правової допомоги та складання документів процесуального характеру, зокрема: до ТУ ДБР у м. Полтаві клопотання про надання інформації і документації та чотири клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів та про витребування доказів у кримінальному провадженні № 62020170000000500 в рамках к/с 04580007 за його обвинуваченням; до Октябрського районного суду м. Полтави чотири скарги про визнання протиправною бездіяльність ТУ ДБР у м. Полтаві та зобов`язання вчинити певні дії - розглянути чотири клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів та про витребування доказів у кримінальному провадженні № 62020170000000500 в рамках к/с 04580007 за його обвинуваченням; чотири клопотання про поновлення строку на оскарження; чотири клопотання про витребування доказів; інші заяви та клопотання, необхідних для подання даних чотирьох скарг.

Наказом Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги "Про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги О. А. Пальку" № 1453 від 20 серпня 2021 року відповідно до пункту 1 частини першої статті 17, частини третьої статті 19, пункту 4 частини першої статті 20 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" та на підставі заяви ОСОБА_1 від 10 серпня 2021 (вх. № 1372/01-24 від 16.08.2021) відмовлено в наданні безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 за заявою про надання безоплатної вторинної допомоги від 10.08.2021, у зв`язку з тим, що особі раніше надавалася безоплатна вторинна правова допомога з одного і того ж самого питання.

Вважаючи, що Центр вчинив протиправні дії щодо розгляду його заяв від 10 серпня 2021 року у частині призначення захисника для складання документів процесуального характеру, а також уважаючи, що накази Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги № 1452 та № 1453 від 20 серпня 2021 року, доручення № 659 від 28.08.2021 є протиправними та підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем в спірних правовідносинах не порушено прав позивача.

У задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача вчинити дії щодо розгляду його заяв і прийняти рішення та про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн судом першої інстанції відмовлено з огляду на те, що такі є похідними від основних позовних вимог про визнання бездіяльності протиправною, визнання нечинними та скасування наказів та доручення, зобов`язання вчинити певні дії.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, переглядаючи справу у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги визначено у Законі України "Про безоплатну правову допомогу" від 02 червня 2011 року за № 3460-VI /далі також - Закон № 3460-VI/.

Статтею 1 Закону № 3460-VI передбачено, що безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел; правова допомога - надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення; правові послуги - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; забезпечення захисту особи від обвинувачення; надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Згідно зі статтею 3 Закону № 3460-VI право на безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною другою статті 13 Закону № 3460-VI визначено, що безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру.

Пунктом 7 частини першої статті 14 Закону № 3460-VI передбачено, що право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону.

Статтею 15 Закону № 3460-VI встановлено, що суб`єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є: 1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 16 Закону № 3460-VI Міністерство юстиції України утворює регіональні (республіканський (Автономної Республіки Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські) та місцеві (районні, міжрайонні, міські, міськрайонні, міжрайонні та районні у містах) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги є територіальними відділеннями Координаційного центру з надання правової допомоги і утворюються з урахуванням потреб відповідної адміністративно-територіальної одиниці та забезпечення доступу осіб до безоплатної вторинної правової допомоги.

Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги є неприбутковими організаціями, користуються правами юридичної особи, мають власні бланки, печатку із своїм найменуванням.

Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги забезпечують надання всіх видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону.

Повноваження та порядок діяльності центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги встановлюються Положенням про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що затверджується Міністерством юстиції України.

Згідно із пунктом першим частини першої статті 17 Закону № 3460-VI Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги приймає рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги або про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги.

Порядок розгляду звернення особи про надання безоплатної вторинної правової допомоги визначений статтею 19 Закону № 3460-VI, частинами першої, третьої та четвертої якої передбачено, що у разі звернення особи про надання одного з видів безоплатної вторинної правової допомоги Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов`язаний протягом десяти днів з дня надходження звернення прийняти рішення щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Якщо особа належить до однієї з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги приймає рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги і письмово повідомляє про це особу або її законного представника, а також суд, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в яких здійснюватиметься представництво інтересів особи.

