Рішення

від 24.04.2023 по справі 641/2451/21

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 2/641/1078/2023 Справа № 641/2451/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2023 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ященко С.О.,

за участю секретаря судового засідання Іовіца А.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Харкові питанняпро розподілсудових витрат по цивільнійсправі № 641/2451/21

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Кооператив автогаражів "Харків"

про стягнення заробітної плати,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21.03.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено повністю. Стягнуто зКооператива автогаражів"Харків"на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 7908грн. 72коп., грошову компенсація за невикористані дні щорічної відпустки в сумі 5593 грн. 68 коп., а всього 13502грн. 40коп.

З огляду на заяву представника відповідача адвоката Кочнєвої Л.В.,подану впорядку ч.8ст.141ЦПК України, питання про розподіл судових витрат призначено до розгляду у судовому засіданні на 31.03.2023 року.

Встановлено Кооперативу автогаражів "Харків" строк до 26.03.2023 року для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат.

У строк до 26.03.2023 року КА «Харків» докази про розмір понесених витрат на правову допомогу до суду не надані.

31.03.2023 року розгляд питання про розподіл судових витрат відкладено до 24.04.2023 року.

У судове засідання 24.04.2023 року сторони не з`явились, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку, подали заяви про проведення розгляду питання за їх відсутності.

Щодо питання про розподіл судових витрат, то у відзиві на позов представник відповідача просить зменшити суму витрат на правову допомогу, вважає, що розмір витрат на правову допомогу не може перевищувати 10% ціни позову, сума витрат у розмірі 5000 грн. (37% від ціни позову) є завищеною і такою, що не відповідає обсягу наданої правової допомоги.

14.05.2021 року представником відповідача подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами, в якому представник просить зменшити витрати на оплату правничої допомоги до 10% від ціни позову ОСОБА_1 . В обґрунтування клопотання посилається на неспівмірність заявленої до відшкодування суми з обсягом наданих адвокатом послуг.

У відповіді на відзив стосовно клопотання представника відповідача про зменшення суми витрат на правову допомогу позивач зазначив, що ця сума встановлена у договорі у фіксованому розмірі, не є надмірною та завищеною.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши питання про розподіл судових витрат в межах справи №641/2451/21, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3).

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1 та 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи, що позивач згідно Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення заробітної плати, рішенням суду позовну вимогу ОСОБА_1 задоволено повністю, з цим позовом до суду ОСОБА_1 звернувся у 2021 році, судовий збір у розмірі 908грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (за наявності заперечень учасника справи, якими є відповідні заперечення представника відповідача), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.

В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу до матеріалів справи надано наступні документи:

1.копія договору про надання правничої допомоги, укладеного 01.02.2021 року між ОСОБА_1 та адвокатом Мизиненко І.О., згідно з умовами якого адвокат надає правову допомогу клієнту в судах всіх юрисдикцій при розгляді справи про стягнення заробітної плати, грошової компенсації за невикористані дні відпустки з КА «Харків». Відповідно до п. 4.1 договору сторони погодили вартість правової допомоги у розмірі 5000грн., яка повинна бути сплачена протягом 5 днів з моменту набрання рішенням законної сили.

2.Копія акту приймання-передачі наданих послуг від 31.03.2021 року, відповідно до якого адвокатом надані наступні послуги: зустріч, консультація щодо захисту прав клієнта, узгодження правової позиції 01.02.2021 року (30хвилин), вивчення адвокатом наданих клієнтом документів - 01.02.2021 року (30хвилин), складання адвокатом вимоги про сплату заборгованості - 01.02.2021 року (1 година), складання адвокатом позовної заяви про стягнення коштів з КА «Харків» - 31.03.2021 року (3 години).

3.Розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якого витрати ОСОБА_1 на правову допомогу становлять 5000грн.

4.Копію ордера КС № 488263 на представництво адвокатом Мизиненко І.О. в суді інтересів ОСОБА_1 .

Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи (консультація, складення вимоги та складення позовної заяви), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а також з урахуванням поданого представником відповідача заперечення щодо розміру заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу та його доводів щодо їх не співмірності, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 3 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи, що докази про розмір витрат на правову допомогу, які КА «Харків» сплатив або має сплатити, до суду протягом 5 днів з дня ухвалення рішення (21.03.2023 року) не надано, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення заяви представника відповідача ОСОБА_2 без розгляду.

Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Кооператива автогаражів"Харків" на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн.

Стягнути зКооператива автогаражів"Харків"на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн. 00 коп.

Заяву представника Кооператива автогаражів "Харків" про розподіл витрат на правову допомогу залишити без розгляду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст додаткового рішення складено 24.04.2023 року.

Суддя С. О. Ященко