Рішення

від 24.04.2023 по справі 201/10676/22

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №201/10676/22

Провадження № 2/201/1036/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2023р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в особі головуючого-судді Ткаченко Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «К.О.Д.» про стягнення переплати за послугу опалення, неустойки за прострочку та про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

27.12.2022р. ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «К.О.Д.» про стягнення переплати за послугу опалення, неустойки за прострочку та про відшкодування моральної шкоди (а.с.№2-4).

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 29.12.2022р. позовна заява прийнята до розгляду та у відповідності до ст.ст. 274, 279 ЦПК України призначено розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін (а.с.№6).

В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві посилався на те, що з 13.02.2022р. в квартирі позивача, в кутовій кімнаті, перестало працювати опалення, в зв`язку з чим він звернувся до ТОВ «К.О.Д.» із заявкою на ремонт. Одночасно, був здійснений виклик представника відповідача для перевірки кількісних та якісних показників послуг по технічному обслуговуванню внутрішньодомових систем теплопостачання. Заявка відповідачем не була виконана, у зв`язку з чим 16.02.2022р. був викликаний представник відповідача для складання акту-претензії, однак і на це повідомлення відповідач не відреагував. Через це споживачі самостійно склали акт-претензію від 22.02.2022р. і направили її відповідачу. Відповідач відповіді на акт-претензію від 22.02.2022р. не надав. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.10.2022р. по цивільній справі № 201/3818/22 бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на акт-претензію від 22.02.2022р. була визнана неправомірною. Через те, що була встановлена відсутність опалення з 13.02.2022р., позивач має право на зменшення розміру оплати за надані послуги, стягнення неустойки та відшкодування моральної шкоди, оскільки через бездіяльність відповідача вимушений був докладати додаткових зусиль для захисту своїх прав, отримувати юридичну консультацію, звертатися до суду з позовом, що змінило його звичайний спосіб життя. Позивач просив стягнути з ТОВ «К.О.Д.» переплату за послугу теплопостачання у зв`язку з перервою в їх надані у розмірі 1 301грн., стягнути неустойку у розмірі 1 185грн. та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 570 000грн.

28.03.2023р. в порядку ст. 178 ЦПК України до суду надійшов відзив на позовну заяву, підписаний директором ТОВ «К.О.Д.» - Дігтяренком М.Є., повноваження якого підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.№29), по тексту якого він посилався на те, що товариство позовні вимоги не визнає в повному обсязі. В обґрунтування заперечень в частині вимог про стягнення 1 301грн. переплати за послуги з опалення представник відповідача зазначив, що положення п. 4 Порядку № 151, затвердженого Постановою КМУ від 17.02.2010р., на який посилається позивач, передбачають перерахування плати лише у разі надання послуг, якщо опалення розпочалося пізніше встановленого строку або опалювальний сезон достроково закінчився, чи за наявності перерв у наданні послуг, що перевищують допустимий строк (12 годин на добу один раз на місць). Натомість, в квартирі позивача лише в одній кімнаті не було опалення, що виключає застосування положень п. 4 Порядку № 151. Оскільки в рішенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.10.2022р. у цивільній справі № 201/3818/22 не досліджувались та не були встановлені обставини, які зазначені в акті-претензії від 22.02.2022р., а лише зазначено про бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на вказану претензію, цей доказ не є належним та допустимим доказом у даній цивільній справі. Щодо вимог про стягнення неустойки, то ОСОБА_2 посилався на їх безпідставність, оскільки положення п. 2.1.5 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій не застосовуються до правовідносин, що виникли між сторонами. Підстав для відшкодування моральної шкоди немає, оскільки позивачем не доведено завдання такої шкоди (а.с.№16-18).

До відзиву була долучено додана заява представника відповідача - адвоката Держирука В.Г. (діє на підставі ордеру від 24.03.2023р. - а.с.№13), про продовження строку на подачу відповідачем відзиву оскільки у зв`язку з війною в країні, юрист у відповідача відсутній та адвокат мав змогу ознайомитися з матеріалами справи лише 24.03.2023р.