Якщо особа не має підстав для отримання безоплатної вторинної правової допомоги, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги приймає рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги і надсилає копію цього рішення особі, яка звернулася про надання такої допомоги, з одночасним роз`ясненням порядку оскарження рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону № 3460-VI особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правової допомоги за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) особа не належить до жодної з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону; 2) особа подала неправдиві відомості або фальшиві документи з метою віднесення її до однієї категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу; 3) вимоги особи про захист або відновлення її прав є неправомірними; 4) особі раніше надавалася безоплатна вторинна правова допомога з одного і того ж питання; 5) особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням безоплатної вторинної правової допомоги.

Аналіз наведених правових норм права дає підстави для висновку, що право на отримання безоплатної правничої допомоги гарантовано Конституцією України, а зміст і порядок реалізації такого права визначено у Законі України "Про безоплатну правову допомогу" від 02 червня 2011 року за № 3460-VI. Перелік категорій осіб, які мають гарантоване право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги окреслено у частині першій статті 14 Закону № 3460-VI, до яких, зокрема, належать особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі. При цьому у разі звернення особи, яка засуджена до покарання у вигляді позбавлення волі, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги приймає рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги (на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону України "Про безоплатну правову допомогу") і письмово повідомляє про це особу або її законного представника, а також суд, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в яких здійснюватиметься представництво інтересів особи. Якщо ж особа не має підстав для отримання безоплатної вторинної правової допомоги, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги приймає рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги і надсилає копію цього рішення особі, яка звернулася про надання такої допомоги, з одночасним роз`ясненням порядку оскарження рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги.

Порядок надання безоплатної правової допомоги працівниками місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який затверджений наказом Координаційного центру з надання правової допомоги № 2 від 28 січня 2019 року /далі Порядок № 2/ визначає основні характеристики моделі гарантованого державою надання безоплатної первинної та вторинної правової допомоги, передбачені законодавством, працівниками місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - центри).

Згідно із положеннями пункту 3 вказаного Порядку під час надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - БВПД) працівник центру:

1) надає БВПД в межах повноважень, визначених наказом центру про уповноваження працівника центру для надання такої допомоги (далі - наказ), а також звернення клієнта про надання БВПД, на підставі якого центром прийнято рішення про надання БВПД;

2) не пізніше п`яти робочих днів після прийняття наказу проводить перше конфіденційне побачення з клієнтом, з`ясовує обставини справи, отримує від нього інформацію, що має правове значення, ознайомлюється з наявними у клієнта документами. У разі необхідності отримання інформації чи документів, що можуть бути надані виключно клієнтом, повідомляє про це клієнта та роз`яснює неможливість подальшого надання БВПД без наданих клієнтом інформації чи документів;

3) після вивчення обставин справи переконується у наявності фактичних і правових підстав щодо вирішення питання, з яким звернувся клієнт до центру, та повідомляє клієнту, який орієнтовний час і обсяг роботи необхідний для надання БВПД та які можливі правові наслідки у разі досягнення результату, що бажає клієнт. При цьому не гарантує клієнтові досягнення певного результату виконання наказу та не сприяє прямо або опосередковано формуванню у нього необґрунтованих сподівань, а також уявлення, що працівник центру може вплинути на результат іншими засобами, крім сумлінного виконання своїх обов`язків. За результатами обговорення з клієнтом узгоджує правову позицію у справі та оформляє протокол узгодження правових питань, примірна форма якого наведена у додатку 1 до цього Порядку;

4) пропонує клієнту надати довіреність із визначеним обсягом повноважень;

9) інформує клієнта про стан розгляду справи та погоджує з ним процесуальні дії, вчинення/невчинення яких може вплинути на результат розгляду справи;

13) у разі складання документів процесуального характеру, зобов`язаний до подання таких документів до суду ознайомити клієнта з їх змістом, про що робиться відмітка на копії документа, що зберігається в досьє. Якщо клієнт: не згоден зі змістом чи формою документа процесуального характеру, складеного працівником центру, правовою позицією, викладеною у ньому, працівник центру відображає зауваження клієнта на копії документа, що зберігається в досьє; наполягає на внесенні змін до складеного працівником центру документа процесуального характеру, такі зміни вносяться з одночасним письмовим роз`ясненням про можливі правові наслідки, що засвідчується підписом клієнта. За відсутності можливості оформити зазначене узгодження робить відповідну відмітку на копії документа процесуального характеру, що зберігається в досьє;

