Постанова

від 19.04.2023 по справі 902/1059/15

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2023 року Справа № 902/1059/15

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Мельников О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного виконавця Могилів-Подільського відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільскому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Біжан Олени Миколаївни на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 16 січня 2023 року (суддя - Маслій І.В.)

час та місце ухвалення: 16 січня 2023 року; м. Вінниця, вул. Пирогова, 29; вступна і резолютивна частина проголошена о 15:00 год; повний текст ухвали складено 20 січня 2022 року

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк"

до:

відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Фуд"

відповідача 2 - "Terra Food Milk Ukraine Limited"

треті особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

третя особа 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Терра Фуд"

третя особа 2 - Фізична особа ОСОБА_1

третя особа 3 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Могилів-Подільський молокозавод"

про стягнення 435 537 083 грн 67 коп.

за участю представників сторін:

від Позивача - Тижко О.П.;

від Відповідачів 1, Відповідача 2 - не з`явився;

від Третьої особи 1, Третьої особи 2, Третьої особи 3 - не з`явився;

від Органу виконання - Біжан О.М..

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 8 липня 2021 року в справі №902/1059/15 задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк" (надалі Стягувач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Фуд" (надалі Відповідач 1) та Компанії "Terra Food Milk Ukraine Limited" (надалі Відповідач 2; за участю третіх осіб, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Терра Фуд" (надалі Третя особа 1), Фізична особа ОСОБА_1 (надалі Третя особа 2), Товариство з обмеженою відповідальністю "Могилів - Подільський молокозавод" (надалі Третя особа 3)) про звернення стягнення на предмет застави, ціна позову 435537083 грн 67 коп..

16 вересня 2021 року на виконання даного рішення видано відповідні накази.

6 січня 2023 року до суду надійшла скарга Стягувача №0000606/61-23 від 2 січня 2023 року на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця Могилів-Подільського відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільскому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Біжан Олени Миколаївни (надалі Орган виконаня), в якій Скаржник просив:

· визнати неправомірними дії державного виконавця Органу виконаня щодо скасування 5 грудня 2022 року наступних процесуальних документів: постанови про відкриття виконавчого провадження від 7 червня 2022 року, постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 7 червня 2022 року, постанови про стягнення виконавчого збору від 7 червня 2022 року, постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 19 липня 2022 року;

·визнати неправомірними дії державного виконавця Органу виконання щодо повернення Позивачу 5 грудня 2022 року без прийняття до виконання виконавчого документу - наказу Господарського суду Вінницької області від 16 вересня 2021 року в справі № 902/1059/15 про стягнення з Відповідача 2 судових витрат;

·визнати неправомірними постанови про скасування процесуальних документів (постанови про відкриття виконавчого провадження від 7 червня 2022 року, постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 7 червня 2022 року, постанови про стягнення виконавчого збору від 7 червня 2022 року, постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 19 липня 2022 року) від 5 грудня 2022 року у виконавчому провадженні ВП № 69176431, які винесені державним виконавцем Органу виконання, та скасувати їх;

·визнати неправомірним Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання від 5 грудня 2022 року, яке винесене державним виконавцем Органу виконання, та скасувати його;

·зобов`язати державного виконавця Органу виконання вирішити питання щодо відновлення виконавчого провадження ВП № 69176431 з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 16 вересня 2021 року в справі № 902/1059/15 про стягнення з Відповідача 2 витрат по сплаті судового збору у розмірі 72349 грн 20 коп., витрат за проведення судової експертизи у розмірі 117219 грн 96 коп. та витрат на оплату послуг перекладача у розмірі 1142 грн 77 коп., про що повідомити Господарський суд Вінницької області.

Свою скаргу Стягувач обумовлює тим, що Стягувач звернувся до Органу виконання із заявою про примусове виконання рішення суду № 0000606/9230-22 від 24 травня 2022 року. 7 червня 2022 року начальником Органу виконання Комасюком Русланом Михайловичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 69176431 з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 16 вересня 2021 року. Крім того, 7 червня 2022 року начальником Органу виконання Комасюком Р.М. було винесено постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП № 69176431, а також 19 липня 2022 року - постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних в автоматизованій системі виконавчого провадження ВП № 69176431. Водночас, за результатами ознайомлення з матеріалами, які розміщені в Автоматизованій системі виконавчого провадження, Стягувачу стало відомо, що 5 грудня 2022 року державним виконавцем Органу виконання на підставі абзацу 4 частини 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено у виконавчому провадженні ВП № 69176431 постанови про скасування процесуальних документів. Також 5 грудня 2022 року державним виконавцем Органу виконання за результатом розгляду заяви про примусове виконання рішення суду №0000606/9230-22 винесено Повідомлення про повернення виконавчого документу Стягувачу без прийняття до виконання.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 16 січня 2023 року скаргу Стягувача на дії державного виконавця Органу виконання задоволено. Визнано неправомірними дії державного виконавця Органу виконання щодо скасування 5 грудня 2022 року наступних процесуальних документів: постанови про відкриття виконавчого провадження від 7 червня 2022 року, постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 7 червня 2022 року, постанови про стягнення виконавчого збору від 7 червня 2022 року, постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 19 липня 2022 року. Визнано неправомірним дії державного виконавця щодо повернення Стягувачу без прийняття до виконання виконавчого документу - наказу Господарського суду Вінницької області від 16 вересня 2021 року в справі № 902/1059/15 про стягнення з Відповідача 2 судових витрат. Визнано неправомірними постанови про скасування процесуальних документів (постанови про відкриття виконавчого провадження від 7 червня 2022 року, постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 7 червня 2022 року, постанови про стягнення виконавчого збору від 7 червня 2022 року, постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 19 липня 2022 року) від 5 грудня 2022 року у виконавчому провадженні ВП № 69176431, які винесені державним виконавцем та скасовано їх. Визнано неправомірним Повідомлення про повернення виконавчого документа Стягувачу без прийняття до виконання від 5 грудня 2022 року, яке винесене державним виконавцем Органу виконання, та скасовано його. Зобов`язано державного виконавця Органу виконання Біжан Олену Миколаївну вирішити питання щодо відновлення виконавчого провадження ВП № 69176431, про що повідомити Господарський суд Вінницької області.

Мотивуючи дану ухвалу, місцевий господарський суд виходив, зокрема з того, що з огляду на Накази Господарського суду Вінницької області від 16 вересня 2021 року в справі № 902/1059/15 вбачається, що вони повністю відповідають вимогам до виконавчого документа, передбаченим частиною 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

На думку суду першої інстанції, норми абзацу 4 частини 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» не наділяють державного виконавця правом скасовувати процесуальний документ, який був виданий начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований такий державний виконавець. Більш того, норми абзацу 4 частини 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» регулюють абсолютно інші правовідносини, які не мають жодного відношення до прийнятих державним виконавцем Відділу постанов про скасування процесуального документу від 5 грудня 2022 року ВП № 69176431. Крім того, абзацом 3 частини 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» надано право виконавцю з власної ініціативи виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова. Водночас, прийняті державним виконавцем постанови про скасування процесуального документу від 5 грудня 2022 року ВП № 69176431 не є виправленням граматичних чи арифметичних помилок, допущених у процесуальних документах.

Місцевий господарський суд в оскаржуваному судовому рішенні вказав, що аналіз положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» дає підстави стверджувати, що заначений нормативно-правовий акт регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, створених відповідно до законодавства України. В свою чергу, боржник у даній справі Відповідач 2 є юридичною особою, яка створена та зареєстрована відповідно до законодавства іноземної держави (Республіки Кіпр), а тому в силу вимог Закону не може мати ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Таким чином, місцевий господарський суд вказав, що вимога щодо зазначення у виконавчому документі ідентифікаційного коду юридичної особи - боржника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не поширюється на Відповідача 2.

З огляду на зазначене місцевий господарський суд прийшов до висновку, що вимоги скарги підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Орган виконання звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні скарги Стягувача (а.м.о. 79-84).

Мотивуючи дану апеляційну скаргу Орган виконання звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що 13 січня 2023 року начальником Органу виконання проведено перевірку матеріалів виконавчого провадження № за АСВП 69176431, про що винесено відповідну постанову про перевірку матеріалів виконавчого провадження за № 2/22.18-35/1 згідно якої постановлено: повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання, винесене 5 грудня 2022 року державним виконавцем Органу виконання на підставі пункту 2 частини З статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», в межах виконавчого провадження № за АСВП 69176431, вважати таким, що винесено не у відповідності до вимог і норм Закону України «Про виконавче провадження» та скасувати; постанови, винесені 5 грудня 2022 року державним виконавцем Органу виконання Біжан О.М. на підставі абзацу 4 частини 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», в межах виконавчого провадження № за АСВП 69176431 вважати такими, що винесені не у відповідності до вимог і норм Закону України «Про виконавче провадження»; державному виконавцю Біжан О.М. в строк до 16 січня 2023 року вжити відповідних заходів щодо відновлення виконавчого провадження.

Апелянт вказує, що за результатами проведеної перевірки матеріалів виконавчого провадження 16 січня 2023 року державним виконавцем Органу виконання Біжан О.М. винесено відповідну постанову про відновлення виконавчого провадження № за АСВП 69176431. Як зазначає Орган виконання щодо проведених зазначених виконавчих дій начальником Органу виконання повідомлено у відзиві на скаргу та на підтвердження долучено відповідні копії процесуальних документів до матеріалів відзиву, однак суддя, даний факт, виконання вимог Скарги, не прийняв до уваги, винісши відповідну ухвалу Господарського суду Вінницької області за № 902/1059/15 від 16 січня 2023 року та зобов`язавши посадових осіб Органу виконання вчинити дії та винести процесуальні документи, які на момент розгляду справи в суді вже були вчинені та винесені.

Ухвалою Північнозахідного апеляційного господарського суду від 21 березня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Органу виконання. Запропоновано сторонам в строк протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали надати до канцелярії суду відзив на апеляційну скаргу з додатками його надсилання апелянту.

Ухвалою Північнозахідного апеляційного господарського суду від 31 березня 2023 року проведення підготовчих дій завершено, розгляд апеляційної скарги призначено на 19 квітня 2023 року.

