Постанова
від 20.04.2023 по справі 640/24011/21
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/24011/21 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Федотова І.В.,

суддів: Єгорової Н.М. та Сорочка Є.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Партнер-Інвест" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Партнер-Інвест" про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Партнер-Інвест» (далі - відповідач) в якому просило суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень шляхом зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Партнер-Інвест» відключити джерела електроживлення (розподільчих електрощитів) та накласти печатки на вхідні двері приміщень, розташованого за адресою: вул. Кіото, 25 у Деснянському районі міста Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки;

- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Партнер-Інвест» порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2021 року позов було задоволено частково. Застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Партнер-Інвест» заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень шляхом відключення джерела електроживлення (розподільчих електрощитів), розташованих за адресою: вул. Кіото, 25 у Деснянському районі міста Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Доводи апелянта ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції зроблено висновок про те, що «Забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки покладається на суб`єкта господарювання, незалежно від того чи є він власником або користувачем об`єкта», який суперечить нормі права, на яку він посилається, так як матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що вказане забезпечення пожежної безпеки покладене на товариство, як на орендаря перевіряємого приміщення, а не на власника нерухомого майна, яким товариство не являється.

Також, зазначає про те, що в порушення положень ч.1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» позивачем не було вжито жодних заходів щодо перевірки виконання товариством припису на предмет усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю), не зважаючи на звернення товариства.

Крім того, зазначає, що окрім акту мають бути враховані наступні, надані відповідачем докази усунення ним порушень, наведених у акті а приписі.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи на підставі наказу №553 видано повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 15.06.2021 №29/977, посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 03.06.2021 №4975.

За результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки позивачем складено акт перевірки від 23.07.2021 №576 (далі - акт №576).

Так, перевіркою встановлено 31 порушення норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Наявність встановлених в акті перевірки порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Частиною сьомою статті 7 Закону № 877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно з пунктом 21 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, зокрема, належить забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

За приписами частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб`єкта господарювання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок до закону.

У відповідності до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Положеннями частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було проведено перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено Акт №576 від 23.07.2021, яким зафіксовано наступні порушення:

1) приміщення експлуатується без оформлення декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки - пункти 2, 4, 5 статті 57 Кодексу цивільного захисту України (КЦЗУ);

2) не здійснено навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки - статті 20, 40 КЦЗУ;

3) не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії - пункт 3 частина 1 статті 20 КЦЗУ;

4) не проведено технічне обслуговування і перевірку на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування пожежних кран-комплектів - пункту 2.2 розділу V Правил пожежної безпеки України (ППБУ);

5) один раз на півроку не проводяться практичні тренування всіх задіяних працівників щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей - пункту 5 розділу II ППБУ;

6) на випадок виникнення пожежі приміщення не забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі для обслуговуючого персоналу - пункту 4.7 розділу VI ППБУ;

7) не проведено вимірювання значення електричного опору ізоляції між гальванічно незв`язаними колами ППКП та оповіщувачів на відповідність вимогам нормативних документів та/або технічної документації виробника відповідно до п. 5.9.1.7 ДТСУ 9047:2020 Системи протипожежного захисту. Настанова з підтримання експлуатаційної придатності - пункт 1.4 розділу V ППБУ;

8) не надано договір на технічне обслуговування системи протипожежного захисту (автоматична пожежна сигналізація, система оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей, система пожежогасіння) з спеціалізованою організацією, яка отримала ліцензію на право виконання цих робіт відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 - р. V п.п. 1.1., 1.4. ППБУ;

9) не надано договір на виведення тривожних сповіщень від приладів приймально-контрольних пожежних систем протипожежного захисту приміщень на пульт пожежного спостереження, відповідно до ДБН В.2.5- 56 - Розділ V, глава 1 пункт 1.1, 1.4 ППБУ;

10) в складському приміщенні (приміщення для зберігання та готування товарів до продажу (видачі)) допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж (подовжувачі) - п. 1.18. розділ IV ППБУ;

11) не всі евакуаційні виходи позначені світловими покажчиками «ВИХІД», які мають бути підключені до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення, в порушенні ДБН В 1.1-7:2016 - ППБУ пункт 2.31., л. 2.32 глава 2, розділу 111.;

12) допускається замикання дверей на шляхах евакуації на замки (евакуаційні вихід з складського приміщення (приміщення для зберігання та готування товарів до продажу (видачі)) - пункт 2.37., глави 2, розділу III, ППБУ;

13) на підлозі на шляху евакуації з складського приміщення (приміщення для зберігання та готування товарів до продажу (видачі)) допускається влаштування виступу висотою більше 0,05 м, в порушенні ДБН В 1. і -7:2016 - ППБУ розділ III п. 2.23;

14) висота запасного евакуаційного виходу з складського приміщення (приміщення для зберігання та готування товарів до продажу (видачі)) нижче за 2м - ППБУ розділ III п. 2.23;

15) у складському приміщенні (приміщення для зберігання та готування товарів до продажу (видачі)) не забезпечено проходи між стелажами і стінами завширшки не менше 1 метру - п. 9.1 п. 7 розділу VI ППБУ;

16) обгородження робочих місць комірників (обліковців, товарознавців) складському приміщенні приміщення для зберігання та готування товарів до продажу (видачі)) не виконано із засклених перегородок з негорючих матеріалів заввишки не менше 1.8 м. - розділ VI п.9.1. ППБУ;

17) приміщення точки видачі товарів магазину « Розетка » не забезпечений 10% резервним запасом пожежних сповіщувачів від загальної кількості змонтованих в порушення п. 7.2.22 ДБН В.2.5-56:2014 - розділ V п.1.1 ППБУ;

18) допускається встановлення ППКП у складському приміщенні (приміщення для зберігання та готування товарів до продажу (видачі)) (пожежонебезпечна зона) в порушенні п. 7.2.25 ДБН В 2.5.- 56:2014 - Розділ 11 п.22, розділ V п. 1.1, 1.2., ППБУ;

19) в складському приміщенні (приміщення для зберігання та готування товарів до продажу (видачі)) допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 метра від електроустаткування та від електрощитів - розділ IV, п.1.18. ППБУ;

20) для приміщень складського призначення (приміщення дня зберігання та готування товарів до продажу (видачі)) не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В. 1.1- 36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою» , а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» - п. 1.18., розділ IV ППБУ;

21) отвори в протипожежних перешкодах, які утворились під час прокладання електричних комунікацій в приміщенні електрощитової не зашпаровані наглухо негорючим матеріалом, який забезпечує клас вогнестійкості та димогазонепроникнення, що вимагається будівельними нормами для цих перешкод - п. 2.4 розділу III ППБУ;

22) на дверях електрощитової не вказано місце зберігання ключів - п. 2.12 глава 2 розділу III ППБУ;

23) складські приміщення (приміщення для зберігання та готування товарів до продажу (видачі)), що утворилися після перепланування (технічного переоснащення), не відокремлені від торговельної зали та підсобних приміщень протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттям 1-го типу із заповненими прорізами (протипожежні двері, тощо) відповідно до ДБН В.2.2-23:2009 та ДБН В. 1.1-7- 2016 - п. 2.3 розділу III, п. 4.1 розділу VI ППБУ;

24) не надано підтверджуючі документи на проведення прихованих робіт по прокладанню електропроводів за підвісними стелями - Розділ IV п. 1.12. ППБУ;

25) перепланування (технічне переоснащення) (влаштування складських приміщень (приміщення для зберігання та готування товарів до продажу (видачі)), зменшення евакуаційних виходів) здійснено без розробки проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку, чим знижено рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкту - п. 21,22, розділ 11 ППБУ;

26) простір за підвісною стелею не дообладнано системою пожежної сигналізації відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту» - Розділ 11 п.22, розділ V п. 1,1, 1.2., ППБУ;

27) підсобні приміщення не дообладнані системою пожежогасіння відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» - Розділ II п.22, розділ V п. 1.1,1.2., ППБУ;

28) запасний евакуаційний вихід з приміщень торгівельної зали проходить через складські приміщення (приміщення для зберігання та готування товарів до продажу (видачі)) та відкривається не походу евакуації в порушені ДБН В.2.2- 23:2009 - Розділ II п.22, розділ III. п.2.23, ППБУ;

29) торгівельна зала та складське приміщення (приміщення для зберігання та готування товарів до продажу (видачі)) не обладнані системою протидимного захисту в евакуації в порушені ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» та ДБН В.2,2-23:2009 - Розділ II п.22, розділ III. п.2.23, ППБУ;

30) комутаційне обладнання влаштовано не в окремому приміщенні передбаченого для розміщення технічного обладнання, що відокремлене від інших приміщень протипожежними перешкодами з заповненням прорізів в них протипожежними дверима тощо - Розділ II, п.21, п.22, розділ І п.4 ППБУ;

31) комутаційне обладнання не обладнано автоматичною системою пожежогасіння (порушення п. 13.1., 13.3 таблиця А./ додаток А ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту») - Розділ V п. 1.2. ППБУ.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що позивачем було проведено позапланову перевірку за заявою відповідача, за результатом якої складено акт №4 від 21.01.2022, яким встановлено 14 порушень відповідачем вимог законодавства, відповідно до змісту акту.

В контексті встановлених позивачем порушень, колегія суддів зауважує, що поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Так, згідно з п. 24 ч.1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

У відповідності до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Відповідно до визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Отже, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає як при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, так і за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від наслідків такого порушення, що підвищують ризик виникнення пожеж та шкідливого впливу небезпечних чинників при пожежі, яка уже виникла.