15) якщо звернення клієнта стосується складення процесуального документа без представництва в суді, має роз`яснити порядок подання такого документа, наслідки розгляду, процесуальні права та обов`язки клієнта;

16) у разі пропущення процесуальних строків та за наявності підстав, передбачених законодавством, готує і заявляє клопотання про поновлення процесуальних строків;

17) за наявності правових підстав під час подання позовної заяви до суду готує обґрунтоване клопотання про відстрочення/розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення клієнта від їх сплати;

18) у разі, якщо судове провадження розпочато, для формування правової позиції, ознайомлення зі значним обсягом матеріалів та в інших необхідних випадках готує для клієнта клопотання про відкладення розгляду справи/оголошення перерви, ознайомлюється з матеріалами справи;

19) якщо представляє інтереси відповідача, за наявності правових підстав та виходячи з виробленої правової позиції, подає відзив, заперечення, а за необхідності - зустрічний позов;

20) з урахуванням узгодженої з клієнтом правової позиції в межах повноважень, наданих йому клієнтом, бере участь в судових засіданнях у судах всіх інстанцій;

21) у разі необхідності заперечує проти задоволення судом вимог, заяв та клопотань інших учасників процесу, що суперечать законним інтересам клієнта, висловлює власні доводи, міркування та заперечення по суті справи, виходячи з узгодженої з клієнтом правової позиції;

23) подає докази разом із поданням позовної заяви / відзиву / письмових пояснень третьої особи. З урахуванням узгодженої з клієнтом правової позиції готує і подає заперечення проти задоволення судом клопотань іншої сторони про доручення до матеріалів судової справи доказів після встановленого законом строку;

24) під час судового розгляду бере участь у дослідженні доказів, за необхідності подає усні й письмові клопотання, пояснення, заявляє відводи та подає клопотання про залучення учасників процесу, які повинні бути залучені до справи, бере участь у допитах, судових дебатах, інших процесуальних діях.

З огляду на положення підпункту 1 пункту 3 Порядку № 2 під час надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - БВПД) адвокат надає БВПД в межах повноважень, визначених наказом центру про уповноваження працівника центру для надання такої допомоги (далі - наказ), а також звернення клієнта про надання БВПД, на підставі якого центром прийнятий наказ про надання БВПД.

Судом установлено, що ОСОБА_1 є засудженим до покарання у вигляді довічного позбавлення волі та з 24.05.2015 відбуває покарання в Полтавській установі виконання покарань (№23), а отже відповідно до пункту 7 частини першої статті 14 Закону № 3460-VI має право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону, зокрема, на здійснення представництва його інтересів суді, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами та складення документів процесуального характеру.

З метою реалізації свого права на отримання безоплатної вторинної правової допомоги позивач через ДУ "Полтавська установа виконання покарань (№23)" направив до Центру заяви від 10 серпня 2021 року, в яких просив призначити адвоката для надання правової допомоги та складення документів процесуального характеру, зокрема до ТУ ДБР у м. Полтаві цивільного позову про завдання моральної шкоди та чотирьох клопотань про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 62020170000000500 в рамках к/с 04580007 за його обвинуваченням; до Октябрського районного суду м. Полтави чотирьох скарг про визнання протиправними бездіяльність ТУ ДБР у м. Полтаві та зобов`язання вчинити певні дії - розглянути чотири клопотання про проведення слідчих дій у к/п № 62020170000000500 в рамках к/с 04580007 за його обвинуваченням; чотири клопотання про поновлення строку на оскарження; чотири клопотання про витребування доказів; інші заяви та клопотання, необхідних для подання даних чотирьох скарг.

Наказом Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги "Про надання безоплатної вторинної правової допомоги О. А. Пальку" № 1452 від 20 серпня 2021 року відповідно до пункту 1 частини першої статті 17, частини третьої статті 19 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" та на підставі заяви ОСОБА_1 від 10 серпня 2021 (вх. № 1371/01-24 від 16.08.2021) наказано надати безоплатну вторинну правову допомогу (складення документів процесуального характеру та здійснення представництва інтересів у кримінальному провадженні № 62020170000000500 в рамках к/с 04580007) ОСОБА_1 .

