Ухвала

від 19.04.2023 по справі 280/1648/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

19 квітня 2023 року (10:34)Справа № 280/1648/23 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді КалашникЮ.В.,

секретар судового засідання Шелепко Б.В.,

за участю представників: позивача Федорович Ю.Г., відповідача Букіна С.М., третьої особи 1 Богач А.О.,

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, треті особи - Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня №10» Запорізької міської ради та Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня №6» Запорізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

17.03.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) Запорізької міської ради (далі відповідач), в якій позивач просить: визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької міської ради від 07.12.2022 №46 «Про реорганізацію юридичної особи - комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №10» Запорізької міської ради шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №6» Запорізької міської ради.

10.04.2023 представник відповідача надав до суду клопотання про закриття провадження у справі, яке обґрунтовує тим, що справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства. У клопотанні зазначено, що відповідач діяв як власник корпоративних прав комунальної установи, тому справу належить розглядати у порядку господарського судочинства.

У підготовчому засіданні представник відповідача клопотання підтримав, посилався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Представник позивача проти клопотання заперечила, із підстав, викладених у письмових запереченнях.

Представник третьої особи 1 також проти клопотання заперечила, вважає, що справу належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Суд, заслухавши думку учасників справи щодо клопотання про закриття провадження у справі, зазначає наступне.

Так, на думку представника відповідача ця справа підсудна господарському суду через те, що предметом спору є рішення відповідача, яке, на думку відповідача, є рішенням власника корпоративних прав (засновника) комунальної установи.

Відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно з частиною 6 статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, а також спори, що виникають з правочинів щодо корпоративних прав (крім акцій) в юридичній особі, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи.

Статтею 167 Господарського кодексу України визначено зміст корпоративних прав та корпоративних відносин.

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (частина 1 статті 167 Господарського кодексу України).

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав (частина 3 статті 167 Господарського кодексу України).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що корпоративні відносини - це відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. При цьому корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Суд зазначає, що у даному випадку відсутній спір між власником (засновником) юридичної особи та її учасником, оскільки позов подано фізичною особою, яка не наділена жодними корпоративними правами ані КНП «Міська лікарня №10», ані КНП «Міська лікарня №6».

Тобто, спір між власником (засновником) юридичної особи та самою юридичною особою у цьому випадку відсутній.

Відповідно до частини першої статі 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини першоїстатті 5 КАС Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Також, відповідно до статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать, зокрема, спори фізичних або юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Тобто, адміністративні суди розглядають публічно-правові спори - такі, що виникають, зокрема, у зв`язку зі здійсненням владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності органів публічної влади.

Суд зазначає, що позивачка обґрунтовує свої позовні вимоги зокрема тим, що відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення порушено процедуру, зокрема, відповідачем несвоєчасно опубліковано проект рішення, не організовано громадське обговорення, тощо.

Тобто, у цій справі позовні вимоги обґрунтовуються, зокрема, порушенням відповідачем встановленого порядку прийняття спірного рішення, що пов`язано зі здійсненням владно-розпорядчих функцій/виконавчо-розпорядчої діяльності органів публічної влади.

Відсутність між позивачкою та відповідачем корпоративного спору, а також посилання позивача у своєму позові на наявність процедурних порушень під час прийняття оскаржуваного рішення свідчить про те, що справа має розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Аргументи відповідача, з посиланням на постанови Великої Палати Верховного Суду, відносно віднесення юрисдикції даної справи господарським судам відхиляються, через наведене вище.

Таким чином, підстави для задоволення клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, відсутні.

Керуючись ст.ст. 238, 241-243, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарження не підлягає.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної/касаційної скарги.

Повний текст ухвали складено 24.04.2023.

СуддяЮ.В.Калашник