Ухвала

від 18.04.2023 по справі 477/686/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/686/23

Провадження №1-кс/477/261/23

УХВАЛА

про арешт майна

18 квітня 2023 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві клопотання прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 , внесене у кримінальному провадженні №12023150000000103 від 22 березня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 201-2 КК України про арешт тимчасово вилученого майна

ВСТАНОВИВ:

12квітня 2023року прокурорвідділу Миколаївськоїобласної прокуратури ОСОБА_3 ,звернувся дослідчого суддів межахкримінального провадження,внесеного доЄРДР за№12023150000000103від 22березня 2023року ізклопотанням пронакладення арештуна тимчасововилучене майно, що було вилучено 10 квітня 2023 року в ході проведення санкціонованого обшуку іншого володіння особи земельної ділянки з кадастровим номером 4820983900:11:000:0218, на якій знаходиться дитячий оздоровчий табір «Колос», що знаходиться за адресою: с. Рибаківка Миколаївського району Миколаївської області, Квартал Шостий, будинок 3а, а також розташованих на ній адміністративних будівель та споруд, які на праві власності належать товариству з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий табір «КОЛОС», одним із засновників якого є ОСОБА_4 .

В обґрунтування поданого клопотання вказує, що у провадженні СУ ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження №12023150000000103 від 22 березня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 201-2 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що в період з 06 квітня 2022 року по 25 червня 2022 року органом місцевого самоврядування, розташованого на території Миколаївської області на територію України через митний кордон та в подальшому на територію Миколаївської області ввезено як гуманітарну допомогу та поставлено на тимчасовий державний облік 2 вантажні автомобілі та 2 причепи, які в подальшому незаконно передані суб`єкту господарювання для їх незаконного використання з метою отримання прибутку під час воєнного стану.

10 квітня 2023 року в ході проведення обшуку земельної ділянки з кадастровим номером 4820983900:11:000:0218, на якій знаходиться дитячий оздоровчий табір «Колос», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено наступне майно: зв`язка із 4 ключів; 4 флеш-накопичувачі; системний блок у корпусі білого кольору «WEcomputer»; ноутбук «Dell» №183-612-615-67 та зарядний пристрій; документи з вільними зразками підпису ОСОБА_4 на 56 арк; копія паспорту та реєстраційного номера облікової картки платника податків на ім`я ОСОБА_4 на 6 арк; товаро-транспортна накладна №33 від 08 жовтня 2021 року на 2 арк; документи стосовно автомобіля «Рено Магнум» АІ 6095-з на 4 арк; копія реєстраційного посвідчення на транспортний засіб автомобіль, марки «MAN TGA 26.430 АН 66945» на 1 арк; специфікація до договору купівлі-продажу обладнання №27/03/18 та останній аркуш договору між товариством з обмеженою відповідальністю «Світловодський завод картонної упаковки» та товариства з обмеженою відповідальністю «Белпак-В» на 2 арк; товаро-транспортні накладні за №3748449, №3748447, №3748439, №3748446, №3748438, №3748448, №3748443, 3748442, №3748441, №3748440, №3748450, №3748445, №3748451, №3748444 на 28 арк; банківські картки акціонерного товариства «Приватбанк» у кількості 6 шт за № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ; банківська кратка акціонерного товариства «Monobank» за №5375414107530580; флеш-носій «Smartbuy» 8 Gb;три штампа ООО «Бел Еліт»; системний блок «Lg» S2x2600-Sg250-AsRiG41-LDRW; системний блок «Logic Power» s/n 112/11/02839.

Оскільки майно, вилучене в ході проведення обшуку, що був здійснений на підставі ухвали слідчого судді може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже відповідає критеріям речових доказів, визначених частиною першою статті 98 КПК України, прокурор звернувся з даним клопотанням у якому просив накласти арешт на тимчасово вилучене майно з метою збереження речового доказу.

У судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з`явився, подавши заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий табір «КОЛОС» в судове засідання не з`явився, не повідомивши суд про причини неявки.