Відповідно до доручення № 659 від 28.08.2021 Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до Наказу № 1452 від 20 серпня 2021 року призначено адвоката Горбенка Павла Володимировича для надання безоплатної вторинної правової допомоги: складання документів процесуального характеру та здійснення представництва інтересів у кримінальному провадженні № 62020170000000500 ОСОБА_1 .

Отже, і Наказ "Про надання безоплатної вторинної правової допомоги О. А. Пальку" № 1452 від 20 серпня 2021 року, і доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги № 6529 від 20 серпня 2021 року передбачають, що адвокату Горбенку Павлу Володимировичу доручено надати ОСОБА_1 безоплатну вторинну правову допомогу (складання документів процесуального характеру та здійснення представництва інтересів у кримінальному провадженні № 62020170000000500 ОСОБА_1 ) без обмеження певними (конкретними) документами, тобто адвокат уповноважений на складання будь-яких процесуальних документів за погодженням із позивачем відповідно до Закону України "Про надання безоплатної правової допомоги" та Порядку надання безоплатної правової допомоги працівниками місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженого наказом Координаційного центру з надання правової допомоги № 2 від 28 січня 2019 року.

Оскільки у заяві від 10.08.2021 за № П-1742 позивач порушує питання про надання правової допомоги у рамках одного і того ж кримінального провадження № 62020170000000500, в якому вже надана правова допомога, повторні звернення про надання правової допомоги в рамках цього провадження є зверненням до Місцевого центру з одного і того ж питання.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що Наказом Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги "Про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги О. А. Пальку" № 1453 від 20 серпня 2021 року відповідно до пункту 4 частини першої статті 20 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" правомірно відмовлено в наданні безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 за його заявою про надання безоплатної вторинної допомоги від 10.08.2021 у зв`язку з тим, що особі раніше надавалася безоплатна вторинна правова допомога з одного і того ж самого питання.

Щодо посилання ОСОБА_1 відносно того, що відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень, оскільки належним чином не забезпечив призначення адвоката саме для складення процесуальних документів, колегія суддів також погоджується з судом першої інстанції про те, що це є припущеннями позивача, оскільки доказів відмови адвоката складати будь-які документи позивачем як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і у суді апеляційної інстанції, не надано, більш того нічого не повідомлено навіть про спілкування із самим адвокатом.

За встановлених обставин колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що всі твердження позивача з цього приводу є суб`єктивними судженнями, які нічим не підтверджені, та не спрямовані на реалізацію чи відновлення порушених прав.

Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання бездіяльності протиправною, визнання нечинними та скасування наказів та доручення, зобов`язання вчинити певні дії є обґрунтованим та правильним.

Щодо позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно зі ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.

Як установлено судовим розглядом, у спірних правовідносинах Полтавський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги не порушував прав позивача, а тому підстави для відшкодування моральної шкоди відповідно до ч. 1 ст. 23 та ч. 1 ст. 116 ЦК України відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди, враховуючи відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання бездіяльності протиправною, визнання нечинними та скасування наказів та доручення, зобов`язання вчинити певні дії.

Доводи позивача, наведені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою спірних правовідносин судом першої інстанції.

Суд першої інстанції надав оцінку всім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та дослухався до всіх аргументів сторін, які здатні вплинути на результат вирішення спору.

Інші, зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального та процесуального права, а тому не вимагають детальної відповіді або спростування.

Щодо доводів позивача про стягнення оскаржуваним судовим рішенням судового збору за подання позовної заяви у сумі 2724,00 грн, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що враховуючи майновий стан сторони суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення.

За змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір", статті 133 КАС України питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

Колегія суддів звертає увагу, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду першої інстанції, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Як убачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись до суду з позовом у цій справі, клопотав про звільнення його від сплати судового збору на підставі частини другої статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Таке клопотання судом першої інстанції розглянуто і ухвалою від 06 грудня 2021 року відстрочено позивачу сплату судового збору в сумі 2724,00 грн за подання позову у справі № 440/15954/21 до ухвалення судового рішення по суті спору.

Окрім того, колегія суддів уважає за необхідне зауважити на те, що у контексті оцінки доводів апеляційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів уважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову задоволенні позовних вимог та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на положення статті 139 КАС України, підстави для зміни розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.06.2022 по справі № 440/15954/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк