Ухвала

від 03.04.2023 по справі 911/899/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"03" квітня 2023 р. м. Київ Справа № 911/899/22

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Харченко О.М., розглянувши у судовому засіданні

заяви 1) ОСОБА_1 ,

2) ОСОБА_2

про визнання кредиторських грошових вимог у справі

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія буд груп» (вул. Біохімічна,1, смт Немішаєве, Бородянського району Київської області, 07854; код ЄДРПОУ 40544482)

У засіданні суду беруть участь:

заявник: ОСОБА_2 (особисто, паспорт);

інші учасники: не з`явились

УСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Київської області (далі-суд) від 25.07.2022, зокрема: відкрито провадження у справі №911/899/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія буд груп» (далі - ТОВ «Софія буд груп», боржник); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства (далі-Кодекс); введено процедуру розпорядження майном; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Козловську Д.В. (свідоцтво №484 від 15.03.2013); постановлено оприлюднити на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника; призначено попереднє засідання на 08.09.2022.

Відповідно до абз. 1 ч. 9 ст. 39 Кодексу з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному веб-порталі судової влади України не пізніше наступного дня з дня постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі господарський суд оприлюднює повідомлення про відкриття провадження у справі боржника (офіційне оприлюднення).

На виконання зазначеного положення, 25.07.2022 суд, за допомогою автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду», здійснив офіційне оприлюднення відповідного повідомлення, номер публікації якого 69032.

Згідно ч. 1 ст. 45 Кодексу конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Отже, граничним строком для подання відповідних заяв є 24.08.2022 (включно).

За результатами попереднього засідання судом постановлено ухвалу від 28.11.2022, якою визнані кредиторські вимоги 93х кредиторів, які звернулися до боржника у строк, визначений ч.1 ст. 45 Кодексу.

Водночас, ч. 6 ст.45 Кодексу визначено, що вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

1.1. Так, після закінчення встановленого Кодексом строку засобами поштового зв`язку до суду звернулися із заявами: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) від 20.01.2023 (вх.1859/23 від 30.01.2023, заявниця - 1), в якій просить визнати грошові вимоги до боржника у розмірі 1 218 508,47грн, з яких 835 302,52грн основний борг, 377 837,95грн індекс інфляції та 3% річних та 5 368,00грн судовий збір; ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) від 30.01.2023 (вх.2078/23 від 02.02.2023, заявник - 2), в якій просить визнати грошові вимоги до боржника у розмірі 712 612,77грн, з яких 707 244,77грн основний борг та 5 368,00грн судовий збір. Заяви обґрунтовані тим, що боржником не виконано умови договору про купівлю-продаж майнових прав на об`єкт нерухомості (квартири) в частині передачі відповідних прав у встановлений, зокрема, п.5.2 договору строк, у зв`язку з чим відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) у заявників виникло право вимагати, зокрема, повернення суми попередньої оплати з урахуванням ч.2 ст.45 Кодексу та ст.533 ЦК України. Додатково, заявниця-1 на підставі ст. 625 ЦК України просить повернути грошові кошти з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України.

Ухвалами суду від 07.02.2023, зокрема, вищевказані заяви призначені до розгляду у судове засідання на 02.03.2023, в якому на підставі ст. 216 ГПК України оголошено перерву до 16.03.2023 до 09:30год.

Водночас, у зв`язку із введенням Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 (із відповідними змінами) воєнного стану в Україні та оголошенням сигналу «повітряна тривога» 16.03.2023 з 09:05 год. до 10:36 год., вищевказане засідання не відбулось.

Ухвалою суду від 17.03.2023 призначено судове засідання з розгляду зазначених кредиторських вимог на 03.04.2023.

1.2. На виконання ч.5 ст. 45 Кодексу розпорядник майна надала суду, зокрема, відзиви на заяви з кредиторськими вимогами до боржника від 14.03.2023 №01-34/235 та 15.03.2023 №01-34/238 та зазначила, що кредиторські вимоги в частині основного зобов`язання на підставі ст.533 та ч.2 ст. 693 ЦК України, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду (далі ВП ВС) від 29.01.2019 у справі № 916/4644/15, підлягають визнанню.

Щодо кредиторських вимог заявниці-1 в частині нарахування інфляційних та 3% річних, то вважає їх такими, що підлягають відхиленню у зв`язку з тим, що без наявності з боку заявниці волевиявлення щодо обрання одного з варіантів виконання зобов`язання з боку боржника, визначених ст.693 ЦК України, яке має бути вчинено нею в активній однозначній формі такої поведінки та доведеної до боржника, слід говорити про відсутність порушення з його боку грошового зобов`язання та, як наслідок можливості застосування ст. 625 ЦК України до спірних правовідносин (указані правові висновки викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі КГС ВС) від 07.02.2018 у справі №910/5444/17).

1.3. Представник боржника будь-яких пояснень/заперечень щодо заявлених до нього кредиторських вимог ані розпоряднику майна, ані суду не надав.

2. Відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 1 Кодексу, зокрема, кредитор - юридична або фізична особа, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Згідно абз. 5 ч. 1 ст. 1 Кодексу грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах КГС ВС від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

3. Як встановлено судом, 11.01.2021 ТОВ «Софія буд груп» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) підписали Договір № 363-295 (далі-Договір-1) відповідно до п.2.1 та додатку №1 (специфікація) якого продавець продав, а покупець придбав майнові права на об`єкт нерухомості, який розташований: АДРЕСА_1 , №295.

07.10.2020 ТОВ «Софія буд груп» (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) підписали Договір № 312/1-260 (далі-Договір-2) відповідно до п.2.1 та додатку №1 (специфікація) якого продавець продав, а покупець придбав майнові права на об`єкт нерухомості, який розташований: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 .

Із змісту зазначених договорів, які відповідно до п.12.8 є договором приєднання, стандартна форма якої встановлена продавцем (далі - Договір), вбачається, що «Об`єкт нерухомості» - квартира або нежитлове приміщення, що є частиною Об`єкту будівництва та має особливі характеристики, визначені у сторонами у специфікації додаток №1 до Договору, який є його невід`ємною частиною (п.1.2); «Майнові права» - права покупця на отримання у власність Об`єкта нерухомості після введення об`єкта будівництва в експлуатацію (п.1.7).

Загальна проектна площа об`єкта нерухомості та житлова проектна площа об`єкта нерухомості визначається у додатку №1 до даного Договору. Загальна фактична площа Об`єкта нерухомості та житлова фактична площа Об`єкта нерухомості може бути уточнена на підставі даних технічної інвентаризації, проведеної спеціалізованим суб`єктом господарювання, який відповідно до законодавства має відповідні повноваження (п.2.3).

Із змісту п. 2.4 Договору вбачається, зокрема, що у випадку, якщо за результатами обміру БТІ фактична загальна площа Об`єкта нерухомості виявиться більшою від проектної площі, що визначена у додатку №1 до даного Договору, більше ніж на 0,5 квадратного метра, покупець зобов`язаний здійснити доплату продавцю у розмірі визначеному за відповідною формулою.

Як визначено п.2.5 Договору покупці зобов`язується сплатити продавцю кошти, у розмірі, що буде визначений згідно п. 2.4 Договору, до моменту підписання акту приймання-передачі майнових прав за цим Договором.

У п.2.11 Договору-1,-2 зазначено, що здача Об`єкта будівництва в експлуатацію: ІІ квартал 2022 року (у заявника-1) та ІV квартал 2021 року (у заявника-2).

Продавець зобов`язаний передати покупцю майнові права на об`єкт нерухомості, визначений у додатку №1 до даного Договору (п.3.1).

Продавець здійснює передачу майнових прав на Об`єкт нерухомості в порядку та на умовах, визначених в розділі 5 цього Договору, за умови належного і повного виконання покупцем всіх прийнятих на себе зобов`язань за Договором (п. 3.3).

Вартість майнових прав на об`єкт нерухомості, на дату підписання даного Договору визначена у розділі 4 даного Договору (п.2.12).

Із змісту п. 4.1 Договору-1 та додатку №2 (протокол погодження договірної ціни) вбачається, що: ціна одного метра квадратної площі майнових прав становить 16 500,00грн, що за курсом НБУ на день укладення Договору (28,28грн/USD) становить еквівалент 583,45 доларів США в т.ч. ПДВ; вартість загальної проектної площі об`єкта нерухомості становить еквівалент 22 842,07 доларів США (площа 39,15м.кв.*583,45) або 645 975,00грн.

Із змісту п. 4.1 Договору-2 та додатку №2 (протокол погодження договірної ціни) вбачається, що: ціна одного метра квадратної площі майнових прав становить 17 000,00грн, що за курсом НБУ на день укладення Договору (28,36грн/USD) становить еквівалент 599,44 доларів США в т.ч. ПДВ; вартість загальної проектної площі об`єкта нерухомості становить еквівалент 28 952,95 доларів США (площа 48,30м.кв.*599,44).

Додатково, п.4.1 Договору, зокрема, визначено, що загальну вартість майнових прав за даним Договором буде уточнено «Уточненням Протоколу погодження договірної ціни та Графіку платежів» (додаток №4 до Договору, який є його невід`ємною частиною) на підставі п.п.2.4 -2.7 даного Договору.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що внесення грошових коштів, зазначених в п.4.1 Договору, проводиться покупцем в національній валюті України, шляхом банківського переказу на поточний рахунок продавця, або через касу ТОВ «Софія буд груп».

За даним Договором оплата вартості майнових прав за Договором здійснюватиметься відповідно до погодженого графіку погашення платежів (додаток №3), який є невід`ємною частиною даного Договору (п.4.3), а саме:

за Договором-1 порядок внесення платежів 1й внесок; термін сплати коштів 11.01.2021;

за Договором-2 порядок внесення платежів 13 внесків: 1й внесок 14 476,48 доларів США (або 410 555,00грн, курс 28,30 грн/долар США), термін сплати 07.10.2020; з 2го по 11й - щомісячний внесок у розмірі 1 206,37доларів США (підлягає сплаті у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ, що діє на день сплати); 12й внесок 1 206,41 доларів США, термін сплати 07.09.2021; 13й внесок 1 206,36 доларів США, термін сплати 07.10.2021.

Водночас, передача майнових прав на об`єкт нерухомості у власність покупцю здійснюється після виконання ним своїх зобов`язань щодо сплати вартості майнових прав на об`єкт нерухомості, передбаченої п.4.1 даного Договору, по акту приймання-передачі майнових прав на об`єкт нерухомості додаток №4, який підписується повноважними представниками сторін. У разі укладення «Уточнення протоколу погодження договірної ціни та графіку платежів», «Уточнення…» є додатком №4, а «Акт…» отримує номер додаток №5 (п.5.1).

Відповідно до п.5.2 Договору продавець зобов`язаний передати покупцеві майнові права на об`єкт нерухомості у власність по акту приймання-передачі майнових прав на об`єкт нерухомості в день остаточного розрахунку покупцем за даним Договором.

У разі порушення покупцем строку внесення грошових коштів визначеного графіком погашення платежів (додаток №3), на строк 30 і більше календарних днів, даний Договір вважається таким, що припинив свою дію без підписання будь-яких додаткових документів або надсилання будь-яких повідомлень (п.6.3 Договору).

Пунктом 6.4 Договору визначено, що у разі припинення (розірвання) Договору на підставах, визначених п. 6.3. цього Договору або з інших підстав по ініціативі покупця, продавець повертає покупцю на його вимогу раніше фактично внесені грошові кошти за винятком неустойки, яка підлягає сплаті згідно п.6.2 Договору.

Договір діє з дня його підписання та скріплення печаткою продавця і до належного виконання сторонами свої зобов`язань за цим Договором. Дострокове розірвання цього Договору можливе у випадку передбачених його умовами та чинним законодавством. Одностороннє розірвання Договору забороняється (п.п. 7.1-7.3).

Так, на виконання умов Договору заявниками здійснено оплату, а саме:

заявницею-1 за Договором-1 у розмірі 645 975,00грн, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера від січня 2021 року у кількості 13 шт;

заявником-2 за Договором-2 у розмірі 546 927,00грн, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера: від жовтня 2020 року у кількості 10 шт на загальну суму 444 805,00грн; від листопада 2020 року на суму 33 997,00грн; від грудня 2020 року на суму 34 200,00грн; від лютого 2021 року на суму 33 925,00грн.

Доказів виконання своїх зобов`язань за Договором ТОВ «Софія буд груп» суду надано не було.

4. Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст.656 ЦК України визначено, що предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Як зазначено у постанові ВП ВС від 14.12.2021 у справі № 344/16879/15-ц майнове право це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно в майбутньому.

Частиною 1 ст.693 ЦК України встановлено, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст.530 цього Кодексу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст.530 цього Кодексу (ст.663 ЦК України).

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ч.1 ст. 611 ЦК України).

4.1. Так, ч.2 ст. 693 ЦК України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця (ч.3 ст.693 ЦК України).

Отже, зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (аналогічна правова позиція викладені, зокрема, у постановах КГС ВС від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17, від 14.12.2021 у справі №910/18796/19, від 09.03.2023 у справі №910/5041/22).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Аналізуючи зміст Договору можна зробити висновок, що самим Договором чи його додатками не передбачені конкретні строки передачі майнових прав покупцю. Проте, у зазначених договорах встановлений строк введення Об`єкта будівництва в експлуатацію, що у свою чергу є підставою для отримання у власність відповідних майнових прав на Об`єкт нерухомості. Так, відповідно до ч.5 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Ураховуючи зазначене та відсутність доказів введення Об`єкта будівництва в експлуатацію, у строки встановлені договорами, суд вважає, що боржником порушене взяте на себе відповідне зобов`язання (до відкриття провадження у справі про банкрутство) за що, відповідно до закону настають правові наслідки, у тому числі право вимоги кредитора виконати умови договору або повернути грошові кошти.

4.2. Разом з тим, відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст.11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Відповідно до ч.1 ст.533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Із змісту ч.2 ст. 524 та ч.2 ст.533 ЦК України вбачається, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Крім того, ч.2 ст.45 Кодексу визначено, що склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника. Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.

Отже, у разі здійснення кредиторами предоплати у гривнях, що становить відповідний еквівалент доларів США як це передбачено Договором, то до спірних правовідносин підлягає застосуванню ч.2 ст.533 ЦК України, оскільки грошове зобов`язання кредитора триває, офіційний курс гривні до долара США змінився (близька за змістом правова позиція ВП ВС викладена у постанові від 07.07.2020 у справі №296/10217/15-ц).

Із змісту Договору-1,-2 вбачається, що в останніх вартість майнових прав визначена саме в іноземній валюті (долар США), і розрахунок за Договором-1,-2 здійснюється з урахуванням його еквівалента у гривнях за відповідним курсом, а тому, ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що у даному випадку для визначення розміру кредиторських вимог підлягає застосуванню ч.2 ст.533 ЦК України.

5. Як встановлено судом, ОСОБА_1 виконала своє зобов`язання, визначене Договором-1, та попередньо внесла у передбачений спосіб ТОВ «Софія буд груп» грошові кошти у відповідному розмірі. Проте, ТОВ «Софія буд груп» свої зобов`язання за Договором не виконало та відповідні майнові права в установленому порядку кредитору не передало. Доказів, які б вказували на протилежне учасниками справи суду надано не було, а тому ураховуючи зазначене, суд вважає, що у зазначеного кредитора наявні правові підстави, зокрема, для повернення грошових коштів.

Так, на день звернення із відповідною заявою до суду офіційний курс гривні щодо долара США становив 36,5686грн за долар США (https://bank.gov.ua/ua). Отже, зважаючи на умови Договору розмір заборгованості становить 835 302,52грн (22 842,07 доларів США *36,5686грн).

Підсумовуючи викладене, суд вважає кредиторські вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають визнанню у розмірі 835 302,52грн (основне зобов`язання).

5.1. Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Із змісту Договору вбачається, що останній не містить у собі положення, які б передбачали та встановлювали розмір процентів за користування чужими грошовими коштами.

5.2. Водночас, у своїй заяві заявниця-1 просить визнати нараховані нею на основну суму заборгованості інфляційні втрати та 3% річних. З цього приводу суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Водночас, судом береться до уваги те, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, а тому зазначена норма ЦК України щодо сплати заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов`язання, яке визначене договором у національній валюті - гривні, а не в іноземній або в еквіваленті до іноземної валюти, тому індексація у цьому випадку застосуванню не підлягає.

У випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквівалента в іноземній валюті, втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлюються еквівалентом іноземної валюти (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах ВП ВС від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.07.2022 у справі № 223/499/20).

Ураховуючи зазначене та неможливість одночасного застосування ч.2 ст.533 ЦК України та ст.625 ЦК України суд не вбачає правових підстав для визнання кредиторських вимог у зазначеній частині.

В частині нарахування заявницею-1 3 % річних, то суд вважає, що останні також підлягають відхиленню, оскільки розмір останніх здійснюється з урахуванням боргу, помноженого на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для його виконання, помноженого на 3, поділеного на 100 та поділеного на 365 (днів у році).

Проте, як встановлено судом доказів звернення до боржника із відповідною вимогою ОСОБА_1 надано не було, а тому визначити день з якого боржник повинен був повернути грошові кошти, та, як наслідок, встановити кількість днів прострочення у суду можливість відсутня.

5.3. Підсумовуючи викладене, суд вважає кредиторські вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають частковому визнанню у розмірі 835 302,52грн (основне зобов`язання) та 5 368,00грн (судові витрати), а кредиторські вимоги у розмірі 377 837,96грн відхиляються.

6. Як встановлено судом, ОСОБА_2 частково виконав своє зобов`язання, визначене Договором-2, та вніс у передбачений спосіб ТОВ «Софія буд груп» грошові кошти у розмірі 546 927,00грн (19 313,36 доларів США). Останній платіж, який був здійснений заявником-2 02.02.2021. Доказів оплати усієї суми, визначеної додатком №2 до Договору-2, заявником суду надано не було.

Ураховуючи зазначене та зміст п.п.6.3 та 6.4 Договору суд вважає, що у зазначеного кредитора наявні правові підстави, зокрема, для повернення грошових коштів у сплаченому ним розмірі.

Так, на день звернення із відповідною заявою до суду офіційний курс гривні щодо долара США становив 36,5686грн за долар США (https://bank.gov.ua/ua). Отже, зважаючи на умови Договору-2 розмір заборгованості становить 706 262,54грн (19 313,36 доларів США *36,5686грн).

Підсумовуючи викладене, суд вважає кредиторські вимоги ОСОБА_2 обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають частковому визнанню у розмірі 706 262,54грн (основне зобов`язання) та 5 368,00 грн (судові витрати).

Щодо кредиторських вимог у розмірі 982,23грн, то останні судом відхиляються як безпідставні, оскільки заявником-2 не взято до уваги курс валют, який був зафіксований у графіку погашення по першому внеску.

7. Відповідно до ч.4 ст. 45 Кодексу для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного ч.1 цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів (ч. 6 ст. 45 Кодексу).

Ураховуючи зазначене, керуючись ст.ст. 2, 45 Кодексу, ст.ст. 12, 42, 234-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву ОСОБА_1 про визнання грошових вимог від 20.01.2023 (вх.1859/23 від 30.01.2023) задовольнити частково.

Визнати вимоги (з правом дорадчого голосу) ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія буд груп» у загальному розмірі 840 670,52грн, з яких: 5 368,00грн судовий збір, 835 302,52грн основне зобов`язання.

Кредиторські вимоги у розмірі 377 837,95грн відхилити.

2.Заяву ОСОБА_2 про визнання грошових вимог від 30.01.2023 (вх.2078/23 від 02.02.2023) задовольнити частково.

Визнати вимоги (з правом дорадчого голосу) ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія буд груп» у загальному розмірі 711 630,54грн, з яких: 5 368,00грн судовий збір; 706 262,54грн основне зобов`язання.

Кредиторські вимоги у розмірі 982,23грн відхилити.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України, ухвала набрала законної сили 03.04.2023 та може бути оскаржена протягом 10 днів до Північного апеляційного господарського суду у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Ухвалу підписано 24.04.2023.