Ухвала

від 07.04.2023 по справі 450/1628/23

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/1628/23 Провадження № 2/450/951/23

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

07 квітня 2023 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Добош Н.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Пикуловичівського старостинського округу Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в :

на адресу Пустомитівського районного суду Львівської області надійшла позовна заява

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Пикуловичівського старостинського округу Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ч. 3 ст. 175 ЦПК України: відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору (п. 6); відсутні відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (п. 7); не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) (п. 8); відсутній попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (п. 9); відсутнє підтвердження позивачів про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п. 10).

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до пп. 2 п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, встановлено ставку судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про державний бюджет України на2023рік» станомна 01січня 2023року встановленорозмір прожитковогомінімуму 2684 гривні.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову у позовах про визнання права власності на майно визначається вартістю такого майна.

Як вбачається з позовної заяви, позивачі звернулися до суду з позовними вимогами майнового характеру, а саме просять визнати за ними право власності на житловий будинок та господарські будівлі.

Дійсна вартість майна визначається згідно вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна, висновок про вартість майна є його невід`ємною частиною (стаття 12 Закону).

Зі змісту ст.ст. 175, 176 ЦПК України вбачається, що тягар доказування вартості майна несе саме позивач.

Позивачі звернулися до суду, зазнаючи ціну позову як 47 000 гривень, проте така не підтверджена жодними документами щодо вартості та оцінки майна у встановленому законом порядку.

Таким чином, позивачам необхідно визначити ціну позову відповідно до документа, що підтверджує вартість майна, та сплатити судовий збір за подання позовної заяви до суду, виходячи з ціни позову.

При подачі позовної заяви позивачами долучено заяву про звільнення від сплати судового збору у зв`язку із врахуванням їх майнового стану, оскільки позивач ОСОБА_1 є пенсіонером, а ОСОБА_2 є пенсіонером по інвалідності.

Згідно зч.ч. 1 та 3 ст. 136 ЦПК Українисуд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи,або звільнити від їх сплати.

Уст. 8 Закону України «Про судовий збір»передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов : 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору абозвільнити його від сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому позивачами не надано суду жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження викладених обставин та доказів того, що їх майновий стан унеможливлює сплату судового збору та те, що існують обставини, визначені ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», тому з урахуванням того, що безпідставне ненадходження до державного бюджету коштів за сплату судового збору порушує інтереси держави, суддя вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити.

Згідно з п. 3 Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, якщо позивачем (заявником) заявлено клопотання про відстрочення або розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його оплати відповідно, то наслідки залишення позовної заяви без руху застосовуються лише за умови відмови в задоволенні такого клопотання, про що постановляється відповідна ухвала.

З врахування наведеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання позивачів про звільнення від сплати судового збору, слід відмовити.

Відповідно дост. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177цьогоКодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З врахуванням викладеного, позовну заяву слід залишити без руху та зобов`язати позивачів усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом десяти днів з дня отримання ухвали шляхом : зазначення відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; зазначення відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; надання підтвердження про те, що позивачами не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; зазначення ціни позову відповідно до документа, що підтверджує вартість майна та сплати судового збору за подання позовної заяви до суду, виходячи з ціни позову розрахованого відповідно до дійсної вартостіжитлового будинкута господарськихбудівель намомент зверненнядо судуіз заявленимипозовними вимогами, представлення суду квитанції на підтвердження сплати судового збору, або надання доказів, визначених ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».

У випадку неусунення недоліків заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя,-

п о с т а н о в и в:

у задоволенні клопотання позивачів про звільнення від сплати судового збору,- відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Пикуловичівського старостинського округу Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування,- залишити без руху.

Надати позивачам десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання даної ухвали, для усунення недоліків, вказаних в ухвалі.

У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Пикуловичівського старостинського округу Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування,- вважати неподаною та повернути позивачам з усіма доданими до неї документами.

Ухвала остаточна та окремому оскарженню не підлягає.

СуддяН. Б. Добош