Постанова

від 18.04.2023 по справі 757/12955/22-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №757/12955/22-ц Головуючий у суді І інстанції Новак Р.В.

провадження №22-ц/824/6730/2023 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Кулікової С.В., Олійника В.І.,

секретар судового засідання: Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Манзенко Руслана Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 вересня 2022 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Анклав Агротрейд» про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2022 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором № 004 поворотної фінансової допомоги (позики) від 27.05.2019 року, у якому просила стягнути, з урахуванням збільшених позовних вимог, заборгованість у загальному розмірі 705 839,12 грн, яка складається із основного боргу - 488 056,80 грн, втрат від інфляції - 178 470,36 грн, та з річних - 39 311,96 грн.

Обгрунтовуючи позов вказувала, що між нею та ОСОБА_1 було укладено договір поруки, згідно з яким остання поручилася перед позивачем за повне виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Анклав Агротрейд» зобов`язань за договором № 004 поворотної фінансової допомоги (позики), що укладений між товариством та позивачем. Позивач стверджує, що ТОВ «Анклав Агротрейд» позику не повернуло, а поручитель ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання за договором поруки, у зв`язку з чим ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом.

Заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 13 вересня 2022 року задоволено позов. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 705 839,12 грн, що складається з основного боргу - 488 056,80 грн; втрат від інфляції - 178 470,36 грн; та 3% річних - 39 311,96 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 7 058,39 грн.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 27 січня 2023 року залишено без задоволення заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Манзенка Р.А. про перегляд заочного рішення.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, адвокат Манзенко Р.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 вересня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішенням, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовував тим, що позивач 08.09.2022 року звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути заборгованість в розмірі 705 839,12 грн, з яких 488056,80 грн - основний борг, 178479,36 грн - втрати від інфляції, 39311,96 грн - 3% річних. Однак вважає, що такий розрахунок заборгованості є невірним, оскільки позивачем при проведенні розрахунків та вирахування розміру втрат від інфляції та 3% річних взято за основу суму основного боргу в розмірі 488 056,80 грн, тобто суму в гривнях, яка є еквівалентом суми в 12 232 дол. США за курсом валют станом на 07.09.2022 року. Зазначає, що за період проведення позивачем розрахунку втрат від інфляції та 3 № річних (з 01.01.2020-07.09.2022) курс валют змінювався.

Вказував, що при стягненні суми боргу в іноземній валюті нарахування втрат від інфляції не здійснюється, посилаючись п. 15 та п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги також вказував на те, що заяву представника позивача - адвоката Архіпова О.Ю. про збільшення позовних вимог, суд в силу вимог ст. 126 ЦПК України повинен був залишити без розгляду, оскільки така заява подана з пропуском процесуальних строків.

Відзив у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір і задовольняючи позов суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, тому кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати поручителем обов`язку з повернення фактично отриманої суми позичених коштів. Суд першої інстанції перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, суд прийшов до висновку про правомірність їх нарахування та про наявність підстав для стягнення заборгованості з боржника суми позики загальною сумою 705 839,12 грн.

Однак такі висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що 27.05.2019 року ОСОБА_2 (позикодавець) та ТОВ «Анклав Агротрейд» (позичальник) уклали Договір № 004 поворотної фінансової допомоги (позики).

Відповідно до п. 1.1 договору позики в порядку та на умовах, визначених цим договором, позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі, визначеному у п. 2.1 Договору (далі - фінансова допомога/позика), а позичальник зобов`язується повернути фінансову допомогу/позику у визначений цим договором строк.

Згідно п. 2.1 Договору позики сума договору - розмір фінансової допомоги/позики ловить 350000 грн (триста п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок, що становить еквівалент 13232 доларів (тринадцять тисяч двісті тридцять два) долари 00 центів за курсом продажу доларів, установленому АТ КБ «ПриватБанк» на момент підписання цього договору.

27.05.2019 ОСОБА_2 року (позикодавець/кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) уклали договір поруки.

