Ухвала

від 20.04.2023 по справі 335/3278/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/3278/23 2-з/335/24/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Рибалко Н.І. розглянувши заяву заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради про забезпечення позову у цивільній справі №335/3278/23 за позовом Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна,

ВСТАНОВИВ:

18.04.2023 року, разом з позовною заявою, до суду надійшла заява заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке на праві власності належить ОСОБА_1 , а саме: нежиле приміщення літ. А-2, А'-2, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 23575922; 1/2 частини приміщення першого поверху літ.А-5, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 25258473; закінчений будівництвом об`єкт, машиномісце № НОМЕР_1 в паркінку житлового будинку в приміщенні № 107, загальною площею 15,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2715350123060; будинок, житловий літ. К, розташований за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер майна 26220334.

Заява мотивована тим, що Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя, під час здійснення конституційної функції, виявлено порушення під час використання земель комунальної власності, якими завдано шкоди інтересам держави.

Встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Перун Л.В. 09.10.2018 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 №5245-VI у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за територіальною громадою міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку площею 1,6423 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , кадастровий номер 2310100000:05:013:0093.

Крім того, згідно вказаної інформації право оренди земельної ділянки площею 1,6423 га за адресою: АДРЕСА_5 , кадастровий номер 2310100000:05:013:0093 не зареєстровано.

Згідно інформації виконавчого комітету Запорізької міської ради від 22.03.2022 № 01811/03-20/05 та від 11.11.2022 № 10458/03-20/05 договори оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:013:0093 не значаться, листи (пропозиції, звернення) до міської ради щодо укладення договорів оренди на вказану вище земельну ділянку не надходили.

Разом з цим вивченням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна встановлено, що у власності ОСОБА_1 в період з 06.12.2019 до 06.10.2021 на праві приватної власності належав об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво, недобудований адміністративно-побутовий корпус літ.А-2 загальною площею 1 298,46 кв.м., недобудований контрольно-технічний пункт літ.Б загальною площею 118,8 кв.м., розташовані на земельній ділянці площею 1,6 423 га (кадастровий номер 2310100000:05:013:0093). Номер запису про право власності 34507522, дата державної реєстрації права власності 06.12.2019; підстава для державної реєстрації права власності договір дарування нерухомості (об`єкту незавершеного будівництва) від 06.12.2019 № 2219, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Хамулою Н.Г.). Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1250754323101.

Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Запорізькій області від 16.09.2022 № 7369/5/08-01-24-03-13 ОСОБА_1 станом на 16.09.2022 не значиться на обліку як платник плати за землю за адресою: АДРЕСА_5 . Інформація щодо сплати за землю відсутня. Звітність до контролюючого органу не подавалася.

Згідно витягу Міськрайонного управління у Запорізькому районі та місті Запоріжжі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 25.11.2019 № 3973/207-19 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1 6423 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 , кадастровий номер 2310100000:05:013:0093, складає 23,104 040,63 грн.

Запорізькою міською радою на підставі зазначеної інформації, документів та рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ОСОБА_2 земельною ділянкою площею 1 6423 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_5 , без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 06.12.2019 по 06.10.2021.

Згідно вказаного розрахунку загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування), за період з 06.12.2019 по 06.10.2021, становить 1, 214 825,38 грн.

Так, оскільки ОСОБА_1 в період часу з 06.12.2019 по 06.10.2021 користувалася вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, заявник зазначає, що вона повинна відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які одержала у вигляді несплаченої орендної плати, за відповідний період у розмірі 1 214 825,38 грн.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, окружна прокуратура зазначає, що до постановлення рішення у справі відповідачем можуть бути вчинені дії, спрямовані на відчуження або передачу у користування належного їй майна, що може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог прокурора.

Питання забезпечення позову вирішується без повідомлення учасників справи за правилами ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Дослідивши надану заяву та матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

Частиною 10 ст.150 ЦПК України визначено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Крім того, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 151 ЦПК України).

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову, а також доведення відповідності (адекватності) засобу забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначила, що при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

При оцінці зазначеної співмірності, слід ураховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів їхній меті.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Судом встановлено, що предметом спору у справі є стягнення з відповідача на користь Запорізької міської ради несплаченої орендної плати за земельну ділянку по АДРЕСА_5 , за період з 06.12.2019 по 06.10.2021 у розмірі 1 214 825,38 грн., що є досить значною сумою, а тому забезпечення можливого виконання рішення суду на випадок задоволення позову є доцільним та відповідатиме завданням цивільного судочинства.

Враховуючи співмірність заявлених позовних вимог і вимог щодо забезпечення позову, суд вважає за доцільне частково задовольнити заяву та забезпечити позов шляхом накладення арешту на житловий будинок, літ. К, розташований за адресою: АДРЕСА_4 , вартість якого відповідно до договору купівлі продажу становить 1264 761,00 грн., оскільки такий вид забезпечення позову є достатнім та співмірним із заявленими позовними вимогами.

Керуючись ст. ст. 149-153, 157, 353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради про забезпечення позову у цивільній справі №335/3278/23 за позовом Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна задовольнити частково.

Накласти арешт на будинок, житловий літ. К, розташований за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер майна 26220334, який на праві власності належить ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 )

В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала є обов`язковою на всій території України та може бути пред`явлена до примусового виконання протягом 3 (трьох) років в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Копію ухвали суду для негайного виконання направити до відповідних компетентних органів, а сторонам у справі - для відома.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Н.І.Рибалко