Рішення

від 21.04.2023 по справі 540/909/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 540/909/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 25.01.2022 року №301724

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 25.01.2022 року №301724.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що 25 січня 2022 року Відділом державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 301724, якою на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17000,00 грн. На думку позивача, постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №301724 від 25.01.2022 року складена контролюючим органом неправомірно. Позивач наполягає на тому, що ОСОБА_1 у спірних правовідносинах не виступав суб`єктом господарювання, не є автомобільним перевізником у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому за викладених обставин притягнення його до відповідальності за порушення вимог зазначеного Закону є протиправним.

Ухвалою суду від 20.04.2023 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

20.09.2022 року від представника відповідача, Державної служби України з безпеки на транспорті, надійшов відзив, в якому зазначено, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач стверджує, що під час перевірки було виявлено порушення вимог статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Відповідно до Закону № 2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Як наслідок, за порушення вимог додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було складено постанову від 25.01.2022 № 301724. Позивач являється власником транспортного засобу, який здійснював вантажне перевезення відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу як автомобільний перевізник, факт здійснення вантажного перевезення підтверджено. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. Позивачем не було реалізовано право на оскарження відповідних дій/актів до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю, відповідно до вимог пункту 32 Порядку № 1567, щодо її оскарження. Враховуючи зазначене, приймаючи оскаржувану постанову, орган державного контролю діяв у межах, у спосіб та на підставі повноважень, визначених чинним законодавством. Позивачем не було вжито всіх від нього залежних заходів для недопущення господарського правопорушення, а також не доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Відповідач, Відділ державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі відзив до суду не надав.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

29.11.2021 року старшим державним інспектором Придніпровского міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Тонкопрядко О.В. о 13.28 годин проведено перевірку транспортного засобу макри DAF номерний знак НОМЕР_1 та складено Акт №308492 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

З огляду на акт №308492, а саме стрічку «номер дорожнього листа ___ що належить» вказано ПП «Інвест-Авто» код ЄДРПОУ 31527456, м. Львів, вул. Наукова, 94, кв. 154. Під час перевірки виявлено порушення ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт», п.6.1 Наказу Мінтрансзв`язку від 07.06.2010 року №340; п.3.3 Наказу Мінтрансзв`язку від 24.06.2010 року №385, зокрема перевізник не забезпечив водія оформленим протоколом перевірки та адаптації тахографа, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Суд зазначає, що в акті №308492 від 29.11.2021 року міститься запис про те, що водій з актом ознайомлений, від підпису та пояснень відмовився.

Судом досліджено товарно-транспортну накладну №79 від 28.11.2021 року, за якою здійснювалось перевезення вантажу (пшениці), зокрема, перевізником у даній ТТН вказано ПП «Інвест-Авто».

Відповідно до повідомлення-запрошення, на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення, розгляд справи за актом №308492 від 29.11.2021 року призначено на 25.01.2022 року.

Із запрошенням позивач ознайомився 21.01.2022 року (а.с.20).

25.01.2021 року представником позивача надано пояснення по матеріалам справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення транспортного законодавства, згідно з актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів, автомобільним транспортом № 308492 від 29 листопада 2021 року, який складено уповноваженими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, в яких наголосив, що транспортний засіб DAF з реєстраційним номером « НОМЕР_1 » належить Приватному підприємству «Інвест-Авто», код ЄДРПОУ 31527456, м. Львів, вул. Наукова, 94, кв. 154. Оскільки, власником транспортного засобу є вищевказана юридична особа, а автомобільним перевізником у товарно-транспортній накладній, застережень щодо якої вищевказаний акт перевірки не містить, зазначено ПП «ІНВЕСТ-АВТО», позивач не розуміє, з яких міркувань відділ державного нагляду (контролю) за безпекою на транспорті у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі притягає до відповідальності, саме, ОСОБА_1 , який має у власності багато транспортних засобів. Оскільки, на момент перевірки, особисто ОСОБА_1 знаходиться за межами Херсонської області, з`ясувати, можливість належності транспортного засобу DAF з реєстраційним номером « НОМЕР_1 » останньому, всупереч висновку уповноважених осіб Укртрансбезпеки є неможливим.