За змістом п. 1.1 договору поруки в порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель поручається перед кредитором за повне виконання зобов`язань товариством з обмеженою відповідальністю «Анклав Агротрейд» (код ЄДРПОУ 42573557), надалі за текстом - «боржник» за договором поворотної фінансової допомоги (позики) № 004, укладеним між кредитором та боржником 27.05.2019 (надалі іменується «Основний договір»), відповідно до умов якого кредитор надав боржнику в якості поворотної фінансової допомоги/позики грошові коштів в загальній сумі 350000 грн (триста п`ятдесят) тисяч гривень 00 копійок, що становить еквівалент 13232 доларам (тринадцять тисяч двісті тридцять два) долари 00 центів за курсом продажу доларів, установленому АТ КБ «ПриватБанк» на момент підписання основного договору, а боржник, в свою чергу, зобов`язався повернути зазначені грошові кошти у строк до 31.12.2019 року.

У відповідності до п. 2.1 договору поруки поручитель зобов`язаний у разі порушення боржником обов`язку за основним договором самостійно виконати зазначений обов`язок боржника перед кредитором у повному обсязі на підставі письмової вимоги Кредитора протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту направлення Кредитором такої вимоги, шляхом перерахування відповідної суми заборгованості на поточний банківський рахунок кредитора.

Таким чином, ОСОБА_1 та ТОВ «Анклав Агротрейд» є солідарними боржниками в зобов`язанні з повернення грошових коштів за договором позики.

За змістом п. 3.1-3.2 договору позики позикодавець передає фінансову допомогу/позику позичальникові в безготівковій формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок позичальника, зазначений в розділі 9 цього Договору, позика вважається наданою позичальникові в момент зарахування визначених в п. 2.1 договору грошових коштів на поточний банківський рахунок позичальника.

Надана до позовної заяви квитанції № ПН 954211 підтверджує факт надання позивачем позики ТОВ "Анклав Агротрейд" у розмірі 350 000 грн (а.с. 16).

Відповідно до п. 4.1 договору позики позика надається позичальнику строком до 31 грудня 2019 року.

Згідно з п. 5.4. договору позики позика повертається у національній валюті України, виходячи з еквіваленту до суми доларів США. визначених у пункті 2.1 цього договору, за курсом продажу, встановленому АТ КБ «Приватбанк» на момент повернення фінансової допомоги.

Встановлено, належних і допустимих доказів на підтвердження того, що сума позики з урахуванням індексації була повернута позикодавцю у строк, встановлений договором, до 31 грудня 2019 року, учасниками справи суду не надано.

У матеріалах даної справи містяться докази того, що позивач зверталася з претензіями до ТОВ «Анклав Агротрейд» як позичальника та ОСОБА_1 як поручителя (а.с. 17-24). Зазначена претензії залишилися без відповіді.

Встановлено також, що 08 вересня 2022 року від позивача ОСОБА_2 до суду першої інстанції надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій вона просила стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Договором № 004 поворотної фінансової допомоги (позики) від 27.05.2019 у загальному розмірі 705 839,12 грн, яка складається із основного боргу - 488 056,80 грн; втрат від інфляції - 178 470,36 грн; 3% річних - 39 311,96 грн (а.с. 59-73).

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України за договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 524 ЦК України що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції в частині стягнення суми боргу, що складається з основного боргу - 488 056,80 грн та 3% річних - 39311,96 грн, оскільки позичальником не повернуто отримані грошові кошти у розмірі та строки передбачені п. 4.1 договору позики.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції не може погодитись з висновками суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача нарахованих втрат від інфляції у розмірі 178470,36 грн виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Проте оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, то зазначена норма ЦК України щодо сплати заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов`язання, яке визначене договором у національній валюті - гривні, а не в іноземній або в еквіваленті до іноземної валюти, тому індексація у цьому випадку застосуванню не підлягає.

У випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквівалента в іноземній валюті, втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлюються еквівалентом іноземної валюти.

Таких висновків у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 01 березня 2017 року у справі № 6-284цс17.

