Рішення

від 20.04.2023 по справі 921/584/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 квітня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/584/22

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

за участі секретаря судового засідання Крутіної Ю.С.

Розглянув матеріали справи

за позовом: Козівського районного споживчого товариства, вул. Грушевського, 25, смт. Козова, Тернопільський район, Тернопільська область, 47600

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Пашковської Любові Корнелівної, АДРЕСА_1

про стягнення 38 700,00 грн неустойки

За участі представників:

Позивача: Козак Надії Василівни, ордер серії ТР №037105 від 15.12.2022р.

Відповідача: Бойка Петра Васильовича, ордер серії ТР №066984 від 28.11.2022р.

В судовому засіданні 20.04.2023 року, відповідно до ст.240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: 11.11.2022 Козівське районне споживче товариство звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Пашковської Любові Корнелівної, смт. Козова, Тернопільський район, Тернопільська область, про стягнення 38 700,00 грн неустойки, нарахованої у розмірі подвійної плати за користування переданим в оренду майном після припинення дії договору оренди торговельного місця на Ринку Козівського райСТ від 02.01.2017 (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог №01-01/15 від 01.03.2023 (вх. №1989 від 07.03.2023), яка судом прийнята).

Ухвалою суду від 15.11.2022 відкрито провадження у справі №921/584/22 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 15.12.2022; встановлено учасникам справи строки для подання відзиву на позов на відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 15.12.2022 відмовлено у задоволенні клопотання ФОП Пашковської Л.К. (вх. №8540 від 15.12.2022) про залучення до участі у справі Козівської селищної ради як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача; задоволено клопотання ФОП Пашковської Л.К. (вх.№8150 від 02.12.2022) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження; здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №921/584/22 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.01.2023, з подальшим його відкладенням востаннє на 09.03.2023 на 12:45 год.

В підготовчому засіданні 09.03.2023 судом прийнято подану позивачем заяву про збільшення розміру позовних вимог №01-01/15 від 01.03.2023 (вх. №1989 від 07.03.2023), у якій останній просив стягнути з Фізичної особи-підприємця Пашковської Любові Корнелівної неустойку в сумі 38 700,00 грн; закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 30.03.2023.

В судовому засіданні 30.03.2023 суд перейшов до розгляду спору по суті, який продовжено 20.04.2023 о 9:00 год після оголошення перерви в засіданні, про що присутніх представників сторін було повідомлено під розписку.

Судові дебати судом не проводились за відсутності представника відповідача в судовому засіданні 20.04.2023, поряд з тим представник відповідача адвокат Бойко П.В., був присутній під час проголошення вступної та резолютивної частин рішення у справі.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно з частиною 1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Позиції учасників справи.

Представник позивача адвокат Козак Н.В., в судових засіданнях позовні вимоги повністю підтримала з підстав, наведених у позовній заяві та посилаючись на долучені до матеріалів справи докази.

Позовні вимоги мотивовані тим, що договір оренди торговельного місця на Ринку Козівського райСТ від 02.01.2017, який укладено між Козівським районним споживчим товариством та ФОП Пашковською Л.К., припинив свою дію 31.12.2017, однак станом на час розгляду справи ФОП Пашковська Л.К. передане в оренду майно не звільнила, плати за користування майном не сплачувала, у зв`язку з чим просить стягнути з останньої 38 700,00 грн неустойки, розрахованої виходячи з умов договору оренди торговельного місця від 02.01.2017, в розмірі подвійної орендної плати за період з 16.05.2021 по 28.02.2023 (не охоплений попередніми рішеннями).

Також просить суд врахувати, що у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору, Козівське райСТ зверталося з позовом про стягнення заборгованості та розірвання договору. Рішенням Господарського суду Тернопільської області у справі №921/39/19 (яке вступило в законну силу в частині не скасованій судом апеляційної інстанції) встановлено, що Договір оренди торговельного місця на Ринку Козівського райСТ від 02.01.2017 року припинив свою дію 31.12.2017 року; стягнуто плату за користування об`єктом оренди за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року у розмірі 8 700,00 грн.

Крім того, рішеннями Господарського суду Тернопільської області від 17.02.2020 у справі №921/740/19 та від 28.09.2021 у справі №921/331/21 задоволено позови Козівського районного споживчого товариства про стягнення з Фізичної особи-підприємця Пашковської Любові Корнелівни відповідно 33 300,00 грн неустойки за період користування по 15.01.2020 року включно та 28 800,00 грн за період користування з 16.01.2020 по 15.05.2021.

Представник відповідача адвокат Бойко П.В., в судових засіданнях та згідно поданого відзиву на позов (вх.№8537 від 15.12.2022) проти позову заперечив.

Зокрема, стверджує, що ФОП Пашковська Л.К. договору оренди торговельного місця на ринку від 02.01.2017 для розміщення некапітальної споруди кіоску-МАФ, площею 30 кв.м, не підписувала, так як в той час перебувала за межами території України, що встановлено Господарським судом Тернопільської області у справі №921/39/19, у якій відмовлено у задоволенні позовних вимог Козівського райСТ про дострокове розірвання (з 01.01.2019) договору оренди торговельного місця без номера від 02.01.2017 та про стягнення з ФОП Пашковської Л.К. 18 003,84 грн, з яких: 10500 грн боргу з орендної плати за період з березня по грудень 2018 року включно, 264,08 грн 3% річних, 7239,75 грн пені, нарахованих за період з 01.07.2018 по 31.12.2018.

При цьому, зауважує, що наявність постанови апеляційного суду у зазначеній справі не може братися за основу, оскільки у даний час істотно змінилися підстави для стягнення неустойки, так як орендована земельна ділянка, на якій знаходиться так зване торгове місце ФОП Пашковської Л.К., у користуванні Козівського районного споживчого товариства не знаходиться. Також позивач не являється власником (користувачем) земельної ділянки, на якій розташовані торгівельні місця, будівля для торгівлі. В підтвердження наведеного до матеріалів справи долучено копію рішення Козівської селищної ради від 27.08.2021 №917 "Про припинення права оренди земельної ділянки". А підставність користування ФОП Пашковською Л.К. торговим павільйоном на ринку стверджується актом прийняття-передачі від 02.01.2021 та паспортом прив`язки торгового павільйона ФОП Пашковської Л.К. (до матеріалів справи не долучено).

Також, представник відповідача вказує на те, що у відповідності до п.1.1 Договору, предметом Договору є надання Орендодавцем у тимчасове платне користування Орендарю для провадження торговельної діяльності торговельного місця (без зазначення номера), загальною площею 30 кв.м. При цьому, торговельним місцем, за умовами договору, являється замощена чи асфальтована ділянка на ринку, а не стаціонарна будівля відповідача. Підписання акту приймання-передачі об`єкта в оренду, що є складовою частиною договору, про передачу Орендодавцю торговельного місця, тобто належної позивачу стаціонарної будівлі, є нічим іншим як добровільною її відмовою від такої.

Вважає, що Козівське районне споживче товариство зловживає своїми правами, неодноразово відмовлялося отримати відповідні документи із приводу предмета спору та приступити до вирішення спірних питань.

На підставі зазначеного та оскільки позивач втратив право користування земельною ділянкою на ринку, представник відповідача стверджує, що позовні вимоги Козівського районного споживчого товариства у даній справі є безпідставними.

Розглянувши наявні у справі матеріали, заслухавши представників сторін, судом встановлено:

02.01.2017 між Козівським райСТ (далі - Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Пашковською Любов Корнелівною (далі - Орендар) було укладено Договір оренди торговельного місця на Ринку Козівського райСТ.

Як зазначено в п.1.1. Договору, предметом даного правочину є надання Орендодавцем у тимчасове платне користування Орендарю для провадження торговельної діяльності торговельного місця, загальною площею 30 кв.м., що розташоване на території ринку за адресою: смт. Козова, вул. Б.Хмельницького, 34 (надалі Об`єкт оренди).

Під поняттям "торговельне місце" у даному Договорі розуміється торговельна площа, зокрема, замощені чи заасфальтовані ділянки території ринку, встановлених згідно з планом території ринку розмірів для здійснення продажу товарів та/або надання послуг суб`єктами господарювання чи фізичними особами у павільйонах і спорудах з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у т.ч. ручних), у контейнерах, кіосках, плакатах, інших малих архітектурних формах.

Згідно з п.1.3 Договору об`єкт оренди надається Орендодавцем у тимчасове платне користування Орендарю для провадження торговельної діяльності, а саме торгівля ветеринарними товарами.

Орендар набуває права користування об`єктом оренди з моменту підписання акту приймання-передачі (п.2.2 Договору).

В пункті 2.3 Договору сторони, зокрема, погодили, що об`єкт оренди повертається Орендарем Орендодавцю протягом 3-х робочих днів після припинення або достроковому розірванні цього договору за актом приймання-передачі (додаток 2). Після закінчення строку оренди, або у випадку дострокового припинення договору, Орендар зобов`язаний повністю звільнити торговельне місце та виконати інші свої зобов`язання перед Орендодавцем, у тому числі грошові, протягом 10 календарних днів.

Відповідно до п.п.3.1., 3.2 Договору орендна плата згідно отриманого рахунку вноситься Орендарем на поточний рахунок або в касу підприємства до 25-го числа місяця, що передує місяцю, за який проводиться оплата. Орендна плата сплачується в національній валюті України з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць за даними Державної служби статистики України, незалежно від результатів господарської діяльності Орендаря та фактичного використання ним об`єкту оренди.

Загальний розмір орендної плати за місяць користування об`єктом оренди визначено сторонами в сумі 900 грн, з урахуванням ПДВ (або урахуванням єдиного податку, якщо Орендодавець не є платником ПДВ) (п.3.3 Договору).

Пунктом 3.5 Договору визначено, що у випадку припинення або дострокового розірвання цього Договору, Орендар сплачує плату за користування об`єктом оренди до дня його фактичної передачі Орендодавцю за актом приймання-передачі.

У разі, якщо Орендар після припинення дії Договору в десятиденний термін не звільнить Об`єкт оренди, Орендодавець має право самостійно звільнити торговельне місце від тимчасової споруди, якою користувався Орендар, шляхом демонтажу та вивезення (переміщення) такої на іншу ділянку ринку чи на штрафмайданчик ринку, про що комісією у складі представників Орендодавця, Орендаря, а у разі відсутності останнього чи відмови - за участю суміжного Орендаря, складається відповідний акт та повідомляється Орендаря (п.п.2.3, 4.2.6 Договору).

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з законодавством України (п. 5.3 Договору).

Строк дії договору сторонами визначено у його п.6.1, а саме: з 02.01.2017 до 31.12.2017 включно. При цьому контрагенти передбачили можливість укладення договору на наступний строк при умові дотримання Орендарем визначеного пунктом 6.3 порядку.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, якщо Орендар має намір укласти договір на наступний строк, він зобов`язаний не пізніше ніж за один місяць до закінчення терміну дії договору, подати Орендодавцю письмову заяву, додавши до неї копії відповідних правовстановлюючих документів. В іншому випадку договір припиняє дію відповідно до п.6.1.

З наявної в матеріалах справи копії Акту приймання-передачі об`єкта в оренду (Додаток №1 до Договору оренди від 02.01.2017), підписаного представниками сторін, вбачається, що 02.01.2017 Орендодавець - Ринок Козівського райСТ, передав, а Орендар Фізична особа-підприємець Пашковська Л.К. прийняла у тимчасове платне користування торговельне місце №1, загальною площею 30 кв.м., що є Об`єктом оренди та розташоване на території ринку за адресою: смт. Козова, вул. Б.Хмельницького, 34. Сторони не мають претензій одна до одної.

Матеріали справи також свідчать про те, що у зв`язку з порушенням ФОП Пашковською Л.К. умов договору, Козівське райСТ звернулося з позовом про стягнення з останньої заборгованості та розірвання договору оренди торговельного місця на Ринку Козівського райСТ від 02.01.2017.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 02.05.2019 у справі №921/39/19 в задоволенні позовних вимог Козівського районного споживчого товариства до Фізичної особи-підприємця Пашковської Любові Корнелівни, смт.Козова Тернопільської області, про дострокове розірвання договору оренди та стягнення 18003,84 грн заборгованості по орендній платі, а також пені та 3% річних, відмовлено.

Вказане рішення обґрунтоване припиненням дії спірного договору від 02.01.17 в силу закінчення строку, на який його було укладено, відсутністю письмового повідомлення орендаря про намір укласти договір на новий строк, не підписання проекту договору від 26.12.17 зі сторони орендаря, відсутність доказів на підтвердження внесення орендних платежів після закінчення дії договору, що свідчить про не досягнення між сторонами згоди як щодо зміни розміру орендної плати, та і щодо продовження орендних правовідносин, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог Козівського районного споживчого товариства про дострокове розірвання договору оренди.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 рішення першої інстанції у справі №921/39/19 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 8 700 грн орендних платежів та 218,81 3% річних. В цій частині прийнято нове рішення, яким позов задоволено. В решті рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.05.2019 залишено без змін.

При цьому, судовими рішеннями у справі №921/39/19 встановлено, що Договір оренди торговельного місця на Ринку Козівського райСТ від 02.01.2017 року припинив свою дію 31.12.2017 року; стягнуто плату за користування об`єктом оренди за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року у розмірі 8700,00 грн.

Оскільки ФОП Пашковська Л.К. передане в оренду майно Орендодавцю не повернула, плати за користування майном не сплачувала, а тому позивач вдруге звернувся до суду за захистом свого порушеного права і рішенням Господарського суду Тернопільської області у справі №921/740/19 від 17.02.2020, яке набрало законної сили, позов задоволено - зобов`язано ФОП Пашковську Л.К. усунути перешкоди в користуванні торговельним місцем №1 шляхом демонтажу некапітальної споруди кіоску МАФ площею 30 кв.м., яка розташована на території Козівського районного споживчого товариства "Ринок смт.Козова" за адресою: смт. Козова, вул. Б.Хмельницького, 34 за власний рахунок; стягнуто з відповідача на користь Козівського районного споживчого товариства 33 300,00 грн неустойки за період користування по 15.01.2020 року включно.

Також, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 28.09.2021 у справі №921/331/21, яке набрало законної сили, задоволено позовні вимоги Козівського районного споживчого товариства про стягнення з ФОП Пашковської Л.К. 28 800,00 грн неустойки, нарахованої за період користування орендованим майном з 16.01.2020 по 15.05.2021.

За приписами частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Так, судовими рішеннями Господарського суду Тернопільської області від 02.05.2019 (в тій частині, що апеляційною інстанцією залишена без змін) та Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 у справі №921/39/19, а також рішеннями від 17.02.2020 у справі №921/740/19 та від 28.09.2021 у справі №921/331/21, встановлено наступні обставини:

- позивач є власником нежитлового приміщення ринку, що знаходиться по вул. Б.Хмельницького, 34 у смт. Козова згідно реєстраційного посвідчення від 08.07.1998;

- знаходження в користуванні споживчого товариства на праві оренди земельної ділянки, площею 0,3142га з кадастровим номером 6123055100:02:002:0946, за адресою: вул. Б.Хмельницького, 34, смт. Козова Тернопільської області, наданою згідно договору оренди від 08.08.2018 (укладений з селищною радою) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. На даній земельній ділянці діє господарська одиниця "Ринок" Козівського райСТ. Функціональними обов`язками Ринку є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу;

- відповідач користується торговельним місцем на ринку РайСТ ще з 2012 року на підставі договору оренди від 02.07.2012 №15;

- на об`єкті оренди, площею 30 кв.м., приватним підприємцем (Пашковською Л.К.) встановлено ветеринарний кіоск, тобто тимчасову споруду що є його власністю;

- 03.06.2014 Відділом регіонального розвитку містобудування та архітектури Козівської РДА ФОП Пашковській Л.К. видано Паспорт прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності (тимчасовий павільйон) в смт. Козова по вул. Б.Хмельницького в районі продуктового ринку. Згідно Схеми розміщення тимчасової споруди від 03.06.2014 площа земельної ділянки для розташування тимчасової споруди становить 30кв.м.;

- договір оренди від 02.01.2017 припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, на який його укладено 31.12.2017, оскільки встановлені обставини свідчать про невчинення відповідачем дій щодо укладення договору оренди на новий строк (2018 рік). Більше того, його подальші дії свідчать про відмову продовжувати орендні правовідносини на запропонованих позивачем умовах, оскільки вважав їх неприйнятними та економічно необґрунтованими;

- після закінчення дії договору орендарем не повернуто орендодавцю об`єкт оренди за даним договором, що підтверджується відсутністю в матеріалах справи Акту приймання-передачі об`єкта оренди;

- правомірність нарахування споживчим товариством відповідачу у порядку ч.2 ст.785 ЦК України неустойки в сумі 33300,00 грн за період користування об`єктом оренди по 15.01.2020 включно та в сумі 28800,00 грн за період користування з 16.01.2020 по 15.05.2021.

Судом апеляційної інстанції у справі №921/39/19 також визначено щомісячний орендний платіж згідно договору оренди в сумі 900 грн, оскільки докази внесення змін до договору оренди торгового місця від 02.01.2017 щодо збільшення розміру орендної плати за взаємною згодою шляхом підписання додаткової угоди до договору відсутні, відтак сторонами не було досягнуто згоди щодо внесення змін до договору в частині орендної плати.

Таким чином, перелічені вище факти, які встановлені у судових рішеннях від 02.05.2019 та від 17.10.2019 у справі №921/39/19, а також зазначені у рішеннях №921/740/19 від 17.02.2020 та від 28.09.2021 у справі №921/331/21 є преюдиційними у даному провадженні та не підлягають повторному доказуванню в силу ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України", яке в силу ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" є джерелом права в Україні, визначено, що "право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 §1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів ("Брумареску проти Румунії", §61)".

Як вказує позивач, та що не спростовано представником відповідача, Пашковська Л.К. судових рішень не виконала, орендоване майно згідно Акту приймання-передачі позивачу не повернула, і дотепер незаконно та без будь-яких правових підстав використовує майно позивача.

В підтвердження наведеного до матеріалів справи позивачем долучено копію постанови правління Козівського райСТ від 10.01.2023 №2 "Про обстеження торгового місця на ринку Козівського райСТ" та Акт обстеження від 16.01.2023, складений комісією у складі: Кос Н.З. головного бухгалтера райСТ, Михайленко І.М. бухгалтера райСТ та Судич Л.О. контролера, яким встановлено, що 16.01.2023 на торговельному місці №1, площею 30 кв.м на території Козівського районного споживчого товариства "Ринок смт.Козова" встановлено кіоск типу МАФ, який належить ФОП Пашковській Любові Корнелівні, кіоск відчинений і у ньому здійснюється роздрібна торгівля ветеринарними медикаментами і препаратами.

Оцінивши зібрані у справу докази та дослідивши норми чинного законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частинами 1, 2 ст.509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.526 ЦК України і ст.193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди.

Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Положеннями ч.1 ст.760 ЦК України обумовлено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення (ч.2 ст.785 ЦК України).

Враховуючи безпідставне використання відповідачем орендованого майна з 16.05.2021 по 28.02.2023 включно (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вх.№1989 від 07.03.2023), позивачем на підставі ч.2 ст.785 ЦК України розраховано неустойку в сумі 38700,00 грн, виходячи з погодженого сторонами розміру щомісячної орендної плати 900 грн в місяць (900 х 2 х 21 місяць).

Частинами 1, 3 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст.91 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.76 ГПК України).

Відповідно до частин 4, 5 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

За змістом ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи, що договір оренди торговельного місця на Ринку Козівського райСТ від 02.01.2017 після закінчення його дії пролонгований сторонами не був та припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено 31.12.2017, зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів повернення орендованого об`єкта відповідачем Орендодавцю (зокрема, за актом приймання передачі), суд вважає правомірним нарахування споживчим товариством у порядку ч.2 ст.785 ЦК України неустойки в сумі 38 700 грн 00 коп. за період з 16.05.2021 по 28.02.2023 (не охоплений попередніми судовими рішеннями).

Обставини справи, на які посилається позивач, відповідачем у встановленому порядку та шляхом подання належних та допустимих доказів не спростовано.

Щодо посилання відповідача на безпідставність заявлених позовних вимог з огляду на те, що Козівське районне споживче товариство на даний час не являється користувачем земельної ділянки, на якій розташовані торгівельні місця, в підтвердження чого до матеріалів справи долучено копію рішення Козівської селищної ради від 27.08.2021 №917 "Про припинення права оренди земельної ділянки", яким вирішено не продовжувати Козівському районному споживчому товариству термін дії Договору оренди землі від 18.09.2019 на земельну ділянку несільськогосподарського призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі і її комерційного використання за адресою смт. Козова, вул. Б.Хмельницького, 34 (кадастровий номер земельної ділянки 6123055100:02:002:0946), та після закінчення строку дії договору припинити з Козівським райСТ право оренди на вказану земельну ділянку площею 0,3142 га, то слід зазначити, що вказане рішення не стосується предмету спору у даній справі.

Як вже зазначалось вище, за укладеним сторонами правочином - Договором оренди торговельного місця на Ринку Козівського райСТ від 02.01.2017, об`єктом оренди являлося торговельне місце, а не частина земельної ділянки. Суд вважає помилковим ототожнення цих двох понять. Адже за досягнутими між товариством та підприємцем домовленостями, що викладені у п.1.1 Договору, під визначенням "торговельне місце" розуміється торговельна площа, зокрема, замощені чи заасфальтовані ділянки території ринку.

Інші заперечення відповідача також не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

За таких обставин, позовні вимоги Козівського районного споживчого товариства щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Пашковської Любові Корнелівни 38 700 грн 00 коп. неустойки підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не спростовані у встановленому порядку відповідачем.

Судові витрати.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору у даній справі в сумі 2481,00 грн у зв`язку із задоволенням позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 86, 129, 194, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Пашковської Любові Корнелівної ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Козівського районного споживчого товариства (вул. Грушевського, 25, смт. Козова, Тернопільський район, Тернопільська область, код 01767287) 38 700 (тридцять вісім тисяч сімсот) грн 00 коп неустойки та 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. понесених позивачем судових витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.04.2023.

Суддя Н.М. Бурда