На виконання вимог ухвали Стягувач подав відзив на апеляційну скаргу в котрому, з підстав, наведених у даному відзиві просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 16 січня 2023 року залишити без змін. Стягувач вказав, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначається ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Стягувач та Боржника, які є юридичними особами, лише за наявності. В свою чергу, боржник у даній справі Компанія «Terra Food Milk Ukraine Limited» є юридичною особою, яка створена та зареєстрована відповідно до законодавства іноземної держави (Республіки Кіпр), а тому в силу вимог Закону не може мати ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Також, Стягувач вказав, що в порядку статті 197 ГПК України державним виконавцем не подавалось клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів або в приміщенні іншого суд. Окрім того, Стягувач вказав, що факт скасування начальником процесуального документа державного виконавця передусім є свідченням неправомірності такого документа, прийнятого державним виконавцем (а.м.о. 131-135).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14 квітня 2023 року клопотання представника Органу виконання про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку задоволено, призначено розгляд справи 19 квітня 2023 року об 15:00 год. В режимі відеоконференцзв`язку у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду та у приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14 квітня 2023 року клопотання представника Стягувача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

В судове засідання від 19 квітня 2023 року представники Відповідача 1, Відповідача 2 та Третіх осіб не з`явилися.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання судом вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, суд не викликав учасників справи у судове засідання, відповідно до частини 1 статті 120 ГПК України, що вказує на те, що ухвалою суду від 31 березня 2023 року явка сторін обов`язковою не визнавалась.

При цьому суд констатує, що згідно з частинами 1 та 2, пунктами 1, 2, 6, 8-11 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи вищевказане суд апеляційної інстанції констатує, що відкладення розгляду апеляційної скарги, визначене статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, по суті є неприпустимим з огляду на те, що це суперечить одному із завдань господарського судочинства, визначених частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (своєчасне вирішення судом спорів). При цьому апеляційний господарський суд наголошує на тому, що в силу дії частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншим міркуваннями в судовому процесі.

З огляду на все вищезазначене (та закінчення процесуального строку розгляду апеляційної скарги), колегія апеляційного господарського суду вбачає за можливе розглядати дану апеляційну скаргу без участі представників Відповідача 1, Відповідача 2 та Третіх осіб за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні від 19 квітня 2023 року, яке проведено в режимі відеоконференції, представиник Органу виконання підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі та з підстав, висвітлених в ній просив скасувати ухвалу місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги, та наголосив, що 13 січня 2023 року начальником Органу виконання проведено перевірку матеріалів виконавчого провадження за АСВП 69176431, про що винесено відповідну постанову про перевірку матеріалів виконавчого провадження за № 2/22.18-35/1 згідно якої постановлено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання, винесене 5 грудня 2022 року державним виконавцем Органу виконання на підставі пункту 2 частини З статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», в межах виконавчого провадження № за АСВП 69176431, вважати таким, що винесено не у відповідності до вимог і норм Закону України «Про виконавче провадження» та скасувати; постанови, винесені 5 грудня 2022 року державним виконавцем Органу виконання Біжан О.М. на підставі абзацу 4 частини 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», в межах виконавчого провадження № за АСВП 69176431 вважати такими, що винесені не у відповідності до вимог і норм Закону України «Про виконавче провадження»; державному виконавцю Біжан О.М. в строк до 16 січня 2023 року вжити відповідних заходів щодо відновлення виконавчого провадження. Представник Органу виконання вказав, що за результатами проведеної перевірки матеріалів виконавчого провадження 16 січня 2023 року державним виконавцем Органу виконання Біжан О.М. винесено відповідну постанову про відновлення виконавчого провадження № за АСВП 69176431. Щодо проведених зазначених виконавчих дій начальником Органу виконання повідомлено у відзиві на скаргу та на підтвердження долучено відповідні копії процесуальних документів до матеріалів відзиву, однак даний факт виконання вимог скарги не прийнятий до уваги, і місцевим господарським судом зобов`язано оскаржуваним судовим рішенням посадових осіб Органу виконання вчинити дії та винести процесуальні документи, які на момент розгляду справи в суді вже були вчинені та винесені.

В судовому засіданні від 19 квітня 2023 року представник Стягувача заперечив доводи, наведені в апеляційній скарзі та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення а оскаржувану ухвалу без змін. При цьому, представник Стягувача вказав, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначається ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Стягувач та Боржника, які є юридичними особами, лише за наявності. В свою чергу, боржник у даній справі Компанія «Terra Food Milk Ukraine Limited» є юридичною особою, яка створена та зареєстрована відповідно до законодавства іноземної держави (Республіки Кіпр), а тому в силу вимог Закону не може мати ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Також, представник Стягувача вказав, що в порядку статті 197 ГПК України державним виконавцем не подавалось клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів або в приміщенні іншого суд. Окрім того, представник стягувача вказав, що факт скасування начальником Органу виконання процесуального документа державного виконавця передусім є свідченням неправомірності такого документа, прийнятого державним виконавцем.

Заслухавши пояснення представників Органу виконання та Стягувача, дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північнозахідного апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, змінити пункт 1 та скасувати пункт 6 резолютивної частини ухвали з прийняттям нового рішення в цих частинах.

