Постанова

від 06.04.2023 по справі 501/3578/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2715/23

Справа № 501/3578/20

Головуючий у першій інстанції Смирнов В. В.

Доповідач Дришлюк А. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.,

при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 21 грудня 2021 року у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича про встановлення порядку виконання рішення Іллічівського міського суду Одеської області у справі №501/3578/20 від 15.02.2021 року,

ВСТАНОВИВ:

11.11.2021 року до Іллічівського міського суду Одеської області звернувся приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. із поданням, в якому просив встановити порядок виконання рішення Іллічівського міського суду Одеської області у справі №501/3578/20 від 15.02.2021 року, шляхом надання дозволу на примусову реалізацію (продаж) на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження нерухомого майна боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме, квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 92,8 м. кв., в якій зареєстровано неповнолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без отримання попереднього дозволу органу опіки та піклування. В обґрунтуванні подання приватний виконавець вказав на те, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. перебувають виконавчі листи №501/3578/20, видані Іллічівським міським судом Одеської області від 15.02.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 (на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фієста» (заборгованість по сплаті внесків з утримання будинку та прибудинкової території, комунальних послуг з використанням внутрішньо будинкових систем у розмірі 23248,38 грн, пені в розмірі 207,92 грн, інфляційних витрат за період прострочення в розмірі 324,93 грн, 3% річних за користування чужими грошовими коштами за відповідний період в розмірі 515,02 грн, судові витрати у розмірі 2 102,00 грн, судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. 17.03.2021 року виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження №64866646, №64866019, та №64864220 за вищевказаними виконавчими документами, якими боржника повідомлено про відкриття виконавчого провадження. В ході перевірки майнового стану боржника, приватним виконавцем виявлено: квартиру АДРЕСА_1 , яка є іпотечним майном ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС». Приватний виконавець посилається на те, що рішення на сьогоднішній день боржником не виконано. Разом з тим, за зазначеною адресою майна боржника зареєстровано малолітню особу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що ускладнює виконання судового рішення, адже в матеріалах виконавчого провадження відсутній дозвіл органу опіки та піклування на вчинення правочину щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина (т. 1, а.с. 119-218).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 21 грудня 2021 року в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича було відмовлено (т. 1, а.с. 236-237).

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просив суд оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову. Якою заявлене подання задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що вважає її необґрунтованою та такою, що постановлена з порушення норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі приватний виконавець виклав фактичні обставини справи та зазначив, що дані обставини ускладнюють виконання судового рішення, яке набрало законної сили, адже в матеріалах виконавчого провадження відсутній дозвіл органу опіки та піклування на вчинення правочину щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина. Також, приватний виконавець звернув увагу на те, що відповідно до пп. h п. 2.4.6 іпотечного договору від 14.04.2006 року іпотекодавець зобов`язаний не реєструвати в житлових приміщеннях, що складають предмет іпотеки, фізичних та юридичних осіб без згоди іпотекодержателя. Проте, як вказує приватний виконавець, всупереч умов іпотечного договору та закону, іпотекодавець не повідомляв іпотекодержателя ПАТ «Дельта Банк», правонаступником якого є ТОВ «УКРДЕПТ ПЛЮС» про реєстрацію іпотечному майні неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та згоди на проведення вказаних дій не отримував. Посилаючись на постанову Верховного Суду від 29.01.2020 року у справі №750/7741/17-ц, апелянт зазначив, що у разі, якщо неповнолітня особа під час укладання договору іпотеки не була зареєстрована у іпотечній квартирі та не мала права користування нею, у разі виселення неповнолітньої із іпотечного майна дозвіл органу опіки та піклування щодо її виселення не потрібен. Апелянт вважає, що на відміну від зазначеного, суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що неповнолітня зареєстрована в іпотечній квартирі після укладення іпотеки та попри заборону на таку реєстрацію в договорі. Також, у зв`язку з відсутністю, на думку апелянта, практики Верховного Суду щодо розгляду заяви в порядку ст. 435 ЦПК України про встановлення порядку виконання рішення суду шляхом надання дозволу на примусову реалізацію нерухомого майна, в якому зареєстровано неповнолітнього, без отримання попереднього дозволу органу опіки та піклування, апелянт вважає, що під час вирішення цього питання судом, застосовуючи аналогію права, суд має керуватися висновками Верховного Суду щодо законності торгів з реалізації майна, право користування яким мають неповнолітні, та висновками щодо виселення неповнолітніх після примусової реалізації (т. 2, а.с. 1-16).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04.08.2022 року було відкрито апеляційне провадження та ухвалою від 12.08.2022 року справу призначено до розгляду (т. 2, а.с. 36-39, 43).

