Рішення

від 24.04.2023 по справі 910/2761/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.04.2023Справа № 910/2761/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Князькова В.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ", м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", м. Київ

про стягнення 485 549,21 грн,

Без виклику учасників судового процесу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення 485 549,21 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем своїх обов`язків за договором № 1907000196 від 02.12.2019 про транспортування природного газу, в частині виплати грошових коштів за різницю між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів та загальною вартістю щодобових негативних небалансів у період за травень-липень, вересень та грудень 2022 року.

Ухвалою суду від 24.02.2023 відкрито провадження в справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.

Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог надав заперечення посилаючись на те, що відповідно до п. 14.1 та п. 14.2 укладеного між сторонами договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов`язань за цим договором, якщо таке невиконання є наслідком обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та якщо в момент взяття на себе зобов`язань за цим договором така сторона не могла ані передбачити, ані попередити їх настання. Строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. Відповідачем наголошено, що оператор газотранспортної системи повідомив всіх замовників послуг транспортування про виникнення та наявність форс-мажорних обставин, а саме: військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану.

Позивач у відповіді на відзив проти доводів відповідача надав заперечення та наголосив, що останнім не доведено обставин впливу форс-мажорних обставин саме на господарські правовідносини сторін. У відповіді на відзив позивачем було заявлено клопотання про продовження строку на подачу відповіді на відзив, яке з метою дотримання принципів рівності та змагальності учасників судового процесу було задоволено та долучено відповідну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ" до матеріалів справи.

З огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Відповідно до ч.4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

02.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (оператор) було укладено договір №1907000196 транспортування природного газу, відповідно до п. 2.1 якого оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу (надалі - послугу) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором (п. 2.2. договору №1907000196 від 02.12.2019).

За умовами п.3.1 договору №1907000196 від 02.12.2019 оператор зобов`язаний здійснити у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.

У пункті 7.1 договору №1907000196 від 02.12.2019 передбачено, що вартість послуг, зокрема послуг з врегулювання добового небалансу, розраховується за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого кодексом.

У п.9.1. договору №1907000196 від 02.12.2019 сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу.

Відповідно до пункту 9.2 договору №1907000196 від 02.12.2019 у разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу. У разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу оператор здійснює купівлю у замовника, а замовник продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.

За змістом пункту 9.4 договору №1907000196 від 02.12.2019 у випадку, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення.

Пунктом 11.4 договору №1907000196 від 02.12.2019 передбачено, що врегулювання щодобових небалансів оформлюється одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє з дати, наступної за датою внесення рішення органу ліцензування про видачу Оператору ліцензії на провадження діяльності з транспортування природного газу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, але не раніше 01.01.2020, до 31.12.2020, а в частині розрахунків до їх повного виконання. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.17.1 договору №1907000196 від 02.12.2019).

30.09.2022 відповідач своїм одностороннім актом № 09-2022- 19О7ОО0196 від 30 вересня 2022 повідомив позивача, як замовника, про розмір грошових коштів у сумі 252 524,75грн, які підлягали виплаті замовнику за вересень 2022. Разом з тим, як вказує позивач, станом на дату подання позову, відповідач не сплатив заборгованість. Відповідно, прострочена заборгованість відповідача за вересень 2022 складає суму у розмірі 252 524,75грн.

01.11.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" коригуючим актом №05-2022-1907000196-11 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць травень 2022 року від 01 листопада 2022 до акту 05-2022-1907000196 від 31 травня 2022 повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю «Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ» як замовника, про розмір грошових коштів у сумі 123 438,89грн., які підлягали виплаті замовнику за травень 2022р. Як вказує позивач, станом на дату подання позову, відповідач лише частково виконав його зазначене вище зобов`язання перед позивачем, перерахувавши на його рахунок 70826,25грн.

01.11.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" коригуючим актом №06-2022-1907000196-11 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць червень 2022 року від 01 листопада 2022 до акту 06-2022-1907000196 від 30 червня 2022, повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю «Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ» як замовника, про розмір грошових коштів у сумі 86 825, 20грн., які підлягали виплаті замовнику за червень 2022. Як вказує позивач, станом на дату подання позову, відповідач лише частково виконав його зазначене вище зобов`язання перед позивачем, перерахувавши на його рахунок 80 500,64 грн. Відповідно прострочена сума заборгованості за коригуючим актом 06-2022-1907000196 від 30 червня 2022 становить 6324,56 грн.

01.11.2022 відповідач коригуючим актом №07-2022-1907000196-11 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць липень 2022 від 01 листопада 2022 до акту №07-2022-1907000196 від 31 липня 2022, повідомив позивача про розмір грошових коштів у сумі 94 115,4 грн., які підлягали виплаті замовнику за липень 2022р. Проте, як вказує позивач, станом на дату подання позову, відповідач лише частково виконав його зазначене вище зобов`язання перед позивачем, перерахувавши на його рахунок 86 691,89 грн, а отже, прострочена сума заборгованості за коригуючим актом №07-2022-1907000196-11 за липень 2022 становить 7423,51 грн.

31.12.2022 відповідач актом № 12-2022-1907000196 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць грудень 2022 року від 31 грудня 2022р., повідомив позивача про розмір грошових коштів у сумі 219 241,60грн., які підлягали виплаті замовнику за грудень 2022р. Проте, за твердженнями позивача, станом на дату подання позову, відповідач лише частково виконав його зазначене вище зобов`язання перед позивачем, перерахувавши на його рахунок 52 577,85грн. Відповідно, прострочена заборгованість відповідача за грудень 2022р. складає суму у розмірі 166 663,75 грн.

Тобто, зі змісту позовної заяви вбачається, що прострочена заборгованість відповідача з оплати різниці вартості щодобових позитивних небалансів та щодобових негативних небалансів за травень, червень, липень, вересень, грудень 2022 становить 485 549,21 грн, що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Відповідно до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами (ст.32 Закону України "Про ринок природного газу").

Регламентом функціонування ГТС України є Кодекс газотранспортної системи, затверджений постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015, який визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування ГТС України.

Відповідно до п. 1 Глави 1 Розділу VІІІ Кодексу одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.

Оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників); оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) (п.19 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок природного газу").

Згідно з п. 5 Глави 1 Розділу І Кодексу балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування; небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації.

Згідно з п. 1-2 Глави 1 Розділу XIV Кодексу замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D).

При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи.

Пунктом 3 Глави 1 Розділу XIV Кодексу визначено, що перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом.

Відповідно до п. 4 Глави 1 Розділу XIV Кодексу оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.

За змістом пунктів 1-3 Глави 6 розділу XIV Кодексу оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень).

У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування за газову добу дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу відсутній добовий небаланс за цю газову добу.

У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.

У відповідності до п. 4-7 Глави 6 розділу XIV Кодексу плата за добовий небаланс має відображати витрати та враховувати вартість вчинення балансуючих дій оператором газотранспортної системи, а також коригування, визначене відповідно до вимог цієї глави.

Плата за добовий небаланс має бути відображена окремо в рахунках оператора газотранспортної системи, що виставляються замовнику послуг транспортування природного газу.

Плата за добовий небаланс застосовується таким чином: якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс; якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору, відповідач зобов`язаний здійснити у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів замовника протягом звітного газового місяця

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Судом вище було встановлено обставини фактичного врегулювання контрагентами небалансів за травень, червень, липень, вересень, грудень 2022, які часткового були сплачені відповідачем, залишок суми становить 485 549,21 грн. Відповідачем означені обставини не заперечувались.

Як вказувалось вище, у відзиві відповідач посилався на те, що відповідно до п. 14.1 та п. 14.2 укладеного між сторонами договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов`язань за цим договором, якщо таке невиконання є наслідком обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та якщо в момент взяття на себе зобов`язань за цим договором така сторона не могла ані передбачити, ані попередити їх настання. Строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. Відповідачем наголошено, що оператор газотранспортної системи повідомив всіх замовників послуг транспортування про виникнення та наявність форс-мажорних обставин, а саме: військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану. Проте, за висновками суду, вказані обставини не нівелюють обов`язку оператора сплатити грошові кошти в розмірі, який визначений як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця. Означені висновки суду ґрунтуються на такому.

Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).

Тобто, згідно чинного законодавства, можливе звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Тобто, обставина стає форс-мажорною для сторін правовідносин щодо тих чи інших зобов`язань виключно у разі доведення неможливості виконання конкретних зобов`язань. Отже, такі обставини, як оголошена чи неоголошена війна, військові дії, введення воєнного стану самі по собі не є абсолютними форс-мажорними обставинами.

Відповідно до умов кладеного між сторонами договору, зокрема п. 14.1, 14.2 договору, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов`язань за цим договором, якщо таке невиконання є наслідком обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та якщо в момент взяття на себе зобов`язань за цим договором така сторона не могла ані передбачити, ані попередити їх настання. Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору. Строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.

З аналізу вказаних положень договору також вбачається, що звільнення від відповідальності/відкладення строку виконання зобов`язання можливе лише тоді, коли невиконання зобов`язання є наслідком форс-мажорних обставин, а не сам по собі факт наявності форс-мажорних обставин.

Судом враховано, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Однак, відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №1907000196 від 02.12.2019.

Суд також зазначає, що введення воєнного стану не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань та особою, яка посилається на такі обставини, має бути підтверджено не факт настання цих обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально.

Крім того, суд зауважує, що посилання відповідача на неможливість виконання зобов`язання у зв`язку із наявністю заборгованості замовників послуг транспортування перед оператором ГТС за щодобові негативні небаланси за лютий - грудень 2022 року є необґрунтованими та юридично неспроможними, оскільки наявність заборгованості інших замовників перед відповідачем взагалі ніяким чином не спростовує обґрунтованості позовних вимог та не виключає їх задоволення.

За таких обставин, з огляду на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку щодо задоволення в повному обсязі позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення 485 549,21 грн.

Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення 485 549,21 грн - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, місто Київ, Пр.Гузара Любомира, будинок 44, ЄДРПОУ 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ" (04655, місто Київ, вулиця Полярна, будинок 20, ЄДРПОУ 31511844) основний борг в сумі 485 549,21 грн та судовий збір в розмірі 7283,24 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного господарського суду.

Повний текст складено 24.04.2023.

Суддя В.В. Князьков