Згідно з положенням частини четвертої статті 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Слідчим суддею встановлено, що 22 березня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення за частиною третьою статті 201-2 КК України (кримінальне провадження №12023150000000103) за фактом незаконного використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги та укладання інших правочинів щодо розпорядження таким майном, вчиненні під час воєнного стану.

Досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженню отримано інформацію про те, що в період з 06 квітня 2022 року по 25 червня 2022 року органом місцевого самоврядування Коблівською сільською радою Миколаївської області на територію України через митний кордон та в подальшому на територію Миколаївської області ввезено як гуманітарну допомогу та поставлено на тимчасовий державний облік 2 вантажні автомобілі та 2 причепи, а саме: транспортний засіб, марки «Renault Magnum 440.19», державний номерний знак НОМЕР_7 , 2006 року випуску, червоного кольору, № двигуна НОМЕР_8 , № шасі НОМЕР_9 ; транспортний засіб, марки «Volvo FH 12.420», державний номерний знак НОМЕР_10 , 2002 року випуску, червоного кольору, № кузова НОМЕР_11 ; причіп, марки «Krone SD», державний номерний знак НОМЕР_12 , 2008 року випуску, сірого кольору, № шасі НОМЕР_13 ; причіп, марки «Krone SD 27», державний номерний знак НОМЕР_14 , 2004 року випуску, червоного кольору, № шасі НОМЕР_15 та які в подальшому незаконно передані суб`єкту господарювання для їх незаконного використання з метою отримання прибутку під час воєнного стану.

10 квітня 2023 року в ході проведення санкціонованого обшуку іншого володіння особи земельної ділянки з кадастровим номером 4820983900:11:000:0218, на якій знаходиться дитячий оздоровчий табір «Колос», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також розташованих на ній адміністративних будівель та споруд було виявлено та вилучено майно, згідно з переліком.

Згідно постанови про визнання речовими доказами від 11 квітня 2023 року, майно, вилучене в ході обшуку земельної ділянки з кадастровим номером 4820983900:11:000:0218, на якій знаходиться дитячий оздоровчий табір «Колос», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також розташованих на ній адміністративних будівель та споруд, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12023150000000103 від 22 березня 2023 року.

Оскільки вилучені документи можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, прокурор звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.

Вирішуючи клопотання в межах заявлених вимог та відповідно до наданих стороною обвинувачення доказів, слідчий суддя виходить з такого.

Главою 3 Кримінального процесуального кодексу України унормовано визначення та порядок набуття процесуального статусу сторонами та іншими учасниками кримінального провадження, а також обсяг їх прав та обов`язків.

Зокрема §5 Глави 3 КПК України визначаються особливості процесуального статусу інших учасників кримінального провадження, до яких законодавцем віднесено і третю особу, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Так, нормами статті 64-2 КПК України визначено, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особа, наведений перелік прав та обов`язків такої особи, а також визначені обставини, що обумовлюють набуття особою відповідного процесуального статусу.

В свою чергу, порядок застосування заходів забезпечення кримінального провадження і зокрема арешту майна визначений положеннями Глав 10 та 17 КПК України.

Згідно частини першої статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно частини третьої статті 170 КПК України, у випадку передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до частини першої, другої статті 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так, долученими до клопотання матеріалами підтверджується наявність обґрунтованої підозри, щодо вчинення кримінального правопорушення, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.

Описана у клопотанні фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими слідчим матеріалами кримінального провадження формує внутрішнє переконання про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 201-2 КК України, яке полягає у незаконному використанні гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку та укладання інших правочинів щодо розпорядження таким майном, вчиненні під час воєнного стану, що в силу пункту 3 частини другої статті 173 КПК України є підставою для накладення арешту на майно відповідно до пункту 1 частини другої статті 170 цього Кодексу.

У відповідності до частини сьомої статті 236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор має право, серед іншого, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом (частина перша статті 167 КПК України).

Встановлені прокурором фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що вилучене майно відповідає ознакам, зазначеним в статті 98 КПК України.

З огляду на положення частини другої, третьої статті 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

При цьому на думку слідчого судді, не зазначення прокурором у поданому клопотанні достатніх даних, що зазначене вище майно використовувалося в злочинній діяльності чи набуте злочинним шляхом, не може бути підставою для відмови у накладенні арешту на майно, з наведених вище обставин та у зв`язку з тим, що перевірка використання вилучених при обшуку речей на предмет їх можливого використання в ході протиправної діяльності, наявності в них ознак речових доказів, тощо можлива лише в ході проведення відповідних слідчих та процесуальних дій в межах кримінального провадження.

Тому, слідчий суддя вважає належними доводи прокурора, що на даному етапі досудового розслідування існує потреба у накладені арешту на майно з метою збереження речових доказів.

На переконання слідчого судді, додані до клопотання прокурора матеріали свідчать про наявність правових підстав для накладення арешту, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна для забезпечення збереження речового доказу та з метою запобігання можливості його приховування, знищення або перетворення. Прокурором доведено необхідність накладення арешту на майно, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Оцінка доказів із точки зору їх допустимості є заключним етапом доказування та здійснюється судом за наслідком розгляду справи по суті. Під час здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, вказане питання не входить до повноважень як слідчого судді. Натомість, під час розгляду клопотання про арешт майна на стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчий суддя уповноважений оцінити можливість використання майна, на яке слідчий, прокурор бажає накласти арешт, як доказу у кримінальному провадженні.

При цьому слідчий суддя враховує і те, що у відповідності до вимог статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи викладене та те, що вилучене в ході обшуку майно є фактично речовими доказами у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, є виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків, в тому числі приховування та знищення майна, а тому з метою забезпечення кримінального провадження, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення або перетворення тимчасово вилученого майна, слідчий суддя задовольняє клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна.

На підставі викладеного, керуючись статтями 167, 170-173, 175, 372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно тимчасово вилучене 10 квітня 2023 року в ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді від 01 квітня 2023 року земельної ділянки з кадастровим номером 4820983900:11:000:0218, на якій знаходиться дитячий оздоровчий табір «Колос», що знаходиться за адресою: с. Рибаківка Миколаївського району Миколаївської області, Квартал Шостий, будинок 3а, а також розташованих на ній адміністративних будівель та споруд, які на праві власності належать товариству з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий табір «КОЛОС», одним із засновників якого є ОСОБА_4 , а саме: зв`язка із 4 ключів; 4 флеш-накопичувачі; системний блок у корпусі білого кольору «WEcomputer»; ноутбук «Dell» №183-612-615-67 та зарядний пристрій; документи з вільними зразками підпису ОСОБА_4 на 56 арк; копія паспорту та реєстраційного номера облікової картки платника податків на ім`я ОСОБА_4 на 6 арк; товаро-транспортна накладна №33 від 08 жовтня 2021 року на 2 арк; документи стосовно автомобіля «Рено Магнум» АІ 6095-з на 4 арк; копія реєстраційного посвідчення на транспортний засіб автомобіль, марки «MAN TGA 26.430 АН 66945» на 1 арк; специфікація до договору купівлі-продажу обладнання №27/03/18 та останній аркуш договору між товариством з обмеженою відповідальністю «Світловодський завод картонної упаковки» та товариства з обмеженою відповідальністю «Белпак-В» на 2 арк; товаро-транспортні накладні за №3748449, №3748447, №3748439, №3748446, №3748438, №3748448, №3748443, 3748442, №3748441, №3748440, №3748450, №3748445, №3748451, №3748444 на 28 арк; банківські картки акціонерного товариства «Приватбанк» у кількості 6 шт за № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ; банківська кратка акціонерного товариства «Monobank» за № НОМЕР_16 ; флеш-носій «Smartbuy» 8 Gb;три штампа ООО «Бел Еліт»; системний блок «Lg» S2x2600-Sg250-AsRiG41-LDRW; системний блок «Logic Power» s/n 112/11/02839

із встановленням заборони будь-яким особам користуватися та розпоряджатися цим майном.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_5