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 12, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам.

Учасники провадження про час, місце та порядок проведення судового розгляду повідомлені належним чином.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23.01.2023 року було задоволено клопотання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні був присутній представник приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича Зауліна Ольга Григорівна, апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, пояснення представника апелянта, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича перебувають виконавчі листи № 501/3578/20 видані Іллічівським міським судом Одеської області від 15.02.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фієста» заборгованості по сплаті внесків з утримання будинку та прибудинкової території, комунальних послуг з використанням внутрішньо будинкових систем у розмірі 23 248,38 грн., пені в розмірі 207,92 грн., інфляційних витрат за період прострочення в розмірі 324,93 грн., 3% річних за користування чужими грошовими коштами за відповідний період в розмірі 515,02 грн., судові витрати у розмірі 2 102,00 грн., судові витрати на правочину допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Постановами приватного виконавця від 17.03.2021 року було відкрито виконавчі провадження та повідомлено боржника.

У ході перевірки майнового стану боржника, приватним виконавцем виявлено: квартиру АДРЕСА_1 , яка є іпотечним майном Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС».

12.05.2021 року приватний виконавець за вимогою № 64864220 та 12.07.2021 року вимогою № 64864220 про зобов`язання боржника надати безперешкодний доступ до нерухомого майна, що належить боржнику, квартири АДРЕСА_1 , доступ не отримав, склав відповідну постанову.

Разом з тим, за зазначеною адресою майна боржника зареєстровано малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначена обставина ускладнює виконання судового рішення, адже в матеріалах виконавчого провадження відсутній дозвіл органу опіки та піклування на вчинення правочину щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина.

Приймаючи оскаржуване рішення щодо відмови в задоволенні подання приватного виконавця про встановлення порядку виконання рішення суду по справі № 501/3578/20 від 15.02.2021 року, шляхом надання дозволу на примусове реалізацію (продаж) на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження нерухомого майна боржника, в якій зареєстровано малолітню особу, виходив із того, що для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям. Тобто, враховуючи вимоги закону «Про виконавче провадження», закону «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», а також положення №512/5 порядку, державний або приватний виконавець зобов`язаний в разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, отримати попередню згоду органу опіки та піклування або відповідне рішення суду, про яке, зокрема, зазначає в заяві на реалізацію арештованого майна. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 30.09.2020 року у справі №303/3043/19 і від 25.11.2019 у справі №718/482/15-ц та від 10.10.2019 у справі №751/15667/15-ц. При цьому, відсутність прямої вказівки у діючим Законі України «Про виконавче провадження» про необхідність отримання попередньої згоди органу опіки та піклування на реалізацію майна право власності на яке або право користування яким мають діти, такий обов`язок є необхідним виходячи з інших норм закону, який передбачають такий механізм як попереджальний для захисту прав дітей.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст.1ЗУ «Провиконавче провадження»,виконавче провадженняяк завершальнастадія судовогопровадження іпримусове виконаннясудових рішеньта рішеньінших органів(посадовихосіб)(далі-рішення)-сукупність дійвизначених уцьому Законіорганів іосіб,що спрямованіна примусовевиконання рішеньі проводятьсяна підставах,у межахповноважень тау спосіб,що визначеніКонституцією України,цим Законом,іншими законамита нормативно-правовимиактами,прийнятими відповіднодо цьогоЗакону,а такожрішеннями,які відповіднодо цьогоЗакону підлягаютьпримусовому виконанню.Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності (ст. 2).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 18 Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення (ч. 2, 5 ст. 48).

Постановою від 16.07.2021 року приватним виконавцем здійснено опис на накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 , а саме на квартиру АДРЕСА_1 , яка в свою чергу, є іпотечним майном Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» (т. 1, а.с. 206-209).

Згідно відповіді начальника відділу реєстрації обліку осіб виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області від 28.05.2021 року № 8-1674, за вказаною адресою з 06.03.2009 року також зареєстрована малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1, а.с. 203).

При цьому, підставою для звернення приватного виконавця із відповідним подання про встановлення порядку виконання рішення стало саме факт реєстрації малолітньої ОСОБА_2 за вищезазначеною адресою, що ускладнює виконання рішення Іллічівського міського суду Одеської області по справі № 501/3578/20 від 15.02.2021 року, адже матеріли виконавчого провадження відповідного дозволу органу опіки та піклування на вчинення реалізацію вказаного майна не містять та ЗУ «Про виконавче провадження» не передбачено ні права, ні обов`язку приватного виконавця отримувати вказаний висновок з метою передачі на примусову реалізацію. Зазначене, в свою чергу, на думку апелянта, не враховано судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали про відмову в задоволенні відповідного подання.