Наведений висновок не був змінений, і Верховний Суд від нього не відступав. Крім того цей висновок Верховного Суду України був неодноразово застосований Верховним Судом, зокрема: у постановах Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2019 року у справі № 130/1058/16; від 23 жовтня 2019 року у справі № 369/661/15-ц; від 23 вересня 2019 року у справі № 638/4106/16-ц; від 20 лютого 2019 року у справі № 638/10417/15-ц та у постанові Касаційного господарського суду від 11 жовтня 2018 року у справі № 905/192/18.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, з урахуванням того, що сторони визначили грошовий еквівалент, а на дані правовідносини не застосовується індексація у відповідності до ст. 625 ЦК України. Отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що відповідач ОСОБА_1 не була повідомлена про дату та час судового розгляду у суді першої інстанції, а саме не отримувала позовну заяву з додатками, в результаті чого була позбавлена можливості взяти участь в судовому засіданні та подати відзив на позовну заяву, оскільки з 18.03.2022 року перебувала за кордоном та вважає, що це є підставою для скасування судового рішення. Крім того в матеріалах справи наявна довідка про доставку SMS, однак вона не підписана відповідальною особою.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач мав право подати заяву про збільшення позовних вимог до початку першого судового засідання, як це передбачено п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду першої інстанції від 08.08.2022 року відкрито позовне провадження, справу призначено до розгляду на 26.08.2022 року (а.с. 46).

В матеріалах справи міститься довідка складена секретарем судового засідання від 26.08.2022 про те, що у зв'язку з неявкою сторін фіксування судового процесу не здійснювалось (а.с. 54).

В подальшому, учасників процесу повідомлено про нову дату судового засідання на 08.09.2022 року, шляхом направлення судових повісток (а.с. 55-57).

Враховуючи викладене, та той факт, що позивач подала заяву про збільшення позовних вимог 08.09.2022 року, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивач подав вказану заяву в строки відповідно до ст. 126 ЦПК України, оскільки відповідно до ухвали суду першої інстанції судове засідання було призначене, однак фактично у зв`язку з неявкою сторін було перенесено на іншу дату. Та перше судове засідання фактично відбулося 08.09.2022 року.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що майнове право позивача було порушено відповідачем.

При вирішенні даного спору суд першої інстанції мав врахувати правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 01 березня 2017 року у справі № 6-284цс17 стосовно нарахування інфляційних втрат.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 сплатила судовий збір розмірі 10 588,29 грн (за подання апеляційної скарги на рішення суду).

Предметом позову ОСОБА_2 є стягнення з відповідача суми заборгованості за договором позики з урахуванням збільшених позовних вимог, у загальному розмірі 705839,12 гривень.

Разом з тим, апеляційний суд дійшов висновку про обгрутнованість стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 527368,76 грн, що складається з основного боргу - 488056,80 грн та 3% річних - 39311,96 грн. Відмовлено в частині нарахування втрат від інфляції у розмірі 178470,36 грн.

За таких обставин, з урахуванням принципу пропорційності при розподілі судових витрат між сторонами, апеляційний суд вважає, що стягненню з позивача на користь відповідача підлягає сума у розмірі 2677,78 грн (178470,36 * 10588,29/ 705839,12).

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, висновки суду в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення нарахованих інфляційних витрат не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції в цій частині ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, і підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог відповідно до ст. 376 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 376 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Манзенко Руслана Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 вересня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Анклав Агротрейд» про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) суму боргу в розмірі 527368,76 грн (п`ятсот двадцять сім тисяч триста шістдесят вісім гривень 76 коп.), що складається з основного боргу - 488056,80 грн (чотириста вісімдесят вісім тисяч п`ятдесят шість гривень 80 коп.) та 3% річних - 39311,96 (тридцять дев`ять тисяч триста одинадцять гривень 96 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) понесені судові витраті зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 2677,78 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено «20» квітня 2023 року.

Головуючий суддя Л.П. Сушко

Судді С.В. Кулікова

В.І. Олійник