Рішення

від 13.04.2023 по справі 916/2336/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"13" квітня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2336/22

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Рога Н.В., секретар с/з Богомолова В.С., розглянув заяву ОСОБА_1 (вх.№2-453/23 від 04.04.2023р.) про розподіл судових витрат у справі №916/2336/22

За позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

До відповідача: Обслуговуючого кооперативу ЕМПОРІУМ ТАУЕР (65009, м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 1/2, код ЄДРПОУ 43182020, електронна адреса: sc.emporiumtower@gmail.com)

про розірвання договору та стягнення

За участю представників сторін:

Від позивачки: Киреєва Н.С. на підставі ордера серії ВН №1201679 від 31.10.2022р.;

Від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 , звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу ЕМПОРІУМ ТАУЕР про:

- розірвання Договору про пайову участь №10/СА від 27.09.2019р, укладеного між ОСОБА_1 та Обслуговуючим кооперативом ЕМПОРІУМ ТАУЕР;

- стягнення сплаченого пайового внеску у розмірі 884 782 грн 60 коп., позитивної курсової різниці від сплаченого пайового внеску у розмірі 236 205 грн 90 коп., 3% річних у розмірі 38 615 грн та інфляційних втрат у розмірі 180 584 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.03.2023р. (повний текст складено 10.04.2023р.) позов ОСОБА_1 задоволено частково: розірвано Договір про пайову участь №10/СА від 27.09.2019р, укладений між ОСОБА_1 та Обслуговуючим кооперативом «ЕМПОРІУМ ТАУЕР» та стягнуто з Обслуговуючого кооперативу «ЕМПОРІУМ ТАУЕР» сплачений пайовий внесок у розмірі 840 543 грн 50 коп., позитивної курсової різниці від сплаченого пайового внеску у розмірі 236 205 грн 90 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 18 622 грн 20 коп.

04 квітня 2023р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_1 (вх.№2-453/23 від 04.04.2023р.) про розподіл судових витрат у справі №916/2336/22.

Ухвалою суду від 05.04.2023р. прийнято заяву ОСОБА_1 (вх.№2-453/23 від 04.04.2023р.) про розподіл судових витрат у справі №916/2336/22 до провадження, призначено судове засідання для розгляду заяви на 13.04.2023р.

В обґрунтування заяви позивачка зазначає, що в ході розгляду справи судом ОСОБА_1 було надано правову допомогу на суму 25 000 грн, що підтверджується Договором про надання правової допомоги №15-2-07/22 від 15.07.2022р., Актом надання правової допомоги №1 від 23.09.2022р., Актом надання правової допомоги №2 від 03.04.2023р., випискою по рахунку.

На підставі зазначеного, враховую часткове задоволення позовних вимог, посилаючись на положення ст.ст. 123, 126, 129 ГПК України, позивачка просить суд ухвалити додаткове рішення та стягнути з Обслуговуючого кооперативу ЕМПОРІУМ ТАУЕР витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22 955 грн.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав заперечень на заяву позички про розподіл судових витрат.

Розглянув матеріали справи, заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на правову (правничу) допомогу, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч.2 ст.244 ГПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Згідно з ч.1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 ч.3 зазначеної статті встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч.1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, доданого до позовної заяви, ОСОБА_1 очікувала понести витрати на правову допомогу у розмірі 25 000 грн.

У ст.126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Відповідно до ч.5 ст.240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Господарського суду Одеської області у справі №916/2336/22 ухвалено 30.03.2023р., повний текст складено 10.04.2023р.

Позивачка звернулася з заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №916/2336/22 04.04.2023р.

Таким чином, позивачкою дотримано вимоги ч.8 ст.129 ГПК України при зверненні до суду з заявою про розподіл судових витрат.

Виходячи з аналізу положень ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст.28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017р., розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020р. у справі № 910/4201/19).

За положеннями п.4 ст.1, ч.ч. 3, 5 ст.27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Відповідно до матеріалів справи, 15.07.2022р. між Адвокатським об`єднанням «Юріс Феррум» (Адвокатське об`єднання) та Дзюбинською Л.М. (Клієнт) укладено Договір про надання правової допомоги №15-2-07/22, відповідно до якого Клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, щодо захисту прав та інтересів Клієнта як асоційованого члена за Договором про пайову участь №10/СА шляхом подання позову до Господарського суду Одеської області та представництва Клієнта в судах першої та апеляційної інстанції, а Клієнт зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, прийняти та оплатити належним чином згідно умов даного Договору надану правову допомогу.

Згідно п.1.2. Договору сторони домовилися, що від Адвокатського об`єднання на виконання доручення за цим Договором призначено адвокатів Гніздовську Ганну Михайлівну, Гніздовську Надію Миколаївну та Киреєву Наталію Сергіївну.

Відповідно до п.2.2. Договору на виконання п.1.1 цього Договору адвокатському об`єднанню (в особі адвокатів, визначених у п. 1.2. Договору) надаються: право представляти у встановленому законом порядку інтереси Клієнта в органах судової влади (зокрема, але не виключно, у Господарському суді Одеської області, Південно-західному апеляційному господарському суді), органах державної влади, органах місцевого самоврядування, органах внутрішніх справ та прокуратури, у відповідному Управлінні юстиції, правоохоронних та слідчих органах, організаціях, установах, підприємствах незалежно від їх форм власності, банківських установах та архівних установах для здійснення дій у рамках доручення за цим Договором (зокрема, але не виключно, надавати адвокатські запити для збору доказів, отримувати та подавати ухвали суду до виконання тощо).

У відповідності до п.2.3. Договору з метою виконання доручення Клієнта, передбаченого п.1.1 Договору, адвокатське об`єднання має право отримувати від Клієнта гонорар за надану правову допомогу в порядку та на умовах, передбачених цим Договором (п.п.2.3.1. Договору).

Відповідно до п.4.1. Договору загальна сума гонорару за цим Договором складається з суми гонорарів за розгляд справи у суді першої інстанції та апеляційному суді. Гонорар за надання правової допомоги у суді першої інстанції становить 25 000 грн без ПДВ.

Згідно п.4.2. Договору Клієнт зобов`язаний виплатити частину гонорару у вигляді авансу впродовж 10 робочих днів з дня укладення цього Договору на підставі наданого адвокатським об`єднанням рахунку на оплату. Сума авансу становить 10 000 грн. 00 коп., без ПДВ.

Решту гонорару у сумі 15 000 грн. 00 коп. без ПДВ, Клієнт зобов`язаний виплатити на підставі наданого адвокатським об`єднанням рахунку після прийняття позову та відкриття провадження у справі.

Відповідно до розділу 7 Договору даний Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань у рамках доручення згідно з п. 1.1 цього Договору, а саме: до отримання судового рішення (рішення, постанови, ухвали) у господарській справі щодо захисту прав та інтересів Клієнта як асоційованого члена за Договором про пайову участь № 10/СА, та виплати Клієнтом гонорару, передбаченого у п. 4.1. цього Договору.

З акта надання правової допомоги №1 від 23.09.2022р., що є Додатком №1 до Договору, вбачається, що Адвокатським об`єднанням у період з 15.07.2022р. по 23.09.2022р. надано, а Клієнтом прийнято наступні послуги: аналіз законодавства, судової практики щодо захисту прав та інтересів Клієнта як асоційованого члена за Договором про пайову участь до моменту подання позовної заяви; складання переліку необхідних для подання до суду доказів, надання Клієнту консультацій щодо отримання доказів та їх належного оформлення; здійснення дій для отримання доказів, а саме підготовка та подання адвокатських запитів до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування України; підготовка та подання до Господарського суду Одеської області позовної заяви про розірвання договору та стягнення; підготовка та подання до Господарського суду Одеської області попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат; підготовка та подання до Господарського суду Одеської області клопотання про витребування доказів.