25.01.2022 року в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорті прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 301724, якою на позивача накладено штраф у розмірі 17000 грн., що передбачений абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

26.01.2022 року в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі направлено до керівника Приватного підприємства «Інвест-Авто» лист №5721/ч.3, про необхідність виконання постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №301724 від 25.01.2022 року (а.с.12).

У відповідь на вказаний лист директора Приватного підприємства «Інвест-Авто» повідомлено, що вказаний лист Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі є помилковим так, як ПП «Інвест-Авто» немає транспортного засобу DAF з реєстраційним номером « НОМЕР_1 » і ніколи ним не володіло, а також ніколи не перебувало в Дніпропетровській області, так як підприємство працює тільки по західній Україні.

Позивач, вважаючи протиправним оскаржуване рішення, звернувся з даним позовом до суду.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015р. затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі Укртрансбезпека).

Відповідно до п. 1 вказаного Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з п. 8 Положення №103, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок №1567), визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно з пунктами 3, 4 Порядку № 1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Згідно з п. 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).

Згідно з п. п. 14, 15 Порядку № 1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Приписами п. п. 20, 21 Порядку № 1567 передбачено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Положеннями ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт», передбачені вимоги до автомобільного перевізника, зокрема, автомобільний перевізник повинен:

виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону;

забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;

забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв;

організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод;

забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;

забезпечувати безпеку дорожнього руху;

забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

До внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов`язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об`єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування (абз.1 ст.47 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», визначені документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, зокрема автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.49 Закону №2344-ІІІ, водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, у тому числі за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів є автомобільний перевізник.

В Акті №308492 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 29.11.2021 року в стрічці «номер дорожнього листа ___ що належить» вказано ПП «Інвест-Авто» код ЄДРПОУ 31527456, м. Львів, вул. Наукова, 94, кв. 154.

Крім того, в товарно-транспортній накладній №79 від 28.11.2021 року за якою здійснювалось перевезення вантажу (пшениці) перевізником вказано саме ПП «Інвест-Авто».

Отже, жодних доказів на підтвердження того, що саме ОСОБА_1 був перевізником при перевезенні вантажу транспортним засобом DAF з реєстраційним номером « НОМЕР_1 » та встановлення даного факту старшим державним інспектором Придніпровского міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Тонкопрядко О.В. при проведені перевірки даного транспортного засобу 29.11.2021 року о 13.28 годині та складені Акту №308492 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Автомобільний перевізник це не завжди власник автомобіля, це особа, яка його використовує.

Отже, позивач не був перевізником вантажу 29.11.2021 року на транспортному засобі DAF з реєстраційним номером « НОМЕР_1 », тому він не може бути суб`єктом відповідальності за ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Матеріали справи не містять відомостей про здійснення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на встановлення особи правопорушника автомобільного перевізника, незважаючи на те, що в єдиному доказі (товарно-транспортній накладній №79 від 28.11.2021 року) вказаний взагалі інший суб`єкт господарювання..

На підставі викладеного у сукупності колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем належними доказами не доведено, що ТОВ «ТРІ-БУД» у спірних правовідносинах виступало автомобільним перевізником у розумінні Закону №2344-IIІ, що виключає його відповідальність, передбачену абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що за звернення до суду із зазначеним позовом позивачем сплачено 992,40 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 173-183, 192-228, 205, 243, 245, 246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 25.01.2022 року №301724.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про застосування адміністративно - господарського штрафу № 301724 від 25 січня 2022 року.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 992,40 грн.

Відповідно до ст.255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач Державна служба України з безпеки на транспорті (пр.Перемоги, 14, м.Київ, 03135, код ЄДРПОУ 39816845)

Відповідач Відділ державного нагляду (контролю) у Херсонській області, АРК та м. Севастополі (Бериславське шосе, 46, м.Херсон,73008)

Повний текст рішення складений та підписаний судом 21.04.2023 року, з урахуванням знаходження судді у щорічній відпустці.

Суддя Н.В. Бжассо