Разом з тим, слід зазначити, що ст. 17 ЗУ «Про охорону дитинства» закріплює відповідне право дитини на майно, а саме ч. 3 якої встановлює заборону вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке належить дитині, а у випадках, визначених законом, - також щодо нерухомого майна, право користування яким належить дитині. Держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов`язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла (ст. 18 ЗУ «Про охорони дитинства»).

За положенням ч. 4 ст. 12 ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке належить дитині, а у випадках, визначених законом, - також щодо нерухомого майна, право користування яким належить дитині, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

Згідно положень постанови Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008 року «Про питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», а саме п. 67, дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина надається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади за поданням служби у справах дітей після проведення зазначеною службою перевірки документів за місцем знаходження майна протягом одного місяця з дня надходження заяви на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини лише у разі гарантування збереження її права на житло і оформляється рішенням, витяг з якого видається заявникам службою у справах дітей.

Окрім того,згідно положеньрозділу 2п.3аб.3п.п.4Порядку реалізаціїарештованого майна,затвердженого наказомМіністерства юстиціїУкраїни від29.09.2016року №м2831/5,у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити також копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду.

Разом з тим, виконавець в силу приписів частини першої, пункту 1 частини другої, пунктів 3, 6, 22 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" зобов`язаний та має правовживати всіхнеобхідних заходівщодо примусовоговиконання судовогорішення,в томучислі йодержувати всінеобхідні дозволидля проведеннявиконавчих дій (постанова від 15.02.2023 року по справі № 2-537/11).

У постанові від 26 жовтня 2021 року у справі № 755/12052/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що на відміну від виконання судових рішень, які безпосередньо передбачають звернення стягнення на конкретно визначене житлове приміщення у конкретно визначений спосіб, для інших судових рішень, які передбачають загальне право стягнення боргу (в тому числі солідарного) з боржника (його поручителя) на визначену суму зобов`язань, отримання держвиконавцем відповідного дозволу органу опіки та піклування є обов`язковим в силу самого факту існування права власності або права користування неповнолітньої дитини щодо нерухомого майна, яке реалізується в рамках виконавчого провадження. Захист відповідних прав неповнолітньої дитини забезпечує орган опіки та піклування в межах своїх повноважень, приймаючи рішення про надання зазначеного дозволу або відмову у наданні зазначеного дозволу держвиконавцю, а також суд у випадку звернення до нього уповноваженої особи щодо дій держвиконавця та/або органу опіки та піклування.

При цьому, в матеріалах справи також наявні пояснення представника виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області головного спеціаліста служби у справах дітей Лісщини Ольги Миколаївни від 01.12.2021 року, направлені на адресу суду першої інстанції, згідно яких остання також повідомила суд про необхідність надання органом опіки та піклування відповідного дозволу на примусову реалізацію (продаж) на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження нерухомого майна боржника ОСОБА_1 , а саме квартиру АДРЕСА_1 , в якій зареєстровано неповнолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки вчинення такої реалізації без відповідного дозволу органу опіки та піклування суперечить правам та інтересам дитини, звужує обсяг існуючих майнових прав дитини, порушує охоронювані законом інтереси дитини, зменшує і обмежує права та інтереси дитини щодо жилого приміщення ( т. 1, а.с. 230-231).

Тобто, враховуючи вищенаведені норми та положення, обставини справи, в тому числі установлену практику розгляду даної категорії справи, оскільки за адресою арештованого майна боржника зареєстрована також малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зважаючи при цьому, на положення ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» щодо покладення на виконавців обов`язку вжиття всіх необхідних заходів задля примусового виконання судового рішення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволення подання приватного виконавця про встановлення порядку виконання рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 15.02.2021 року, оскільки заявлений останнім порядок виконання рішення суду порушує відповідні права та інтереси дитини щодо користування вищевказаним житловим приміщенням, враховуючи відсутності відповідного дозволу органу опіки та піклування на реалізацію зазначеного майна.

Зазначене, в свою чергу, узгоджується із правовою позицією ВС викладеною в постанові від 16.01.2023 року по справі № 523/10789/21, постанові від 30.09.2020 року по справі № 303/3043/19).

Таким чином, враховуючи вище наведене в сукупності, оскільки доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростували правильні по суті висновки суду першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення ухвали Іллічівського міського суду Одеської області без змін.

На підставівикладеного такеруючись ст.ст.367,368,374,375,381,382,383,384ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича відхилити.

Ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 21 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік

Повний текст постанови складений 14 квітня 2023 року.

Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк