Ухвала

від 11.04.2023 по справі 761/25192/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/25192/22

Провадження № 2/761/822/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Аббасової Н.В.,

за участю секретаря: Сухини А.С.,

представників позивача: ОСОБА_6, ОСОБА_1 ,

представника відповідача: Осінського Р.Й. ,

представника третьої особи: ОСОБА_7,

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду заяву позивача ОСОБА_3 про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з даним позовом.

Ухвалою суду від 18.11.2022 року відкрито загальне позовне провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

19.01.2023 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

19.03.2023 на адресу суду надійшла заява представника позивача про зміну предмету позову.

Відповідно до прохальної частини заяви позивач просить суд визнати дії ОСОБА_4 перевищенням повноважень посадової особи - першого заступника директора Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України при оформленні особистої думки фізичної особи на гербовому бланку Інституту з використанням печатки Інституту та використанням підпису першого заступника директора Інституту в листі № 353 від 21.08.2019; визнати відповідь у листі № 353 від 21.08.2019 Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України за запит старшого слідчого слідчого відділу Голосіївського відділу ГУ НП у м. Києві від 19.08.2019 особистою думкою ОСОБА_4 , а не офіційним тлумаченням в галузі права Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України щодо відмінності аукціону від біржових торгів.

У підготовчому судовому засіданні 11.04.2023 року судом на обговорення поставлено питання щодо можливості прийняття до розгляду заяви про зміну предмету позову.

Представник позивача - ОСОБА_5 в підготовчому засіданні підтримав подану заяву про зміну предмету позову, якою просить залучити в якості співвідповідача ОСОБА_4 .

Представник позивача - ОСОБА_1 підтримав позицію представника ОСОБА_5 .

Представник відповідача не заперечував щодо прийняття заяви про зміну предмету позову.

Представник третьої особи заперечив проти прийняття такої заяви та вказав, що окрім зміни предмету позову вказаною заявою позивач фактично змінює і підстави.

Суд, вивчивши матеріали справи, заяву позивача про зміну предмету позову, заслухавши думку учасників судового розгляду, приходить до наступних висновків.

Так, позивачем подано до суду позов, у якому заявлено вимоги: визнати протиправними дії Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України щодо тлумачення Закону відмінності аукціону від біржових торгів в листі від 21.08.2019 № 353 та визнати таку відповідь нечинною з підстав невірного тлумачення відповідачем норм права.

У свою чергу у заяві про зміну предмету позову позивач просить суд визнати дії ОСОБА_4 перевищенням повноважень посадової особи - першого заступника директора Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України при оформленні особистої думки фізичної особи на гербовому бланку Інституту з використанням печатки Інституту та використанням підпису першого заступника директора Інституту в листі № 353 від 21.08.2019; визнати відповідь у листі № 353 від 21.08.2019 Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України за запит старшого слідчого слідчого відділу Голосіївського відділу ГУ НП у м. Києві від 19.08.2019 особистою думкою ОСОБА_4 , а не офіційним тлумаченням в галузі права Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України щодо відмінності аукціону від біржових торгів.

Основним принципом цивільного судочинства є принцип диспозитивності, який полягає у тому, що зацікавлена особа вільно розпоряджається своїми матеріальними та процесуальними правами, а відтак позивач на власний розсуд визначає особу, до якої пред`являє вимоги.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Наведене означає, що право на збільшення або зменшення розміру позовних вимог та на зміну підстав або предмету позову є безумовним правом позивача, яке може бути реалізоване у встановленими процесуальним законом порядку та строки.

Аналіз змісту статей 49, 175, 176 ЦПК України в їх сукупності дає підстави для висновку, що збільшення (зменшення) розміру позовних вимог полягає у збільшенні (зменшенні) розміру заявлених вимог у грошовому виразі (суми, яка стягується чи оспорюється), а зміна предмету позову - це зміна матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Згідно із постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретно визначеної позивачем позовної вимоги позивач замість способу захисту прав який був заявлений при подачі позову, виявить бажання скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував і первісні вимоги.

Виходячи з положень п. 3 ч. 2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд, у разі необхідності, заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви. Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України і відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання. Зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Це правило законодавець визначив імперативно. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, наявні правові підстави для відмови в задоволенні такого клопотання. Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача.

В даному випадку, за змістом поданої до суду заяви, позивач фактично подав нову редакцію позову, додавши одну позовну вимогу, яка змінює одночасно предмет і підстави позову, по суті є новими вимогами, а також у такій редакції позову викладені зовсім нові обставини, якими позивач обґрунтовує свої нові вимоги та зазначає докази, що підтверджують вже нові обставини.

Оскільки за своїм змістом у заяві викладено вимогу, яка за своєю суттю змінює в цілому підстави та предмет первісного позову, оскільки заявлена нова додаткова позовна вимога з інших підстав, що є недопустимим відповідно вимог статті 49 ЦПК України та свідчить про подання позивачем нової позовної заяви з визначенням іншого способу захисту в частині вимог немайнового характеру та доведення заявлених вимог шляхом подання нових доказів, залучення ще одного відповідача, - суд прийшов до висновку, що в прийнятті заяви про зміну предмета позову у зв`язку із порушенням стороною позивача вимог ч.3 ст. 49 ЦПК України щодо неможливості одночасної зміни предмету і підстав позову, - слід відмовити та повернути позивачу.

На підставі викладеного, керуючись 49, 126, 353 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у прийнятті до розгляду та повернути заяву позивача ОСОБА_3 про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про визнання дій протиправними.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: