Рішення

від 12.04.2023 по справі 914/2052/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2023 Справа № 914/2052/22

за позовом: Обєднання співвласників багатоквартирного будинку Ренесанс-Брюховичі, смт. Брюховичі

до відповідача-1: Львівської міської ради, м. Львів

відповідача-2:Товариства з обмеженою відповідальністю Перфоменс, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Державна інспекція архітектури та містобудування України, м. Київ

про зобовязання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою

Суддя Коссак С.М.

за участі секретаря Полюхович Х.М.

За участю представників:

Від позивача: Гелемей Ю.;

Від відповідача-1: Тимощук О.;

Від відповідача-2: Катрич Зор"яна-Марія;

Від третьої особи: не з`явився

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Обєднанням співвласників багатоквартирного будинку Ренесанс-Брюховичі, смт. Брюховичі до відповідача-1 Львівської міської ради, м. Львів, відповідача-2:Товариства з обмеженою відповідальністю Перфоменс, м. Львів про визнання незаконним та скасування рішення сесії Брюховицької селищної ради Про затвердження детального плану території в районі вулиці Курортна 8 в смт. Брюховичі №1623 від 14 серпня 2020 року; визнання незаконним та скасування рішення виконкому Брюховицької селищної ради Про надання вихідних даних для проектування обєкту будівництва по вул. Курортна 8 в смт. Брюховичі №1896 від 17 серпня 2020 року; зобовязання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 4610166300:01:001:0040 площею 0,5796га, що розташована за адресою вул. Курортна, 6 смт. Брюховичі Львівської області та належить Обєднанню співвласників багатоквартирного будинку Ренесанс-Брюховичі шляхом зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю Перфоменс знести обєкт незавершеного будівництва, який зводиться на земельних ділянках з кадастровими номерами 4610166300:06:002:0049, 4610166300:06:002:0050 за адресою вул. Курортний проїзд 1 (вул. Курортна 8) смт. Брюховичі Львівської області.

Ухвалою суду від 13.09.2022 року відкрито провадження у справі 914/2052/22, залучено третю особу, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Державну інспекцію архітектури та містобудування України та призначено підготовче засідання на 06.10.2022 року. Рух справи відображено в ухвалах суду.

Ухвалою Львівської міської ради №6 від 29.12.2020 року «Про функціонування Львівської міської територіальної громади», з метою організації функціонування Львівської міської територіальної громади у перехідний період, а також для фінансового, матеріально-технічного забезпечення та контролю за діяльністю підприємств, установ і організацій на території населених пунктів, що увійшли до складу Львівської міської територіальної громади, керуючись Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 718-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області", враховуючи те, що Львівська міська рада є правонаступником прав та обов`язків місцевих рад, які приєднуються, міська рада ухвалила у п.1, що Львівська міська територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, територія яких включена до території Львівської міської територіальної громади, а саме Брюховицької, Винниківської, Рудненської, Грибовицької (Жовківський район), Грядівської (Жовківський район), Дублянської міської ради (Жовківський район), Зашківської (Жовківський район), Малехівської (Жовківський район), Лисиничівської (Пустомитівський район), Рясне-Руської (Яворівський район) відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

20.09.2022 року позивач подав заяву про забезпечення позову, у якій заборонити ТзОВ «Перфоменс» здійснювати дії щодо введення в експлуатацію об`єкта нерухомості розташованого за адресою вул. Курортний проїзд, 1 смт. Брюховичі, місто Львів, побудованого на земельних ділянках з кадастровими номерами 4610166300:06:002:0049,4610166300:06:002:0050. Ухвалою суду від 22.09.2022 у задоволені заяви про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду від 23.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті щодо вимоги щодо вимоги про зобовязання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 4610166300:01:001:0040 площею 0,5796га, що розташована за адресою вул. Курортна, 6 смт. Брюховичі Львівської області та належить Обєднанню співвласників багатоквартирного будинку Ренесанс-Брюховичі шляхом зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю Перфоменс знести обєкт незавершеного будівництва, який зводиться на земельних ділянках з кадастровими номерами 4610166300:06:002:0049, 4610166300:06:002:0050 за адресою вул. Курортний проїзд 1 (вул. Курортна 8) смт. Брюховичі Львівської області.

У судовому засіданні 12.04.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція учасників справи

Аргументи позивача

Вважає, що будівництво багатоквартирного житлового будинку відповідачем-2 здійснюється з істотним порушенням будівельних норм і правил, що впливає на законні права та інтереси позивача. При цьому посилається на висновок експерта №016/22 від 07.06.2022, яким, на його думку встановлено ряд істотних порушень будівельних норм і правил, що свідчить про самочинне будівництво порушення частини мінімально допустимих відстаней від об`єкта, що проектується до існуючих будівель і споруд, до меж земельної ділянки; будівництво будинку більшої поверховості.

Просить усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 4610166300:01:001:0040 площею 0,5796га, що розташована за адресою вул. Курортна, 6 смт. Брюховичі Львівської області та належить Обєднанню співвласників багатоквартирного будинку Ренесанс-Брюховичі шляхом зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю Перфоменс знести обєкт незавершеного будівництва, який зводиться на земельних ділянках з кадастровими номерами 4610166300:06:002:0049, 4610166300:06:002:0050 за адресою вул. Курортний проїзд 1 (вул. Курортна 8) смт. Брюховичі Львівської області.

Аргументи відповідача-1

Перешкоди у користуванні земельною ділянкою 4610166300:01:001:0040, що належить ОСББ «Ренесанс - Брюховичі» та знаходиться за адресою: смт. Брюховичі, Курортна, 6 в зв`язку з чим погодження документів, видача дозволів, прийняття рішень органами владних повноважень, підприємствами, установами та організаціями пов`язаних з будівництвом багатоквартирного будинку за адресою: смт. Брюховичі, вул. Курортна 8 (Курортний проїзд на земельних ділянках 4610166300:06:002:0049,4610166300:06:002:0050, жодним чином не обмежує позивача у користуванні земельною ділянкою, що належить йому на праві власності. Права власників ділянки по вул. Курортна, 64610166300:01.001:0040 порушені швидше за все будівельними роботами ТзОВ «Перформенс», що обмежило права ОСББ «Ренесанс-Брюховичі» та мешканців сусідньої ділянки, розташованої поруч із будівництвом на право проїзду чи заїзду на їх територію.

Аргументи відповідача-2

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що на його думку, будівництво є самочинне в розумінні ч.1 ст.376 ЦК України, оскільки будується з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Однак при цьому посилається тільки на повідомлення Державної інспекції архітектури та містобудування України №4942/02/13-22 від 11.07.2022 року під час дії воєнного стану підстав для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю у порядку проведення планових та позапланових перевірок на вказаному об`єкті будівництва не вбачається та висновок експерта, виконаний на його замовлення.

Однак при поданні заяви про отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідач-2 вказав правдиві відомості про цільове призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 4610166300:06:002:0049, 4610166300:06:002:0050 - станом на дату подання такої заяви цільове призначення їх було: 02.03. для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Підтвердженням вказаної обставини є Витяги з Державного земельного кадастру України № НВ-4613938032020 від 31.08.2020 року та № НВ-4613937672020 від 31.08.2020 року, копії яких наявні у матеріалах справи.

Позивач необгрунтовано стверджує, що здійснення відповідачем-2 будівництва багатоквартирного житлового будинку нібито з істотним порушенням будівельних норм і правил та впливає на його законні права та інтереси.

Відповідач-2 насправді здійснює будівництво об`єкта: «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими комерційними приміщеннями по вул. Курортний проїзд, 1 в смт. Брюховичі Львівської область на земельних ділянках кадастровий номер 4610166300:06:002:0049, 4610166300:06:002:0050, які належать йому на праві власності, що не оспорюється позивачем.

Земельні ділянки, які належать відповідачу-2, навіть не мають спільної межі із земельною ділянкою позивача, що слугувало б підставою вважати, що відповідач-2 створює для позивача перешкоди в користуванні його земельною ділянкою. - вказана обставина скрін-шотами із доступного в умовах воєнного станув Україні порталу https://kadastr.live/ (який містить інформацію щодо земельних ділянок в Україні, їх конфігурацій, меж тощо), а також Витягами з Державного земельного кадастру України щодо земельних ділянок, які належать відповідачу-2 і які підтверджують, що їх межа проходить по вулиці Курортний проїзд.

У задоволені позову просить відмовити.

Аргументи третьої особи

01.02.21р. Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області зареєстровано повідомлення про початок виконання підготовчих робіт за реєстраційним номером ЛВ020210129471 об`єкта "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими комерційними приміщеннями" за адресою Львівська обл., м.Львів, смт. Брюховичі, вулиця Курортний проїзд, 1.

28.04.21р. Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано дозвіл на виконання будівельних робіт за реєстраційним номером ІУ012210311522 об`єкта «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими комерційними приміщеннями по вул. Курортний проїзд, 1 в смт. Брюховичі Львівської області».

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Питання видачі сертифіката регулюється Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закону №3038) та постановою КМУ від 13.04.2011 №461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів" (далі - Постанова №461).

Відповідно до пункту 27 Постанови №461, зокрема, орган державного архітектурно- будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання заяви приймає рішення про видачу сертифіката або про відмову в його видачі.

ДІАМ видано сертифікат за реєстраційним номером ІУ122221020727 щодо об`єкта «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими комерційними приміщеннями по вул. Курортний проїзд, 1 в смт Брюховичі Львівської області», дата реєстрації 26.10.22р.

Частиною першою статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Таким чином, проведення державного архітектурно-будівельного контролю після видачі сертифікату є неможливим.

Третя особа просить розглянути справу з урахуванням цих пояснень.

Обставини, встановлені судом

Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції Львівській області 01.02.21р. зареєстровано повідомлення про початок виконання підготовчих робіт за реєстраційним номером ЛВ 020210129471 об`єкта «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими комерційними приміщеннями за адресою: Львівська область, м. Львів, смт. Брюховичі, вулиця Курортний проїзд 1»

01.02.2021 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано дозвіл на виконання будівельних робіт за реєстраційним номером ІУ012210311522 об`єкта «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими комерційними приміщеннями» за адресою: Львівська область, м. Львів, смт Брюховичі, вулиця Курортний проїзд 1».

28.04.2021 ДІАМ видано сертифікат за реєстраційним номером ІУ122221020727 щодо об`єкта «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими комерційними приміщеннями» за адресою: Львівська область, м. Львів, рмт. Брюховичі, вулиця Курортний проїзд 1».

Цільове призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 4610166300:06:002:0049, 4610166300:06:002:0050 станом на дату подання такої заяви - 02.03. для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Підтвердженням вказаної обставини є Витяги з Державного земельного кадастру України № НВ-4613938032020 від 31.08.2020 року та № НВ-4613937672020 від 31.08.2020 року, копії яких наявні у матеріалах справи.

Відповідач-2 здійснює будівництво об`єкта: «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими комерційними приміщеннями по вул. Курортний проїзд, 1 в смт. Брюховичі Львівської область на земельних ділянках кадастровий номер 4610166300:06:002:0049, 4610166300:06:002:0050, які належать відповідачу-2 на праві власності, що не оспорюється позивачем. Земельні ділянки, які належать відповідачу-2, не мають спільної межі із земельною ділянкою позивача.

Матеріали справи містять висновок судового експерта Грінько Ольги Ігорівни №016/22 будівельно-технічної експертизи по заяві Гамлія Івана Богдановича, складений 07 червня 2022 року. У висновку зазначено, що він підготовлений для подання до суду, а експерт обізнаний про кримінальну відповідальність по ст. 384 ГПК України.

На вирішення експертизи поставлене наступне питання: Чи відповідає будівництво та розташування незавершеного будівництвом житлового будинку по вулиці Курортний проїзд, 1 в смт. Брюховичі Львівської області містобудівним умовам та обмеженням для проектування об`єкта будівництва, а також містобудівному розрахунку з техніко-економічними показниками, а також державним будівельним нормам України.

У висновку експерта зазначено, що дослідження проведено методом візуального огляду з фотофіксацією та частковими обмірами на місці знаходження незавершеного будівництва шестиповерхового житлового будинку по вул. Курортний проїзд. 1 (вул. Курортна, 8) в смт. Брюховичі Шевченківського району м. Львова та методом співставлення результатів огляду з наданими документами, матеріалами та будівельними нормами і правилами.

Зальний висновок судового експерта зводиться до того, що будівництво житлового будинку по вул. Курортний проїзд, 1 в смт. Брюховичі Шевченківського району м. Львова не відповідає Державним будівельним нормам і правилам п.6.1.14;п.6.1.22; п.15.2;п.15.3;.1 ДБН Б.2.2-12:2019.

Норми права та мотиви суду

Предметом доказування є встановлення факту будівництва будинку на земельній ділянці з істотним порушенням будівельний правил і норм, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача, який просить суд усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення незавершеного об`єкта будівництва.

Негаторний позов - це вимога власника, який є володільцем майна (відновив володіння майном), до будь-якої особи про усунення перешкод (шляхом повернення майна, виселення, демонтажу самочинного будівництва тощо), які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, які можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України). За змістом цієї статті негаторний позов застосовується для захисту від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, а не для захисту права володіння, яке належить власнику незалежно від вчинених щодо нього порушень (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 71)).

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав(пункт «б» частини третьої статті 152 ЗК України).

Отже, усунення володіючому власникові перешкод у користуванні та розпорядженні цією ділянкою може відбуватися, зокрема, шляхом знесення спорудженого на ній об`єкта нерухомості.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Під істотним порушенням будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність.

За змістом ст.26 закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених ст.31 цього закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Судом встановлено, що вимоги встановлені законодавством, необхідні для будівництва об`єкта, відповідачем-2 дотримано. Зокрема, як кінцевий документ, Державною інспекцією архітектури та містобудування (ДІАМ) видано сертифікат за реєстраційним номером ІУ122221020727 щодо об`єкта «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими комерційними приміщеннями по вул. Курортний проїзд, 1 в смт Брюховичі Львівської області», дата реєстрації 26.10.22р.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2022 року в справа № 442/4338/17 (провадження № 61-1460св21) зроблено висновок, що «позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред`явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК України. […] Юридичними фактами, які складають правову підставу знесення самочинного будівництва, є: істотне відхилення від проекту та/або істотне порушення будівельних норм і правил, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; неможливість проведення перебудови або відмова особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, від її проведення. При вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, необхідно з`ясовувати, зокрема, як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо. Під істотним порушенням будівельних норм і правил з огляду на положення Законів України «Про основи містобудування»; «Про архітектурну діяльність»; «Про регулювання містобудівної діяльності»; постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» від 13 квітня 2011 року № 466 необхідно розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність та загрожує життю й здоров`ю людини, тощо. Таким чином, за змістом статті 376 ЦК України вимоги про знесення самочинного будівництва особа (власник) може заявити за умови доведеності факту порушення своїх прав самочинною забудовою».

У постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року в справі № 6-1721цс16 зроблено висновок, що «право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають органи державної влади, органи місцевого самоврядування та інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. У разі порушення прав інших осіб право на звернення до суду мають такі особи за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України), а також власник (користувач) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 цього Кодексу)»

Отже, системний аналіз зазначених положень дає підстави для висновків про те, що самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню, якщо: власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво; власник земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на самочинну забудову, однак така забудова порушує права інших осіб на зазначену земельну ділянку; самочинна забудова зведена на наданій земельній ділянці але з відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, за умови, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови.

Судом встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 4610166300:06:002:0049, 4610166300:06:002:0050 належать відповідачу- 2 на праві приватної власності відповідно до Витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4613938032020 від 31.08.2020 року та Витягу № НВ-4613937672020 від 31.08.2020 року, копії яких наявні у матеріалах справи, категорія земель землі громадської та житлової забудови, цільове призначення земель 02.03., дата державної реєстрації земельної ділянки 27.05.2011 року.

Отже, спірний будинок збудований на відведеній для цієї мети відповідачу -2 земельній ділянці. На спростування вказаних обставин позивач не надав суду належних та допустимих доказів.

Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли неможливо здійснити перебудову нерухомості відповідно до проєкту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

А тому позивач у цій справі зобов`язаний був довести не тільки факт самочинного будівництва, а й порушення його прав як власника сусідньої земельної ділянки та будинку, а також обґрунтованості захисту його прав лише у такий спосіб як знесення (постанова Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 592/4105/16-ц).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно із частиною третьою статті 13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Відповідно до частин першої, другої статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Згідно із частиною першою статті 376 ЦК України об`єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї з наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; немає належного дозволу на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

При цьому, за положеннями частини четвертої цієї статті, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

За змістом частини сьомої статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Знесення самочинного об`єкта нерухомості відповідно до статті 376 ЦК України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.

З урахуванням змісту вище наведеної правової норми в поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 12 квітня 2021 року у справі № 653/104/19(провадження № 61-18648св20). Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що відповідно до вимог частини сьомої статті 376 ЦК України для задоволення позову у цій категорії справ (про знесення самочинно збудованого нерухомого майна) необхідна наявність таких фактів, як неможливість перебудови об`єкта або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови; у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову; знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Європейський суд з прав людини у справі «Іванова і Черкезов проти Болгарії» (№ 46577/15) від 21 квітня 2016 року, підтвердив, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Стаття 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачає, що разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво. У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством. Виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 1 Протоколу Першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Отже, зазначеною нормою допускаються припустимі заходи контролю за використанням майна приватними власниками відповідно до загальних (публічних) інтересів. Напрацьована ЄСПЛ судова практика по цьому питанню свідчить про необхідність аналізу при цьому двох питань: по перше, чи переслідує держава, яка встановлює контроль, законну мету забезпечення "суспільних інтересів" і, по-друге, чи є функціонування цього законодавства і здійснюваний за його допомогою контроль пропорційними переслідуваній меті.

Законодавство в імперативному порядку визначає необхідність винесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання такого припису, а також можливість виконання особою-порушником певних вимог, які дозволили б йому здати в експлуатацію самовільно побудовану (чи самовільно реконструйовану будівлю).

Оскільки заходи, спрямовані на усунення недоліків під час здійснення самочинного будівництва в силу відсутності таких приписів на їх усунення, а навпаки об`єкт прийнято в експлуатацію, підстав для задоволення позову суд не вбачає. Позивач не довів належними та допустимими доказами факт порушення його прав та законних інтересів зі сторони відповідача-2.

Щодо висновку судового експерта, поданого позивачем разом з позовом суд зазначає таке.

Відповідно до ст.89 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до ст.41 ГПК України учасником справи у позовного провадженні є сторони та треті особи.

Згідно вступної частини висновку експерта №016/22, він складений на замовлення гр. ОСОБА_1 (закордонний паспорт дані), який не є учасником справи.

Відповідно до ст. 77 ГПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням закону.

По суті висновку суду зазначає таке. Відповідно до ст.104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Дослідивши висновок судового експерта №016/22, суд доходить висновку про його відхилення з таких підстав.

Згідно із п. 5.1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції' України від 08.10.1998 року № 53/5, до основних завдань будівельно-технічної експертизи належить, зокрема, визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.

Відповідно до п. 5.1.3 згаданих Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз, для вирішення, зокрема, питання відповідності фактично виконаних будівельних робіт проектній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва - експерту необхідно надати договірну документацію (договори підряду та додатки до них, додаткові угоди тощо), а також проектно-кошторисну та первинну звітну і виробничу документацію на виконання будівельних робіт.

З вказаних норм прямо вбачається, що будівельно-технічна експертиза проводиться на основі проектно-кошторисної документації на будівництво об`єктів - яку експерту необхідно надати для проведення ним повного та вичерпного дослідження.

Проектна документація, за визначенням п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» - це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

Відповідно до ст. 31 цього Закону, проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником. У ряді передбачених законом випадках розроблена проектна документація підлягає експертизі у встановленому порядку.

Згідно із п. 10 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 склад та зміст проектної документації об`єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації.

Відповідно до п. 3.23 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» до стадій проектування належать: техніко-економічне обґрунтування (ТЕО); техніко-економічний розрахунок (ТЕР); ескізний проект (ЕП); проект (П); робочий проект (РП); робоча документація (Р).

Як зазначено у висновку, експерту було надано (не зазначено ким і на якій підставі) Містобудівні умови та обмеження для проектування будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими комерційними приміщеннями» за адресою: Львівська область, м. Львів, смт. Брюховичі, вулиця Курортний проїзд 1».

Суд погоджується з доводами відповідача-2, що зазначені у відзиві, про неповноту здійснення експертного дослідження. Експерт в абзаці третьому сторінки 15 Висновку № 016/22 зазначає: «У зв язку із відсутністю доступу до новозбудованого житлового будинку..., а також відсутністю повної проектної документації для його будівництва, в повній мірі встановити відповідність його прибудови до сусідніх нежитлових будівель, Державним будівельним нормам та правилам неможливо. З тих самих причин на час виконання експертизи неможливо встановити дійсну висоту даного новозбудованого житлового будинку та інші недосліджені умови його будівництва».

Експерту відповідно до п. 2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз надано право заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов`язаних із проведенням експертизи а також вимовлятись від проведення експертизи, якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов`язків.

Слід зазначити, що 28.04.2021 ДІАМ видано сертифікат за реєстраційним номером ІУ122221020727 щодо об`єкта «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими комерційними приміщеннями» за адресою: Львівська область, м. Львів, смт. Брюховичі, вулиця Курортний проїзд 1». Порушення будівельних норм і правил при цьому не виявлено. Суду доказів не надано.

Відтак, оскільки експерт Грінько Ольга Ігорівна не здійснювала своє дослідження на підставі проектно-кошторисної документації на будівництво об`єкта «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими комерційними приміщеннями по вул. Курортний проїзд, 1 в смт. Брюховичі Львівської області», що встановлено в судовому засіданні, у яке було викликано з ініціативи відповідача 2 судового експерта, а також підтвердження видачі згаданого вище сертифікату ДІАМ без виявлених порушень норм і правил, висновок експерта № 016/22 не може вважатись повним та вичерпним, а також засвідчувати факт порушення прав та законних інтересів позивача, факт істотних порушень будівельних норм і правил, що призводять до знесення об`єкту будівництва.

Встановлені висновком експерта обставини щодо здійснення відповідачем будівництва з порушенням вимог законодавства, не є підставою для задоволення вимог позивача про знесення такого будівництва, оскільки цьому крайньому заходу передує виконання частини сьомої статті 376 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 зауважує, що у кожному випадку, коли володіючий власник просить про усунення йому перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом демонтажу спорудженого на ній об`єкта нерухомості, перевіряється правомірність втручання держави у права на повагу до житла та мирного володіння на цей об`єкт шляхом його демонтажу, а саме: наявність підстави для такого втручання у законодавстві, легітимність мети цього втручання (його відповідність цілям, визначеним у пункті 2 статті 8 Конвенції та абзаці другому статті 1 Першого протоколу до Конвенції) та пропорційність демонтажу відповідній меті (можливість досягнення останньої проведенням демонтажу за відсутності менш обтяжливих для відповідача способів захисту прав позивача). При цьому у разі його задоволення відшкодування особі вартості майна, що підлягає демонтажу, не є можливим за відсутності для цього юридичних підстав (зокрема, правомірності його спорудження, добросовісності набуття права на нього, заявлення вимоги про відшкодування та її обґрунтованості).

Судом встановлено, що земельна ділянка позивача та земельні ділянки вілповілача-2 не мають спільної межі, що підтверджується Витягами з Державного земельного кадастру України №НВ-9904747852022 від 15.11.2022 року, №НВ-9904748862022 від 15.11.2022 року (щодо земельних ділянок Відповідача-2) №НВ- 9904746542022 від 15.11.2022 року (щодо земельної ділянки Позивача). Проїзд між земельними ділянками не змінювався з моменту формування земельних ділянок позивача та ідповідача-2 і аж до дня подання цих пояснень суду, що підтверджується наведеними фотодоказами. Земельна ділянка знаходиться у власності відповідача-2, надавалася для мети, відповідно до якої вона була використана, дозвільні документи, необхідні для будівництва видані, ДІАМ видано сертифікат за реєстраційним номером ІУ122221020727 щодо об`єкта «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими комерційними приміщеннями» за адресою: Львівська область, м. Львів, рмт. Брюховичі, вулиця Курортний проїзд 1», порушення будівельних норм і правил не виявлено, позивачем ці порушення не доведені, а судом не підтверджені.

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 цього Кодексу).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивачем не доведено факту самочинного будівництва об`єкта, істотного порушення будівельних норм, що призвело до порушень законних прав та інтересів позивача, а тому, враховуючи наведене вище, суд доходить висновку про відмову у задоволені позову.

Судовий збір

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке. Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак судовий збір, сплачений позивачем, покладається на нього.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 237, 238, 241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволені позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua

Повний текст рішення складено та підписано 24.04.2023 року.

Суддя Коссак С.М.