10.04.2023р. позивачем була подана заява, в якій він зазначив, що не буде надавати відповідь на відзив, оскільки оцінка відносин по стягненню переплати і неустойки при відсутності опалення по стояку дана в рішеннях Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.11.2021р. по справі № 201/5419/21 та від 16.01.2023р. по справі № 201/5420/21 (а.с.№31).

Ознайомившись із заявою адвоката Держирука В.Г. про продовження строку на подачу відзиву, враховуючи положення п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, з метою сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України, в тому числі в реалізації права відповідача на подачу відзиву на позов, суд вважає необхідним продовжити відповідачу строк на подачу відзиву.

Суд, вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, надавши оцінку доводам та запереченням сторін у сукупності з наданими письмовими доказами та положеннями законодавчих актів, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1. ст.13 ЦПК України).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.10.2022р. у цивільній справі № 201/3818/22 встановлено, що у зв`язку з відсутністю відповіді на заявку від 14.02.2022р. (відсутність опалення в кутовій кімнаті) було складено акт-претензію від 22.02.2022р., який було направлено відповідачу за допомогою поштового зв`язку та отримано 10.03.2022р. (а.с. № 21-24).

Оскільки були відсутні відомості про задоволення або відмову в задоволенні вимог, викладених в акті-претензії від 22.02.2022р., суд в рішенні від 24.10.2022р. визнав неправомірною бездіяльність ТОВ «К.О.Д.», яка полягала у ненаданні відповіді на акт-претензію від 22.02.2022р.

При розгляді даної цивільної справи судом встановлено, що відповідно до листа Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради № Б-160/0-1/09-22 від 03.09.2022р. в будинку АДРЕСА_1 управителем призначено ТОВ «К.О.Д.» (а.с.№ 4 зворотна сторона).

Згідно рахунку за період з 25.02.2022р. по 31.03.2022р. позивачу було нараховано 999грн. 40коп. за послугу з постачання теплової енергії (а.с.№ 5 зворотна сторона).

Відповідно до положень ч. 7 ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуг» виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п`яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

Таким чином, оскільки відповідачем не надано відповідь позивачу у встановлений строк на акт-претензію, що встановлено рішенням суду від 24.10.2022р., в силу положень ч. 7 ст. 27 Закону «Про житлово-комунальні послуги», претензія споживача вважається визнаною виконавцем (відсутність опалення в кутовій кімнаті в квартирі позивача).

Посилання представника відповідача по тексту відзиву на позов, що рішенням суду від 24.10.2022р. у цивільній справі № 201/3818/22 не встановлено обставин, які зазначені в акті-претензії від 22.02.2022р., суд оцінює критично, оскільки в силу положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» сам факт ненадання управителем ТОВ «К.О.Д.» відповіді протягом п`яти днів на акт-претензію є свідченням визнання вимог, що містяться у претензії.

Крім того, з Автоматизованої системи документообігу суду вбачається, що відповідач правом на апеляційне оскарження рішення суду від 24.10.2022р. не скористався, в даній справі не спростував обставини, які вказані в акті-претензії від 22.02.2022р., а тому відповідно до положень ч. 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду від 24.10.2022р. не доказуються в даній цивільній справі № 201/10676/22.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010р. затверджений «Порядок проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого палення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в рані не надання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості» (далі- Порядок № 151).

Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку № 151 у разі ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, виконавець проводить перерахунок розміру плати за фактично надані послуги шляхом зменшення розміру плати за надання послуг з урахуванням вимог, наведених у додатку. Виконавець зобов`язаний провести протягом місяця, що настає за розрахунковим, перерахунок розміру плати за надані споживачеві послуги у разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості незалежно від наявності заборгованості за

надані послуги.