З акта надання правової допомоги №2 від 23.09.2022р., що є Додатком №2 до Договору, вбачається, що Адвокатським об`єднанням у період з 24.09.2022р. по 03.04.2023р. надано, а Клієнтом прийнято наступні послуги: представництво інтересів Клієнта в Господарському суді Одеської області у судовому засіданні 13.10.2022 року; підготовка та подання до Господарського суду Одеської області клопотання про приєднання до матеріалів справи; підготовка та подання до Господарського суду Одеської області клопотання про приєднання до матеріалів справи; представництво інтересів Клієнта в Господарському суді Одеської області у судовому засіданні 01.11.2022 року; представництво інтересів Клієнта в Господарському суді Одеської області у судовому засіданні 17.11.2022 року; представництво інтересів Клієнта в Господарському суді Одеської області у судовому засіданні 06.12.2022 року; представництво інтересів Клієнта в Господарському суді Одеської області у судовому засіданні 22.12.2022 року; представництво інтересів Клієнта в Господарському суді Одеської області у судовому засіданні 26.01.2023 року; підготовка та подання до Господарського суду Одеської області клопотання про ознайомлення з матеріалами справи; здійснення ознайомлення з матеріалами справи; представництво інтересів Клієнта в Господарському суді Одеської області у судовому засіданні 16.02.2023 року; представництво інтересів Клієнта в Господарському суді Одеської області у судовому засіданні 14.03.2023 року; представництво інтересів Клієнта в Господарському суді Одеської області у судовому засіданні 30.03.2023 року.

Судом встановлено, що 28.07.2022р. ОСОБА_1 перераховано АО «Юріс Феррум» 10 000 грн на підставі рахунка №СФ-15-2-07/22 від 15.07.2022р. Крім того, 28.09.2022р. позивачкою сплачено АО «Юріс Феррум» 15 000 грн за надання правової допомоги згідно з Договором №15-2-07/22 від 15.07.2022р. Отже, позивачкою понесено 25 000 грн судових витрат.

Судом також встановлено, що інтереси позивача у межах справи №916/2336/22 представляли адвокатеси Гніздовська Г.М. (на підставі ордера серії ВН № 1183561 від 12.09.2022р.) та Киреєва Н.С. (на підставі ордера серії ВН №1201679 від 31.10.2022р.).

Виходячи з аналізу положень ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Верховний Суд у постанові від 18.12.2019р. у справі №522/17845/15-ц зазначив, що адвокатський гонорар є однією із умов, яка визначається сторонами договору про надання правової допомоги, тому відсутність у договорі розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає підстав вважати, що сторони при укладенні договору про надання правової допомоги погодили розмір адвокатського гонорару.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п.21 Додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15-ц).

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями ст. 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, виходячи із системного аналізу положень ч.8 ст. 129, ч. 3 ст. 126 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Верховний Суд в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19 звернув увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України.

Відповідач у справі не навів фактів невідповідності та/або не співмірності витрат на правову допомогу, заявлених до стягнення позивачкою.

На підставі всього вищенаведеного, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правову допомогу у розмірі 22 955 грн.

Суд зазначає, що в рішенні ЄСПЛ «Кузнєцов та інші проти Росії» від 11.01.2007 р., аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов`язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.

ЄСПЛ у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі «Трофимчук проти України»).

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись ст.ст. 123 - 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 (вх.№2-453/23 від 04.04.2023р.) про розподіл судових витрат у справі №916/2336/22 задовольнити повністю.

2. Прийняти у справі №916/2336/22 додаткове рішення.

3. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу ЕМПОРІУМ ТАУЕР (65009, м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 1/2, код ЄДРПОУ 43182020, електронна адреса: sc.emporiumtower@gmail.com) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22 955 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст додаткового рішення складено 24.04.2023р.

Суддя Н.В. Рога