Ухвала

від 09.11.2023 по справі 910/2761/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 910/2761/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Бакуліна С.В., Губенко Н.М.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Князьков В.В.)

від 24.04.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Шаптала Є.Ю., судді - Гончаров С.А., Тищенко О.В.)

від 26.09.2023

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

про стягнення 485 549,21 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. У лютому 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ" (надалі - Товариства) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (надалі - Оператор ГТС) про стягнення 485 549,21 грн.

2. Позов обґрунтований порушенням Оператором ГТС обов`язків за договором № 1907000196 від 02.12.2019 про транспортування природного газу в частині виплати грошових коштів за різницю між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів та загальною вартістю щодобових негативних небалансів у період за травень-липень, вересень та грудень 2022 року.

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.04.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023, позов задоволено повністю, стягнуто з Оператора ГТС на користь Товариства основний борг в сумі 485 549,21 грн та судовий збір у розмірі 7 283,24 грн.

4. Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про обґрунтованість позовних вимог, натомість Оператор ГТС не надав належних та допустимих доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із Товариством, як і не надав обґрунтованих причинно-наслідкових зав`язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання Оператором ГТС своїх зобов`язань за договором, на що посилався відповідач як на підставу для звільнення від виконання зобов`язань.

5. 30.10.2023 Оператор ГТС надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

6. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких мотивів.

7. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

8. Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 ГПК України, одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.

9. Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

10. Позов у зазначеній справі подано у 2023 році. При цьому, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2 684, 00 грн.

11. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

12. Предметом позову у цій справі є стягнення 485 549,21 грн, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (500 х 2 684,00 грн = 1 342 000, 00 грн) станом на час звернення з позовною заявою.

13. Так, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

14. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що ця скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має для нього виняткове значення (підпункти "а" , "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України), оскільки суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми статей 614, 625 Цивільного кодексу України, і не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21 та від 02.02.2022 у справі № 922/1281/19, що обов`язковою передумовою для покладення на особу відповідальності за порушення зобов`язання є вчинення особою правопорушення у сфері господарювання та наявність вини особи, яка його порушила.

15. Скаржник вважає, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування статей 614, 625 ЦК України для суб`єктів ринку природного газу у період дії воєнного стану в Україні та перебування Оператора ГТС у скрутному фінансовому стані через нарощування замовниками послуг транспортування природного газу заборгованості з оплати вартості негативних щодобових небалансів, тобто в обставинах, які стосуються обох сторін договору.

16. На думку скаржника, у цій касаційній скарзі, він піднімає питання та звертає увагу Суду на судові помилки судів попередніх інстанцій, які при розгляді справи, ухвалили неправомірні рішення.

17. Також скаржник зазначає, що такі правовідносини є дуже специфічними і мають виняткове значення для Оператора ГТС, оскільки стосуються безпосередньо виконання покладених на нього обов`язків регулятором та ліцензіатом його діяльності - НКРЕКП.

18. Вивчивши доводи скаржника щодо наявності підстав для оскарження судового рішення у справі за підпунктами "а" та "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Верховний Суд вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

19. Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження, буде впливати на значну кількість спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

20. Використання оціночних чинників, як-то: "винятковість значення справи для скаржника", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

21. Наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та аналіз оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення і її розгляд Верховним Судом є необхідним для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки в обґрунтування своїх доводів скаржник посилається на уже сформовану практику Верховного Суду щодо застосування статей 614, 625 ЦК України.

22. Також зазначені у касаційній скарзі аргументи не обґрунтовують у достатній мірі і не доводять, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, тому не можуть бути визнані судом підставою, що підпадає під дію підпункту "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

23. Отже, Верховний Суд вважає, що скаржник не дотримав умову допуску справи до касаційного оскарження, у якій предметом позову є стягнення 485 549,21 грн, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

24. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

25. Зважаючи на конкретні обставини цієї справи та відсутність обґрунтованих підстав, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Оператора ГТС згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись нормами статті 234, пункту 2 частини третьої статті 287, пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/2761/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023.

2. Касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий І. Кондратова

Судді С. Бакуліна

Н. Губенко