Звертаючись до суду із позовною заявою, позивач просив провести перерахунок за надання послуг з централізованого опалення на підставі п. 4 Порядку № 151, який передбачає перерахунок у разі якщо надання послуг з централізованого опалення розпочалося пізніше встановленого строку або опалювальний сезон достроково закінчився, а також за наявності перерв у наданні послуг, що перевищують допустимий строк (12 годин на добу один раз

на місяць).

Поняття перерв у наданні послуг, визначено ч. 1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - це проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами; міжопалювальний період для мереж (систем) опалення (теплопостачання) виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами; ліквідація наслідків аварії.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що опалення було відсутнє лише в кутовій (наріжній) кімнаті, що має наслідком зменшення температури у всьому житловому приміщенні, а тому при розрахунку зменшення плати за надані послуги підлягають застосуванню положення п. 5 Порядку № 151.

Враховуючи, що позивачем не надано суду доказів, що перерва у наданні послуги з централізованого опалення була пов`язана з проведенням ремонтних або профілактичних робіт або ліквідацією аварії, підстав для зменшення плати за надані послуги, що розраховане згідно п. 4 Порядку № 151 немає.

Додаток до Порядку № 151 визначає вимоги щодо кількісних і якісних показників послуг та зменшення плати у разі їх відхилення від нормальних.

Так, температура повітря в житлових приміщеннях (за умови їх утеплення) відповідає діючим нормам і правилам - 18 градусів ( у наріжних кімнатах) - 20 градусів.

Якщо фактична температура в приміщеннях нижча, ніж нормальна 12 годин на добу (один раз на місяць), то зменшення плати за надані послуги відбувається на 5 % за кожний градус відхилення від 18 градусів до 12 градусів у житлових приміщеннях у наріжних кімнатах з 20 до 14 градусів) плати за період відхилення (протягом усього строку відхилення). При температурі в житлових приміщеннях нижче ніж 12 градусів (у наріжних кімнатах нижче ніж 14 градусів) плата за централізоване опалення не справляється.

Суд, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень посилається не на ті норми права, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019р. у справі № 917/1739/17 ).

Разом з тим у справі, що наразі розглядається, суд позбавлений можливості самостійно здійснити розрахунок на підставі п. 5 Порядку № 151 та зменшити плату за надані позивачу послуги, оскільки відсутні відомості про те, наскільки було відхилення від норми температури повітря в квартирі позивача.

Таким чином, в задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення переплати за надані послуги з теплопостачання слід відмовити.

Щодо позовних вимог про стягнення неустойки, то також вважає, що в задоволенні цих позовних вимог також слід відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором.

При визначені неустойки позивач застосовує положення ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» - за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Відповідна до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач по тексту позовної заяви зазначав, що відсутність опалення у лютому 2022р. була протягом 15 днів, а у березні - 31 день.

Разом з тим, жодних доказів на підтвердження цього суду не надано, не надано, до речі самого акту-претензії від 22.02.2022р. суду не надано. Тоді як при розгляді Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська цивільної справи № 201/3818/22 не досліджувався зміст цього акту, а також не були встановлені будь-які обставини, які зазначені в акті-претензії.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позовних вимог позивача щодо стягнення пені через їх недоведеність.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, які заявлені останнім на підставі ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», то суд вважає необхідним відмовити в задоволенні і цієї частини позову з огляду на те, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , як споживача послуг (про стягнення суми переплати та пені), відмовлено.

Підводячи підсумок викладеному, суд вважає, що слід відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «К.О.Д.» про стягнення переплати за послугу опалення, неустойки за прострочку та про відшкодування моральної шкоди.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат, з урахуванням відмови у задоволенні позовних вимог, який був звільнений від сплати судового збору при подачі на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», суд вважає необхідним на підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України компенсувати ці судові витрати за рахунок держави у порядку, який встановлено Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 26, 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Порядком проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого палення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в рані не надання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010р., ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, ч.6 ст. 141, ст.ст. 259, 263-265, ч.2, 3 ст. 274, ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «К.О.Д.» про стягнення переплати за послугу опалення, неустойки за прострочку та про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: Ткаченко Н.В.