При цьому колегія виходила з наступного.

Відповідно до рішення Господарського суду Вінницької області від 8 липня 2021 року позов задоволено повністю. В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Білоцерківський молочний комбінат перед Стягувачем за Генеральною кредитною угодою №27109N1 від 17 березня 2009 року в сумі 6 885 897,39 доларів США, 6 347 644,20 євро та 115040 591 грн, звернуто стягнення на майно, що є предметом застави за договором застави від №27113Z18 від 30 квітня 2013 року та договором застави №27110Z52, від 19 жовтня 2010 року, а саме: частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Могилів-Подільський молокозавод (код ЄДРПОУ 34309986), місцезнаходження якого: Вінницька обл. м. Могилів-Подільський, вул. Пушкінська, 146, зареєстрованого виконавчим комітетом Могилів-Подільської міської ради Вінницької області, номер запису про державну реєстрацію 1178 102 0000000167, дата проведення державної реєстрації 26 жовтня 2006 року, у розмірі 1% статутного капіталу зазначеного товариства та належить Відповідачу 1 (23600, Вінницька область, Тульчинський район, місто Тульчин, вул. Полковника Ганжі, буд. 16, ідентифікаційний код: 35438742), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18 червня 2015 року № 20745654, шляхом його продажу з публічних торгів з початковою ціною продажу вказаного предмета застави для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Окрім того, вказаним судовим рішенням вирішено в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Білоцерківський молочний комбінат (Київська область, Білоцерківський район, с.Томилівка, вул. Узинська, 2) перед Стягувачем (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) за Генеральною кредитною угодою №27109N1 від 17 березня 2009 року в сумі 6 885 897,39 доларів США, 6 347 644,20 євро та 115 040 591 грн, звернути стягнення на майно, що є предметом застави за договором застави від №27113Z18 від 30 квітня 2013 року та договором застави №27110Z52, від 19 жовтня 2010 року, а саме: частка в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Могилів-Подільськии молокозавод (код ЄДРПОУ 34309986), місцезнаходження якого: Вінницька обл. м. Могилів-Подільський, вул. Пушкінська, 146, зареєстрованого виконавчим комітетом Могилів-Подільської міської ради Вінницької області, номер запису про державну реєстрацію 1178 102 0000000167, дата проведення державної реєстрації 26 жовтня 2006 року, у розмірі 99% статутного капіталу зазначеного Відповідача 2 (Кіпр, м. Нікосія, вул. Есперідон, 12, кімн. 1087), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18 червня 2015 року № 20745654, шляхом його продажу з публічних торгів з початковою ціною продажу вказаного предмета застави для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 8 липня 2021 року набрало законної сили 2 вересня 2021 року відповідно до ухвали Північно-Західного апеляційного господарського суду про повернення апеляційної скарги.

16 вересня 2021 року на виконання даного рішення Господарським судом Вінницької області видано відповідні накази, а саме:

· в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Білоцерківський молочний комбінат (Київська область, Білоцерківський район, с.Томилівка, вул. Узинська, 2) перед Позивачем (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) за Генеральною кредитною угодою №27109N1 від 17 березня 2009 року в сумі 6 885 897,39 доларів США, 6 347 644,20 євро та 115 040 591 грн, звернути стягнення на майно, що є предметом застави за договором застави від №27113Z18 від 30 квітня 2013 року та договором застави №27110Z52 від 19 жовтня 2010 року, а саме: частка в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Могилів-Подільський молокозавод (код ЄДРПОУ 34309986), місцезнаходження якого: Вінницька обл. м. Могилів- Подільський, вул. Пушкінська, 146, зареєстрованого виконавчим комітетом Могилів-Подільської міської ради Вінницької області, номер запису про державну реєстрацію 1178 102 0000000167, дата проведення державної реєстрації 26 жовтня 2006 року, у розмірі 1% статутного капіталу зазначеного товариства та належить Відповідачу 1 (23600, Вінницька область, Тульчинський район, місто Тульчин, вул. Полковника Ганжі, буд. 16, ідентифікаційний код: 35438742), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18 червня 2015 року № 20745654, шляхом його продажу з публічних торгів з початковою ціною продажу вказаного предмета застави для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

· в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Білоцерківський молочний комбінат (Київська область, Білоцерківський район, с.Томилівка, вул. Узинська, 2) перед Акціонерним товариством Державний експортно-імпортний банк України (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) за Генеральною кредитною угодою №27109N1 від 17.03.2009 в сумі 6 885 897,39 доларів США, 6 347 644,20 євро та 115 040 591,01 грн, звернути стягнення на майно, що є предметом застави за договором застави від №27113Z18 від 30.04.2013 року та договором застави №27110Z52, від 19.10.2010р., а саме: частка в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Могилів-Подільськии молокозавод (код ЄДРПОУ 34309986), місцезнаходження якого: Вінницька обл. м. Могилів-Подільський, вул. Пушкінська, 146, зареєстрованого виконавчим комітетом Могилів-Подільської міської ради Вінницької області, номер запису про державну реєстрацію 1178 102 0000000167, дата проведення державної реєстрації 26.10.2006 року, у розмірі 99% статутного капіталу зазначеного товариства та належить Компанії "Terra Food Milk Ukraine Limited" (Кіпр, м. Нікосія, вул. Есперідон, 12, кімн. 1087), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.06.2015 р. № 20745654, шляхом його продажу з публічних торгів з початковою ціною продажу вказаного предмета застави для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій;

·стягнути з Відповідача 1 на користь Позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 730 грн 80 коп. та витрати за проведення судової експертизи у розмірі 1184 грн 04 коп;

·стягнути з Відповідача 2 на користь Позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 72349 грн 20 коп., витрати за проведення судової експертизи у розмірі 117219 грн 96 коп. та витрати на оплату послуг перекладача у розмірі 1142 грн 77 коп.

Стягувач звернувся до Органу виконання із заявою про примусове виконання рішення суду № 0000606/9230-22 від 24 травня 2022 року.

7 червня 2022 року начальником Органу виконання Комасюком Русланом Михайловичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 69176431 з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 16 вересня 2021 року про стягнення з Відповідача 2 на користь Стягувача витрат по сплаті судового збору у розмірі 72349 грн 20 коп., витрат за проведення судової експертизи у розмірі 117219 грн 96 коп. та витрат на оплату послуг перекладача у розмірі 1142 грн 77 коп..

Крім того, 7 червня 2022 року начальником Органу виконання Комасюком Р.М. винесено постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП № 69176431, а також 19 липня 2022 року - постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних в автоматизованій системі виконавчого провадження ВП № 69176431.

Проте, 23 грудня 2022 року Стягувач отримав від державного виконавця Органу виконання (Біжан Олени Миколаївни) листа від 5 грудня 2022 року № 46262/18.30-30/4, яким повідомлялось, що на адреси Боржника та Стягувача направляється для виконання та до відома постанова від 5 грудня 2022 року, винесена при примусовому виконанні наказу № 902/1059/15.

Водночас, після отримання 23 грудня 2022 року від Органу виконання листа про винесення постанови від 5 грудня 2022 року у виконавчому провадженні ВП № 69176431, 24 грудня 2022 року Стягувачу за результатами ознайомлення з матеріалами, які розміщені в Автоматизованій системі виконавчого провадження, стало відомо, що 5 грудня 2022 року державним виконавцем Органу виконання на підставі абзацу 4 частини 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» були винесені у виконавчому провадженні ВП № 69176431 (ар. м.о. 20-23):

·постанова про скасування процесуального документу «Постанова про відкриття виконавчого провадження від 7 червня 2022, що видав Комасюк Руслан Михайлович»;

· постанова про скасування процесуального документу «Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 7 червня 2022 року, що видав Комасюк Руслан Михайлович»;

· постанова про скасування процесуального документу «Постанова про стягнення виконавчого збору від 7 червня 2022 року, що видав Комасюк Руслан Михайлович»;

·постанова про скасування процесуального документу «скасувати виконавчу дію «Зміна (доповнення) реквізитів ВД від 19 липня 2022 року, що прийняв Комасюк Руслан Михайлович».

Також, 5 грудня 2022 року державним виконавцем Органу виконання за результатом розгляду заяви про примусове виконання рішення суду №0000606/9230-22 від 24 травня 2022 року винесено, на підставі пункту 2 частини 3 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», повідомлення про повернення виконавчого документу Стягувачу без прийняття до виконання (ар.м.о. 24).

Підставою повернення виконавчого документу Стягувачу без прийняття до виконання у вказаному Повідомленні зазначено, що «у виконавчому документі відсутній код ЄДРПОУ, що унеможливлює належним чином перевірити майновий стан боржника та наявність відкритих рахунків».

З огляду на наведене, Стягувач вважає, що постанови державного виконавця Органу виконання від 5 грудня 2022 року про скасування процесуальних документів у виконавчому провадженні ВП № 69176431 та Повідомлення про повернення виконавчого документу Стягувачу без прийняття до виконання від 5 грудня 2022 року є неправомірними, суперечать вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та прийняті з порушенням наданих повноважень. Дане стало підставою для звернення до суду із скаргою на дії Органу виконання.

Досліджуючи дані правовідносини на предмет їх нормативно правового регулювання в процесі виконання судового рішення, колегія суду приймає до уваги наступні положення діючого Законодавства України.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

В силу дії статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Законом України "Про виконавче провадження", встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначено, що завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Згідно з статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження»: виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувана про примусове виконання рішення.

Частиною 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання.

Зокрема, відповідно до пункту 6 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено вимоги до виконавчого документа. У виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

У відповідності до частини 2 статті 343 Господарського процесуального України: у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Згідно частини 3 статті 343 Господарського процесуального кодексу України: якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Розглядаючи основні доводи, котрими Орган виконання обгрунтовує підставність звернення до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою стосовно вчинення керівником Органу виконання всіх дій щодо відновлення виконавчого провадження та визнання дій державного виконавця такими, що вчинені не у відповідності з нормами Закону України «Про виконавче провадження», в розрізі доведення даних обставини саме суду першої інстанції, колегія суддів досліджуючи дії державного виконавця в правовому полі статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» зауважує таке.

Орган виконання в своїй апеляційній скарзі вказує на те, що судом першої інстанції не прийняті до уваги під час винесення оспорюваного судового рішення відзив на апеляційну скаргу, поданий на електронну адресу суду 16 січня 2023 року з постановою керівника Органу виконання про перевірку матеріалів виконавчого провадження від 13 січня 2023 року, постановою державного виконання Органу виконання про відновлення виконавчого провадження від 16 січня 2023 року (така ж дата оскаржуваної ухвали).

Дослідивши дані документи суд апеляційної інстанції (що й не заперечувалося Органом виконання в судовому засіданні від 19 квітня 2023 року), що вони надійшли на електронну адресу Господарського суду Вінницької області, однак не були скріплені електронним цифровим підписом особи, котра їх подала (начальника Органу виконання Комасюк Р. М.).

Також, до даних документів не долучено докази, котрі б вказували на направлення таких документів іншим сторонам по справі.

При цьому, апеляційний господарський суд зазначає, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, вони скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Частинами третьою, п`ятою статті 5, статті 6, 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", частиною 8 статті 42 ГПК України визначено, що електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершує створення електронного документа. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Крім того пунктом 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 лютого 2013 року № 28 визначено, що документи отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв`язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Відповідно до матеріалів справи Органом виконання долучені документи в день судового засідання 16 січня 2023 року в електронній формі, котрі не підписані представником Органу виконання кваліфікованим електронним підписом (що підтвердив державний виконавець Органу виконання в судовому засіданні від 19 квітня 2023 року).

В той же час, при поданні апеляційної скарги, Органом виконання долучено до матеріалів справи: постанову начальника Органу виконання про перевірку матеріалів виконавчого провадження від 13 січня 2023 року, постанову державного виконання Органу виконання про відновлення виконавчого провадження від 16 січня 2023 року, котрі засвідчені належним чином відповідно до вимог документообігу суду та ГПК України з долученням доказів щодо надіслання таких документів учасникам справи.

Дослідивши такі документи колегія суддів приймає до уваги дані докази, однак зазначає, що їх існування в юридичні природі не може бути безумовною підставою для відмови у задоволенні скарги Стягувача, оскільки на момент звернення до суду Стягувача із скаргою на дії державного виконавця Органу виконання (6 січня 2023 року) ніяких дій щодо виправлення винесених оскаржуваних постанов не було вчинено, і лише 13 січня 2023 року після винесення ухвали Господарським судом Вінницької області (від 9 січня 2023 року) про призначення скарги на дії або бездіяльність органу ДВС до розгляду в судовому засіданні на 16 січня 2023 року об 15:00 год., начальником Органу виконання винесено постанову про перевірку матеріалів виконавчого провадження № 69176431 від 13 січня 2023 року, за результатами проведення якої 16 січня 2023 року винесено постанову про відновлення виконавчого провадження (при цьому безпосередньо в день засідання).

В той же час, за результатами проведеної перевірки, встановлено порушення державним виконавцем під час винесення оскаржуваних постанов та зазначено про невідповідність таких постанов та дій державного виконавця вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та зазначено про вчинення державним виконавцем дій щодо відновлення виконавчого провадження в даній справі. Дане на переконання колегії суду є прямим доказом який підтверджує доводи скарги Стягувача щодо неправомірними дії державного виконавця щодо повернення без прийняття до виконання виконавчого документу та винесення постанов про скасування процесуальних документів винесених начальником Органу виконання.

В той же час апеляційний господарський суд наголошує на тому, що скасовання оскаржуваних постанов Органу виконання безпосередньо в день судового засідання не спростовує незаконність таких дій та постанов при їх винесення і не робить такі дії (що були вчинені раніше і котрі безпосередньо вже оспорюють в судовому порядку) законними, а навпаки, дане свідчить про те, що і керівник Органу виконаня прийшов до висновків про незаконність таких дій. Дії ж виконавця у майбутньому, apriori не можуть підмінити суд (враховуючи те, що Стягувач на той час уже звернувся до судових органів з відповідною скаргою). При цьому враховуючи, що за розділом VI ГПК України (судовий контроль за виконанням судових рішень) після звернення сторони виконавчого провадження до суду зі скаргою (на рішення, дію чи бездіяльність) суд може виключно (в силу дії статті 343 Господарського процесуального кодексу України) визнати рішення, дії чи бездіяльність неправомірними, або ж визнати відповідні рішення, дії чи бездіяльність, які були прийняті або вчинені відповідно до Закону (в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби), то вчинення в подальшому державним виконавцем (або іншою посадовою особою органу державної виконавчої служби) нової дії не робить попереньо вчинену (та оскаржувану) дію законною, а відтак у такому випадку суд позбавлений права визнавати її вчиненою відповідно до закону, або ж вчиняти іншу дію, не передбачену розділом VI ГПК України.

Дане ж в свою чергу спростовує відповідні доводи Органу виконання наведені в апеляційній скарзі.

Як зазначено вище в даній постанові, 5 грудня 2022 року державним виконавцем Органу виконання на підставі абзацу 4 частини 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» винесені у виконавчому провадженні ВП № 69176431:

·постанова про скасування процесуального документу «Постанова про відкриття виконавчого провадження від 7 червня 2022 року, що видав Комасюк Руслан Михайлович»;

·постанова про скасування процесуального документу «Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 7 червня 2022 року, що видав Комасюк Руслан Михайлович»;

· постанова про скасування процесуального документу «Постанова про стягнення виконавчого збору від 7 червня 2022 року, що видав Комасюк Руслан Михайлович»;

· постанова про скасування процесуального документу «скасувати виконавчу дію «Зміна (доповнення) реквізитів ВД від 19 липня 2022 року, що прийняв Комасюк Руслан Михайлович».

Разом з цим, абзацом 4 частини 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Відтак, норми абзацу 4 частини 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» не наділяють державного виконавця правом скасовувати процесуальний документ, який був виданий начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований такий державний виконавець.

Окрім того, норми абзацу 4 частини 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» регулюють абсолютно інші правовідносини, які не мають жодного відношення до прийнятих державним виконавцем Органу виконання постанов про скасування процесуального документу від 5 грудня 2022 року ВП № 69176431.

При цьому, частина 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» визначає повноваження саме начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень, у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем.

Крім того, абзацом 3 частини 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» надано право виконавцю з власної ініціативи виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Водночас, прийняті державним виконавцем Органу виконання постанови про скасування процесуального документу від 5 грудня 2022 року ВП № 69176431 не є виправленням граматичних чи арифметичних помилок, допущених у процесуальних документах.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що виконавчі дії державного виконавця Органу виконання щодо винесення постанов про скасування процесуальних документів (постанови про відкриття виконавчого провадження від 7 червня 2022 року, постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 7 червня 2022 року, постанови про стягнення виконавчого збору від 7 червня 2022 року, постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 19 липня 2022 року) від 5 грудня 2022 року у виконавчому провадженні ВП № 69176431 є незаконними та вчиненні з порушенням вимог чинного Законодавства України (що також підтверджено матеріалами перевірки, проведеної начальником Органу виконання 13 січня 2023 року; а.м.о. 90-94).

З огляду на все вищеописане, колегія суддів приходить до висновку, що підлягають задоволенню вимоги Стягувача про визнання неправомірними дій державного виконавця Органу виконання щодо скасування 5 грудня 2022 року наступних процесуальних документів: постанови про відкриття виконавчого провадження від 7 червня 2022 року, постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 7 червня 2022 року, постанови про стягнення виконавчого збору від 7 червня 2022 року, постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 19 липня 2022 року та визнання неправомірними та скасувати постанови про скасування процесуальних документів (постанови про відкриття виконавчого провадження від 7 червня 2022 року, постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 7 червня 2022 року, постанови про стягнення виконавчого збору від 7 червня 2022 року, постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 19 липня 2022 року у виконавчому провадженні ВП № 69176431, які винесені державним виконавцем Органу виконання Біжан Оленою Миколаївною.

Дане судове рішення в цій частині прийнято і місцевим господарським судом, а тому апеляційний господарський суд залишає без змін ухвалу суду першої інстанції в цій частині.

Що ж до решти вимог скаржника, щодо визнання неправомірним Повідомлення про повернення виконавчого документа Стягувану без прийняття до виконання від 5 грудня 2022 року та його скасування, то колегія суддів зауважує таке.

Як визначено Органом виконання, наказ Господарського суду Вінницької області від 16 вересня 2021 року всправі № 902/1059/15 про стягнення з Відповідача 2 судових витрат повернуто на тій підставі, що у виконавчому документі відсутній код ЄДРПОУ, що унеможливлює належним чином перевірити майновий стан боржника та наявність відкритих рахунків.

Частиною 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання.

Зокрема, відповідно до пункту б частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено вимоги до виконавчого документа. У виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувана та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 41 ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських Формувань стягувана та боржника (для юридичних осіб - за наявності): реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувана та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувана і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

У разі пред`явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Відтак, аналіз положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» дає підстави стверджувати, що заначений нормативно-правовий акт регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, створених відповідно до Законодавства України.

Саме стосовно таких юридичних осіб містяться відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, зокрема, ідентифікаційний код юридичної особи.

Водночас, за приписами частини 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Тобто за приписами чинного законодавства України боржником може бути будь-яка юридична особа, в тому числі й іноземна юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства іноземної держави.

Таким чином, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначається ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувана та боржника, які с юридичними особами, лише за наявності, а стаття 15 цього Закону в якості боржників розглядає будь-яких юридичних осіб, в тому числі створених за законодавством іноземної держави.

В свою чергу, боржник у даній справі Відповідач 2, є юридичною особою, яка створена та зареєстрована відповідно до законодавства іноземної держави (Республіки Кіпр), а тому в силу вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» не може мати ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Таким чином, вимога щодо зазначення у виконавчому документі ідентифікаційного коду юридичної особи - боржника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не поширюється на Відповідача 2.

Підсумовуючи усе вищеописане, колегія суддів приходить до висновку про задоволення вимог Скаржника про визнання неправомірними дій державного виконавця Органу виконання щодо повернення Позивачу 5 грудня 2022 року без прийняття до виконання виконавчого документу - наказу Господарського суду Вінницької області від 16 вересня 2021 року в справі № 902/1059/15; визнання неправомірним і скасування Повідомлення про повернення виконавчого документа Стягувачу без прийняття до виконання від 5 грудня 2022 року (що в свою чергу підтверджено і результатами перевірки, проведеної 13 січня 2023 року начальником Органу виконання).

Дане судове рішення в цій частині прийнято і місцевим господарським судом, а тому апеляційний господарський суд залишає без змін ухвалу суду в цій частині.

Що ж стосується вимоги скарги щодо зобов`язання державного виконавця Органу виконання вирішити питання щодо відновлення виконавчого провадження ВП № 69176431 з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 16 вересня 2021 року в справі №902/1059/15 про що повідомити Господарський суд Вінницької області, то колегія суду зазначає таке.

За результатами перевірки проведеної начальником Орану виконання 13 січня 2023 року винесено Постанову про перевірку матеріалів виконавчого провадження №2/22.18-35/1, якою постановлено: постанови, винесені 5 грудня 2022 року державним виконавцем Біжан О.М. на підставі абзацу 4 частини 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», в межах виконавчого провадження за №АСВП 69176431 (про скасування постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 19 липня 2022 року; про скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 7 червня 2022 року; про скасування постанови про стягнення з боржника витрат на проведення, виконавчих дій від 7 червня 2022 року; про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 7 червня 2022 року вважати; такими, що винесені не у відповідності до вимог і норм Закону України «Про виконавче провадження»; Державному виконавцю Біжан О.М. в строк до 16 січня 2023 року вжити відповідних заходів щодо відновлення виконавчого провадження; про результати проведеної роботи, повідомити керівника Відділу Органу виконання в строк до 16 січня 2023 року (а.м.о. 94).

Відповідно, 16 січня 2023 року державним виконавцем винесено постанову про скасування процесуального документа та постанову про відновлення виконавчого провадження, якою відновлено виконавче провадження з примусового виконання наказу №902/1059/15 (а.м.о. 97, 99).

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога, стосовно якої особа просить прийняти судове рішення.

Натомість відповідно до статті 1 Закону країни «Про виконавче провадження» Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Таким чином, після ухвалення судового рішення та видання наказу наступає стадія виконання судового рішення.

За результатами розгляду справи в силу дії статті 343 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно, зважаючи на відновлення виконавчого провадження постановою державного виконавця Органу виконання від 16 січня 2023 року Північно-західний апеляційний господарський суд відмовляє в задоволенні скарги в частині вирішення питання щодо відновлення виконавчого провадження ВП № 69176431, з огляду на те, що повторне проведення дій щодо відновлення виконавчого провадження є apriori неможливе.

Дане є підставою для скасування оскаржуваної ухвали щодо задоволення скарги в частині вирішення питання щодо відновлення виконавчого провадження ВП № 69176431 та прийняття в цій частині нового рішення, яким суд апеляційної інстанції відмовляє в задоволенні скарги в цій частині.

Враховуючи усе вищевстановлене в даній постанові, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу органу виконання слід задоволити частково (в частині винесення постанови про відновлення виконавчого провадження), що вказує про часткове скасування ухвали суду першої інстанції з підстав статті 277 ГПК України через неправильне застосування норм процесуального права та невідповідність обставинам справи висновків, викладених в ухвалі, що призвело до постановлення частково незаконного судового рішення.

Відтак апеляційний господарський суд змінює пункт 1 та скасовує пункт 6 резолютивної частини ухвали з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову в задоволенні скарги. В решті оспорювану ухвалу суд апеляційної інстанції залишає без змін.

Судові витрати в силу дії частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на скаржника (з огляду на встановлення неправильних і неправомірних дій вказаної особи та вчинення їх не у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження»).

Керуючись статтями 129, 269-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу державного виконавця Могилів-Подільського відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільскому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 16 січня 2023 року в справі №902/1059/15 - задоволити частково.

2. Змінити пункт 1 резолютивної частини ухвали Господарського суду Вінницької області від 16 січня 2023 року в справі №902/1059/15, виклавши його в наступній редакції:

"1. Скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" №0000606/61-23 від 02 січня 2023 року на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця Могилів-Подільського відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільскому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький) Біжан Олени Миколаївни задовольнити частково."

3. Скасувати пункт 6 резолютивної частини ухвали Господарського суду Вінницької області від 16 січня 2023 року в справі №902/1059/15, виклавши його в наступній редакції:

"6. Відмовити в задоволенні скарги щодо зобов`язання державного виконавця Могилів-Подільського відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Біжан Олену Миколаївну вирішити питання щодо відновлення виконавчого провадження ВП № 69176431 з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 16 вересня 2021 року у справі №902/1059/15 про стягнення з Компанії "Terra Food Milk Ukraine Limited" витрат по сплаті судового збору у розмірі 72349 грн 20 коп., витрат за проведення судової експертизи у розмірі 117219 грн 96 коп. та витрат на оплату послуг перекладача у розмірі 1142 грн 77 коп.."

4. В решті ухвалу Господарського суду Вінницької області від 16 січня 2023 року в справі №902/1059/15 - залишити без змін.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

6. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

7. Матеріали оскарження справи № 902/1059/15 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови виготовлено 24 квітня 2023 року.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.