Разом з тим, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Колегія суддів враховує, що виявлені Головним управлінням ДСНС у м. Києві порушення самі по собі не можуть призвести до пожежі, проте не усунення цих порушень, у разі виникнення пожежі, може створити умови, що призведуть до загибелі людей або ж нанесенню шкоди їх здоров`ю. Відсутність необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення, зупинення (сповільнення) поширення та гасіння є такими порушеннями, за яких застосування крайнього заходу реагування - зупинення експлуатації будівлі, є виправданим.

Водночас, під час перегляду оскаржуваного рішення в суді апеляційної інстанції, відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували усунення усіх виявлених під час перевірки порушень вимог пожежної безпеки, що стали підставою для звернення позивача до суду для застосування заходів реагування, як і доказів, що зазначені у акті перевірки порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому, посилання відповідача на усунення ним певних порушень не спростовує наявність інших вагомих порушень вимог пожежної безпеки, які зафіксовані у акті повторної перевірки за спірною адресою.

З огляду на те, що відповідач жодним чином не заперечує та не спростовує висновки суду першої інстанції, що виявлені позивачем порушення можуть створювати реальну загрозу для життя та здоров`я людей, тому, в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для надання оцінки вказаним висновкам суду першої інстанції.

При цьому колегія суддів враховує, що такий захід реагування як повне або часткове зупинення експлуатації приміщень, розташованих за адресою: вул. Кіото, 25 у Деснянському районі м. Києва має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, такий захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на вказаному об`єкті.

У постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 560/639/19 Верховний Суд наголосив на тому, що такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Стосовно доводів апелянта, що судом першої інстанції зроблено висновок про те, що «Забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки покладається на суб`єкта господарювання, незалежно від того чи є він власником або користувачем об`єкта», який суперечить нормі права, на яку він посилається, так як матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що вказане забезпечення пожежної безпеки покладене на товариство, як на орендаря перевіряємого приміщення, а не на власника нерухомого майна, яким товариство не являється.

Згідно з частиною другою статті 51 КЦЗ України забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб`єкта господарювання.

У частинах першій та другій статті 55 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є: 1)господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2)громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Так, з метою з`ясування усіх обставин даної справи, судом апеляційної інстанції було витребувано від відповідача договір оренди нежитлового приміщення за вказаною адресою.

Колегією суддів встановлено, що на дату винесення судом першої інстанції оскаржуваного рішення відповідач на підставі договору оренди нежитлового приміщення №05/21 від 01.10.2021 мав право користуватися спірним об`єктом.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на п.5.1.11 розділу 5 вказаного договору, відповідно до якого, орендар, тобто відповідач у даній справі, зобов`язується нести повну відповідальність за дотримання норм та правил охорони праці та протипожежної безпеки в орендованих приміщеннях.

Отже, ТОВ «Торговий дім «Партнер-Інвест» як юридична особа є суб`єктом господарювання, що станом на дату проведення перевірки органом ДСНС та станом на дату винесення судом першої інстанції рішення, здійснювала господарську діяльність у орендованому на підставі договору оренди №05/21 від 01.10.2021 нежитловому приміщенні за адресою: вул. Кіото, 25 у Деснянському районі м. Києва, а тому саме на її керівника покладається обов`язок забезпечення техногенної та пожежної безпеки.

При цьому, посилання апелянта на те, що станом на сьогоднішній день відповідно до додаткової угоди №3 від 21.05.2022 вищевказаний договір оренди розірвано, не впливає на наявність встановлених порушень за вказаною адресою, та не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з мотивів, якими керувався суд задовольняючи позовні вимоги.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи доказів усунення порушень, встановлених в акті перевірки посадовими особами ДСНС не містять. Відтак, не усунуті порушення продовжують створювати загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому, колегія суддів погоджує висновок суд першої інстанції, що надані відповідачем фотоматеріали не дають змогу встановити місце їх створення, ідентифікувати зображені на них об`єкти по відношенню до спірного об`єкта та виконані поза межами позапланової перевірки, а відтак, з урахуванням положень статті 74 КАС України не можуть вважатися тими доказами, які отриманні у встановленому законом порядку і бути підставою для висновку суду про усунення відповідачем порушень, які зафіксовані в акті №576.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 238, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Партнер-Інвест" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя: І.В. Федотов

Судді: Н.М. Єгорова

Є.О. Сорочко

СудШостий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення20.04.2023
Оприлюднено24.04.2023
Номер документу110379617
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо цивільного захисту

Судовий реєстр по справі —640/24011/21

Ухвала від 11.12.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Панченко Н.Д.

Ухвала від 16.09.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Панченко Н.Д.

Ухвала від 12.02.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Кочанова П.В.

Постанова від 20.04.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Федотов Ігор В'ячеславович

Ухвала від 18.01.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Федотов Ігор В'ячеславович

Ухвала від 18.01.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Федотов Ігор В'ячеславович

Ухвала від 31.01.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Федотов Ігор В'ячеславович

Ухвала від 31.01.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Федотов Ігор В'ячеславович

Ухвала від 17.01.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Федотов Ігор В'ячеславович

Рішення від 21.12.2021

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Бояринцева М.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні